Справа № 758/15357/21-к Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження№11-сс/824/6689/2021 Доповідач: ОСОБА_2
23 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Донецьк, громадянки України, незаміжньої, на утриманні дітей не має, офіційно не працевлаштованої, із вищою освітою (зі слів), не є особою з інвалідністю, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваної ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року задоволено клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з моменту фактичного затримання та помістити останню до Київського слідчого ізолятора.
Визначено строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою ОСОБА_7 до 21 год. 59 хв. 30 грудня 2021 року в межах строку досудового розслідування
Визначено розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_7 обов'язків, передбачених КПК України, 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 600 гривень, яка може бути внесена, як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі внесення застави зобов'язаноОСОБА_7 прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурора в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження відносно нього, слідчого судді та суду, а також виконувати наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації;
- не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора , слідчого судді або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відмовлено узадоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на незаконне затримання службовими особами Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 в порядку ст. 206 КПК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою залишити без задоволення клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби, із забороною їй у певний період доби залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування, а саме до 30.12.2021 року включно.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала ухвалена не від імені України, а від імені слідчого судді, що є неприпустимим в правовій державі.
Апелянт вказує на те, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, не підтверджується наявними у матеріалах судового провадження доказами у їх сукупності. У клопотанні та доданих до нього матеріалів відсутні будь-які посилання на докази, які б об'єктивно підтверджували наявність у ОСОБА_7 , мети збуту або збут особливо небезпечного наркотичного засобу.
Також апелянт зазначає, що слідчим суддею в судовому засіданні не досліджувалися додані до клопотання докази, також і не досліджувалися докази подані стороною захисту.
Апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_7 фактично було затримано 31.10.2021 року о 22:00 год., та уповноваженими органами не було дотримано вимоги статтей 104-106, 207-213 при її затриманні без ухвали слідчого судді. Підозрювану ОСОБА_7 затримано за відсутності підстав для затримання (всупереч статті 208 КПК України).
В порушення строків, передбачених ч. 2 ст. 184 КПК України а ні підозрювана, а ні її захисник дане клопотання не отримували. Прокурор не зміг пояснити, чому клопотання про обрання запобіжного заходу зареєстровано без доказів надання копій такого клопотання підозрюваній та її захиснику. Лише 03.11.2021 під час судового засідання, яке розпочалось о 10:00 год., прокурор надав суду листок А4, в якому за підписом слідчого ОСОБА_10 зазначено, що від написання розписки про отримання клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 відмовилась.Однак вказаний документ не відповідає вимогам статті 104 КПК України, відповідно до якої, всі процесуальні дії слідчого фіксуються виключно протоколом.
Крім того апелянт вказує на те, що під час розгляду клопотання у суді першої інстанції, стороною обвинувачення не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти вказаним слідчим у клопотанні ризикам, та які б виправдовували обмеження права ОСОБА_7 на свободу.
Апелянт стверджує, що забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України здатен більш м'який запобіжний захід, а саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України.
На думку сторони захисту, такий запобіжний захід буде пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконання нею обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України. На даний час не існує загрози того, що підозрювана ОСОБА_7 буде намагатись уникати виконання покладених на неї процесуальних обов'язків та вчиняти дії, передбачені статтею 177 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваної, які підтримали доводи апеляційної скарги, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга сторони захисту не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, щоу провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12021100070001966 від 01.11.2021 р за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
31.10.2021 о 22 год. 00 хв. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано на підставі ст. 208 КПК України.
01.11.2021 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Постановою слідчого 02.11.2021 було змінено кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12021100070001966, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.11.2021 р. за ч.1 ст.307 КК України, на ч.2 ст. 307 КК України.
02.11.2021 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, її дії перекваліфіковані за ч. 2 ст.307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений слідством час та невстановленому слідстві місці, у ОСОБА_7 , виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини, з метою особистого збагачення.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на збут психотропної речовини, ОСОБА_7 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, незаконно придбала з метою подальшого збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, та залишила її зберігати при собі з метою подальшого збуту, третім особам до 31.10.2021 року.
В подальшому, 31.10.2021, приблизно о 22 годині 00 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 81, працівниками поліції виявлено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в ході особистого обшуку останньої, виявлено та вилучено три згортки та один поліетиленовий пакет з порошкопобіною речовиною білого кольору, які остання зберігала з метою подальшого збуту.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-21/52638-НЗПРАП від 01.11.2021, надані на дослідження порошкоподібні речовини у грудках білого кольору містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Загальна маса амфетаміну в наданих речовинах становить 2,717г.
Амфетамін, згідно зі Списком №2 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено» Таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, є психотропною речовиною, обіг якої обмежено. Згідно наказу № 634 від 29.07.2010 року Міністерства охорони здоров'я України «Про внесення змін до наказу МОЗ від 01.08.2000 № 188» встановлено, що до 0,15 г амфетаміну є невеликим розміром, від 1,5 до 15,0 г є великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин, з метою збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
02.11.2021 року слідчий слідчого відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
На обґрунтування вимог даного клопотання сторона обвинувачення послалась на обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 , підозри за ч. 2 ст. 307 КК України, з посиланням на докази, що її підтверджують. А також на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України,які дають підстави вважати, що вона може переховуватися від органу досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою залякування останніх, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також зазначив, що більш м'які запобіжні заходи не призведуть до запобігання ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України. А також враховуючи те, що своїми умисними діями підозрювана ОСОБА_7 , вчинила тяжке кримінальне правопорушення, наявність ризиків відповідно до ст.177 КПК України, вважав за необхідне при обранні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави обрати відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 183 520 грн., яка зможе повною мірою гарантувати виконання останньою покладених на нього обов'язків.
03.11.2021 року ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 21 год. 59 хв. 30 грудня 2021 року в межах строку досудового розслідування. Визначено розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 600 гривень, з покладенням обов'язків в разі внесення застави, які визначено даною ухвалою.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_7 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, всупереч доводам сторони захисту, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та всупереч доводам сторони захисту, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Зокрема, такими доказами є: протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.11.2021 з додатком - ілюстраційна таблиця; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 01.11.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 01.11.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 01.11.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 01.11.2021; висновок експерта № СЕ-19/111-21/52638-НЗПРАП від 01.11.2021 та іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі "Соловей і Зозуля проти України" зазначено, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "IlgarMammadovv. Azerbaijanп. 88", "Erdagozv. Turkeyп. 51", "Cebotariv. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій, доведеність її винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 307 КК України, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження, а тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності у кримінальному провадженні доказів на підтвердження наявності ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, колегія суддів вважає передчасними.
Більш того, дослідження та оцінка доказів у кримінальному провадженні відноситься до стадії судового розгляду по суті та не вирішується на стадії досудового розслідування, а тому посилання апелянтів на те, що наявні у матеріалах провадження докази є неналежними та недопустимими, та не підтверджують викладені у клопотанні фактичні обставини інкримінованого кримінальних правопорушень, а також доводи про те, що слідчий суддя під час розгляду клопотання не надав оцінки доказами з точки зору належності та допустимості, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Застосовуючи відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні нею інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваною кримінального правопорушення доведена слідчим та сумнівів не викликає.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження.
Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 та відомості про її особу, в їх сукупності.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
На підставі зазначеного, слідчим суддею були враховані обставини справи в сукупності з особою підозрюваної, які вказують на можливість останньої вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваної, тяжкістю злочину та його наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.
Таке обмеження права ОСОБА_7 , на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Доводи сторони захисту про те, що органом досудового розслідування не доведено, а слідчим суддею не встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, наявність ризиків неправомірної поведінки підозрюваної, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
Таким чином колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для обрання такого запобіжного заходу, оскільки вони в сукупності можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
При цьому, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в порядку передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України визначив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, з урахуванням вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, даних про особу підозрюваної, обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні та визначив заставу у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 181 600 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків. Такий розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_7 затримано за відсутності підстав для затримання (всупереч статті 208 КПК України) без ухвали слідчого судді та уповноваженими органами не було дотримано вимоги статтей 104-106, 207-213 при її затриманні також було предметом розгляду в судді першої інстанції та встановлено, що протокол затримання ОСОБА_7 складений відповідно до вимог КПК України, містить посилання на передбачені законом підстави для затримання особи відповідно до положень ст. 208 КПК України, істотних порушень прав та свобод людини при складанні такого протоколу слідчим суддею не встановлено, отже не встановлено обставин для задоволення скарги.
Тому посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_7 було затримано у відсутність підстав для її затримання, всупереч ст. 208 КПК України, є голослівними.
Більш того, слідчим суддею взято до уваги посилання підозрюваної на застосування до неї насильства під час затримання та зобов'язано слідчого та прокурора забезпечити ОСОБА_7 невідкладне медичне обстеження з метою встановлення наявності у останньої будь-яких тілесних ушкоджень та у разі встановлення їх наявності, вжити заходів з метою забезпечення відповідного лікування, а також доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених у заяві ОСОБА_7 щодо застосування до неї насильства під час затримання.
Доводи про те, що ухвала проголошена не від імені України є безпідставними.
Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено, а також не встановлено колегією суддів під час перегляду оскаржуваної ухвали.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга захисника з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183,184, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних Київського апеляційного суду
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4