15 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №42020100000000274 за апеляційною скаргою прокурора у провадженні на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 06 серпня 2021 року,
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 серпня 2021 року, з підготовчого судового засідання, повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42020100000000274 по обвинуваченню ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 204 КК України.
Повертаючи кримінальне провадження прокурору, своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки в ньому при викладенні формулювання обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , кожному окремо, зазначено виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, вчинених, на думку органу досудового розслідування, не лише ними, а іншими обвинуваченими, тобто формулювання обвинувачення є неконкретним.
Крім того, в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_8 діяв з корисливих мотивів, проте будь-яких конкретних відомостей про набуття ним матеріальних благ внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувальний акт не містить.
Справа №11-кп/824/4167/2021 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_11
Категорія: ч. 2 ст. 204 КК України Доповідач ОСОБА_1
Також в обвинувальному акті не конкретизовані відомості щодо обсягу виробленої продукції, її найменування, умов її пакування, які унеможливлюють однозначне сприйняття обставин кримінального правопорушення, зокрема таких ознак об'єктивної сторони кримінального правопорушення, як способу, місця, часу, засобів і знарядь вчинення злочину.
Не зазначені в обвинувальному акті і конкретні відомості щодо часу та місця вчинення злочину, а також засобів і знарядь його вчинення окремо щодо кожного обвинуваченого.
Окрім цього, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 інкримінується незаконне зберігання з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, проте, в обвинувальному акті взагалі відсутні дані про вчинення дій, які утворюють об'єктивну сторону цього кримінального правопорушення. З викладеного обвинувачення не вбачається хто, в який час (період) та в якому місці, у який спосіб та з використанням чого зберігав алкогольні напої та які саме, чи були вони незаконно виготовленими, та чому цей злочин кваліфікований у тому числі за ч. 3 ст. 28 КК України.
Більше того, інкриміновані ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 204 КК України, не утворюють ідеальну сукупність злочинів, а відповідно до опису подій в обвинувальному акті події описуються єдиним блоком, з якого неможливо відокремити та зрозуміти, в чому полягає злочин, передбачений ч. 1, ч. 2 ст. 204 КК України щодо кожного з обвинувачених.
Крім того, із зазначених в обвинувальному акті ролей відведених обвинуваченим, які за версією органу досудового розслідування, є співучасниками, не зрозуміло, які саме організаційні функції виконував ОСОБА_8 , зокрема щодо утворення групи, і чому організаційні функції покладені на ОСОБА_9 , якій, згідно обвинувального акта, підпорядковувався ОСОБА_10 щодо організації незаконного виробництва алкогольних напоїв, що фактично суперечить викладеним обставинам обвинувального акту про можливі розподілені ролі в організованій групі.
І за наявності таких недоліків обвинувального акта суд визнав неможливим призначення судового розгляду та прийняв рішення про його повернення прокурору.
В апеляційній скарзі прокурор у провадженні, вважаючи ухвалу суду в частині повернення обвинувального акту незаконною, необґрунтованою та невмотивованою і винесеною внаслідок істотного порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України, невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить її скасувати в частині повернення обвинувального акту та ухвалити нову ухвалу, якою направити кримінальне провадження №42020100000000274 для розгляду у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України і підстав для його повернення не має, проте суд першої інстанції, не досліджуючи фактично матеріали обвинувального акту та додатків до нього, всупереч вимог ст. 370, п. 3 ч. 3 ст. 314, ст. 291 КПК України, повернув обвинувальний акт прокурору для усунення порушень КПК України.
При цьому, обґрунтовуючи своє рішення, суд на стадії підготовчого судового засідання надав оцінку нормам Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, належності викладених доказів у процесуальних рішеннях органу досудового розслідування, що взагалі не передбачено діючим кримінальним та кримінально-процесуальним законодавством України на цій стадії.
Крім того, під час підготовчого судового засідання суд почав надавати оцінку фактичним обставинам кримінального провадження, складу кримінальних правопорушень у кримінальному проваджені, правильності кваліфікації кримінального правопорушення з викладу фактичних обставин справи та формулювання обвинувачення, однак, оцінка, зібраним на стадії досудового розслідування, доказам, їх перевірка, встановлення підтвердження наявності складу того чи іншого кримінального правопорушення, на стадії підготовчого судового засідання судом не допускається та не передбачена чинним Кримінальним процесуальним кодексом України.
Між тим, обвинувальний акт містить всі необхідні ознаки, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та передбачені ст. 91 КПК України, у тому числі місце, час, спосіб вчинення кримінального правопорушення, форму вини та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. До того ж склад злочину, передбачений ст. 204 КК України є формальним і вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з дій, які альтернативно становлять його об'єктивну сторону, що виключає доказування наслідків злочинної діяльності, походження та спосіб використання коштів внаслідок протиправної діяльності.
Проте судом першої інстанції не надано належної оцінки обвинувальному акту, в якому належним чином викладене формулювання обвинувачення, а також надано належну оцінку діям обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 204 КК України, вчинені організованою групою осіб, тобто злочинів, які вчиняються нероздільно з відома всіх учасників організованої групи, безпосередні ролі яких визначені у формулюванні обвинувачення.
Таким чином, суд незаконно, без додержання норм матеріального процесуального права, послався на вимоги ст.ст. 3, 110, 291 КПК України, і тим самим не обґрунтував та не вмотивував своє рішення щодо повернення обвинувального акту прокурору.
Захисник ОСОБА_6 у запереченнях на апеляційну скаргу прокурора, вважаючи ухвалу суду про повернення прокурору обвинувального акту законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, а також заперечення захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За приписами ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право із стадії підготовчого судового розгляду повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Пунктами 1 - 9 частини 2 статті 291 КПК України визначено перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт. Зокрема, обвинувальний акт обов'язково повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Як убачається з обвинувального акта стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в ньому зазначені всі відомості, про які йдеться в ч. 2 ст. 291 КПК України, тобто цей процесуальний документ за формою та змістом повністю відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.
Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд в ухвалі зазначив, що викладене в ньому обвинувачення є неконкретним, оскільки при викладенні формулювання обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , кожному окремо, зазначено виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, вчинених, на думку органу досудового розслідування, не лише ними, а іншими обвинуваченими, відсутні будь-які конкретні відомості про набуття ОСОБА_8 матеріальних благ внаслідок вчинення кримінального правопорушення, не конкретизовані відомості щодо обсягу виробленої продукції, її найменування, умов її пакування, які унеможливлюють однозначне сприйняття обставин кримінального правопорушення, зокрема таких ознак об'єктивної сторони кримінального правопорушення, як способу, місця, часу, засобів і знарядь вчинення злочину, не зазначені в обвинувальному акті конкретні відомості щодо часу та місця вчинення злочину, а також засобів і знарядь його вчинення окремо щодо кожного обвинуваченого, та містить суперечливі формулювання щодо об'єму обвинувачення, зокрема щодо ролей співучасників, і не містить даних про вчинення дій, які утворюють об'єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, та чому цей злочин кваліфікований у тому числі за ч. 3 ст. 28 КК України.
Однак, під час перевірки можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду, що є, в тому числі, завданням підготовчого судового засідання, правова оцінка відповідності, викладених в обвинувальному акті, встановлених обставин вчинення кримінальних правопорушень повинна бути дана тільки відносно загальних критеріїв їх відповідності ознакам статті (частин статті) Кримінального кодексу України, кримінальна відповідальність за якою, на думку прокурора, повинна настати відносно обвинувачених.
Тому, як вважає колегія суддів, повертаючи обвинувальний акт прокурору з вищевказаних підстав, суд вийшов за межі предмету судового розгляду, який вирішується у підготовчому судовому засіданні, та фактично вдався до дослідження обставин кримінального провадження і надання оцінки правильності кваліфікації дій обвинувачених, що є неприпустимим на даній стадії судового розгляду.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставності повернення обвинувального акта судом першої інстанції є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 06 серпня 2021 року в частині повернення прокурору обвинувального акта стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , як така, що постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону, - скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу прокурора у провадженні задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 06 серпня 2021 року в частині повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42020100000000274 по обвинуваченню ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 204 КК України, скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ ____________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3