29 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 640/25361/19
адміністративне провадження № К/9901/40769/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 640/25361/19 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на посаді,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), в якому просив:
? визнати протиправним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України від 15.11.2019 № 1565ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу розгляду звернень громадян управління організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Генеральної прокуратури та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 20.11.2019;
? поновити ОСОБА_1 на відповідній посаді в органі прокуратури України з 20.11.2019;
? стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 20.11.2019 по дату винесення судового рішення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2021 року в справі № 640/25361/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 640/25361/19 повернуто особі, яка її подала.
08 листопада 2021 року до Верховного Суду повторно надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року в справі № 640/25361/19.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправним і скасування наказу про звільнення з посади; визнання протиправним і скасування рішення про неуспішне проходження атестації; поновлення на посаді прокурора; стягнення компенсації за вимушений прогул.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 обіймав посаду прокурора Відділу розгляду звернень громадян Управління організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Генеральної прокуратури України.
Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якого входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції чинній на момент звернення позивача до суду з цим позовом).
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Посилаючись на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник касаційної скарги зазначає, що є необхідність відступити від правових висновків щодо застосування пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» та пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-IX (далі - Закон України № 113-IX), а також наказу Генерального прокурора України № 221 від 03.10.2019 «Про затвердження порядку проходження прокурорами атестації», викладених у постановах Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 200/13482/19-а, а також від 30.08.2021 у справі № 640/8487/20.
Необхідність відступлення від зазначених правових висновків скаржник обґрунтовує тим, що станом на момент звільнення позивача з Генеральної прокуратури України 20.11.2019 орган прокуратури або його структурний відділ не були ані ліквідовані, ані реорганізовані, скорочення кількості прокурорів не було. До того ж звільнення на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за відсутності реальної ліквідації, реорганізації органу або ж скороченню працівників не відповідає вимогам Кодексу законів про працю України та Конституції України, є прямим порушенням прав людини і громадянина, в тому числі права на працю, є нічим іншим як дискримінацією за професійною належністю.
Відповідно до приписів абзацу 2 пункту 4 статті 330 КАС України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту частини четвертої статті 328 КАС України скаржник має належно мотивувати, як необхідність відступлення, так і обґрунтувати подібність обставин та правових відносин у наведених прикладах.
Також відповідно до вимог наведеної норми законодавства висновок Верховного Суду, від якого скаржник вважає необхідно відступити, повинен обов'язково бути застосованим судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Разом з тим скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 30.08.2021 у справі № 640/8487/20, яку не було застосовано судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Висновок Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 200/13482/19-а, на якій посилається позивач у касаційній скарзі, також не був застосований судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Крім того, в ухвалі від 28 вересня 2021 року в справі № 640/25361/19 Верховним Судом вже було роз'яснено ОСОБА_1 , що правовідносини в справах № 200/13482/19-а та № 640/8497/20 не є тотожними (подібними) з правовідносинами у цій справі.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що посилання скаржника, як на підставу звернення до Суду з цією касаційною скаргою, на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України є безпідставним та необґрунтованим.
Решта доводів касаційної скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження наведено без взаємозв'язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України.
Таким чином, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, позивач не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
З урахуванням викладеного, клопотання скаржника про поновлення процесуального строку вирішенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 640/25361/19 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя: О.Р. Радишевська