11 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №22021011000000017 від 16.03.2021 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 07.10.2021,
за участю
прокурора ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.10.2021 задоволено клопотання прокурора та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 до 05.12.2021, включно. Визначено ОСОБА_5 розмір застави, що становить 20 884 000 (двадцять мільйонів вісімсот вісімдесят чотири) тис. грн.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 07.10.2021 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 та змінити запобіжний захід на такий, що не пов'язаний з позбавленням волі.
В обґрунтування апеляційних вимог адвокат ОСОБА_6 зазначає, що жодний ризик у клопотанні прокурора про продовження строку тримання під вартою, передбачений ст. 177 КПК України прокурором не доведений, а отже ухвала суду є такою, що не відповідає повності судового розгляду, висновок суду не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення.
Позиції учасників судового провадження.
Заслухавши доповідь судді доповідача, доводи прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, доводи обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників судового провадження, їх відповіді на запитання суду, перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, дослідивши оскаржувану ухвалу, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів керується наступним.
Мотиви апеляційного суду.
У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження №22021011000000017 від 16.03.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. ст. 111 КК України.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.10.2021 обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 05.12.2021, включно.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції враховує тяжкість пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення, наявність ризиків, які послужили підставою для взяття останнього під варту і продовжують існувати, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим від 12 до 15 років позбавлення волі.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, зважаючи на наступне.
Згідно положень ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 177, 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України суд першої інстанції зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Абзацом другим цієї ж частини ст. 331 цього Кодексу, на суд покладено такий самий обов'язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Так, перевіркою доводів апеляційної скарги обвинуваченого, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 .
Беручи до уваги конкретні обставини справи, ту обставину, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу, не перестали існувати. Також судом взято до уваги те, що тримання під вартою є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами, то підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає.
Стосовно доводів обвинуваченого про застосування до нього запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, суд апеляційної інстанції вважає неспроможними. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України", зазначено, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. Відтак, враховуючи обставини вчинення правопорушення обвинуваченим ОСОБА_5 , які інкримінуються стороною обвинувачення, суспільний інтерес наразі у даному випадку переважає над правилом поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Крім того, судом першої інстанції правильно враховано той факт, що ОСОБА_5 зареєстрований та постійно проживає на тимчасового окупованій території України - АР Крим, майна та роботи в Україні не має, має паспорт громадянина Російської Федерації, стійкі зв'язки з представниками ФСБ Російської Федерації, спеціальне звання полковника міліції у відставці.
Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого.
Підстав для застосування судом до обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу, колегія суддів, з огляду на вищевикладені мотиви, також не вбачає.
За таких обставин, оскільки доводи поданої апеляційної скарги в ході їх розгляду в апеляційному порядку свого підтвердження не знайшли, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 177, 199, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, ?
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 07.10.2021 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому за ч. 1 ст. 111 КК України ОСОБА_5 до 05.12.2021 включно, - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3