24 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 380/7430/20 пров. № А/857/16830/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кушнерика М.П.
суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.;
за участю секретаря судового засідання - Юник А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги Громадської спілки "Правозахисне товариство Українських офіцерів" в інтересах членів товариства та членів їх сімей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року, прийняте суддею Лунь З.І., в м.Львові, о 11 годині 33 хвилині, повний текст складено 22 липня 2021 року, у справі № 380/7430/20 за адміністративним позовом Громадської спілки "Правозахисне товариство Українських офіцерів" в інтересах членів товариства та членів їх сімей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_12, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Львівської філії ПАТ «ПУМБ», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, стягнення матеріальних та моральних збитків, -
Громадська спілка "Правозахисне товариство Українських офіцерів" в інтересах членів товариства та членів їх сімей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 звернулася з позовом до уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_12, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Львівської філії ПАТ «ПУМБ», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просять: визнати дії відповідачів ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 щодо понад 2-х річного блокування грошових коштів на банківських рахунках відкритих у ПАТ «Банк Михайлівський» на ім'я: ОСОБА_1 , рахунок № НОМЕР_1 в загальній сумі = 16744,00 грн.; ОСОБА_2 , рахунок № НОМЕР_2 в загальній сумі = 50383,57 грн.; ОСОБА_3 , рахунок № НОМЕР_3 в загальній сумі = 12237,96 грн.; ОСОБА_4 , рахунок № НОМЕР_4 в загальній сумі = 76936,45 грн.; ОСОБА_5 , рахунок № НОМЕР_5 в загальній сумі = 42970,23 грн.; ОСОБА_6 , рахунок № НОМЕР_6 в загальній сумі = 101032,78 грн.; ОСОБА_7 , рахунок № НОМЕР_7 в загальній сумі = 28500,00 грн.; ОСОБА_8 , рахунок № НОМЕР_8 в загальній сумі = 11666,00грн. шляхом ненаданням довідки - незаконними та неправомірними; стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на користь позивачів, на підставі норм Закону України № 2346-111 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а саме: ст.32 п.32.2 «У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними» - пеню в розмірі 10% від суми заблокованих грошових коштів на поточних рахунках позивачів, а саме в сумі: ОСОБА_1 , рахунок № НОМЕР_1 в загальній сумі = 1674,40 грн.; ОСОБА_2 , рахунок № НОМЕР_2 в загальній сумі = 5038,36 грн.; ОСОБА_3 , рахунок № НОМЕР_3 в загальній сумі = 1223,80 грн.; ОСОБА_4 , рахунок № НОМЕР_4 в загальній сумі = 7693,65 грн.; ОСОБА_5 , рахунок № НОМЕР_5 в загальній сумі = 4297,03 грн.; ОСОБА_6 , рахунок № НОМЕР_6 в загальній сумі = 10103,28 грн.; ОСОБА_7 , рахунок № НОМЕР_7 в загальній сумі = 2850,00 грн.; ОСОБА_8 , рахунок № НОМЕР_8 в загальній сумі = 1166,60 грн.; стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на користь позивачів, матеріальні збитки - не отриману вигоду за два роки: 2016-2018 рр. в розмірі по 40% річних від суми заблокованих коштів на поточних розрахункових рахунках у ПАТ «Банк Михайлівський», що могли бути розміщені в «Ощадбанку» чи будь-якому іншому банку, грошові кошти у сумі: ОСОБА_1 , рахунок № НОМЕР_1 в загальній сумі = 6740,00 грн.; ОСОБА_2 , рахунок № НОМЕР_2 в загальній сумі = 20038,00грн.; ОСОБА_3 , рахунок № НОМЕР_3 в загальній сумі = 4893,00 грн.; ОСОБА_4 , рахунок № НОМЕР_4 в загальній сумі = 30253,00 грн.; ОСОБА_5 , рахунок № НОМЕР_5 в загальній сумі = 16120,00 грн.; ОСОБА_6 , рахунок № НОМЕР_6 в загальній сумі = 404123,00 грн.; ОСОБА_7 , рахунок № НОМЕР_7 в загальній сумі = 12000,00 грн.; ОСОБА_8 , рахунок № НОМЕР_8 в загальній сумі = 11666,00 грн.; стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на користь позивачів, моральні збитки - в розмірі 10% від суми заблокованих грошових коштів на поточних розрахункових рахунках Позивачів у ПАТ «Банк Михайлівський» у сумі: ОСОБА_1 , рахунок № НОМЕР_1 в загальній сумі = 1674,40 грн.; ОСОБА_2 , рахунок № НОМЕР_2 в загальній сумі = 5038,36 грн.; ОСОБА_3 , рахунок № НОМЕР_3 в загальній сумі = 1223,80 грн.; ОСОБА_4 , рахунок № НОМЕР_4 в загальній сумі = 7693,65 грн.; ОСОБА_5 , рахунок № НОМЕР_5 в загальній сумі = 4297,03 грн.; ОСОБА_6 , рахунок № НОМЕР_6 в загальній сумі = 10103,28 грн.; ОСОБА_7 , рахунок № НОМЕР_7 в загальній сумі = 2850,00 грн.; ОСОБА_8 , рахунок № НОМЕР_8 в загальній сумі = 1166,60 грн.; зобов'язати відповідачів ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , грошові кошти на ім'я позивачів скерувати на рахунок у Львівській філії ПАТ «ПУМБ»; зобов'язати дирекцію Львівської філії ПАТ «ПУМБ» прийняти перекази коштів, стягнуті з відповідачів ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на користь позивачів, виплатити їм на першу їхню вимогу, та інформувати відповідачів про надходження коштів.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачі перебувають у договірних відносинах з ПАТ «Банк Михайлівський», мають відкриті рахунки «Поточний рахунок» Ощадний» на яких були зараховані кошти. 17.05.2016 позивачі подали заявки до банку щоб повернути їм кошти. 19.05.2016 усі гроші були на рахунках вкладників, що підтверджено платіжними дорученнями та листами від банку «про зарахування повернутих з депозитів грошей». 23.05.2016 у банку було введено тимчасову адміністрацію. Позивачі зазначають, що тимчасова адміністрація банку «заблокувала» їхні гроші.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду по ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» включити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк Михайлівський».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Із таким судовим рішенням не погодилися Громадська спілка "Правозахисне товариство Українських офіцерів" в інтересах членів товариства та членів їх сімей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку та подали апеляційні скарги. Вважають, що таке прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
В обгрунтування апеляційних вимог Громадська спілка "Правозахисне товариство Українських офіцерів" в інтересах членів товариства та членів їх сімей зазначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Проте, відповідачі не здійснили дій щодо переведення боргу з Банку до Фонду, шляхом бездіяльності не надавши списків вкладників. Також, зазначає, що кожному позивачу підлягає стягнення пеня з ПАТ "Банк Михайлівський" у розмірі 10 % від вкладу та 100% від суми вкладу матеріальних збитків.
Просить змінити рішення в частині незадоволених позовних вимог та прийняте нове судове рішення про задоволення позову.
В обгрунтування апеляційних вимог Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку зазначає, що враховуючи те, що у ПАТ «Банк Михайлівський» було розпочато процедуру ліквідації, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки цей Закон є спеціальним Законом у цих правовідносинах.
Також, зазначає, що договір позики, укладений між окремими позивачами та ТОВ «ІРЦ» є двостороннім, укладеним деякими позивачами безпосередньо з ТОВ «ІРЦ» без участі ПАТ "Банк Михайлівський" як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за такими договорами по своїй природі не є вкладом згідно з Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Отже, відповідач вважає, що гарантії Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не поширюються на правовідносини, які виникли у деяких позивачів та ТОВ «ІРЦ». У зв'язку з тим, що правочин з перерахування (повернення позики) коштів деяких позивачів за договорами між позивачами та ТОВ «ІРЦ» є нікчемними, відповідач вважає, що в нього відсутні підстави для включення деяких позивачів до вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду.
Просить скасувати рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Відзивів на апеляційні скарги не надходило, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, позивачку ОСОБА_8 , яка просить задоволити апеляційну скаргу Громадської спілки в інтересах позивачів та відхилити апеляційну скаргу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку , обговоривши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, з таких підстав.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що позивачі впродовж 2015-2016 р.р. користувалися фінансовими послугами ПАТ «Банк Михайлівський» та уклали із цією банківською установою договори банківського рахунку «Поточний рахунок» Ощадний».
Так, ОСОБА_2 , рахунок № НОМЕР_2 в загальній сумі - 50383,57 грн. ОСОБА_1 , рахунок № НОМЕР_1 в загальній сумі - 16 744,00 грн. ОСОБА_3 рахунок № НОМЕР_9 в загальній сумі - 12 237,96 грн. ОСОБА_4 рахунок № НОМЕР_4 в загальній сумі - 76936,45 грн. ОСОБА_5 рахунок № НОМЕР_5 в загальній сумі - 42970,23 грн. ОСОБА_6 рахунок № НОМЕР_6 в загальній сумі - 101032,78 грн. ОСОБА_7 рахунок № НОМЕР_7 в загальній сумі - 28500,00 грн. ОСОБА_8 рахунок № НОМЕР_8 в загальній сумі - 11666,00 грн. ОСОБА_9 рахунок № НОМЕР_10 в загальній сумі - 183086,38 грн.
Позивачі зверталися із заявами до відповідачів про видачу їм довідки про те, що борг ПАТ «Банк Михайлівський» переведений на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Вважаючи, що дії відповідачів є протиправними, оскільки останні не повідомили позивачів про включення останніх до списку кредиторів ПАТ «Банк Михайлівський» звернулись до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивачів до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк Михайлівський».
Щодо інших позовних вимог, то такі суд вважав такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачами не надано жодних доказів на їх обґрунтування.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частина 2 статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.15 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23 лютого 2012 року № 4452 (далі - Закон № 4452) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) система гарантування вкладів фізичних осіб являє собою сукупність відносин, що регулюються цим Законом, суб'єктами яких є Фонд, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, банки та вкладники.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452 вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 4452 Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
За приписами частини 1 статті 26 Закону № 4452 Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 4452 вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що позивачі набули право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування.
Частиною 4 ст. 26 Закону № 4452 передбачено, що Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність, - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність, - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України Про банки і банківську діяльність, або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.
Будь-яких доказів того, що кошти за вкладом позивачів підпадають під визначений перелік, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
За правилами ч.ч.1-3 ст. 27 Закону № 4452 Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону № 4452 протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах Урядовий кур'єр або Голос України та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Таким чином, з моменту отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» відповідач був зобов'язаний сформувати повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, включивши до нього позивачів, як вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», та визначити суми, що підлягають відшкодуванню.
Як встановлено судом, позивачі, починаючи з 2016 року систематично зверталися із заявами до Фонду про повернення повністю суми депозиту за договорами строкового банківського вкладу (депозиту), що були укладені з ПАТ «Банк Михайлівський».
Будь-яких доказів на спростування вказаного факту, відповідачем суду не надано і матеріали справи не містять.
Також, суд звертає увагу і на ту обставину, що, Законом України від 16.07.2015 № 629-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" (далі - Закон № 629-VIII), який набрав чинності 12.08.2015 частину третю статті 38 Закону № 4452 доповнено пунктом 9, згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Разом з цим, 15.11.2016 з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" № 1736-VІІІ (далі - Закон № 1736-VІІІ), яким також внесені зміни до Закону № 4452.
Зміст пояснювальної записки до проекту Закону № 1736-VІІІ свідчить, що необхідність прийняття вказаного законопроекту виникла у зв'язку з набуттям розповсюдження схемою, за якою у приміщеннях банку фізичним особам пропонується укладати не договори банківського вкладу з банком, а договори позики з небанківськими фінансовими установами через повіреного, яким виступає банк. При цьому з метою введення в оману споживачів щодо дійсного предмета договору банк відкриває кожному клієнту банківський рахунок, з якого в подальшому кошти перераховуються на рахунки небанківських фінансових установ.
Як зазначено у пояснювальній записці: "За даними Фонду, із використанням саме такої схеми було ошукано за посередництвом лише ПАТ "Банк "Михайлівський" 14 тисяч фізичних осіб на загальну суму, що перевищує 1,5 млрд гривень.
Крім того, зловживаючи низьким рівнем правової та фінансової культури фізичних осіб, особливо людей пенсійного віку (понад 45 відсотків фізичних осіб, постраждалих від схеми, реалізованої, зокрема, за участю ПАТ "Банк Михайлівський", є старшими 55 років), банком не надавалася таким особам чітка та однозначна інформація про те, що на кошти, залучені як позика до небанківської фінансової установи, не поширюються гарантії щодо їх відшкодування.
З метою захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку, в тому числі і клієнтів ПАТ "Банк Михайлівський", та унеможливлення мультиплікації таких схем у майбутньому виникла необхідність внести зміни до законів України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", «Про банки і банківську діяльність" та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" для врегулювання питань: поширення на зазначених осіб гарантій відшкодування коштів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; посилення відповідальності небанківських фінансових установ (у тому числі пов'язаних із банками), якими у зазначений вище спосіб були залучені, як позика, кошти від фізичних осіб; встановлення заборони фінансовим установам залучати кошти фізичних осіб (крім учасників такої установи) із зобов'язанням щодо їх повернення, у тому числі шляхом отримання позики, у разі якщо це прямо не передбачено законом про діяльність відповідної фінансової установи; встановлення обов'язку банка при виконанні функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів від фізичних осіб попередньо ознайомлювати у письмовій формі таких фізичних осіб про непоширення на їх кошти, залучені на користь третіх осіб, гарантій, встановлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону № 4452, внесені Законом № 1736-VІІІ, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Фонд зобов'язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом № 1736-VІІІ розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.
Тобто, з метою поширення гарантій Закону № 4452 до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не є вкладом згідно із чинним законодавством. А саме, до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором, і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Судом встановлено, що правочини по передачі позивачами у власність ТОВ «ІРЦ» коштів та операції по поверненню коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивачів були вчинені до віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних.
Відтак, позивачі є особами, яка набули право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду інформацію щодо нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом.
Висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладено у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі № 826/1674/18.
Висновки аналогічного змісту також викладені в постановах Верховного Суду від 04.11.2020 по справі № 808/3802/17, від 07.10.2020 у справі № 808/3695/17, від 29.09.2020 у справі № 815/2591/17.
Таким чином, посилання апелянта на те, що договір позики, укладений між окремими позивачами та ТОВ «ІРЦ» є двостороннім, укладеним деякими позивачами безпосередньо з ТОВ «ІРЦ» без участі ПАТ "Банк Михайлівський" як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за такими договорами по своїй природі не є вкладом згідно з Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не заслуговують на увагу.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.
Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше, ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.
Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду
Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів (п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Згідно ч. 1 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 вказаного Закону України. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 вказаного Закону України Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (ч. 2 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (ч. 3 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
При цьому, п. 5-4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань.
Разом з тим, відповідно до п.2.6 Розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 (далі - Положення) уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку з дня свого призначення здійснює такі повноваження: складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Згідно з п. 4.31 Розділу V Положення у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог на підставі: рішення суду, яке набрало законної сили; свідоцтва про право на спадщину за вимогами кредиторів, які визнані уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів; документів, які відповідно до законодавства України підтверджують правонаступництво юридичної особи внаслідок реорганізації, за вимогами кредиторів, яких включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів; письмової відмови кредитора від вимог; клопотання уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку про виправлення помилки, допущеної нею чи попередньою уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку під час акцептування вимог кредиторів. Фонд за потреби має право вимагати від уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку додаткову інформацію щодо внесення змін до реєстру вимог.
Таким чином, уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями щодо внесення пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки позивачі є власниками коштів, які були ними передані банку на підставі Договорів, та зважаючи на поважність причини пропуску строку на звернення із заявою щодо включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів, наявні підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивачів до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк Михайлівський».
Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Зокрема, відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини в справі "Золотас проти Греції" стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов'язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв'язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Капітал Банк АД проти Болгарії" (Capital Bank AD v. Bulgaria, № 49429/99).
У справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (пункт 35, № 68385/10 та № 71378/10).
Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційних скаргах.
Керуючись ч.3 ст. 243, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги Громадської спілки "Правозахисне товариство Українських офіцерів" в інтересах членів товариства та членів їх сімей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року у справі № 380/7430/20 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя М. П. Кушнерик
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 29.11.21