П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 листопада 2021 р. Справа № 420/13016/21
Категорія: 109020000Головуючий у суді І інстанції: Кравченко М.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Семенюк Г.В.
суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 26.02.2021 року № 114-VIII, зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 26.02.2021 року № 114-VIII, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати рішення Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області від 26.02.2021 року № 114-VIII в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,00 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Зобов'язано Великодальницьку сільську раду Біляївського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності (колективної), орієнтовною площею 2,0 га, що виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Великодальницької сільської ради (що входить до Великодальницької сільської громади) Одеського (раніше Біляївського) району Одеської області. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Великодальницька сільська рада Біляївського району Одеської області не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції від 28 вересня 2021 року по справі № 420/13016/21.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року апеляційну скаргу Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року по справі № 420/13016/21 залишено без руху (по справі необхідно було надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги).
Апелянту роз'яснено, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, відповідно до ст. 299 КАС України.
До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області про усунення недоліків апеляційної скарги разом із клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження. В обґрунтування вказаного клопотання скаржник зазначає, що строк було пропущено у зв'язку із великою судовою завантаженістю та наявністю лише однієї особи, що здійснює судове представництво.
Згідно ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення, в даному випадку протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Згідно частини 3 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій та підтверджені належними доказами.
З огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі «Устименко проти України» зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також ураховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі «Лелас проти Хорватії», відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховног Суду від 04 лютого 2021 року по справі № 640/5955/19.
Велику судову завантаженістю та наявність лише однієї особи, що здійснює судове представництво, як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження суд оцінює критично з огляду на те, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка міститься в постанові від 21.05.2020 у справі № 620/3949/18, законодавством покладено обов'язок дотримання процесуальних строків саме на учасника справи, а не на його окремих працівників. А тому, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб не може бути поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, наведені скаржником підстави для поновлення процесуального строку не є достатніми для визнання причин його пропуску поважними.
Згідно з п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки недоліки, зазначені в ухвалі апеляційного суду 05 листопада 2021 року апелянтом усунуто не було, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року по справі № 420/13016/21.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п.4 ч. 1 ст.299 КАС України, суд, -
Визнати неповажними причини пропуску строку Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року по справі № 420/13016/21.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року по справі № 420/13016/21.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Семенюк Г.В.
Судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.