29 листопада 2021 року
Київ
справа №320/11366/20
адміністративне провадження №К/9901/39357/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про зупинення дії ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року
у справі №320/11366/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду 24 червня 2021 року у справі №320/11366/20 адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного Управління Державної казначейської служби України у Київській області, що полягають у безпідставному поверненні без належного виконання виконавчих листів: №810/4343/18 від 20 грудня 2018 року про стягнення коштів у розмірі 3224,94 грн, №320/567/19 від 13 травня 2019 року про стягнення коштів у розмірі 20298,54 грн, №320/567/19 від 13 травня 2019 року про стягнення коштів у розмірі 17706,20 грн;
- зобов'язано Головне Управління Державної казначейської служби України у Київській області поновити в черзі бюджетної програми КПКВ 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою» виконавчі листи: №810/4343/18 від 20 грудня 2018 року про стягнення коштів у розмірі 3224,94 грн, №320/567/19 від 13 травня 2019 року про стягнення коштів у розмірі 20298,54 грн, №320/567/19 від 13 травня 2019 року про стягнення коштів у розмірі 17706,20 грн датою їх першого надходження, а у разі спливу такої черги на час набрання даним рішенням законної сили - прийняти вказані виконавчі листи до виконання як вперше подані виконавчі документи.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у цій справі у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
01 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за указаною касаційною скаргою.
10 листопада 2021 року до Суду надійшло клопотання скаржника про зупинення дії ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року.
Заявник зазначає, що примусове виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року завдасть збитків Державному бюджету України, оскільки суд першої інстанції не звернув увагу на ряд невідповідностей норм матеріального і процесуального права, що стало підставою звернення Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області до суду апеляційної інстанції.
Перевіривши доводи клопотання скаржника Суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
За приписами частини першої статті 375 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Синтаксичний аналіз частини першої статті 375 КАС України дає підстави для висновку, що конструкція зазначеної норми розрізняє два види судових рішень, щодо яких суд може вжити заходи для зупинення:
1) судові рішення, які передбачають примусове виконання;
2) судові рішення, що не передбачають примусового виконання.
Отже, у разі подання заяви у порядку статті 375 КАС України щодо рішення, яке передбачає примусове виконання, суд касаційної інстанції може зупинити його виконання до закінчення перегляду такого судового рішення в касаційному порядку. Натомість якщо заява у порядку статті 375 КАС України подається стосовно рішення, що не передбачає примусового виконання, суд касаційної інстанції може зупинити його дію до закінчення перегляду відповідного судового рішення в касаційному порядку.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Суд зазначає, що розгляд питання про зупинення виконання/дії оскаржуваного судового рішення має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням оскаржуваного судового рішення.
У свою чергу, для зупинення виконання/дії оскаржуваного судового рішення необхідна наявність поважних причин, які б давали підстави для зупинення виконання/дії судового рішення.
Водночас, доводи заявника ґрунтуються на припущеннях, а обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію оскаржуваного судового рішення, у клопотанні не наведено.
Таким чином, Суд не вбачає підстав для задоволення заявленого скаржником клопотання про зупинення дії ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року.
Керуючись статтями 340, 375 КАС України, Суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про зупинення дії ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року у справі №320/11366/20.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Суддя Верховного Суду