Справа № 640/26336/20 Головуючий у І інстанції - Пащенко К.С.,
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
29 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України та Ради адвокатів міста Києва на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, третя особа: Рада адвокатів міста Києва, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України як адміністратора Другого рівня по веденню Єдиного реєстру адвокатів України, наслідками яких відомості про нього як адвоката є неактивними та недоступними (не відкритими) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України;
- зобов'язати Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України як адміністратора Другого рівня по веденню Єдиного реєстру адвокатів України вчинити дії по веденню Єдиного реєстру адвокатів України, внаслідок яких інформація про нього, як адвоката стане доступною (відкритою) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України у формі відкритих та активних відомостей.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача щодо вилучення із загального доступу у Єдиному реєстрі адвокатів України на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України публічної інформації у формі активних та відкритих відомостей про адвоката ОСОБА_1 є протиправними.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що позивач у відповідності до вимог та процедури, визначеної Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», набув право на зайняття адвокатською діяльністю, отримавши відповідне свідоцтво та посвідчення, має гарантоване вказаним Законом право на здійснення такої діяльності. При цьому, однією із законодавчих вимог, що забезпечує реалізацію адвокатом його повноважень, є включення до ЄРАУ інформації про нього та її відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що позивачем помилково визначено Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України як відповідача у справі, оскільки відповідно до п.2.10 Порядку ведення ЄРАУ відповідальність за достовірність, повноту та точність інформації (відомостей), внесеної/их до ЄРАУ або за невнесення обов'язкових відомостей, а також внесення до ЄРАУ відомостей без обов'язкового документального їх підтвердження на Першому рівні несуть персонально голови відповідних рад адвокатів регіонів. Також апелянт зазначає, що своїм рішенням суд першої інстанції зобов'язує відповідача оприлюднити на офіційному веб-сайті НААУ для загального користування інформацію про адвоката ОСОБА_1 , яка є недостовірною, неповною та неточною, оскільки відсутня достовірна інформація щодо адреси робочого місця позивача.
Рада адвокатів міста Києва, третя особа у справі, також подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в графі «Адреса робочого місця, номери засобів зв'язку» профайлу ОСОБА_1 електронної бази даних - ЄРАУ зазначена не повна адреса робочого місця, таким чином враховуючи вищевикладене, такі неповні та недостовірні відомості не могли бути внесені адміністратором бази даних ЄРАУ Першого рівня Ради адвокатів міста Києва та відповідно не могли бути підтверджені адміністратором бази даних ЄРАУ Другого рівня Радою адвокатів України. Також посилається на те, що наданий позивачем витяг серії АА №012135 від 21.03.2016 нібито з Єдиного реєстру адвокатів України підписаний ОСОБА_2, як головою Ради адвокатів міста Києва, не є належним доказам та офіційним документом, який підтверджує внесення відомостей до бази даних ЄРАУ.
Позивачем подано відзив на апеляційні скарги, в якому він просить залишити скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін вказуючи про безпідставність доводів, викладених в апеляційних скаргах.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 склав кваліфікаційний іспит на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.04.2015 № 20-2.23-18, що підтверджується свідоцтвом від 07.05.2015 серія НОМЕР_1 .
Після проходження відповідно до вимог ст. 10 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI стажування позивач захистився на засіданні Ради адвокатів міста Києва 25.02.2016 та був допущений до складання Присяги адвоката України, про що свідчить рішення Ради адвокатів міста Києві від 25.02.2016 №45.
Присягу адвоката України позивачем складено 17.03.2016 і цього ж дня йому видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 005713 за підписом ОСОБА_2 .
Дізнавшись про відсутність відомостей про позивача як про адвоката у Єдиному реєстрі адвокатів України, ОСОБА_1 28.09.2020 звернувся з відповідною заявою до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України та до Ради адвокатів України, у відповідь на яку отримав лист від 13.10.2020 вих. № 1569/0/2-20, яким відмовлено у відновленні відомостей у Єдиному реєстрі адвокатів України з посиланням на те, що при перевірці документів, прикріплених в базу даних ЄРАУ 16.08.2016 стосовно ОСОБА_1 , як адвоката, для подальшого підтвердження, адміністратором Першого рівня бази даних ЄРАУ Ради адвокатів міста Києва виявлено копію свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту серія KB №000352 від 07.07.2015 за підписом ОСОБА_3 як Голови Київської міської КДКА.
Недержавна некомерційна професійна організація «Національна асоціація адвокатів України» у листі вказала, що рішенням Ради адвокатів України від 23.04.2016 № 101 було створено спеціальну тимчасову комісію з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва на предмет дотримання ними у своїй діяльності приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень вищих органів адвокатського самоврядування.
Рішенням Ради адвокатів України від 11.06.2016 № 153 було затверджено Висновок спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва на предмет дотримання ними у своїй діяльності приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень вищих органів адвокатського самоврядування, зокрема:
- було визнано відсутність у місті Києві кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, створеної відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також те, що її функції в незаконний спосіб перебрала Київська міська Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, яка з 2008 року діє як створена фізичними особами громадська організація;
- було визнано, що адвокат ОСОБА_3 та інші адвокати, обрані 12.10.2012 Установчою конференцією адвокатів міста Києва відповідно головою та членами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, у порушення приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та його Перехідних положень, продовжили діяльність у Київській міській Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури утвореній на підставі вже не чинного з 05.07.2012 Закону України «Про адвокатуру» та Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, що втратило чинність на підставі Указу Президента України № 620/2012 від 31.10.2012.
Таким чином, Київська міська Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури неправомірно організовувала та проводила кваліфікаційні іспити, приймала рішення щодо видачі свідоцтв про складення кваліфікаційних іспитів, приймала і зараховувала плату за складення кваліфікаційних іспитів, вирішувала інші питання, віднесені до виключно повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.
Також, згідно з рішенням Ради адвокатів України № 248 від 16.11.2017, особа, яка до 11.06.2016 склала кваліфікаційний іспит та отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту у неуповноваженого (неналежного) органу в місті Києві - «КМ КДКА», однак на підставі такого свідоцтва була допущена і пройшла стажування та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю до 08.10.2016 у належного органу адвокатського самоврядування - раді адвокатів регіону, вважатиметься такою, що пройшла стажування відповідно до ст. 10 Закону та підтвердила своє право на заняття адвокатською діяльністю за умови успішного складення кваліфікаційного іспиту в уповноваженій (належній) кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури регіону.
Тобто, відповідач у листі вказав, що відомості стосовно ОСОБА_1 як адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України станом на 13.10.2020 не можуть бути підтверджені адміністратором Другого рівня - Радою адвокатів України за наведених підстав.
Вищенаведене стало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були вчинені всі залежні від нього дії щодо отримання статусу адвоката, у тому числі складено кваліфікаційний іспит та отримано відповідне свідоцтво, станом на час складення позивачем іспиту будь-яких заборон чи вмотивованих рішень компетентних органів, які б свідчили про нелегітимність КДКА м. Києва не існувало та до позивача у встановленому порядку доведено не було, а тому відсутні підстави для позбавлення позивача права на заняття адвокатською діяльністю шляхом невідображення (виключення) відомостей про нього з ЄРАУ.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI), Положенням про Раду адвокатів України, затвердженим Установчим з'їздом адвокатів України 17.11.2012 (далі - Положення), Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 26 (зі змінами) (далі -Порядок).
Статтею 46 Закону №5076-VI визначено, що організаційними формами адвокатського самоврядування, зокрема є рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з'їзд адвокатів України.
Відповідно до ст. 45 Закону № 5076-VI, Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об'єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.
Національна асоціація адвокатів України, забезпечує, серед іншого, доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України.
Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.
Згідно з ч. 1, п.п. 4, 13 ч. 4 ст. 55 Закону № 5076-VI в період між з'їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України.
Повноваження і порядок роботи Ради адвокатів України визначаються цим Законом та положенням про Раду адвокатів України, що затверджується з'їздом адвокатів України.
Рада адвокатів України підконтрольна і підзвітна з'їзду адвокатів України.
Рада адвокатів України здійснює контроль за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та надання витягів з нього; забезпечує ведення офіційного веб-сайту Національної асоціації адвокатів України.
Згідно зі ст. 17 Закону № 5076-VI Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: 1) прізвище, ім'я та по батькові адвоката; 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв'язку; 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв'язку; 5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 6) інші відомості, передбачені цим Законом.
Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.
Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом.
У п. 9 ч. 4 ст. 48 Закону № 5076-VI передбачено, що Рада адвокатів регіону, окрім іншого, забезпечує в установленому порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.
Частиною 3 статті 57 Закону № 5076-VI встановлено, що рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами.
Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.
Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України затверджується Радою адвокатів України.
Відповідно до п. 1 Положення Рада адвокатів України діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України, є національним органом адвокатського самоврядування, на який державою покладено виконання у період між з'їздами адвокатів України публічно-представницьких функцій недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання правової допомоги на професійній основі адвокатури України.
Згідно з п.п. 1.1.-1.4. Порядку № 26 Єдиний реєстр адвокатів України - це електронна база даних, яка містить відомості про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону № 5076-VI набули права на зайняття адвокатською діяльністю, та про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.
Рада адвокатів України забезпечує ведення ЄРАУ, координує діяльність, здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення рад адвокатів регіонів щодо внесення ними відомостей до ЄРАУ та надання витягів з нього згідно цього Порядку.
Внесення відомостей до ЄРАУ здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України за правилами цього Порядку.
Рада адвокатів України забезпечує технічне і технологічне створення та супроводження програмного забезпечення ЄРАУ, надання реєстраторам доступу до нього, збереження і захист даних, що містить ЄРАУ, надає роз'яснення, проводить навчання щодо наповнення та користування ЄРАУ, а також виконує інші функції, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», цим Порядком.
Пунктом 2.1. Порядку визначено, що відомості до ЄРАУ вносяться за дворівневим принципом. Перший рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується радами адвокатів регіонів, Другий рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується Радою адвокатів України.
Пунктами 2.8, 2.9 Порядку № 26 визначено, що відомості, що підлягають внесенню до ЄРАУ, включаються до нього адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішеннями Ради адвокатів України.
Інформація, внесена до ЄРАУ у відповідності до правил системи бази даних ЄРАУ адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону, є відомостями (інформацією) Першого рівня і є не доступними (не відкритими) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Пункт 2.13. Порядку визначає, що адміністратори бази даних ЄРАУ Секретаріату Ради адвокатів України перевіряють правильність, повноту та точність інформації (відомостей) внесеної на Першому рівні, а також скан-копії документів, які є підставою для внесення таких відомостей у відповідності до цього Порядку, слідуючи вказівкам системи бази даних, корегують її у випадку необхідності та затверджують її.
Пункт 2.15. Порядку встановлює, що у момент затвердження адміністратором ЄРАУ Другого рівня відомостей, отриманих від адміністратора ЄРАУ Першого рівня, вони набувають статусу відомостей (інформації) Другого рівня і стають активними та відкритими на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України для загального доступу, за винятком випадків, передбачених цим Порядком.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 склав кваліфікаційний іспит для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, отримав свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, пройшов стажування, прийняв присягу адвоката та отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Отже, як правильно висновується суд першої інстанції, позивач у відповідності до вимог та процедури, визначеної Законом № 5076-VI, набув право на зайняття адвокатською діяльністю, що гарантоване вказаним Законом.
Наведена позиція також викладена у постановах Верховного суду від 25.02.2021 у справі № 826/16008/18 та від 11.06.2020 у справі №826/1765/18, де Верховний Суд зазначає, що складення присяги адвоката України розглядається законодавцем як церемоніальна процедура, що визначає початок набуття повноважень (доступ до професії), а також взяття на себе особою, призначеною на відповідну посаду, зобов'язань щодо належного виконання своїх службових обов'язків за такою посадою.
В свою чергу, предметом спору у цій справі є, зокрема, поведінка відповідача як розпорядника публічної інформації щодо її внесення/відновлення у формі відкритих даних та відомостей стосовно позивача як адвоката до ЄРАУ.
При цьому відповідач не довів, що Радою адвокатів міста Києва до ЄРАУ не внесено відомості (інформацію) щодо позивача, а також не надав належних та допустимих доказів того, що витяг з ЄРАУ за підписом ОСОБА_2 , який сформований 21.03.2016 о 10:55, сформований незаконно або створений з ресурсу, який не має відношення до бази даних ЄРАУ, а тому саме Недержавна некомерційна професійна організація «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України як адміністратор другого рівня є належним відповідачем у даній справі.
Також слід зазначити, що професія є складовою права на приватне життя, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у п. 165 рішення ЄСПЛ від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) вказано, що: «приватне життя» включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру» (див. рішення від 07.08.1996 у справі «С. проти Бельгії» (С. v. Belgium), п. 25, Reports 1996-III). Стаття 8 Конвенції «захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом» (див. рішення у справі «Прітті проти Сполученого Королівства» (Pretty v. The United Kingdom), заява № 2346/02, п. 61, ECHR 2002-III). Поняття «приватне життя» в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом (див. рішення від 16.12.1992 у справі «Нємець проти Німеччини» (Niemietz v. Germany), п. 29, Series А № 251-В). Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя» (див. рішення у справах «Сідабрас та Джяутас проти Литви» (<…>), заяви №№ 55480/00 та 59330/00, п. 47, ECHR 2004-VIII, та «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, пп. 22-25, від 28.05.2009).
Питання щодо допуску до професії адвоката неодноразово були предметом розгляду Європейським судом з прав людини.
Так, зокрема у п.п. 33 - 35 рішення цього міжнародного судового органу від 28.05.2009 у справі «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява №26713/05, ЄСПЛ, визнаючи порушення вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті права на професію адвоката вказав, що в цьому випадку проблема полягає у тому факті, що Колегія адвокатів держави-відповідача спочатку надала дозвіл заявниці пройти передбачене законом стажування, проте в решті-решт не дозволила їй брати участь у відповідних екзаменаційних процедурах для отримання свідоцтва адвоката. ЄСПЛ зазначає, що така відмова Колегії адвокатів була здійснена на останній стадії процесу, пов'язаного з зарахуванням заявниці в реєстр адвокатів Колегією адвокатів на стадії, коли вперше виникло питання про громадянство заявниці в контексті перешкоди для участі у екзаменах, організованих колегією. Тому такий крок Колегії адвокатів неочікувано поставив під сумнів професійну ситуацію заявниці після того, як сама ж Колегія адвокатів надала дозвіл на те, що заявниця вісімнадцять місяців свого професійного життя присвятила виконанню умов про передбачене Колегією адвокатів стажування. З урахуванням природи та підстав такого стажування, так як вони встановлені в законодавстві держави-відповідача, заявниця не змогла б пройти стажування, якби Колегія адвокатів відповіла б відмовою на її заяву про стажування (п. 33 рішення у справі «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05).
У пункті 34 вказаного рішення ЄСПЛ зазначено, що держава-відповідач надала докази того, що заявниця була допущена до процедур, пов'язаних з отриманням свідоцтва адвоката через недбалість. ЄСПЛ вважає, що навіть якщо припустити, що спершу заявниця була допущена до стажування внаслідок помилки зі сторони Колегії адвокатів, і що, відповідно, мова не йшла про мовчазну згоду щодо її права на участь в екзаменах після стажування всупереч її громадянства, однієї цієї складової було б недостатньо, щоб посягати на професійне життя заявниці. Дійсно, питання про те, чи був мотив недопущення заявниці до її участі в екзаменах, а саме її громадянство, достатньо обгрунтованим не є першочерговим у цій справі. Суттєвим є той факт, що влада надала дозвіл заявниці пройти передбачене стажування, хоч було зрозуміло, що по закінченню стажування вона не отримає право брати участь в екзаменах в адвокатуру. (п. 34 рішення у справі «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05).
З огляду на наведене, у п. 35 рішення у справі «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05 ЄСПЛ вказав, що в діях компетентних органів держави-відповідача не було достатньої послідовності та поваги до особи та професійного життя заявниці і що держава-відповідач за таких умов порушила право заявниці на повагу до її приватного життя за змістом ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи прецедентну практику ЄСПЛ у справі «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, слід зазначити, що у спірних правовідносинах дії відповідача мають вплив на приватне життя позивача в аспекті доступу до професії.
Однією із законодавчих вимог, що забезпечує реалізацію адвокатом його повноважень є включення про нього інформації до Єдиного реєстру адвокатів України та її відображення на офіційному веб-сайті Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» (www.unba.org.ua), а не включення чи не відображення цієї інформації є перешкодою для здійснення адвокатом його діяльності.
З огляду на наведене, прийняття рішення Національною асоціацією адвокатів України «Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва» від 11.06.2016 № 156 щодо заборони Раді адвокатів міста Києва як адміністратору Першого рівня вносити до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про осіб, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту, виданих неповноважним органом Київською міською КДКА з 12.10.2012 фактично створило умови, за яких особи, які, починаючи з 12.10.2012, отримали право на заняття адвокатською діяльності, позбавлені права продовжувати здійснювати таку діяльність за відсутності законодавчо визначених для цього підстав.
Водночас, ані Законом № 5076-VІ, ані Порядком № 26 прямо не передбачено такої підстави для відмови у включенні до Єдиного реєстру адвокатів України чи відмови у публічному відображенні відомостей про адвоката у Єдиного реєстру адвокатів України як порушення адміністратором Першого рівня заборон, встановлених Радою адвокатів України.
Відповідно до п. 3.7 Порядку № 26, якщо до Єдиного реєстру адвокатів України були внесені відомості про адвокатів, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або свідоцтва про складання кваліфікаційних іспитів після 19.11.2012 у відповідних радах адвокатів регіону або кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури, положення про яких не затверджувались та належна їх державна реєстрація не здійснювалась, інформація може скеровуватися до ВКДКА для прийняття відповідного рішення.
Не містить таких підстав і ст. 4 Порядку № 26, що врегульовує порядок внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Так, позивачем були здійснені усі передбачені законодавством дії для набуття статусу адвоката, при цьому, станом на час складення ним іспиту Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури була зареєстрована як юридична особа і не була визнана нелегітимним та неуповноваженим органом на видачу свідоцтв про складання кваліфікаційного іспиту адвокатами. На момент отримання позивачем свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту підстави вважати цей документ недійсним, а КДКА нелегітимною були відсутні.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 826/10717/18 та від 11.06.2020 року у справі №826/1765/18.
Колегія суддів звертає увагу, що з листа Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України від 13.10.2020 вих. № 1569/0/2-20 вбачається, що відмова відповідача щодо відновлення відомостей про ОСОБА_1 у Єдиному реєстрі адвокатів України пов'язана з питанням проходження позивачем кваліфікаційного іспиту та отримання свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту у неуповноваженого (неналежного) органу в місті Києві - «КМ КДКА», а тому доводи апелянтів про невідповідність адреси робочого місця позивача колегією суддів відхиляються як такі, що не стосуються предмету розгляду по справі.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив законне та обґрунтоване рішення у відповідності та з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При цьому, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України та Ради адвокатів міста Києва - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: Л.В. Губська
Судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова