справа № 761/24136/15-ц головуючий у суді І інстанції Рибак М.А.
провадження № 22-ц/824/14990/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
22 листопада 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді -Березовенко Р.В.,
суддів:Лапчевської О.Ф., Нежури В.А.,
з участю секретаря Мариненко Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» Караченцева Артема Юрійовича на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 09 грудня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу державної виконавчої служби, заінтересовані особи: державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива»,-
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва зі скаргою на дії/бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива». Скарга мотивована тим, що на виконанні в Печерському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 50498043 за виконавчим листом, виданим 14.03.2016 року Шевченківським районним судом міста Києва про стягнення з ПАТ «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» на користь ОСОБА_1 суми коштів за договором банківського вкладу, процентів та трьох процентів річних.Скаржник зазначав, що державний виконавець, після відновлення виконавчого провадження 24.04.2020 року, жодних ефективних виконавчих дій не вчиняв. При цьому, рішеннями судів неодноразово визнавалась протиправною бездіяльність державного виконавця в даному виконавчому провадженні. Скаржник просив суд визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренка Олександра Сергійовича щодо вчинення усіх необхідних та передбачених дій у виконавчому провадженні № 50498043 спрямованих на примусове виконання рішення суду в цивільній справ № 761/24136/15-ц та зобов'язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в десятиденний строк повідомити суд та стягувача про виконання ухвали, постановленої за наслідками розгляду цієї скарги.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 09 грудня 2020 року скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу державної виконавчої служби, заінтересовані особи: державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» задоволено. Визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Валевського Олександра Олександровича щодо вчинення усіх необхідних та передбачених законом виконавчих дій у виконавчому провадженні № 50498043, спрямованих на примусове виконання рішення суду в цивільній справі № 761/24136/15-ц. Зобов'язано Печерський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в десятиденний строк повідомити суд та заявника ОСОБА_1 про виконання даної ухвали суду. Стягнуто з Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 800,00 грн.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» Караченцев А.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого судового рішення, просив скасувати ухвалу суду повністю та постановити нову, якою відмовити в задоволенні скарги повністю.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 березня 2020 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» Караченцева Артема Юрійовича задоволено частково. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 09 грудня 2020 року скасовано, справу направлено до районного суду для продовження розгляду.
Постановою Верховного Суду від 01 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволеночастково. Ухвалу Київського апеляційного суду від 05 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 березня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.
В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
08 жовтня 2021 року до суду надійшов відзив скаржника ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, згідно якого просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, ухвалу суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що боржник свідомо підмінює предмет судового розгляду, в апеляційній скарзі фактично не погоджується з рішенням суду по суті, а не з оскаржуваною ухвалою. Недоліки судового рішення зазначені в апеляційній скарзі підлягають виправленню в порядку встановленому ст. 269 ЦПК України. Зазначення в резолютивній частині ухвали прізвища іншого державного виконавця того самого органу державної виконавчої служби жодним чином не впливає на суть оскаржуваної ухвали, оскільки виконавче провадження № 50498043 неодноразово передавалось від одних до інших виконавців з метою уникнення відповідальності за тривалу протиправну бездіяльність в цьому виконавчому провадженні. Доводи апеляційної скарги не спростовують встановленого судом факту бездіяльності державного виконавця у виконавчому провадженні та є безпідставними, а законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали підтверджується матеріалами справи.
04 листопада 2021 року ОСОБА_1 подав до суду додаткові пояснення, згідно яких просив долучити копію листа Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 04.10.2021 року, про те, що з 29.07.2020 р. по 03.02.2021 року виконавче провадження №50498043 перебувало у віданні виконавця Петрухно Сергія Олександровича.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу задовольнити.
Інші учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з'явилися, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвалисуду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у Печерському районному відділі державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 50498043 за виконавчим листом, виданим 14 березня 2016 року Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» на користь ОСОБА_1 суми коштів за договором банківського вкладу, відсотків за вкладом та трьох процентів річних.
13 червня 2019 року державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Валевським О.О. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки було встановлено, що рішенням Правління Національного банку України від 21 травня 2019 року було відкликано банківську ліцензію ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» та розпочато процедуру ліквідації банку.
Постановою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця від 13 червня 2019 року про закінчення виконавчого провадження № 50498043 за виконавчим листом від 14 березня 2016 року.
Постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Валевського О.О. від 24 квітня 2020 року виконавче провадження № 50498043 відновлено.
05 липня 2020 року стягувач звернувся із запитом про хід виконавчого провадження № 50498043, який було залишено без реагування.
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, щодержавним виконавцем не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що ним після відновлення виконавчого провадження у квітні 2020 року вживались будь-які виконавчі дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду.
Оцінюючи висновки суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою та просив визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренка О. С. щодо вчинення усіх необхідних та передбачених законом виконавчих та інших дій у виконавчому провадженні № 50498043, спрямованих на виконання рішення суду у справі № 761/24136/15-ц.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з частинами першою, другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
З пункту 5 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» вбачається, що суб'єктом оскарження може бути державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби, оскільки державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Частинами першою, третьою статті 450 ЦПК України передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення дії чи бездіяльність яких оскаржується.
Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржується, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення чи свободи заявника.
Згідно частини першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Переглядаючи данну справу Верховний Суд встановив, що заявник, звертаючись до суду із скаргою на підставі статті 447 ЦПК України, на власний розсуд визначає рішення, дії чи бездіяльність якого саме виконавця він бажає оскаржити та з яких підстав. При цьому, виходячи зі змісту принципу диспозитивності, суд не має повноважень оцінювати правомірність та визнавати протиправними рішення, дії чи бездіяльність інших виконавців, які брали чи беруть участь у виконавчому провадженні, сторона якого звернулась зі скаргою до суду.
А відтак, суд першої інстанції неправомірно вирішував питання щодо правомірності рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця Валевського О.О., оскільки в скарзі ОСОБА_1 просив визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренка О. С. щодо вчинення усіх необхідних та передбачених законом виконавчих та інших дій у виконавчому провадженні № 50498043, спрямованих на виконання рішення суду у справі № 761/24136/15-ц.
Суд апеляційної інстанції враховує висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2021 року, та вважає судове рішення про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця Валевського О.О. не обґрунтованим та таких, що виходить за межі вимог скарги.
Долучену скаржником копію листа Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 04.10.2021 року, про те, що з 29.07.2020 р. по 03.02.2021 року виконавче провадження №50498043 перебувало у віданні виконавця Петрухно Сергія Олександровича, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказаний доказ не був предметом розгляду в суді першої інстанції, а тому не може бути врахований під час апеляційного перегляду. Крім того, зміст вказаного листа, жодним чином не змінює вимог скарги, які скаржник самостійно визначив, а саме, щодо визнання протиправною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренка О. С.
Апеляційний суд відповідно до положень статті 367 ЦПК України перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого суду у справі за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця з врахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, виходячи з вимог скарги та її підстав, які заявлялися в суді першої інстанції.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Отже, переглядаючи справу, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування ухвали суду першої інстанції.
Апеляційний суд вважає, що судове рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, а висновки, викладені у ньому зроблені із порушенням норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому ухвала підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги, оскільки будь-яких дій/бездіяльності державного виконавці Бондаренка О.В. в рамках виконавчого провадження №50498043 за оскаржуваний період не встановлено.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» Караченцева Артема Юрійовича - задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 09 грудня 2020 року - скасувати, та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу державної виконавчої служби, заінтересовані особи: державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
В.А. Нежура