29 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 260/2759/21 пров. № А/857/18782/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шевчук С.М.,
суддів Кухтея Р.В., Шинкар Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року (рішення ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у м. Ужгород судом у складі головуючого судді Маєцької Н.Д., дата складення повного тексту рішення суду не зазначена) у справі № 260/2759/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії, суд -
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
В липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови йому в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Державної прикордонної служби України № 11/4582 від 24 квітня 2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІ1 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
зобов'язати відповідача з 01.04.2019 року перерахувати та виплачувати йому пенсію на підставі довідки Державної прикордонної служби України № 11/4582 від 24 квітня 2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-Х1І Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01 квітня 2019 року, відповідно до довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/4582 від 24 квітня 2021 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу за вислугу років з 01 квітня 2019 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ, статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20 грудня 1991 року № 2011-XII та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, згідно з довідкою Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24 квітня 2021 року № 11/4582, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На обґрунтування апеляційних вимог відповідач посилається на те, що Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсій військовослужбовців, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Вказує, що проведення наступного перерахунку пенсії буде наслідком прийняття Кабінетом Міністрів України нового рішення про перерахунок пенсії. Таким чином, з 05.03.2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін. Водночас, алгоритм дій, який повинні вчинити управління у зв'язку із втратою чинності положеннями п. 1, 2 Постанови №103 та змін до п. 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився. Зазначає, що довідка, видана та подана до головного управління, самостійно не породжує право позивача на перерахунок його пенсії, оскільки підставою для здійснення останнього є нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України (на цих підставах позивачу вже було проведено належний перерахунок пенсії). Також вказує, що суд першої інстанції не вжив вичерпних заходів щодо витребування усіх необхідних доказів та фактично вирішив справу на підставі недопустимих доказів. Зокрема, в матеріалах справи відсутні підтвердження, чи позивач взагалі звертався із заявою встановленого зразка до пенсійного органу; чи подавалась довідка комісаріату позивачем особисто; чи є рішення пенсійного органу про відмову у здійсненні перерахунку пенсії позивачу. Крім того, зобов'язуючи здійснити перерахунок пенсії позивача із конкретних складових, перерахованих у довідці, суд першої інстанції, не будучи впевненим у достовірності викладених у такій довідці даних, фактично перебрав на себе дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду шляхом зобов'язання останнього без перевірки коректності вказаних у довідці складових грошового забезпечення здійснити перерахунок пенсії позивача. Також вказує, що визнання протиправними та скасування змін до п. 5 і додатку 2 Порядку №45 не зумовлює автоматичне відновлення дії попередньої редакції норм Порядку №45, що свідчить про безпідставність висновків суду першої інстанції в цій частині. Також зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на строки звернення до суду. Так, в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, суд дав правовий висновок щодо застосування строку звернення до суду у соціальних справах. Згідно яких, дійшов висновку, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або міг дізнатися про порушення своїх прав. Крім того, пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Таким чином, вважає, що позивачу були відомі обставини, якими зумовлений даний спір, принаймні у березні 2019 року, однак у той час, ним не вчинено будь-яких активних дій, спрямованих на відновлення порушеного права, до липня 2021 (дата подання позову). Отже, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом, що є підставою для залишення без розгляду відповідної частини позовних вимог.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання копій ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на поштові адреси сторін, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи обставини, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
На підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 року у зразковій справі №160/8324/19 Адміністрацією Державної прикордонної служби України складено та направлено на адресу ГУ ПФ України у Закарпатській області довідку від 24 квітня 2021 року № 11/4582 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704.
Відповідно до вказаної довідки розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року складається із наступних складових: посадовий оклад 3170,00 грн.; оклад за військовий званням 1020,00 грн.; надбавка за вислугу років 1676,00 грн. надбавка за особливості проходження служби 1759,80 грн.; надбавка за кваліфікацію клас 2 95,10 грн.; премія 3962,50 грн. Всього 11683,40 грн.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі оновленої довідки № 11/4582 від 24 квітня 2021 року про розміри грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року.
Листом від 24 травня 2021 року № 2068-1942/Б-02/8-0700/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повідомило позивача, що після визнання протиправними та нечинними пунктів 1-2 Постанови № 103 інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій у відповідності до ст. 63 Закону Урядом не приймалось, у зв'язку з чим підстав для здійснення перерахунку пенсії не має.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Задовольняючи повністю адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що з 05.03.2019 року (з дня набрання чинності судовим рішенням у справі 826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення. Таким чином, в зв'язку з виникненням у позивача права на перерахунок пенсії з 01.04.2019 року з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, враховуючи надіслання Адміністрацією Державної прикордонної служби України до ГУ ПФУ в Закарпатській області довідки про грошове забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року для перерахунку пенсії останнього - суд дійшов до висновку, що у відповідача виник обов'язок проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019. Проте, зазначений обов'язок виконаний відповідачем не був. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії за наданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України оновленою довідкою, та як наслідок, необхідно зобов'язати ГУ ПФУ в Закарпатській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.04.2019, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 (від 24.04.2021 року №11/4582), виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ визначено Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) статтею 63 якого встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом надасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 18 статті 43 Закону № 2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно з частиною 3 статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), встановлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” відповідно до частини 4 статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у первинній редакції постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
При цьому, пункт 2 вказаної Постанови передбачав поетапність виплат підвищення перерахованої пенсії, а саме: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Пунктом 6 зазначеної Постанови внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, пункт 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 викладено у такій редакції: під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Проте, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 826/3858/18, Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2019 року, серед іншого вказав на те, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” вказує на те, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.
Статтею 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Отже, із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 6 серпня 2019 року у справі № 160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року, а також у рішенні Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі №160/8324/19, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року.
Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема відповідач, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затверджено Постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, (далі - Порядок №3-1) відповідно до пункту 4 якого заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Вказане відповідає висновкам Верховного Суду, висловленим у постановах від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а, від 15 липня 2020 року у справі №520/3360/19.
Отже, право позивача на перерахунок пенсії з 05.03.2019 є беззаперечним, а передумовою для проведення перерахунку є оформлення довідки на виконання рішення Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що видана Закарпатським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідка про розмір грошового забезпечення позивача направлена управлінням на адресу Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області, проте відповідачем так і не проведено перерахунок пенсії.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно з частиною 2 статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними покликання скаржника на не прийняття нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, після 05.03.2019 та не передбачення чинним законодавством індивідуального перерахунку пенсій військовослужбовцям за їхньою заявою та згідно з долученими довідками про розмір грошового забезпечення, як на підставу відмови у задоволенні заяви позивача.
Відповідач, зазначаючи в апеляційній скарзі про те, що визнання нечинними в подальшому п.п. 1, 2 Постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року по справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, не може мати наслідком зобов'язання відповідача до вчинення певних дій щодо повторного проведення перерахунку пенсії позивача, та те, що визнання протиправним та нечинними змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не зумовлює автоматичне відновлення дії попередньої редакції норм Порядку № 45, фактично не погоджується з висновками Верховного Суду у зразковій справі та ставить під сумнів зроблені висновки у рішенні Верховного Суду та Постанові Великої Палати Верховного Суду щодо чинності та застосування Порядку № 45 та наявності права у пенсіонерів, що отримують пенсію за вислугу років, на перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року.
Крім того, Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19 було надано оцінку зазначеним доводам та зроблено висновок про їх необґрунтованість.
Щодо доводів скаржника, що суд першої інстанції не вжив вичерпних заходів щодо витребування усіх необхідних доказів та фактично вирішив справу на підставі недопустимих доказів (не з'ясував, чи позивач взагалі звертався із заявою встановленого зразка до пенсійного органу; чи подавалась довідка позивачем особисто; чи є рішення пенсійного органу про відмову у здійсненні перерахунку пенсії позивачу), то колегія суддів зазначає наступне.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України, що передбачено ст. 63 Закону № 2262-XII.
Як вбачається з матеріалів справи, довідка №11/4582 від 24 квітня 2021 року про розмір грошового забезпечення позивача була підготовлена і надіслана відповідачу. Матеріали справи містять лист-відповідь відповідача від 24.05.2021 року, яким позивачу повідомлено про те, що підстав для перерахунку його пенсії за його зверненням не має (а.с.10). Таким чином, дані обставини спростовують посилання скаржника про те, судом першої інстанції не вжито вичерпних заходів щодо витребування усіх необхідних доказів та що справу вирішено на підставі недопустимих доказів.
Щодо посилань скаржника про те, що суд фактично перебрав на себе дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду шляхом зобов'язання останнього без перевірки коректності вказаних у довідці складових грошового забезпечення здійснити перерахунок пенсії позивача, то колегія суддів зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Слід зазначити, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Суд апеляційної інстанції відхиляє аргументи апелянта щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон №2262-XII.
Згідно з частиною третьою статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
У ході розгляду справи встановлено, що перерахунок розміру пенсії позивачу у зв'язку з набуттям законної сили судовим рішенням, не проведений саме з вини державних органів, на яких покладено обов'язок щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу. Тому право позивача щодо перерахунку пенсії з 01.04.2019 є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог частини третьої статті 51 Закону №2262-XII.
У розрізі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає покликання ГУПФ на пропуск позивачем строку на звернення до суду з цим позовом неприйнятним, оскільки не існує строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, тому шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС у цьому випадку не застосовується.
Більше того, такий строк не пропущений, оскільки він обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, в даній ситуації його слід обчислювати з моменту надання відповіді у листі, яким ГУПФ відмовило у проведенні перерахунку пенсії, тобто з 24.05.2021.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення названого адміністративного позову.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини” передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги, в силу викладеного вище, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі №260/2759/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 29 листопада 2021 року.