Справа № 363/98/20 Головуючий в суді І інстанції Рудюк О.Д.
Провадження № 22ц-824/10140/2021 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
(у порядку письмового провадження)
29 листопада 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Мельника Я.С., суддів Матвієнко Ю.О. та Гуля В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
У січні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовував тим, що 25 лютого 2018 року в м. Києві приблизно о 18 годині 50 хвилин ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Subaru Legasy Outback» д.н.з. НОМЕР_1 , на вул. Богатирській, 26-А, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, при об'їзді перешкоди, не переконався в безпечності свого маневру, здійснив рух по двом смугам одночасно, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем «Nissan X-Trail» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до механічного пошкодження елементів кузова та лакофарбового покриття правої сторони автомобіля позивача.
Також вказував, що 26 лютого 2018 року він звернувся до ПАТ СК «Галицька» із заявою про страхове відшкодування та повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, але страховою компанією не було виплачено страхове відшкодування. Крім того, звернувшись до МТСБУ йому стало відомо, що ПАТ СК «Галицька» припинила членство в МТСБУ.
Вказує що, внаслідок пошкодження автомобіля позивачу завдано моральної шкоди, що виразилась у душевних стражданнях, яких він зазнав, окрім цього він звернувся за правовою допомогою, а тому просив стягнути з відповідача на його користь матеріальний збиток, завданий внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 36 100,03 грн., моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн., витрати на проведення судових експертиз та надання правової допомоги у розмірі 22 768,80 грн.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 19 лютого 2021 року позов задоволено частково, стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки, заподіяні внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 36 100,03 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із цим рішенням в частині задоволених вимог, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом усіх обставин справи, просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує зокрема на те, що місцевим судом неправильно встановлено, що відповідач позов визнав частково, оскільки ОСОБА_3 у відзиві на позов визнав лише ту обставину, що заподіяні збитки в частині відшкодування матеріальної шкоди на відновлювальний ремонт автомобіля має відшкодовувати страхова компанія відповідача ПАТ СК «Провідна».
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Колегія суддів перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, а відтак матеріальні збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 36 100,03 грн. підлягають стягненню з водія транспортного засобу ОСОБА_1 .
Колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 лютого 2018 року в м. Києві приблизно о 18 годині 50 хвилин ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Subaru Legasy Outback» д.н.з. НОМЕР_1 , на вул. Богатирській, 26-А, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, при об'їзді перешкоди, не переконався в безпечності свого маневру, здійснив рух по двом смугам одночасно, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем «Nissan X-Trail» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до механічного пошкодження елементів кузова та лакофарбового покриття правої сторони автомобіля позивача.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 14 листопада 2018 року закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, оскільки, з дня порушення, яке скоїв ОСОБА_1 25 лютого 2018 року минуло більш ніж три місяці. Вказана постанова набрала законної сили 25 листопада 2018 року.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПАТ СК «Галицька».
Крім того, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна».
26 лютого 2018 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ СК «Провідна» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду №208715.
Відповідно до звіту №А6-79 про оцінку автомобіля «Nissan X-Trail» реєстраційний номер НОМЕР_2 складеного 01 липня 2019 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників КТЗ «Nissan X-Trail» реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 33 800,03 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Nissan X- Trail» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 унаслідок ДТП на 01 липня 2019 року складає 39 218,03 грн.
Відповідно до листа МТСБУ від 06 березня 2019 року №4.2.-10/7175, МТСБУ розглянувши скаргу ОСОБА_2 щодо невиконання ПрАТ «СК «Галицька» своїх зобов'язань за обов'язковим договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, повідомило, що відповідно до інформації, наданої ПрАТ «СК «Галицька» у відповідь на запит МТСБУ, страховиком по зазначеному у зверненні випадку не прийняте рішення, оскільки за даним випадком Вербіцьким А.В. не подавалася заява про здійснення страхового відшкодування.
Згідно листа МТСБУ від 11 вересня 2019 року №3.1.-05/29492, МТСБУ розглянувши скаргу ОСОБА_2 щодо невиконання ПрАТ «СК «Галицька» своїх зобов'язань за обов'язковим договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, повідомило, що на даний час МТСБУ не може застосувати до зазначеного страховика заходів впливу, оскільки членство останнього в МТСБУ припинено.
Згідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 та 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, а у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 33.1.4. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.
Згідно ст. 35.1. Закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до ст. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, зробив висновок, що ОСОБА_2 26 лютого 2018 року звернувся до ПАТ СК «Галицька» із заявою про страхове відшкодування та повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, але страховою компанією не було йому виплачено страхове відшкодування.
Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком місцевого суду, оскільки дане спростовується наявними письмовими матеріалами справи, а саме листом МТСБУ від 06 березня 2019 року №4.2.-10/7175, яким МТСБУ повідомило, що відповідно до інформації, наданої ПрАТ «СК «Галицька» у відповідь на запит МТСБУ, страховиком по зазначеному у зверненні випадку не прийняте рішення, оскільки за даним випадком не було подано заяву про здійснення страхового відшкодування, крім цього, матеріали справи містять лише повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду №208715 від 26 лютого 2018 року, яке подано ОСОБА_2 до ПАТ СК «Провідна» і доказів звернення позивача до ПрАТ «СК «Галицька» з заявою про виплату йому страхового відшкодування матеріали справи не містять.
Крім цього, місцевий суд, задовольняючи вимоги позивача про стягнення зі ОСОБА_1 страхового відшкодування, не врахував, що відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення у межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів не може погодитися з висновками місцевого суду про наявність підстав для задоволення позову, оскільки при цьому місцевий суд у повному обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та відповідними нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, не дослідив наявні у справі докази та не надав їм належну правову оцінку, в результаті чого ухвалив помилкове рішення, яке не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до положень статті 376 ЦПК України, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 .
Керуючись ст. ст. 374, 376 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 лютого 2021 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: