Постанова
Іменем України
Єдиний унікальний номер справи 369/12876/19
Номер провадження 22-ц/824/13167/2021
Головуючий у суді першої інстанції А.Я. Волчок
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л.Д. Поливач
17 листопада 2021 року місто Київ
Номер справи 369/12876/19
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
головуючого - Поливач Л.Д. (суддя - доповідач),
суддів: Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.
секретар судового засідання: Сіра Ю.М.
сторони:
позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1
позивач за зустрічним позовом та відповідач за первісним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бузова-17»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 16 липня 2021 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бузова-17» про захист прав споживача житлово-комунальних послуг, ухвалене у складі судді Волчок А.Я., в приміщенні Києво - Святошинського районного суду Київської області, відомості про дату складення повного рішення відсутні, -
У жовтні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСББ «Бузова-17» про захист прав споживача житлово-комунальних послуг.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у грудні 2013 року він придбав квартиру номер АДРЕСА_1 . Житлово-комунальні послуги за цією адресою надає ОСББ «Бузова-17» неналежним чином з порушенням чинного законодавства в сфері надання житлово-комунальних послуг. Вказав, що понад п'ять років у вказаній квартирі відсутнє газопостачання, постачання гарячої води понад два роки тому квартиру відключено від мережі електропостачання, чим порушено його право, як споживача житлово-комунальних послуг, і його особисті немайнові цивільні права. Зазначив, що ОСББ «Бузова-17» через рахунки по сплаті за житлово-комунальні послуги намагається стягнути з позивача грошові кошти у сумі 550,00 грн. Сума включена в рахунки по сплаті за житлово-комунальні послуги під назвою «Добровільний членський внесок». Рахунки по сплаті за житлово-комунальні послуги використовуються відповідачем як спосіб вимагання з позивача грошових коштів. Вказав, що він не є членом ОСББ «Бузова-17» і ніколи раніше не набував членства в об'єднанні. У грудні 2013 року, при вселенні в квартиру, на вимогу голови правління ОСББ «Бузова-17» Кижлая С.В., ОСОБА_1 була написана заява про вступ в члени Об'єднання. Членство ОСББ на той час регламентувалось ст.9 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 №2866. Згідно з цією статтею членство в ОСББ є добровільним і набувається рішенням загальних зборів на підставі особистої письмової заяви співвласника. Заяву позивач написав, але в члени Об'єднання так і не був прийнятий, ні в грудні 2013 року, ні в 2014 році, ні в першій половині 2015 року. 01 липня 2015 року поняття «Членство в ОСББ» втратило чинність відповідно до прикінцевих та перехідних положень (ст.13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015р. №417.) Статтю 9 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» №2866 було скасовано і видалено з тіла Закону. Таким чином, позивач так і залишився співвласником спільного майна багатоквартирного будинку, в якому розташована квартира, і ніколи не набував членства в ОСББ «Бузова-17». Звернув увагу, що у відповідача немає рішення загальних зборів щодо прийняття позивача в члени Об'єднання, оскільки таких зборів не було проведено, рішення загальних зборів про стягнення «добровільних членських внесків» зі співвласників через рахунки по сплаті за житлово-комунальні послуги не приймалося. Нарахування в сумі 550,00 грн під назвою «Добровільний членський внесок» включене в рахунок по сплаті за житлово-комунальні послуги з порушенням ч.1 ст.13, ч.7 ст.32 (чинного до 01.05.2019) Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875 і ч.1 ст.5 (чинного з 01.05.2019) Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189 (ст.5 введена в дію з 10.06.2018). 29 листопада 2013 року між ОСББ «Бузова-17», як виконавцем житлово-комунальних послуг, і позивачем як споживачем житлово-комунальних послуг, було укладено Договір «Про надання житлово-комунальних послуг» №128. Перелік житлово-комунальних послуг, які повинні надаватися виконавцем, приведено в п.2.2 і 6.1 Договору. Вказаний перелік і текст договору, взагалі, не передбачають включення будь-яких «Добровільних членських внесків» в рахунки по сплаті за житлово-комунальні послуги. Нарахування в сумі 550,00 грн. під назвою «Добровільний членський внесок» з'явилося в рахунку по сплаті за житлово-комунальні послуги за грудень 2013 року. У січні 2014 року цей «Добровільний членський внесок» перетворився на «Заборгованість за житлово-комунальні послуги» в сумі 550,00 грн. і така заборгованість переходить із місяця в місяць, знаходиться в рахунках за житлово-комунальні послуги до сьогодні. Усі обов'язкові платежі, згідно із кошторисом Об'єднання, позивачем сплачені, а рішення про збір будь-яких добровільних членських внесків через рахунки по сплаті за житлово-комунальні послуги немає і не могло бути, оскільки для цього не існує зараз, і ніколи не було, ніяких юридичних підстав. У рахунках по сплаті за житлово-комунальні послуги за березень 2016 року і квітень 2017 року з'явилися два нових нарахування, які не є житлово-комунальними послугами і ніяк не пов'язані з їх наданням. Це - членський внесок на огородження території (автостоянки) - 600,00 грн і «стоянка» - 200,00 грн, рішення про будівництво автостоянки загальними зборами ОСББ «Бузова-17» ніколи не приймалося. Непотрібну позивачу послугу відповідач намагається нав'язати і стягнути за неї через рахунки по сплаті за житлово-комунальні послуги грошові кошти в сумі 800,00 грн. Технічного паспорту на автостоянку немає, вона тільки будується. Послугу з користування автостоянкою позивач не замовляв, у нього немає автомобіля. Згідно із абзацом 8 ч.9 ст.10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» №2866, прийняття рішення про зведення господарських споруд відноситься до виключної компетенції загальних зборів. Головний бухгалтер ОСББ «Бузова-17» в рахунках по сплаті за житлово-комунальні послуги за березень 2016 року і квітень 2017 року, в яких виставлені нарахування: «Членський внесок на огородження території (автостоянки)» - 600,00 грн і «стоянка» - 200,00 грн, посилається на Протоколи рішень загальних зборів від 20.09.2015 і 12.03.2017 відповідно. 14 березня 2018 року і 13 листопада 2018 року (повторно), згідно зі ст.10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» №2866 позивач звертався із заявами до голови правління ОСББ «Бузова-17» з проханням надати копії цих Протоколів. Протокол рішень загальних зборів від 20 вересня 2015 року так і не був знайдений головою правління. Натомість, наданий Протокол №3/15 засідання правління ОСББ «Бузова-17» від 22 липня 2015 року. По третьому питанню порядку денного, згідно із Протоколом №3/15 засідання правління ОСББ «Бузова-17» від 22 липня 2015 року, прийнято рішення: «Огородити територію ОСББ «Бузова-17» та встановити систему відеокамер для ведення цілодобового відео спостереження за рахунок добровільних членських внесків членів ОСББ «Бузова-17». По-перше, і головне, згідно із абзацом 8 ч.9 ст.10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» №2866, абзацом 7 п. 3 розділу III Типового Статуту ОСББ, прийняття рішення про зведення господарських споруд відноситься до виключної компетенції загальних зборів, хоча це не компетенція правління. Ні в 2015 році, ні пізніше ще одним парканом територію Об'єднання, а прямокутник зі сторонами 100x80 м ніхто не обносив. Позивач придбав квартиру в грудні 2013 року і паркан уже стояв, не було тільки воріт. Територія обнесена залізобетонним парканом висотою більше 2 м компанією - забудовником «Центрбуд» під час взведення будинків. Згідно із Протоколом № 1/17 загальних зборів ОСББ «Бузова-17» від 12 березня 2017 року, по шостому питанню порядку денного зборів: «Напрямки роботи ОСББ «Бузова-17» на 2017 рік», заплановано облаштувати площадку для ведення господарської діяльності згідно із кошторисом. Голосували: «за» - 4069 голосів. На повторне звернення із заявою від 13 листопада 2018 року до голови правління ОСББ з проханням надати копії підписів співвласників, котрі голосували за рішення, зафіксовані в Протоколі №1/17 від 12 березня 2017 року, і копії листків письмового опитування, яке було проведене і про це згадано в преамбулі до протоколу, позивачу було відмовлено. Надані тільки сам текст Протоколу з двома додатками, які є в матеріалах судової справи. Згідно із Протоколом №1/17 загальних зборів ОСББ «Бузова-17» від 12 березня 2017 року, по шостому питанню порядку денного зборів, віддано «за» - 4069 голосів, шо менше від необхідної кількості голосів співвласників для прийняття рішення про зведення господарської споруди, а саме: 5338 голосів, і тому слід визнати це рішення недійсним через недостатню кількість голосів «за». За обтічною фразою: «Облаштування площадки для господарської діяльності» і обірваною фразою: «Огородження території» (невідомо тільки якої території) криється намагання відповідача «приховати» будівництво автостоянки і прийняти рішення про зведення цієї господарської споруди простою більшістю голосів 50,8% згідно з результатами голосування по шостому питанню порядку денного загальних зборів згідно із Протоколом №1/17 від 12 березня 2017 року. Це грубе порушення ч.14 ст.10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» №2866. Нарахування під назвами: «Членський внесок на огородження території автостоянки - 600,00 грн» і «Стоянка - 200,00 грн» включені в рахунки по сплаті за житлово-комунальні послуги з порушенням ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189 і Договору «Про надання житлово-комунальних послуг». 12 листопада 2016 року безпідставно, без будь-яких рішень, без будь-яких попереджень, без будь-яких пояснень, з порушенням і ігноруванням вимог чинного законодавства України у сфері дання житлово-комунальних послуг, свавільно і власноруч голова правління ОСББ відключив квартиру №68 від електромережі. Впродовж 34 місяців поспіль, послуга з постачання та розподілу електричної енергії позивачу не надається. Комунальної послуги з постачання електричної енергії, про відключення квартир співвласників, як споживачів цієї послуги, від електромережі не приймалося. Права на обмеження/припинення надання відповідної комунальної послуги надані Виконавцям комунальних послуг п.5 ч.1 ст.8 і ч.4 ст.26 Закону України Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189: Обмеження/припинення надання комунальних послуг з постачання та розподілу електричної енергії та природного газу здійснюється відповідно до законів, що регулюють сфери електричної енергії та природного газу». Згідно із Договором «Про надання житлово-комунальних послуг» від 29.11.2013 №128: «Виконавцем житлово-комунальних послуг являється ОСББ Бузова-17», а не правління. Чинним законодавством України в сферах надання житлово-комунальних послуг і діяльності ОСББ не встановлено право правління ОСББ на припинення надання комунальних послуг Споживачам. Право на відключення відповідної комунальної послуги Споживачу (крім послуг з постачання та розподілу електричної енергії та природного газу), у разі заборгованості по сплаті за цю послугу, через 30 днів з дня отримання Споживачем попередження від Виконавця, надане Виконавцям послуг нормою ч.4 ст.26 Закону України «Про ЖКП» №2189. Заборгованості по сплаті за житлово-комунальну послугу з постачання та розподілу електричної енергії по квартирі № 68 ніколи не було. На дату знеструмлення квартири боргу за електроенергію не було, а навпаки була переплата за 2 кВт. год. Про це свідчить копія рахунку по сплаті за житлово-комунальні послуги за листопад 2016 року. Сплачено за 2630 кВт. год. Реально на лічильнику електричної енергії до тепер 2628 кВт. год. Був борг за централізоване опалення. Позивач звертався із заявою на ім'я голови правління ОСББ з проханням зупинити надання послуги з централізованого опалення, щоб перейти на індивідуальну систему опалення, але йому було відмовлено. Впродовж 10 місяців 2017 року, борг за централізоване опалення був повністю погашений. Про це свідчать копії рахунків по сплаті за житлово-комунальні послуги по кв. №68 з листопада 2017 року по серпень 2019 року, включно і копії квитанцій про сплату цих рахунків. У рахунках з листопада 2017 року по жовтень 2018 року включно, в графі Заборгованість одна й та ж сума 1 650,00 грн. У рахунках з листопада 2018 року по серпень 2019 року, включно 1 350,00 грн. Це не житлово-комунальні послуги, а саме: 550,00 грн - «добровільний членський внесок»; 800,00 грн - будівництво автостоянки; 300,00 грн - сплачена в бухгалтерію ОСББ «Бузова-17», в грудні 2013 року, сума на проведення пусконалагоджувальних робіт по первинному пуску газу в квартиру, про що є відповідний запис в бухгалтерській документації. Кошти не були перераховані Об'єднанням в ПАТ «Київоблгаз» (саме тому газопостачання квартири відсутнє), а, навпаки, впродовж п'яти років поспіль сума в 300,00 грн була виставлена як борг за житлово-комунальні послуги. Тільки 14 листопада 2018 року сума була зарахована головним бухгалтером ОСББ «Бузова-17» ОСОБА_3 в рахунок сплати за житлово-комунальні послуги по кв. №68 . Рішення загальних зборів ОСББ і, відповідно, доручення правлінню ОСББ щодо нарахування пені, стягнення штрафів або обмеження/призупинення/припинення постачання електроенергії співвласникам не було. Було рішення загальних зборів ОСББ від 12 березня 2017 року «Про стягнення заборгованості боржників в судовому порядку». Це рішення загальних зборів правлінню ОСББ, як виконавчому органу Об'єднання, і слід виконувати. У грудні 2016 року у правління ОСББ «Бузова-17» не було (і зараз/немає) ніяких законних підстав для прийняття рішення про відключення квартир співвласників від електроенергії «на постійно». ОСББ «Бузова-17», взагалі, і правління ОСББ, зокрема, не можуть надавати послугу з централізованого водовідведення - у них немає на це відповідної ліцензії. Правління ОСББ «Бузова-17» не є також Виконавцем комунальної послуги з постачання та розподілу електричної енергії. До листопада 2017 року, тобто 23 місяці тому назад, заборгованість за централізоване опалення позивачем повністю погашена, але електропостачання квартири, з порушенням ч.4 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189, не відновлене і відсутнє до сьогодні. Разом з електроенергією зникла і гаряча вода, оскільки позивач, як і інші Споживачі, змушений використовувати для нагріву води електричний бойлер, тому що централізоване постачання гарячої води відсутнє, хоча в кожному з трьох будинків об'єднання є своя газова котельня і, згідно із Договором «Про надання житлово-комунальних послуг» №128, укладеного 29 листопада 2013 року між ОСББ «Бузова-17», як Виконавцем, і позивачем, як Споживачем, послуга з постачання гарячої води повинна надаватися. Впродовж попередніх 23 місяців, або 99 тижнів, коли заборгованості за житлово-комунальні послуги по квартирі №68 не було, але послуги з електропостачання і постачання води не надавалися, позивач поніс, і продовжую нести до сьогодні, вимушені фінансові затрати, реальні збитки, моральному і фізичному здоров'ю завдано шкоди.
Загалом, впродовж попередніх 34 місяців, а саме із листопада 2016 року і до сьогодні, коли комунальні послуги з електропостачання і постачання гарячої води позивачу надавалися, він вимушено витратив більше 15 000,00 гривень Виконавець комунальної послуги зобов'язаний сплатити Споживачу неустойку у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором. Порядок сплати і розмір неустойки в Договорі «Про надання житлово-комунальних послуг» від 29.11.2013 №128 не встановлені. Через ненадання житлово-комунальних послуг з електропостачання і постачання гарячої води впродовж значного періоду часу (2,5 роки) завдано шкоди у моральному і фізичному здоров'ю позивача. Доказом цього є його медична амбулаторна карта. Рішення по четвертому, шостому, сьомому і дев'ятому питаннях порядку денного загальних зборів ОСББ «Бузова-17» від 24 березня 2119 року ухвалені з порушенням чинного законодавства України.
З урахуванням викладених обставин, позивач просив суд:
- згідно із абзацом 4 ст. 36 Конституції України, ч.2 ст.14, п.1 ч.1 ст.268, ст.314 ЦКУ, ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189, рахунки по статті за житлово-комунальні послуги по квартирі №68 за грудень 2013, березень 2016 і квітень 2017, до яких включені нарахування під назвами: «Добровільний членський внесок», «Членський внесок на огородження території» і «Стоянка», визнати недійсними;
- згідно із ч.1 ст.549, ч.1 ст.550, п.3 ч.1 ст.611 ЦКУ, п.1 ч.1 ст.7, ч.2 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»№2189, п.п.1.1, 6.1.2, 6.1.4 Договору «Про надання житлово-комунальних послуг» від 29.11.2013 №128, стягнути з відповідача на користь позивача неустойку в сумі 10 000,00 гривень, за порушення ним договірних зобов'язань щодо надання позивачу комунальних послуг;
- згідно із п.2 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7, ч.ч.2,3 ст.14, ч.4 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189, абзацом 6 ч.17 ст.10, ч.4 ст.22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» №2866, для відновлення електропостачання квартири, відповідачу надати довідку позивачу про показники лічильника електричної енергії по квартирі №68 ;
- згідно із абзацом 1 ст.3, ст.ст.21, 28 Конституції України, п.3 ч.2 ст.11, ч.ч.3,4 ст.13, ч.1, п.1 ч.2, ч.3 ст.22, ч.1, п.п.1,2,4 ч.2, ч.ч.3-5 ст.23, п.1 ч.1 ст.268, ч.3 ст.273, п.4 ч.1 ст.611 ЦКУ, п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189, стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 9 377,00 гривень на відшкодування реальних збитків і грошові кошти в сумі 15 000,00 гривень на відшкодування моральної шкоди, завданих позивачу через ненадання йому комунальних послуг;
- згідно із п.1 ч.1 ст.268, ч.2 ст.382 ЦКУ, ч.1 ст.5 п.1 ч.3 ст.10, ч.3 ст.18, ч.1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189, абзацами 5, 7, 9 ч.9, ч.ч.12, 14-16, абзацом 2 ч.17 ст.10, ст. 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» №2866, абзацами 5, 10, 11 п.3.1.2, п.3.1.10, абзацом 2 п.4.2, абзацом 2 п.4.5 Статуту ОСББ «Бузова- 17», рішення загальних зборів ОСББ «Бузова-17» по шостому питанню порядку денного відповідно до Протоколу №1/17 від 12.03.2017 і рішення загальних зборів ОСББ «Бузова-17» по четвертому, шостому, сьомому і дев'ятому питаннях порядку денного відповідно до Протоколу №1/19 від 24.03.2019, визнати недійсними.
У грудні 2019 року ОСББ «Бузова-17» подало до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово - комунальні послуги та добровільного внеску.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСББ «Бузова-17» зазначило, що ОСОБА_1 12 грудня 2013 року придбав квартиру АДРЕСА_1 . На дату придбання квартири, власниками квартир трьох багатоквартирних будинків вже було створене ОСББ «Бузова-17» , що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ. Відповідачем 29 листопада 2013 року була подана до Об'єднання заява про прийняття його в члени Об'єднання. Між ОСББ «Бузова-17» та відповідачем 29 листопада 2013 року був підписаний Договір № 128 про надання житлово-комунальних послуг, відповідно до п.1.1. якого, виконавець забезпечує належну експлуатацію житлового будинку за АДРЕСА_3 та надає житлово-комунальні послуги, а споживач - забезпечує своєчасну оплату цих послуг у строки та на умовах, передбачених цим Договором. Згідно чинного законодавства України, оплата житлово-комунальних послуг здійснюється до 20-го числа кожного місяця. Відповідно до п.2.4. Договору, оплата послуг здійснюється відповідачем у безготівковій формі шляхом внесення/переказу грошових коштів на поточний рахунок позивача, зазначений в рахунках на оплату послуг. Позивач, починаючи з 2013 року, надає відповідачу житлово-комунальні послуги, а відповідач зі своєї сторони починаючи з грудня місяця 2013 року проживання в квартирі №68 має постійну заборгованість за надані позивачем житлово-комунальні послуги, що підтверджується рахунками за використані житлово-комунальні послуги та бухгалтерською роздруківкою із програми M.E.Doc та iFin. Борг відповідача станом на 28 листопада 2019 року за житлово-комунальні послуги із урахуванням пені, 3% річних розрахований у Таблиці розрахунків заборгованості за надані житлово-комунальні послуги 2016-2019 роки. Протоколом загальних зборів №1/19 від 24.03.2019 (питання дев'яте порядку денного) вирішений та затверджений збір коштів, в розмірі 1 350,00 гривень з кожної квартири, для відновлення проектної документації і реконструкції вузла обліку газу. Збір коштів здійснити з 10.04.2019 по 20.07.2019. Відповідач заборгував ОСББ «Бузова-17» 1 350,00 грн добровільного членського внеску для відновлення проектної документації і реконструкції вузла обліку газу. Кошти потрібно було перерахувати на окремий рахунок об'єднання з 10.04.2019 по 20.07.2019.
З урахуванням викладеного ОСББ «Бузова-17» просило суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 1 350,00 грн, 76,84 грн пені, 79,19 грн 3% річних, а також 1 350,00 грн для відновлення проектної документації і реконструкції вузла обліку газу, всього сума заборгованості становить 2 856,03 грн. Стягнути з відповідача на користь ОСББ «Бузова-17» витрати на правову допомогу в розмірі 8 000,00 грн, а також судовий збір в розмірі 1 921,00 грн.
ОСББ «Бузова-17» також подало до суду заяву про застосування позовної давності до вимог первісного позову по першому та четвертому пунктам.
Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 16 липня 2021 року відмовлено у задоволенну первісного та зустрічного позовів.
Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 скасувати та ухвалити нове про задоволення його позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неправильне встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження спірних правовідносин, неправильної оцінки наданих доказів та неврахування всіх обставин справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні первісного позову. Суд не врахував, що відсутність акту - претензії щодо ненадання або неналежного надання комунальних послуг не доводить обставину надання позивачу комунальної послуги і не є підставою для відхилення позовних вимог ОСОБА_1 . Вказав на те, що борг ним погашений упродовж 2017 року, проте постачання електроенергії не відновлене відповідачем і відсутнє до тепер. Суд не застосував до даних правовідносин положення ч.2 ст.615 ЦК України. Ненадання послуг з електропостачання і постачання гарячої води відповідачем позивачу фактично використовується як незаконний спосіб для спонукання і примусу стягнення безпідставно нарахованих грошових коштів. Суд не врахував обставини, викладені позивачем у позові та докази на їх підтвердження, не взяв до уваги, що відповідачем не було складено у листопаді 2016 року акту про відключення квартири позивача від електромережі, що є порушенням пунктів 11.5.2, 11.5.3, 11.5.4, 11.5.19 Кодексу систем розподілу. Акт про опломбування вузла обілку електричнох енергії не існує, що є порушенням пунктів 5.2.27, 5.16.1, 5.16.2, 5.16.16, 5.16.17 Кодексу комерційног обліку електичної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 і п.1.5.13 Правил улаштування електроустановок, затверджених Наказом міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.07.2017 №476. Рішення про припинення електропостачання квартир співвласників не приймалося. Письмового попередження не надходило, пропозиції від виконавця про укладення угоди про рівномірне помісячне погашення боргу не надходило. Вказує на те, що боргу не було, а була переплата. Судом не було досліджено належним чином докази щодо відсутності електропостачання квартири позивача, що призвело до ухвалення незаконного рішення у справі. Вказав, що суд першої інстанції помилково вважав осіб, які підписали акт від 05.03.2020 представника Об'єднання. Також судом не застосовано до спірних правовідносин норми ч.2 ст.14 закону України «Про житлово -комунальні послуги» і ч.4 ст.22 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку». Суд першої інстанції помилково вважав, що рішеннями загальних зборів співвласників ОСББ «Бузова -17» від 12.03.2017 від 24.03.2019, які суд також помилково вважав «зборами членів ОСББ «Бузова -17», не порушено права позивача, оскільки він не є членом Об'єднання. Зазначив, що неправомірне нарахування щомісячно зайвих коштів та покладення на нього обов'язку щодо їх сплати порушує його майнові права, чого судом не було врахувано при ухваленні рішення. Вважає, що суд дійшовши висновку про наявне у квартирі позивача електропостачання дійшов помилкового висновку про відсутність причинно - наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та шкідливими наслідками. Також звернув увагу на те, що справа перебувала на розгляді у суду першої інстанції тривалий час, судом безпідставно оголошувалися перерви, що призвело до неправильного вирішення спору за первісним позовом. При розподілі судових витрат просить суд врахувати положення ст.141 ЦПК України.
Рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 16 липня 2021 року в іншій частині сторонами не оскаржується, а тому його законність та обґрунтованість в цій частині не перевіряється апеляційним судом.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав подану апеляційну скаргу, просив задовольнити її з викладених підстав.
Представники ОСББ «Бузова -17» - Ткачук І.В. та Ткачук Ю.В. у судовому засіданні суду апеляційної інстанції заперечували проти задоволення апеляційної скарги, рішення суду просили залишити без змін як законне та обґрунтоване, посилаючись на обставини зазначені у відзиві на апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.2, ч.4 ст.263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ч.1, ч.2 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною 1 статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», якою визначені форми управління багатоквартирним будинком, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до статті 1 зазначеного Закону об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Частиною 14 статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що державна реєстрація об'єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об'єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.
У своїй діяльності ОСББ керується Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідно до якого обєднання взяло на себе зобов'язання обслуговувати та проводити поточний ремонт житлового будинку та прибудинкової території, надавати інші послуги, а спвівласники будинку (члени ОСББ) своєчасно сплачувати зазначені послуги у строки та на умовах, передбачених законом.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ вправі вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтних фондів.
Згідно положень статті 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов'язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Окрім того, відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги.
Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судом, рішенням ХV сесії VІ скликання Бузівської сільської ради від 01.08.2012 №6 погоджено акт приймання-передачі житлового комплексу, у складі жилих багатоквартирних будинків №17 літ.Д , №17 літ.Е, АДРЕСА_3 , або його частини з балансу на баланс Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку «Бузова-17»
Відповідно до статуту ОСББ «Бузова-17», затвердженого протоколом №1 від 31 січня 2010 року, а саме Розділом 10 передбачалось що членом об'єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири (квартир) або нежитлового приміщення (приміщень) у житловому комплексі.
Згідно договору купівлі-продажу від 12 грудня 2013 року ОСОБА_1 набув у власність квартиру АДРЕСА_1 .
29 листопада 2013 року між ОСОБА_1 та Об'єднанням співвласників багатоповерхового будинку «Бузова-17» укладено договір №128 про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно п.1.1 Договору предметом цього договору є забезпечення виконавцем належної експлуатації житлового будинку за АДРЕСА_3 , та надання житлово-комунальних послуг, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати цих послуг у строки та на умовах, передбачених цим договором.
Розмір плати за послуги нараховується щомісячно. Споживач оплачує послуги щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, що настає за розрахунковим, у розмірі. Визначеному у рахунках на оплату послуг. Рахунки на оплату послуг є одночасно актами наданих послуг (розділ 2 Договору).
З метою забезпечення реалізації прав власника приміщень будинку на володіння та користування спільним майном ОСББ «Бузова-17» 29 листопада 2013 року ОСОБА_1 подав до голови правління ОСББ «Бузова-17» заяву про прийняття його в члени Об'єднання.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, станом на набуття позивачем у власність квартири регулювались Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV. А набуття членства в об'єднанні регламентувалось статтею 9 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року №2866-III.
Суд першої інстанції дійшов обгрнутованого висновку про відсутність у ОСОБА_1 обов'язків члена ОСББ «Бузова-17», оскільки матеріалами справи не підтверджено того, що позивач є членом ОСББ «Бузова-17», так як після написання на ім'я голови правління ОСББ заяви про прийняття його до членів ОСББ «Бузова -17», Об'єднання відповідної згоди не надало, будь - якого рішення з даного питання не приймало.
Отже, у ОСОБА_1 відсутні обов'язки члена ОСББ «Бузова-17», визначені статутом Об'єдання, у тому числі, щодо виконання рішення статутних органів, прийнятих у межах їх повноважень про своєчасню і повну сплату добровільних внесків.
Крім того, вірним є висновок суду у тому, що обраний позивачем спосіб захисту цивільного права шляхом визнання недійсним рахункових документів є таким, що не передбачений нормами ЦК України. Тобто, позивачем неправильно обрано спосіб захисту своїх прав та інтересів.
Так, відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Сторона позивача, сформулювавши позовні вимоги та визначивши на свій розсуд відповідачів за своїм позовом, має усвідомлювати, що саме вони несуть відповідні процесуальні ризики, які можуть настати у разі, якщо обраний ними спосіб захисту буде визнано неефективним, а пред'явлений ними позов необґрунтованим.
При цьому, суд вірно вважав, що ОСОБА_1 як власник квартири АДРЕСА_1 не звільнений від обов'язку оплати отриманих житлово-комунальних послуг.
Так, статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Положеннями статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач вправі вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг.
Згідно приписів пункту 5 частини третьої статті 20 вказаного Закону такому праву прямо відповідає обов'язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Положеннями пункту 10 частини третьої ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.
На повторних позачергових загальних зборів членів ОСББ «Бузова-17» від 15 листопада 2015 року згідно протоколу № 3/15 було розглянуто наступні питання порядку денного: Про надання доручення Правлінню підготувати зміни та доповнення до Статуту ОСББ Бузова-17» у зв'язку із змінами у законодавстві України; Про обрання Голови правління ОСББ «Бузова-17» та надання повноважень; Про внесення змін до складу правління ОСББ «Бузова-17», та надання Правлінню повноважень; Про перевибори Ревізора ОСББ «Бузова-17».
На засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бузова-17» від 22 липня 2015 року було вирішено огородити територію ОСББ «Бузова-17» та встановити систему відеокамер для ведення цілодобового відео спостереження, за рахунок добровільних членських внесків членів ОСББ «Бузова-17» (протокол № 3/15).
Протоколом Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бузова-17» №1/16 від 27 березня 2016 було затвердженого нову редакцію статута ОСББ.
Зміни у локальних документах ОСББ у зв'язку підвищенням базової ставки мінімальної заробітної плати, тарифів на електроенергію і водовідведення та відповідно збільшити тариф на утримання будинків та прибудинкової території та тариф за водопостачання та водовідведення були затверджені 24 грудня 2016 року (протокол засідання правління ОСББ «Бузова-17» №5/16). Затверджено План заходів щодо зменшення заборгованості по сплаті вартості житлово- комунальних послуг співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Бузова-17».
Згідно протоколу №1/17 чергових загальних зборів членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бузова-17» від «12» березня 2017 до порядку денного були включені наступні питання: Обрання Голови і секретаря зборів; Про затвердження змін та доповнень до Статуту ОСББ «Бузова -17» шляхом викладення його у новій редакції; Внесення змін до статуту ОСББ «Бузова-17», щодо перейменування АДРЕСА_5 ; Звіт Правління та керівництва ОСББ «Бузова-17» за 2016 рік; Прийняття кошторису на 2017 рік. Затвердження штатного розкладу.; Напрямки роботи ОСББ «Бузова-17» на 2017рік.; Звіт правління по проведеній роботі з боржниками.
За результатами проведення загальних зборів було вирішено затвердити зміни до Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бузова-17» шляхом викладення його у новій редакції. Внесено зміни до юридичної адреси ОСББ «Бузова-17» шляхом зміни назви АДРЕСА_5 ; Вирішили: затвердити звіт Правління та ревізора ОСББ «Бузова-17» за 2016 рік. Затверджено кошторис ОСББ «Бузова - 17» та штатний розклад на 2017 рік. Схвалено напрямки діяльності ОСББ «Бузова-17» у 2017 році.
Із статуту ОСББ «Бузова-17» вбачається, що ОСББ «Бузова-17» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків АДРЕСА_3 відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» за рішенням Установчих зборів від 31 січня 2010 року, Протокол №1 та зареєстровано Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 05.03.2010 року, номер запису 133910200000906488. Об'єднання діє відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», чинного законодавства України та Статуту. Об'єднання у своїй діяльності користується правами, визначеними статтями 16, 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», та має обов'язки, передбачені статтею 18 цього Закону. Завданням та предметом діяльності об'єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирних будинків та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно п. 3.1.7. Статуту 3.1.7. у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники.
Протоколом №1 засідання Правління ОСББ «Бузова-17» від 22 лютого 2019 року було вирішено наступні питання порядку денного: 1. Про скликання чергових загальних зборів ОСББ «Бузова-17». 2. Про затвердження місця та часу проведення чергових загальних зборів ОСББ «Бузова-17». 3. Про затвердження проекту порядку денного чергових загальних зборів ОСББ «Бузова-17». 4. Про призначення реєстраційної та лічильної комісій загальних зборів ОСББ «Бузова-17». 5. Про затвердження повідомлення про проведення загальних зборів ОСББ «Бузова-17». 6. Про підготовку кошторису на 2019 рік.
Згідно протоколу №1/19 від 24 березня 2019 року чергових загальних зборів членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бузова-17» затверджено статут ОСББ в новій редакції.
10 серпня 2019 року між ОСББ «Бузова-17» та ТОВ «ТГВ-КОМФОРТ» укладено договір №ТО-10/08-19, згідно якого виконавець в межах договірної ціни виконує технічне обслуговування обладнання газових котелень, прибудованих житлових будинків за адресою: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_7 ; АДРЕСА_3 без постійного нагляду за його роботою.
Відповідно до акту представників ОСББ «Бузова-17» від 05 березня 2020 року, складеного на підставі Протокол у №1 від 25 лютого 2020 року засідання Правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бузова-17», встановлено що відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 та Договору про надання житлово-комунальних послуг №128 від 29.11.2013 Об'єднання здійснює розподіл електроенергії тільки до ввідного автомату електрощита.
При перевірці комісією ввідного автомата електрощита до електролічильника квартири АДРЕСА_8 та належить на праві власності ОСОБА_1 , викруткою-індикатором було встановлено наявність струму, який через електролічильник, що є власністю ОСОБА_1 передається до автоматичних електромагнітних теплових роз'єднувачів струму, що також належать співвласнику.
Твердження апелянта про те, що акт-претензія є правом споживача комунальних послуг, а не обов'язком, та відсутність такого акту не є доказом, що доводить обставину надання комунальної послуги позивачеві і не є підставою для відхилення судом позовних вимог позивача, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки суд у своєму рішенні навів достатні обґрунтування норм закону, якими передбачені дії споживача у разі ненадання комунальних послуг. А тому такі твердження позивача грнутуються на припущеннях та є його власним розумінням наведених судом у рішенні норм закону.
У спірному будинку з моменту його прийому-передачі і до теперішнього часу постачання гарячої води відсутнє, оскільки така послуга не підключалася, так як ніхто не виявив бажання підключити подачу гарячої води, оскільки дана процедура потребує досить великих фінансових затрат. Рішення Загальних зборів про підключення гарячої води ОСББ «Бузова 17» не приймалося. Власники всіх квартир встановили автономні бойлери (порахувавши, що так набагато дешевше). ТОВ «ТГВ Комфорт» починаючи з 2014 року на договірній основі виконує технічне обслуговування газових котелень Об'єднання, що підтверджується копіями договорів №ТО- 10/08-19 від 10.08.2019. Згідно довідки ТОВ «ТГВ Комфорт» №29/11-19 від 29.11.2019 з осені 2014 року система централізованого гарячого водопостачання від котелень на будинок, у якому проживає позивач не працювала. З моменту набуття права власності на квартиру ОСОБА_1 жодного разу не подав пропозиції на загальні збори щодо підключення гарячої води, заяви щодо даного питання від позивача до ОСББ «Бузова-17» не надходило.
Безпідставними є посилання позивача на відмову відповідача у наданні довідки про показники лічильника електричної енергії по його квартирі оскільки судом першої інстанції було достеменно встановлено, що Об'єднання не заперечує проти видачі такої довідки про показники лічильника електричної енергії по квартирі №68 , але за умови здійснення позивачем обов'язкової повірки лічильника, що передбачена Правилами роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.
Суд дійшов правильного висновку про те, що такі вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки ним не підтверджена відмова відповідача у наданні довідки про показники лічильника електричної енергії по квартирі, належної позивачу.
Згідно ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 індивідуальний споживач зобов'язаний: своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку.
Відповідно до п.п.1.1.2. п.1.1. Розділу 1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, межа експлуатаційної відповідальності - точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, яка встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності; точка розподілу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається розподіл/передача електричної енергії між електроустановками суміжних учасників ринку.
Згідно п.п.1.2.4. п.1.2. Розділу 1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, точка розподілу (передачі) електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи.
Відповідно до Розділу 6 Договору про надання житлово-комунальних послуг №128 від 29.11.2013, точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від Виконавця Споживачу, є для послуг з постачання електроенергії - до ввідного автомату електрощита квартири.
Ураховуючи наведене, ОСББ «Бузова-17» здійснює розподіл електроенергії тільки до ввідного автомату електрощита квартир та відповідно несе за це установлену законодавством відповідальність, але після ввідного автомату електрощита квартир відповідальність несе власник квартири, у даному випадку ОСОБА_1 розподіл електроенергії до ввідного автомату позивача не припинявся.
ОСОБА_1 , стверджуючи про відсутність в його квартирі електроенергії, не звертався до відповідних спеціалістів, до ОСББ «Бузова-17» про несправність чи ремонт тієї частини обладнання, за яку безпосередньо згідно законодавства та умов Договору відповідає власник квартири.
Також не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги щодо наявності доказів на підтвердження вимкнення відповідачем електроенергії у квартирі позивача, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження зазначеного. Суд вірно вважав, що ОСББ «Бузова-17» не відключало у квартирі позивача електроенергію, тому і відсутні будь-які акти, рішення чи інші документи щодо такого відключення. Зазначене підтверджується Актом №1 від 05 березня 2020 року перевірки наявності струму в ввідному автоматі електрощита та фотофіксацією даної перевірки, зазначені документи наявні у матеріалах справи, що не спростовано позивачем.
Крім того із матеріалів справи вбачається, що 19 грудня 2017 року позивачем була подана заява до ОСББ «Бузова-17» в якій зазначено, що ОСОБА_1 від послуги з електропостачання відмовляється.
Жодних доказів на підтвердження відключення відповідачем електроенергії в квартирі позивача матеріали справи не містять, натомість знаходяться належні та допустимі докази того, що електричний струм наявний в ввідному автоматі електрощита (Акт №1 від 05 березня 2020 року).
Позивач в апеляційній скарзі стверджує, що Акт №1 від 05 березня 2020 року є недопустимим і неналежним доказом, посилаючись на контрольний огляд вузлів обліку та схем, їх підключення у споживачів проводиться в присутності споживача або уповноваженого представника, а також тому, що технічна перевірка вузлів обліку здійснюється оператором системи. Особи, які входили до складу комісії не мали права входити, оскільки не є співвласниками ОСББ «Бузова-17», обгрунтовуючи це відсутністю їх прізвищ в списку співвласників багатоквартирного будинку.
Проте зазначене не відповідає дійсності, оскільки із матеріалів справи вбачається, що комісія з перевірки наявності струму в ввідному автоматі електрощита проводилась за участі співвласників ОСББ «Бузова-17», а саме: Голови комісії ОСОБА_4 , членів комісії ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та присутнього ОСОБА_7 . Комісія здійснювала перевірку наявності струму в ввідному автоматі електрощита, а не контрольний огляд та технічну перевірку вузла обліку. Акт був складений на підставі та на виконання Протоколу засідання Правління ОСББ «Бузова-17» №1 від 25 лютого 2020 року, для складання якого обов'язкова присутність споживача електричної енергії непотрібна. Позивач не заперечував та не коментував Акт №1 від 05 березня 2020 року чи фотофіксацію, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи будь яких заперечень щодо даного питання під час розгляду справи судом першої інстанції.
Суд першої інстанції, враховуючи відсутність належних, допустимих, достовірних доказів порушення відповідачем права позивача, а також відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями ОСББ та заявленою позивачем шкодою, вірно вважав необґрунтованими вимоги позову ОСОБА_1 про стягнення з ОСББ «Бузова -17» пені, збитків, та моральної шкоди.
Загалом доводи апеляційної скарги позивача ідентичні доводам, викладеним ним у позовній заяві та запереченнях на обставини, викладені відповідачем у відзиві. Судом було надано їм належну оціну та наведено обгрутновані висновки, посилаючись на які суд не прийняв їх до уваги, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову.
У свою чергу, відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, місцевий суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статями 76-78, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Жодних доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції матеріали справи не містять. Таких доказів не додано позивачем до апеляційної скарги та не отримано таких доказів судом апеляційної інстанції у ході розгляду справи.
Таким чином, встановивши, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність обставин, на які він посилався як на підставу для задоволення заявлених ним позовних вимог, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 ..
Інші доводи апеляційної скарги, які зводяться до неналежної оцінки зібраних у справі доказів також не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, такі доводи є безпідставними та такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду по суті спору.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд у своєму рішенні навів мотиви з яких не прийняв до уваги доводи позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, дав вірну оцінку запереченням відповідача та дійшов законного та обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Таким чином, під час розгляду справи суд першої інстанції дотримався вимог закону, повно та всебічно з'ясував обставин справи, надав правову оцінку доводам і запереченням сторін та зібраним у справі доказам, вірно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, з огляду на що, рішення суду першої інстанції в частині його перегляду є законним та обґрунтованим.
Інші доводи апеляційної скарги, які зводяться до неналежної оцінки зібраних у справі доказів та необхідності задоволення позову ОСОБА_1 , також не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення в частині його оскарження, такі доводи є безпідставними та такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду по суті спору.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування в цій частині з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 залишає без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України,-
Рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 16 липня 2021 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 залишити без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 26.11.2021.
Судді:
Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус
О.І. Шкоріна