19 листопада 2021 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2021 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіцер групи ООППС РтД у гарнізоні, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір в розмірі 454 грн.,
Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що 6 травня 2021 року 02.28 год. в м. Біла Церква б-р Олександрійський, керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz S 500» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки останній день на подання апеляційної скарги припав на 22 серпня 2021 року, а Уряд ухвалив рішення, що 23, 24 серпня 2021 року є вихідними днями в Україні, апеляційна скарга подана у перший робочий день - 25 серпня 2021 року, скасувати постанову, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що з оскаржуваною постановою неможливо погодитись, оскільки місцевим судом, всупереч положень ст. 252 КУпАП, не було з'ясовано всіх обставин справи, а оскаржувана постанова не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
На думку апелянта, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», при тому, що працівниками патрульної поліції не дотримано процедури оформлення результатів огляду, що вказує на недопустимість доказів, зібраних у даному провадженні.
Апелянт, з посиланням на положення ст. 266 КУпАП, Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 19 листопада 2015 року №1452/735, Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року, Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого наказом МВС України №1395 від 7 листопада 2015 року, зазначає про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП поліцейський не звільняється від обов'язку дотримуватисьвідповідного алгоритму дій при проведенні огляду та оформленні його результатів, в тому числі фіксування відмови від проходження огляду водієм. З урахуванням норм ст. 266 КУпАП, порушення поліцейським Інструкції та Порядку при здійсненні огляду, направлення на огляд та оформлення його результатів, у тому числі оформлення відмови від проходження огляду тягне за собою визнання недійсними результатів огляду, порушення порядку складання протоколу і, як наслідок, звільнення від адміністративної відповідальності особи в суді.
Як зазначає апелянт, якщо працівники поліції не показали сертифікат та свідоцтво, не проінформували, як використовувати спеціальний технічний засіб і є при цьому свідки (не обов'язково), водій при цьому може правомірно відмовитись від проходження огляду, оскільки такий огляд відбувається з порушенням Інструкції та Порядку, і, як наслідок, з порушенням вимог ст. 266 КУпАП.
Наголошується апелянтом в апеляційній скарзі також і на те, що оскільки а ні Інструкція, а ні Порядок не дають право поліцейському складати протокол про адміністративне правопорушення у випадку відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинкитранспортного засобу поліцейським з використанням спеціального технічного засобу, то і правопорушення на той час ніякого немає. Натомість, відмова від проходження огляду у медичному закладі - має наслідки притягнення водія до адміністративної відповідальності за таку відмову.
Апелянт також наголошує на тому, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, але працівники патрульної поліції, в порушення вимог Закону, не направили апелянта до медичного закладу, а відтак, на глибоке переконання ОСОБА_1 , відмови від проходження огляду в медичному закладі не було.
Про день, час та місце проведення апеляційного розгляду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 повідомлявся у встановленому законом порядку, однак, в жодне судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
Так, судове засідання, що призначено на 24 вересня 2021 року на 10.30 год. за клопотанням ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв'язку з його відрядженням відкладено на 8 жовтня 2021 року на 09.30 год. (ас. 46, 48-50).
В судове засідання, призначене на 8 жовтня 2021 року на 09.30 год., ОСОБА_1 не з'явився, подавши клопотання про відкладення у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання через хворобу (ас. 53-53 зворот), у зв'язку з чим розгляд відкладений на 29 жовтня 2021 року на 11.30 год.
Судове засідання 29 жовтня 2021 року об 1.30 год. відкладено за клопотанням ОСОБА_1 у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання через добовий наряд на 29 жовтня 2021 року (ас. 56-57) на 5 листопада 2021 року на 11.30 год.
Проте, в судове засідання 5 листопада 2021 року об 11.30 год. ОСОБА_1 в черговий раз не з'явився, направивши до суду апеляційної інстанції клопотання про неможливість прибути в судове засідання у зв'язку з відрядженням (ас. 60-60 зворот), на 19 листопада 2021 року на 10.30 год.
В судове засідання 19 листопада 2021 року на 10.30 год., будучи повідомленим належним чином про день, час і місце апеляційного розгляду, ОСОБА_1 не з'явився.
При цьому апеляційний суд зауважує, що відповідним листом апеляційним судом повідомлено про день, час та місце апеляційного розгляду керівництво Білоцерківського зонального відділення Військової служби правопорядку, де проходить службу ОСОБА_1 , з проханням забезпечити участь останнього на стадії апеляційного розгляду (ас. 64-66). Проте, від ОСОБА_1 надійшло, в черговий раз, клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з сімейними обставинами (ас. 67-68), однак, будь-яких доказів на підтвердження поважності причини неявки до суду ОСОБА_1 не надано.
Зважаючи на тривалість розгляду даної категорії справи, а також те, що ОСОБА_1 не підтверджено поважність причини неявки до суду апеляційної інстанції, апеляційний суд вважає за можливе проведення апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_1 , на підставі наявних доказів у справі.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, які викладені в обґрунтування вимог апеляційної скарги, апеляційний суд доходить такого висновку.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова, на яку подана апеляційна скарга, винесена 13 серпня 2021 року, а, відтак, останній день подання апеляційної скарги, з урахуванням положень ст. 294 КУпАП, - 23 серпня 2021 року - понеділок. Разом з тим, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 1191-р «Про перенесення робочих днів у 2021 році» робочий день 23 серпня 2021 року (понеділок) перенесено на 28 серпня 2021 року (суботу). Також вихідним було і 24 серпня 2021 року - День незалежності України, що припадає на вівторок.
Наступним робочим днем для подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції є 25 серпня 2021 року.
Як вбачається з поштового штемпелю на конверті, апеляційна скарга ОСОБА_1 направлена поштовим зв'язком 25 серпня 2021 року (ас. 42), а відтак, строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду ОСОБА_1 не пропущено.
Що стосується доводів апеляційної скарги, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції дотримався вище зазначених вимог закону, та рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом першої інстанції, є обґрунтованим та підтверджуються наявними у справі та дослідженими судом першої інстанції доказами: направленням, відеозаписом з нагрудної камери від 6 травня 2021 року.
Так, місцевим судом встановлено, що відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 6 травня 2021 року, у результаті огляду, проведеного поліцейським,у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до відеозапису з нагрудної камери поліцейського ОСОБА_1 6 травня 2021 року о 02.32 год. відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Також, суд першої інстанції встановив, що відповідно до довідки визначення повторності порушення ПДР України від 6 травня 2021 року, ОСОБА_1 протягом календарного року притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, а саме: 22 листопада 2020 року батальйоном патрульної поліції у м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП було складено протокол серії ДПР18 №353048 за ч.1 ст. 130 КУпАП. Згідно ЄДРСР, проте, відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області № 357/12113/20 від 30 грудня 2020 справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Встановивши обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд піддав ОСОБА_1 адміністративному стягненню відповідно до вимог закону (ас. 29-30).
З таким висновком суду першої інстанції погоджується й суд апеляційної інстанції.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмови від проходження огляду передбачені ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 9 листопада 2015 року № 1452/735.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, необхідно встановити, що особа керувала транспортним засобом, при цьому мала ознаки алкогольного сп'яніння, передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, встановлення яких є підставою для проведення відповідного огляду на стан сп'яніння.
З переглянутого відеозапису, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що на диску наявні 11 відеофайлів.
Перший відео файл розпочинається 2021/05/06 о 02:27:22, з якого вбачається, що інспектор патрульної поліції повідомляє ОСОБА_1 про необхідність пред'явлення документів (посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу) у зв'язку з превентивними заходами. Інспектор патрульної поліції повідомляє, що в автомобілі відходять ліві габарити. З відеозапису вбачається, як інспектор патрульної поліції за допомогою службового планшету перевіряє документи ОСОБА_1 . Інспектор патрульної поліції запитує у ОСОБА_1 , чи є він учасник бойових дій, чи є при собі відповідне посвідчення, на що останній в автомобілі шукає посвідчення, а працівники патрульної поліції ведуть між собою мову про те, що у ОСОБА_1 раніше була 130 КУпАП, але рішення немає. Далі ОСОБА_1 зазначає працівникам патрульної поліції про те, що посвідчення УБД при собі немає. Інспектор патрульної поліції повідомляє про те, що, якщо б він ( ОСОБА_1 ), був власником транспортного засобу, то посвідчення УБД діяло б, але він ( ОСОБА_1 ) не власник транспортного засобу. Далі інспектор патрульної поліції звертається до ОСОБА_1 та вказує на те, що йому не подобаються зіниці очей ОСОБА_1 , та запитує чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої, на що ОСОБА_1 відповідає, що ні, він після чергування ВСП, дівчину забрав і їде. Інспектор патрульної поліції звертається до ОСОБА_1 та просить, щоб останній дихнув, що ОСОБА_1 і зробив, а інспектор патрульної поліції повідомив, що відчуває запах алкоголю з ротової порожнини, на що ОСОБА_1 каже до працівника поліції «і що?». Інспектор патрульної поліції запитує у ОСОБА_1 знову, чи вживав останній алкогольні напої, на що ОСОБА_1 каже, що вживав вчора на чергуванні. У подальшому інспектор патрульної поліції роз'яснює ОСОБА_1 процедуру проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, оскільки у ОСОБА_1 , як у водія, виявлено ознаки - запах алкоголю з порожнини рота. Також поліцейській просить ОСОБА_1 витягнути руки вперед, що останній зробив, а інспектор вказав на ознаку - вираження тремтіння пальців рук та пропонує ОСОБА_1 пройти огляд для визначення…Відеозапис закінчується 2021/05/06 о 02:32:23.
Другий відео файл розпочинається 2021/05/06 о 02:32:23. Відповідно до відеозапису інспектор пропонує ОСОБА_1 пройти огляд для визначення стану сп'яніння за допомогою технічного приладу «Драгер», на що ОСОБА_1 на запитання інспектора патрульної поліції повідомляє, що відмовляється. Інспектор патрульної поліції запитує у ОСОБА_1 , чому він відмовляється, а ОСОБА_1 відповідає, що відмовляється тому, що він не вживав. У подальшому інспектор патрульної поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі у лікаря нарколога, і, в той же час ОСОБА_1 запитує працівника поліції, чи може він зателефонувати до адвоката, на що інспектор патрульної поліції не заперечує і знову запитує у ОСОБА_1 , чи він бажає проїхати до лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 відповідає «ні». Інспектор патрульної поліції перепитує у ОСОБА_1 , на що останній відповідає, що відмовляється. У подальшому інспектор патрульної поліції роз'яснює ОСОБА_1 , що відмова від проходження огляду є порушенням п. 2.5 ПДР України, що тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 повідомляє працівника патрульної поліції, що його вже зупиняли і теж така ситуація була, і обурено запитує у працівників поліції, можливо щось з номерним знаком його ( ОСОБА_1 ) автомобіля, на що інспектор відповідає, що номерний знак тут ні до чого, а також інспектор зауважив, що поведінка ОСОБА_1 не відповідає обстановці, а він ( ОСОБА_1 ) надто метушливий. У подальшому інспектор патрульної поліції спілкується з дівчиною (як прозвучало на відеозаписі на ім'я - ОСОБА_2 ), і, інспектор розповідає, чому зупинено транспортний засіб і факт того, що ОСОБА_1 відмовчися від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» і у лікаря нарколога, оскільки у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Відеозапис закінчується о 02:37:23.
Третій відео файл розпочинається 2021/05/06 о 02:37:23, на якому зафіксовано, як дівчина з кимось спілкується по телефону, ОСОБА_1 знаходиться на певній відстані від автомобілю. Дівчина прохально дає трубку мобільного телефону інспектору патрульної поліції, щоб з кимось останній поспілкувався, на що інспектор запитує, хто це, дівчина не відповідає. У подальшому інспектор патрульної поліції знову запитує у ОСОБА_1 , чи він продує пристрій «Драгер», на що ОСОБА_1 повідомляє, що він відмовляється, і на запитання інспектора патрульної поліції також відмовляється від проходження огляду у лікаря нарколога. Інспектор попередив у черговий раз, що за це передбачена відповідальність за ч. 1 або 2 ст. 130 КУпАП, якщо є повторність протягом року за порушення п. 2.5 ПДР України. ОСОБА_1 підтверджує відмову, інспектор роз'яснює також, що у відповідності до ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» розмова записується на боді-камеру, щодо даного правопорушення буде складено протокол, через те, що він ( ОСОБА_1 ) відмовився, на що ОСОБА_1 каже: «відмовився, складайте». Інспектор роз'яснює, що протокол буде направлено до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, повідомляє, щоб ОСОБА_1 очікував, даний транспортний засіб можливо поїде на штраф-майданчик, на що ОСОБА_1 заперечує та повідомляє, що викличе драйвера, який відвезе його ( ОСОБА_1 ), куди він забажає. Відеозапис закінчується о 2021/05/06 о 02:42:23.
Четвертий відео файл розпочинається 2021/05/06 о 02:42:23 на якому зафіксовано, що інспектор патрульної поліції з'ясовує, де ОСОБА_1 працює, а також адресу проживання, оскільки такі дані необхідні для складання протоколу, на що ОСОБА_1 відповідає, що тимчасово не працює, а стосовно адреси проживання, то зазначає працівнику поліції, що вони ж разом будуть заповнювати протокол. Далі інспектор в службовому автомобілі шукає бланк протоколу, а в подальшому інспектор заповнює протокол в службовому автомобілі. Відеозапис закінчується о 2021/05/06 о 02:47:23.
З п'ятого відео файлу та до одинадцятого відео файлу вбачається, як інспектор патрульної поліції заповнює протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . В іншій частині відеозаписи не стосуються відмови ОСОБА_3 від проходження огляду. Також з відеозапису вбачається розгляд справи щодо ОСОБА_1 за порушення ним ч. 1 ст. 126 КУпАП, здійснюється ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом за ч. 1 ст. 130 КУпАП, інспектор патрульної поліції зачитує протокол, роз'яснює, де буде розглядатись справа, роз'яснює, де необхідно розписатись у протоколі, вилучається водійське посвідчення, видається тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, видається копія протоколу, а також інспектор патрульної поліції роз'яснює, що потрібен тверезий водій, щоб написав розписку, що забере автомобіль. В подальшому прибув водій, який написав розписку (ас. 10).
З огляду на встановлені обставини, доводи апеляційної скарги про те, що працівники патрульної поліції не дотримались відповідного алгоритму дій при проведенні огляду та оформленні його результатів, у тому числі фіксування відмови від проходження огляду водієм, є безпідставним та спростовується відеозаписом з нагрудного відео реєстратора інспектора патрульної поліції безперервного фіксування події, яка мала місце 6 травня 2021 року.
Таким чином під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій встановлено, що працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, які зафіксовано на відеозаписі, у зв'язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на визначення стану сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» та у медичному закладі. ОСОБА_1 відмовився від проходження будь-якого огляду на стан сп'яніння, що підтверджується відеозаписом подій, який є об'єктивним доказом у справі, незалежним від будь-якого суб'єктивного сприйняття. Одночасно з відеозаписів встановлено, що працівником поліції ОСОБА_1 роз'яснювались наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Твердження апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, є безпідставними, оскільки у розумінні положень ст. 251 КУпАП доказами у справі є дані протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні, встановлюються, серед іншого, даними протоколу про адміністративне правопорушення, а щодо стандарту доказування «поза розумним сумнівом», на який посилається ОСОБА_1 , то суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого переконання, поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а протилежних обставин під час апеляційного перегляду постанови місцевого суду апеляційним судом не встановлено.
При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп'янінням у встановленому законом порядку.
Безпідставними є і доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не показали сертифікат та свідоцтво на технічний прилад, не проінформували, як використовувати спеціальний технічний засіб і чи є при цьому свідки (не обов'язково), що водій може правомірно відмовитись від проходження огляду, оскільки такий огляд відбувається з порушенням Інструкції та Порядку, як наслідок з порушенням вимог ст. 266 КУпАП. Так, з відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 не висловлював прохання про надання йому сертифікату та свідоцтва на технічний прилад «Драгер». Більш того, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду за допомогою приладу «Драгер», а також у закладі охорони здоров'я, та не заперечував проти складання щодо нього протоколу.
Непереконливими є і доводи апелянта про те, що працівниками патрульної поліції, в порушення вимог Закону, не направили його до медичного закладу, оскільки з відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, у тому числі, і у медичному закладі, а також зауважень чи заперечень при цьому ОСОБА_1 не висловлював.
Таким чином, з наявної у справі сукупності доказів вбачається, що ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом та у якої працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, відмовився на вимогу поліцейського пройти у встановленому законом порядку огляд з метою встановлення стану сп'яніння, і вказані обставини свідчать про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, за що й передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За обставин, встановлених під час апеляційного розгляду, постанова місцевого суду є законною, вмотивованою, обґрунтованою, та підстави для її скасування не встановлені, у зв'язку з чим апеляційна скарга до задоволення не підлягає
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без зміни, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - без задоволення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А. Васильєва