Справа № 640/17491/20 Головуючий у І інстанції - Мамедова Ю.Т.
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
29 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 до суду з даним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати йому пенсії у розмірі 90 % від його грошового забезпечення відповідно до довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 09.10.2017 №2.2.1-39-328 без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.06.2017 з урахуванням проведених раніше виплат, та зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати йому пенсію у розмірі 90 % від його грошового забезпечення відповідно до довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 09.10.2017 №2.2.1-39-328 без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.06.2017 з урахуванням проведених раніше виплат;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати йому пенсії у розмірі 90 % від його грошового забезпечення відповідно до довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 09.10.2017 №2.2.1-39-328 без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням проведених раніше виплат та зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію у розмірі 90 % від його грошового забезпечення відповідно до довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 09.10.2017 №2.2.1-39-328 без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням проведених раніше виплат.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час перерахунку та виплати йому пенсії за період з 01.06.2017 по 31.12.2017 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві незаконно застосовано обмеження максимального розміру пенсії, а з 01.01.2018 відповідачем здійснено новий перерахунок пенсії, відповідно до якого основний розмір його пенсії протиправно зменшено з 90 % до 70 % від суми грошового забезпечення, також під час обчислення пенсії взято занижене грошове забезпечення та застосовано обмеження максимального розміру пенсії. Крім того, позивач наголошує, що відповідач протиправно здійснив перерахунок пенсії з 01.01.2018 на підставі довідки Київського міського військового комісаріату, в той час, як він повинен був керуватись довідкою Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 09.10.2017 №2.2.1-39-328.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VII,не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Також суд зазначив, що відповідачем протиправно при проведенні перерахунку було зменшено основний розмір пенсії позивача з 90 % до 70 % грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018, а при перерахунку пенсії позивачу у 2018 році (перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб») необхідно було брати за основу загальний розмір пенсії позивача (26835, 60 грн), обчислений відповідно до довідки від 09.10.2017 №2.2.1-39-328, а не розмір пенсії до виплати (13 700,00 грн), адже це призводить до того, що при збільшенні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб розмір пенсії до виплати позивача не збільшується.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій,посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитись перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після набрання законної сили рішення від 12.12.2018 у справі №640/3858/18 не приймалось, а тому виплата пенсій продовжується у встановлених на цей час розмірах. Апелянт наголошує, що згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення та звертає увагу, що перерахунок пенсії здійснюється на підставі довідки, в якій зазначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку, а тому самостійно визначити розмір грошового забезпечення позивачу відповідач не має права. Щодо обмеження пенсії максимальним розміром апелянт зазначає, що рішення Конституційного Суду від 20.12.2016 №7-рп/1016 не скасовує обмеження виплати пенсій максимальним розміром, встановленим Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 06.12.2016 №1774-VIII.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 у справі №826/9602/18 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, внаслідок чого визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у відмові ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у розмір 90 % від його грошового забезпечення відповідно до довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 09.10.2017 №2.2.1-39-328 та наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 30.06.2017 №228, та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії у розмірі 90 % від його грошового забезпечення відповідно до довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 09.10.2017 №2.2.1-39-328 та наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 30.06.2017 №228, починаючи з 01.06.2017 з урахуванням виплаченого.
При цьому, вказаним рішенням суд відмовив в задоволенні позову в частині застосування під час перерахунку пенсії позивача обмеження граничного розміру пенсії, зазначивши про передчасність цих вимог з огляду на те, що пенсійний орган взагалі не здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі наданої довідки.
13.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо примусового виконання цього судового рішення відповідно до виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 21.03.2019, та державним виконавцем відкрито виконавче провадження №59177371.
Також, 13.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про добровільне виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 відповідно до виконавчого листа у справі №826/9602/18, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 21.03.2019.
26.12.2019 листом №310916/02 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що ним було здійснено перерахунок його пенсії, підсумок пенсії після виконання судового рішення з 01.06.2017 становив 23 835, 60 грн, проте до позивача було застосовано обмеження максимального розміру пенсії, передбачене ч.1 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Крім того, у першій половині 2018 року позивачу знов здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки Київського міського військового комісаріату згідно зі ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103.
Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років з Автоматизованої системи розрахунку пенсій Пенсійного фонду України по пенсійній справі позивача станом на 01.01.2018 передбачено, що після перерахунку розмір пенсії позивача встановлено у розмірі 70 % від суми грошового забезпечення та із застосування обмеження максимальним розміром.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскільки пенсія позивачу була призначена до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», отже перерахунок та виплата пенсії мають бути здійснені без обмеження максимального розміру. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 має бути здійснений з урахуванням 90 % від суми його грошового забезпечення, оскільки пенсія була призначена саме з урахуванням 90 % від суми його грошового забезпечення. Також судом зроблено висновок, що при перерахунку пенсії позивачу у 2018 році (перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб») необхідно було брати за основу загальний розмір пенсії позивача (26 835, 60 грн), обчислений відповідно до довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України 09.10.2017 №2.2.1-39-328, а не розмір пенсії до виплати (13 700, 00 грн), адже це призводить до того, що при збільшенні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб розмір пенсії до виплати позивача не збільшується, а тому відповідач протиправно здійснив перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки Київського міського військового комісаріату з 01.01.2018 та обмежив виплату пенсії у розмірі 13 700, 00 грн, тим самим помилково застосував положення ч.4ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Крім того, судом було зауважено, що до позивача з 01.01.2018 не підлягає також застосуванню обмеження максимального розміру пенсії, передбачене ч.7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
В силу прямої дії ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ).
Так, з листа Головного управління пенсійного фонду України вбачається, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 у справі №826/9602/18 ним було здійснено перерахунок пенсії позивачу, виходячи з 90% грошового забезпечення, проте із застосуванням обмеження максимальним розміром.
Обмеження щодо максимального розміру пенсії з'явилось у ст. 43 Закону №2262-ХІІ з 01 січня 2008 року. Так, п. 29 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» ст. 43 Закону України 2262-ХІІ доповнено частиною 5, якою закріплено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Наведені зміни рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними.
01.10.2011 набув чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI).
Стаття 2 цього Закону передбачає, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 2 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №3668-VI закріплено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Підпунктом 8 пункту 6 цього розділу частину 5 статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено у новій редакції, а саме: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.»
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIІІ цю норму доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень».
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення цієї правової норми визнано неконституційними.
Отже, з 20.12.2016 відповідна частина статті 43 Закону України №2262-ХІІ, яка обмежувала максимальний розмір пенсії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб - відсутня.
Забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей закріплено у ч. 5 ст. 17 Конституції України.
Отже, зазначені особи мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004).
Організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей пов'язані не з втратою працездатності, безробіттям або відсутністю достатніх засобів для існування (ст. 46 Конституції України), а особливістю виконуваних ними обов'язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захисту суверенітету, територіальної цілісності України (ч. 1 ст. 17 Основного Закону України).
Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Отже, норми ч. 5 ст.17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Водночас, положення ст. 2 Закону України №3668-VI, якими обмежено максимальний розмір пенсії, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч. 5 ст. 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 чітко вказано: «<...> обмеження максимального розміру пенсії <...> особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст. 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України».
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України (п. 3 цього рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 4 цієї статті закріплено, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
Таким чином, дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії у розмірі 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, є протиправними.
Наведена позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 17.05.2021 у справі № 343/870/17.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати йому пенсії у розмірі 90 % від його грошового забезпечення відповідно до довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 09.10.2017 №2.2.1-39-328 без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням проведених раніше виплат та зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію у розмірі 90 % від його грошового забезпечення відповідно до довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 09.10.2017 №2.2.1-39-328 без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням проведених раніше виплат, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ Кабінету Міністрів України фактично делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в п.п. 2, 3 ст. 116 Конституції України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45), згідно з п.п. 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до п. 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч.ч. 2 і 3 ст. 51 Закону № 2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Згідно з п. 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Пенсійний фонду України та його головні управління мають право перевіряти правильність складення довідок (п. 9 Порядку № 45).
Водночас права самостійно визначати розміри складових грошового забезпечення, що впливають на обчислення розміру пенсії при її перерахунку, Пенсійний фонду України та його головні управління не мають.
Як убачається із матеріалів справи, перерахунок позивачу пенсії у травні 2018 року був проведений ГУ ПФУ в м. Києві на підставі наданої йому довідки Київського міського комісаріату.
Встановлений Кабінетом Міністрів України порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262-ХІІ, був обов'язковим для виконання органами державної влади, зокрема відповідачем у справі.
Таким чином, проведений перерахунок пенсії ГУ ПФУ в м. Києві на підставі зазначеної довідки був здійснений правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому у відповідача були відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2018 на підставі старої довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 09.10.2017 №2.2.1-39-328.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до положень п. 4 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі, з чого і виходив суд першої інстанції.
Щодо відсоткового коефіцієнту для перерахунку пенсії суд зазначає наступне.
Так, з аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №686/12623/17, провадження №К/9901/849/17, та постанові Великої палати Верховного суду від 16.10.2019 у справі №240/5401/18.
Тож, пенсія позивача підлягає перерахунку саме в розмірі 90% від суми грошового забезпечення, тобто в тому розмірі, в якому вона була призначена.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення ухвалено при повному з'ясуванні усіх обставин справи, при цьому, висновки суду відповідають фактичним обставинам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: Л.В. Губська
Судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова