Справа № 120/6594/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вільчинський Олександр Ванадійович
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
29 листопада 2021 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр" Вінницької обласної ради" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Комунального некомерційного підприємства "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр" Вінницької обласної ради" (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач 23.06.2021 звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправною бездіяльність Комунального некомерційного підприємства "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр Вінницької обласної ради" щодо доступу до публічної інформації при розгляді запиту ОСОБА_1 про отримання публічної інформації № 46 від 23.02.2021 та зобов'язати вчинити дії з урахуванням висновків суду.
Також просив з Комунального некомерційного підприємства "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр Вінницької обласної ради" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.08.2021 позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Комунального некомерційного підприємства "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр Вінницької обласної ради" щодо доступу до публічної інформації при розгляді запиту ОСОБА_1 про отримання публічної інформації № 46 від 23.02.2021.
Зобов'язано Комунальне некомерційне підприємство "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр Вінницької обласної ради" надіслати ОСОБА_1 відповідь на запит про отримання публічної інформації № 46 від 23.02.2021.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Комунального некомерційного підприємства "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр Вінницької обласної ради" понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 908 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що факти створення відповідачем відповіді на запит позивачки, наявність відмітки про таку відповідь у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, яка до того ж не містить дати, не підтверджують направлення такої відповіді позивачці. Будь-яких доказів саме надіслання та/чи вручення відповіді на запит (фіскальний чек поштового відділення, повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення тощо) відповідач суду не надав, відповідно, не довів виконання свого обов'язку надання відповіді на запит на інформацію.
Враховуючи значення справи для позивачки, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, суд першої інстанції дійшов висновку, що відшкодування витрат на професійну правничу в сумі 1000 грн відповідатиме вимогам розумності та співмірності.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що відповідачем запит на отримання публічної інформації №46 від 03.02.2021 розглянуто, відповідь підготовлена та була направлена ОСОБА_1 за №498 від 04.03.2021.
Також відповідач не погоджується із розподілом судових витрат в частині щодо понесених витрат позивача на професійну правничу допомогу.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою суду від 23.09.2021 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Згідно з п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обгрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
23.02.2021 позивачка звернулася до відповідача із запитом № 46 про надання інформації. У поданому запиті позивачка просила надати інформацію про використання бюджетних коштів відповідачем, а саме:
3.1. Яку кількість цукру було закуплено ВОСТМО "Фтизіатрія" на підставі договору, який було укладено в результаті проведення процедури закупівлі по предмету закупівлі: (ідентифікатор закупівлі UA-2019-10-27-000005)? (вказати номер договору та дату укладання).
3.2. Надати копію вищезазначеного договору в повному обсязі.
3.3. Надати копії всіх прибуткових накладних на вищевказаний товар, що постачався протягом всього терміну виконання даного договору.
3.4. За якою ціною було закуплено цукор (вказати ціну 1 кг)?
3.5. Чи мінялася протягом терміну виконання договору ціна закупівлі цукру (вказати змінену ціну 1 кг)?
3.6. У разі зміни ціни вказати на якій підставі та згідно яких підтверджуючих документів наданих ФОП ОСОБА_2 було змінену ціну, надати копії цих документів.
3.7. Вказати змінену ціну та вказати яку кількість цукру було закуплено по змінених цінах, якщо ціну було змінено.
3.8. Яка сума бюджетних коштів була використана на закупівлю цукру по вищевказаному договору?
4. Надати інформацію, у якій вказати, яким суб'єктом господарювання було виготовлено дану продукцію (із зазначенням назви виробника та його юридичної адреси).
7. Надати відповідь на вказаний запит та надати інформацію вказану у запиті, у встановлений законодавством термін шляхом надсилання поштового листа на адресу: АДРЕСА_1 та копії запитуваних документів на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1
Листом від 02.03.2021 за № 468 відповідач повідомив позивачку про продовження строку розгляду запиту на інформацію до 20 робочих днів.
Не отримавши затребуваної інформації та вважаючи, що відповідачем порушено вимоги Закону України "Про доступ до публічної інформації", позивачка звернулась з цим позовом до суду.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Статтею 1 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1996 № 2657-XII (далі - Закон №2657-XII) передбачено, що інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Відповідно до статті 5 Закону № 2657-XII кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Статтею 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI) визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Положеннями ст. 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов'язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.
Відповідно до статті 5 Закону № 2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.
Згідно ст. 13 Закону № 2657-XII розпорядниками інформації є суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Статтею 19 Закону №2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Частинами 1 та 4 ст. 20 Закону № 2657-XII вказано, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Отже розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. Водночас якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.
Таким чином, загальний термін, з урахуванням можливого часу продовження розгляду запиту на інформацію, становить 25 днів робочих днів.
Згідно матеріалів справи, позивачка із запитом про надання інформації № 46 звернулася до відповідача 23.02.2021. Однак, у зв'язку із наданням великого обсягу інформації, що потребує пошуку серед значної кількості даних та документів, відповідачем строк розгляду запиту про надання інформації продовжено, про що повідомлено позивачку листом від 02.03.2021.
Водночас, станом на день звернення з цим позовом до суду (23.06.2021), відповідь на запит позивачу надана не була.
В апеляційній скарзі відповідачем вказано, що запит на отримання публічної інформації №46 від 03.02.2021 ним розглянуто, відповідь підготовлена та була направлена ОСОБА_1 за №498 від 04.03.2021.
Проте, відповідачем не надано ні суду першої інстанції ні до апеляційного суду жодних доказів направлення чи вручення такої відповіді ОСОБА_1 на вказану у запиті поштову чи електронну адресу.
Враховуючи, що будь-яких доказів саме надіслання та/чи вручення відповіді на запит (фіскальний чек поштового відділення, повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення тощо) відповідач не надав, то відповідно, не довів виконання свого обов'язку надання відповіді на запит на інформацію.
Стосовно наданої відповідачем копії листа від 04.03.2021 № 498 "Про розгляд запиту на інформацію" як відповідь на запит з додатками та копії сторінок з журналу реєстрації вихідної кореспонденції КНП "ВОСТМО "Фтизіатрія" ВОР", як доказ направлення відповідачем відповіді на інформаційний запит позивачки колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 13 Закону України "Про поштовий зв'язок" передбачено порядок надання поштового зв'язку, зокрема, абз. 3 встановлено, що у договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв'язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв'язку.
Отже, належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень поштового відправлення є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.06.2018 у справі № 820/1186/17, від 05.09.2019 у справі № 520/9380/18 та вірно врахована судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.
Відтак факти створення відповідачем відповіді на запит позивачки, наявність відмітки про таку відповідь у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, яка до того ж не містить дати, не підтверджують направлення такої відповіді позивачці.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність бездіяльності відповідача щодо ненадання позивачці запитуваної інформації у відповідь на запит від 23.02.2021 № 46 про отримання публічної інформації у передбачений Законом України "Про доступ до публічної інформації" строк.
Згідно з нормами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі виклданеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо доступу до публічної інформації при розгляді запиту позивачки про отримання публічної інформації № 46 від 23.02.2021 та зобов'язання відповідача надіслати позивачці відповідь на інформаційний запит №46 від 23.02.2021.
Стосовно понесених позивачем витрат на правову допомогу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно матеріалів справи 01.06.2021 між позивачкою (далі - клієнт) та адвокатським об'єднанням "Адвокатська компанія "Якименко та партнери" (далі - адвокатське об'єднання) укладено Договір про надання правової допомоги (далі - Договір).
Згідно з пунктом 1.1 цього Договору адвокатське об'єднання приймає на себе доручення від клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу, на умовах, визначених цим Договором, а саме складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, в частині доступу до публічної інформації, у зв'язку із ненаданням інформації на запит №46 від 23.02.2021 КНП "ВОСТМО "Фтизіатрія" ВОР".
Відповідно до підпункту 2.1 Договору вартість правової допомоги (гонорар) за цим Договором становить фіксований розмір 3000 грн.
Актом приймання-передачі наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги від 22.06.2021 підтверджується надання правничої допомоги у вигляді складання позовної заяви.
Доказом понесення витрат позивачки на правничу допомогу є квитанція № 22-1334391/1/С від 22.06.2021 на суму 3000 грн.
Разом з тим судом першої інстанції вірно враховано, що згідно з інформацією, яка міститься в автоматизованій комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", з червня 2021 року адвокатом Кравчуком М.О. в інтересах ОСОБА_1 до Вінницького окружного адміністративного суду подано більше 33 позовних заяв про оскарження рішень, дій чи бездіяльності Комунального некомерційного підприємства "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр Вінницької обласної ради".
Наявність такої кількості однотипних позовних заяв, які подані одним і тим самим адвокатом від одного позивача, безпосередньо впливає на час, який необхідно витрати на оформлення позовної заяви та відповідно на вартість наданих послуг.
Відтак розмір понесених витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та предмету спору, адже у позові заявлено лише одну вимогу, що пов'язана із розглядом одного запиту про отримання публічної інформації.
За таких обставин, враховуючи значення справи для позивачки, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку пронаявність правових підстав для відшкодування витрат на професійну правничу в сумі 1000 грн, що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, то підстав для зміни розподілу судових витрат немає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр" Вінницької обласної ради" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.