11 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12020100170000311 від 28.03.2020 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 07.10.2021,
за участю
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_5
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 07.10.2021 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 до 05.12.2021, включно.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, обвинувачений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд змінити йому міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_5 зазначає, що стороною обвинувачення не було надано жодних доказів на підтвердження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Також апелянтом порушується питання щодо не взяття до уваги судом даних про особу обвинуваченого.
Позиції учасників судового провадження.
Заслухавши доповідь судді доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_5 , який підтримав власну апеляційну скаргу, доводи прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників, їх відповіді на запитання суду, перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, дослідивши оскаржувану ухвалу, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів керується наступним.
Мотиви апеляційного суду.
У провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження №12020100170000311 від 28.03.2020 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. ст. 289 КК України.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 07.10.2021 обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 05.12.2021, включно.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції враховує тяжкість пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення, наявність ризиків, які послужили підставою для взяття останнього під варту і продовжують існувати, зокрема, можливість переховуватися від суду та вчинення нових злочинів.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, зважаючи на наступне.
Згідно положень ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 177, 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України суд першої інстанції зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Абзацом другим цієї ж частини ст. 331 цього Кодексу, на суд покладено такий самий обов'язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Так, перевіркою доводів апеляційної скарги обвинуваченого, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 .
Беручи до уваги конкретні обставини справи, ту обставину, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу, не перестали існувати. Також судом взято до уваги те, що тримання під вартою є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами, то підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає.
Щодо доводів апелянта про те, що судом не взято до уваги даних про особу обвинуваченого, апеляційний суд вважає їх непереконливими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема в оскаржуваній ухвалі суд враховував, що обвинувачений має постійне місце проживання у Київській області, має малолітню доньку, однак відсутні належні гарантії, які б переважали наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Стосовно доводів обвинуваченого про застосування до нього запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, суд апеляційної інстанції вважає неспроможними. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України", зазначено, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. Відтак, враховуючи обставини вчинення правопорушення обвинуваченим ОСОБА_5 , які інкримінуються стороною обвинувачення, суспільний інтерес наразі у даному випадку переважає над правилом поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого.
Підстав для застосування судом до обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу, колегія суддів, з огляду на вищевикладені мотиви, також не вбачає.
За таких обставин, оскільки доводи поданої апеляційної скарги в ході їх розгляду в апеляційному порядку свого підтвердження не знайшли, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 177, 199, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, ?
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 07.10.2021 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05.12.2021 включно, - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3