Справа № 640/22652/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Смолій І.В.
29 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;
за участю секретаря: Несін К.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року (розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (Київмістобудування) про визнання протиправним та скасування рішення, -
У вересні 2020 року, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати п.3 протоколу №8 від 04.08.2020 засідання Комісії з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства;
- рішення Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу КМР (КМДА) зазначені у листі від 14.08.2020 №055-8992 про дострокове припинення дії договору пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва №00207-СЛ.10709.009 по АДРЕСА_2 ;
- про анулювання паспорту прив'язки тимчасової споруди № НОМЕР_2.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що здійснює підприємницьку діяльність з 1995 року за адресою: АДРЕСА_2 , у формі розміщення тимчасової споруди, що належить йому на праві власності. Однак, 19.09.2020 отримав лист Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 14.08.2020 №055-8992, з якого дізнався, що відповідно до протоколу №8 від 04.08.2020 засідання Комісії з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства (далі - Комісія), прийнято наступні рішення:
- Про дострокове припинення дії договору пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва №00207- СЛ.10709.009 від 24.10.2017 на АДРЕСА_3,;
- Про анулювання паспорту прив'язки тимчасової споруди № НОМЕР_2 від 24.10.2017, виданий позивачу , у зв'язку недотриманням вимог паспорту прив'язки в частині заміни конструкції.
Вважає, що прийняті рішення є такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, із тексту п.3 Протоколу не вбачається в чому саме полягає недотримання вимог паспорту прив'язки, відсутні будь-які інші зрозумілі для позивача підстави для демонтажу тимчасової споруди, оскаржуване рішення до нього не доводилося, в його обговоренні участі не приймав.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Скасовано рішення Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу КМР (КМДА), зазначене у листі від 14.08.2020 №055-8992 про дострокове припинення дії договору пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва №00207-СЛ.10709.009 по АДРЕСА_2; про анулювання паспорту прив'язки тимчасової споруди № НОМЕР_2.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що позивач здійснює підприємницьку діяльність з 1995 року за адресою: АДРЕСА_2 , у формі розміщення тимчасової споруди, що належить йому на праві власності та на підставі дозвільних документів, а саме: договору пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва №00207- СЛ.10709.009 від 24.10.2017 на АДРЕСА_2; паспорту прив'язки тимчасової споруди №№ НОМЕР_2 , виданий Департаментом містобудування та архітектури терміном дії на 5 років з 24.10.2017 по 24.10.2022; дозвіл на установку малих архітектурних форм №245 від 29.08.1996; ордер №2001070015, 2001 рік.
Однак, 19.09.2020 позивач отримав лист Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 14.08.2020 №055-8992, з якого дізнався, що відповідно до протоколу №8 від 04.08.2020 засідання Комісії з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства (далі - Комісія), прийнято наступні рішення:
- Про дострокове припинення дії договору пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва №00207- СЛ.10709.009 від 24.10.2017 на АДРЕСА_2;
- Про анулювання паспорту прив'язки тимчасової споруди № НОМЕР_2 від 24.10.2017, виданий позивачу, у зв'язку недотриманням вимог паспорту прив'язки в частині заміни конструкції.
05.05.2020 інспектором КП «Київблагоустрій» Стрижковським С.О. було складено припис №2009179 про встановлення порушення позивачем п.13.3.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням КМР 25.12.2008 №1051/1051, та запропоновано позивачу їх усунути шляхом подання дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди (кіоск). При відсутності дозвільної документації запропоновано демонтувати тимчасову споруду власними силами відновити благоустрій території в 3 дні.
Вважаючи зазначені рішення протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову цінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06 вересня 2005 року №2807-VI (далі - Закон №2807-VI).
Частиною 2 статті 10 Закону №2807-VI до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено: 1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 2) організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; 3) організація місць відпочинку для населення; 4) затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів; 5) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо; 6) визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об'єктах благоустрою; 7) визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території; 8) визначення на об'єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиралень; 9) залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 10) визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об'єктів благоустрою; 11) визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища; 12) інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 13) участь у проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку»; 14) видача дозволу на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.
Порядок утримання об'єктів благоустрою врегульований статтею 15 Закону №2807-VI, згідно вимог якої власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об'єкта благоустрою державної та комунальної власності, зобов'язаний забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території або може брати пайову участь в утриманні цього об'єкта благоустрою на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем. Типовий договір щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Частиною 2 статті 17 Закону №2807-VI визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані: утримувати в належному стані об'єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об'єктів територію; дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів; відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів; допускати на об'єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Частиною 1 статті 20 Закону №2807-VI передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Згідно статті 34 Закону №2807-VI Правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Згідно з статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону. Правовий статус місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, а також в Автономній Республіці Крим визначається Конституцією України та цим Законом з особливостями, передбаченими законами про міста Київ і Севастополь. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Пунктом 12 статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» встановлено: у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право: приймати рішення про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та знесення самовільно збудованих будівель та споруд без відшкодування витрат, здійснених за час незаконного користування.
Згідно з пунктом 4 Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №94 від 27 січня 2011 року, основними завданнями Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є контроль за станом благоустрою міста, контроль за дотриманням вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою міста Києва, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері благоустрою.
Київською міською радою 25 грудня 2008 року прийнято рішення №1051/1051 «Про Правила благоустрою міста Києва», яким затверджено Правила благоустрою міста Києва. Цим рішенням Київрада надала повноваження Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо виконання функцій Інспекції з благоустрою міста Києва (надалі - Правила №1051/1051).
Згідно з підпунктом 19.1.1. пункту 19.1. Правил №1051/1051, контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об'єктів благоустрою.
В підпункті 19.2.1. пункту 19.2. Правил №1051/1051 встановлено, що уповноважені працівники Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) мають право залучати спеціалістів структурних підрозділів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), комунальних підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань у сфері благоустрою території міста, вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України «Про благоустрій населених пунктів» і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Уповноважені працівники районних управлінь (відділів) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій) мають право вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України «Про благоустрій населених пунктів» і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 1 Правил №1051/1051 визначено, що тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.
Порядок розміщення та утримання малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності врегульований розділом 13 Правил №1051/1051.
Відповідно до пункту 13.1.1 Правил №1051/1051 розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року №244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Згідно пункту 13.2.1 Правил №1051/1051 розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності під час проведення ярмаркових, загальноміських або державних заходів здійснюється відповідно до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в яких, у разі необхідності, передбачаються заходи щодо запобігання пошкодженню об'єктів благоустрою, укладання угод на вивезення відходів, забезпечення контролю за організацією постійного прибирання закріплених і прилеглих територій, своєчасного вивезення вмісту контейнерів та урн для сміття, встановлення та (або) належного утримання туалетів і біотуалетів. Розміщення об'єктів сезонної торгівлі здійснюється відповідно до схеми розміщення та порядку розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за поданням Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та погодженням Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Пунктом 13.2.3 Правил №1051/1051 передбачено, що самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об'єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об'єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.
Рішенням Київської міської ради від 24 листопада 2011 року №56/5443 затверджено Порядок визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва.
Відповідно до пункту 2.12 вказаного рішення підставами для припинення дії договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою до закінчення терміну його дії є: звернення суб'єкта господарювання із заявою про розірвання договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою; припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірних відомостей; недотримання суб'єктом господарювання істотних умов договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою; зміна містобудівної ситуації, державних будівельних норм, зміна у розташуванні інженерних мереж, що унеможливлює розташування об'єкта у певному місці (у разі відмови суб'єкта господарювання від запропонованого альтернативного місця розміщення об'єкта); невиконання умов документа, що визначає відповідність намірів суб'єкта господарювання Комплексній схемі, у визначений в ньому термін (при оформлені паспорта прив'язки ТС); анулювання паспорта прив'язки ТС; рішення суду.
Інших підстав для припинення дії договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою до закінчення терміну його дії рішення Київської міської ради від 24 листопада 2011 року №56/5443 не містить.
При цьому, пунктом 2.2. рішення Київської міської ради від 24 листопада 2011 року №56/5443 передбачено, що у всіх питаннях щодо організації пайової участі (внеску) в утриманні об'єктів благоустрою виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виступає в особі Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Пунктами 2.6 - 2.9. рішення Київської міської ради від 24 листопада 2011 року №56/5443 встановлено умови, за яких Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) має право укладати із суб'єктами господарювання договір щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою, а пунктом 2.12 - підстави для припинення дії такого договору.
З аналізу наведених норм рішення Київської міської ради від 24 листопада 2011 року №56/5443 суд приходить до висновку, що саме Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наділений повноваженнями щодо оформлення та анулювання паспортів прив'язок тимчасових споруд, а також щодо укладення із суб'єктами господарювання договорів пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою.
В той же час, Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28 листопада 2014 року №1391 затверджено Положення про Комісію з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціального - культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства (далі по тексту - Положення №1391).
Відповідно до пунктом 1 Положення №1391 Комісія є консультативно-дорадчим органом при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Колегія суддів звертає увагу, що у відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з положеннями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності у особи, яка звернулась з позовом, відповідного права, свободи або інтересу, встановити факт їх порушення рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і, з урахуванням обраного позивачем способу захисту, винести рішення про відновлення порушеного права (свободи або інтересу).
Відповідно до пункту 13 Положення №1391 результати роботи Комісії оформлюються протоколом, який підписує секретар Комісії та затверджує голова Комісії або головуючий на засіданні комісії.
Враховуючи правовий статус Комісії, зокрема, те, що остання не є суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що оскаржуваний позивачем п.3 протоколу №8 від 04.08.2020 не є рішенням суб'єкта владних повноважень та жодних обов'язкових приписів не містить, суд приходить до висновку про відсутність порушеного права позивача у публічно-правових відносинах.
З огляду на викладені вище обставини суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування п.3 протоколу №8 від 04.08.2020 засідання Комісії з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства задоволенню не підлягають.
Що стосується безпосередньо рішення Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу КМР (КМДА), зазначене у листі від 14.08.2020 №055-8992 про дострокове припинення дії договору пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва №00207-СЛ.10709.009 по АДРЕСА_2; про анулювання паспорту прив'язки тимчасової споруди №00207-СЛ.10709.009.
Відповідно до п.2.27 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності від 21.10.2011 №244, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1330/20068, дія паспорту прив'язки тимчасової споруди анулюється виключно за наступних умов:
- Недотримання вимог паспорту прив'язки при встановленні тимчасової споруди;
- Не встановлення тимчасової споруди протягом 6 місяців з дати отримання паспорту прив'язки;
- Надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у п.2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорту прив'язки.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач у листі від 14.08.2020 не зазначив конкретну підстав для прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, матеріали справи не містять, а відповідачем не доведено, про порушення позивачем визначених у п.2.27 вимог ані при встановлені тимчасової споруди за адресою АДРЕСА_2 , ані у наданні недостовірних відомостей у документах під час підготовки для отримання паспорту прив'язки.
Вище зазначене підтверджує, що будь-які належні докази та підстави для прийняття оскаржуваного рішення про дострокове припинення дії договору пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва №00207-СЛ.10709.009 по АДРЕСА_2; про анулювання паспорту прив'язки тимчасової споруди №00207-СЛ.10709.009. у відповідача відсутні, тим більше, що із наявних документів, вручених позивачу, не вбачається за можливе встановити, яке саме порушення вчинено позивачем, та які недоліки підлягають усуненню згідно припису.
Враховуючи той факт, що діючим законодавством України визначено вичерпний перелік підстав для припинення договорів щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою до закінчення терміну їх дії, вичерпний перелік підстав для анулювання дії паспорту прив'язки тимчасової споруди, то дії відповідача щодо дострокового припинення договору пайової участі та паспорту прив'язки тимчасової споруди вчинені за відсутності законодавчо визначених підстав.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права повинен призводити до відновлення такого права та законного інтересу.
Зазначене вище є підставою для скасування рішення Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу КМР (КМДА), зазначені у листі від 14.08.2020 №055-8992 про дострокове припинення дії договору пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва №00207-СЛ.10709.009 по АДРЕСА_2; про анулювання паспорту прив'язки тимчасової споруди № НОМЕР_2.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено всі обставини справи у зв'язку із чим прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
М.І. Кобаль