Справа № 320/12684/20
29 листопада 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року позов задоволено.
Відповідач - ГУ ДПС у Київській області, не погоджуючись з вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність ст. 296 КАС України, оскільки апелянтом не подано документ про сплату судового збору.
Вказана ухвала отримана скаржником 17 вересня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.
На виконання вимог ухвали суду скаржником подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, мотивоване тим, що скаржником було направлено відповідну службову записку до управління інфраструктури та бухгалтерського обліку щодо сплати судового збору №3410/10-36-20-08 від 06 липня 2021 року. Крім того, до клопотання до клопотання було подано запит ГУ ДКС України у Київській області від 14.09.2021 №7-06-08/8867 та виписку по рахунку скаржника за 14.07.2021.
Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Подана апелянтом копія запиту ГУ ДКС України у Київській області не свідчить про неможливість своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду в даній адміністративній справі, оскільки стосуються виконання виконавчого документу зовсім в іншій справі та інших обставин.
Крім того, 16 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року № 154 «Про внесення змін до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», якою абз. 1 п. 30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, викладено в редакції, згідно з якою на період встановлення даних, зазначених у п. 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов'язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у п. 25 цього Порядку.
Пунктом 25 вказаного Порядку (з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року № 154) передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку, а проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку, крім платежів, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
Крім того, надані скаржником службова записка про сплату судового збору та виписка по рахунку були актуальними станом на липень 2021 року та не є належними доказами неможливості сплатити судовий збір за період серпень-листопад 2021 року.
Таким чином, наведені скаржником у клопотанні обставини щодо відсутності можливості сплатити судовий збір у передбачений законодавством строк не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною 2 ст.121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Доводи апелянта про необхідність продовження процесуального строку є необґрунтованими, а клопотання безпідставним, оскільки належних доказів наявності обставини, які перешкоджають виконанню вимог процесуального закону апелянтом не надано.
Колегія суддів звертає увагу, що внутрішня процедура погодження і сплати судового збору не є об'єктивними причинами, які унеможливлюють виконання вимог ухвали суду та процесуального законодавства в частині сплати судового збору, оскільки зазначені обставини залежать саме від волевиявлення скаржника.
Також, скаржником не надано доказів того, що ним, після залишення апеляційної скарги без руху вчинялися відповідні дії з метою усунення недоліків апеляційної скарги визначених в ухвалі суду, та які б свідчили, що апелянт виконає в подальшому вимоги ухвали суду апеляційної інстанції.
Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
При цьому, ст.169, 298 КАС України чітко визначають, що строк для усунення недоліків апеляційної скарги не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, тобто законодавець вважає даний строк достатнім.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком апеляційного оскарження, встановленим процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Колегія суддів звертає увагу, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору у повному обсязі.
Пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що однією з вимог до апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Крім того, у п. 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Частиною 2 ст. 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 КАС України, застосовуються положення ст. 169 КАС України.
Згідно з п.1 ч. 4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Строк для усунення недоліків апеляційної скарги, сплинув 28 вересня 2021 року..
Оскільки недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк та в період до 29.11.2021 усунуті не були, апеляційну скаргу слід повернути апелянту.
Згідно з ч.7 ст.298 КАС України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 169, 298 КАС України, колегія суддів, -
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про продовження строку на усунення недоліків - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма