Справа № 754/10926/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Зотько Т.А.
29 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;
за участю секретаря: Несін К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04 листопада 2021 року (розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - 04 листопада 2021 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора взводу №2 роти №1 батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква в Київській області Управління патрульної поліції в Київській області у Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Афійчука Дмитра Петровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У липні 2021 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Інспектора Управління патрульної поліції Батальйону патрульної поліції у м. Біла Церква в Київській області, лейтенанта поліції Афійчука Дмитра Петровича, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Предметом позову є визнання протиправною та скасування постанови Інспектора Управління патрульної поліції Батальйону патрульної поліції у м. Біла Церква в Київській області, лейтенанта поліції Афійчука Дмитра Петровича про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серія ЕАН № 4459732 від 08.07.2021 р. відносно ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу 850 гривень та закриття провадження у справі в порядку ч. 3 ст. 286 КАС України.
Позовна заява обґрунтована тим, що 08.07.2021 відносно ОСОБА_1 інспектор Управління патрульної поліції Батальйону патрульної поліції у м. Біла Церква в Київській області, лейтенан поліції Афійчук Д.П. склав постанову серія ЕАН № 4459732 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Позивач зазначає у своїй позовній заяві, що коли його зупинив патруль з вимогою пред'явити документи, позивач надав документи (технічний паспорт та водійське посвідчення) у додатку «Дія», але як з'ясувалось в додатку «Дія» в технічному паспорті на транспортний засіб не відображаються особливі примітки, а саме наявність закріпленого за транспортним засобом іменного державного номеру НОМЕР_1 , що стало причиною для винесення адміністративного протоколу. Всі зауваження та прохання перенести розгляд адміністративної справи були поліцейським знехтувані, однак позивач не погоджується з рішенням інспектора, оскільки вважає себе невинним, а відтак звернувся з вказаним позовом до суду для захисту своїх порушених прав.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 04 листопада 2021 року і задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таку, що складена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити.
Згідно п.2 ч.1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З огляду на викладене та у зв'язку із неприбуттям учасників справи у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також враховуючи те, що справу можливо вирішити на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог та приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що 08.07.2021 року інспектором взводу №2 роти №1 батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква в Київській області Управління патрульної поліції в Київській області у Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції ьАфійчуком Д.П. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4459732 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.
Відповідно до вказаної постанови 08.07.2021 року о 19:02:56 в Київській області, Траса М-05, Київ-Одеса, 22 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Honda Accord», д.н.з. НОМЕР_2 , з і.н.з. НОМЕР_1 , який не належить даному транспортному засобу, чим порушив п. 2.9. «в» ПДР - керування водієм транспортного засобу з номерним знаком, що не належить цьому засобу, за що відповідальність передбачена ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Оскільки предметом оскарження є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону щодо обов'язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи, та інше.
Згідно зі ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядають органи Національної поліції.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема за частиною першою, другою, третьою, п'ятою та шостою статті 121 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною 4 статті 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Аналогічний порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення та винесення постанови по справі без складання протоколу передбачено і п. 4 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 року, відповідно до якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі передбачених частиною шостою статті 121 КУпАП.
Таким чином слід зазначити, що під час винесення оскаржуваної постанови відповідач мав право винести постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення, навіть у випадку незгоди особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з допущенним нею порушенням, без перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення на іншу дату.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач посилається на ту обставину, що коли його зупинив патруль з вимогою пред'явити документи, позивач надав їм документи з електронного додатку «Дія», які мають повноцінний правовий статус та можуть використовуватись водіями, але як потім з'ясувалось в додатку «Дія» в технічному паспорті на транспортний засіб не відображались особливі примітки, а саме наявність закріпленого за транспортним засобом позивача іменного державного номеру « НОМЕР_1 », що стало причиною накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В силу вимог ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Згідно п. 2.9 в Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20м; неосвітлений (у темну пору доби або вумовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Так, позивачем долучено до матеріалів справи копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Honda Accord», д.н.з. НОМЕР_2 , згідно якого в особливих відмітках міститься інформація про і.н.з. « НОМЕР_1 ».
При цьому, надаючи пояснення позивач підтвердив той факт, що не зміг на місці вчинення правопорушення довести інспектору поліції обставину, що номерний знак дійсно належить його транспортному засобу, оскільки така інформація була відсутня в додатку «Дія». Окрім зазначеного не надано підтвердження щодо зміни номеру дорожнього номерного знаку.
Будь - яких інших посилань на необґрунтованість дій працівників поліції позовна заява не містить.
Таким чином, з урахуванням доводів наведених позивачем у позовній заяві та апеляційній скарзі, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що винесення оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідало вимогам закону, а відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 205, 241, 242, 243, 251, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04 листопада 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
М.І. Кобаль