П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 листопада 2021 р.м. ОдесаСправа № 420/13169/21
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:
м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
30.08.2021 року;
Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Танасогло Т.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати окремі положення рішення ГУ ПФУ в Одеській області, яке викладено у листі №11694-12102/1-02/8-1500/21 від 16.07.2021 року та додатку до нього - рішенні ГУ ПФУ в Одеській області №951020146948 від 09.07.2021 року про проведення з 01.02.2021 року перерахунку пенсії в частині визначення проценту розрахунку пенсії у розмірі 60% від суми заробітної плати та з обмеженням її максимальним розміром;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.02.2020 року, виходячи із розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Одеської обласної прокуратури №66 від 11.05.2021 року без обмеження максимального розміру пенсії, а також виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час та з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років. Пенсія позивачу призначена відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, виходячи з розрахунку 90% від відповідного розміру заробітної плати. У зв'язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 та підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам, зміною складових заробітної плати за відповідною посадою позивач звертався в Управління із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії. Однак, при перерахунку раніше призначеної пенсії відповідачем зменшено її відсотковий розмір та обмежено виплати максимальним розміром.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що:
положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII в частині відсоткового розміру пенсії не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки пенсія позивачу призначена за правилами «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII та визначена на рівні 90% від відповідного розміру заробітної плати;
правомірність вимог щодо застосування вказаного відсоткового розміру пенсії та її виплати без застосування обмежень встановлена судовими рішеннями, які набрали законної сили в адміністративних справах №522/15537/16-а, №815/2431/18, і обставини в яких відповідно до приписів ч. 4 ст. 78 КАС України додатковому доказуванню не підлягають;
обмеження максимальним розміром пенсії згідно Законів України від 08.07.2011 року №3668-VI, від 24.12.2015 року №911-VIII не підлягає застосуванню під час проведення виплат позивача, оскільки пенсія йому призначена до набрання вказаними законодавчими актами чинності;
оспорюваним рішенням відповідач порушив сутність соціальних гарантій працівника прокуратури, звузив зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Суд визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФУ в Одеській області №951020146948 від 09.07.2021 року про проведення з 01.02.2021 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 в частині визначення проценту розрахунку пенсії у розмірі 60% від суми заробітної плати.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.02.2021 року, виходячи із розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Одеської обласної прокуратури № 66 від 11.05.2021 р., а також виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час та з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні решти вимог позову суд відмовив.
Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908 грн.
Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року у справі №7-р(ІІ)2019 має право на перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням розміру складових заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам, виходячи з розрахунку заробітку на відповідній посаді. Разом з цим, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» (який діє на момент перерахунку пенсії) перерахунок пенсії здійснюється на рівні заробітної плати працівника на відповідній посаді в прокуратурі та виплачується у розмірі не більше десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. При цьому, при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися норма, що визначала розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, у даному випадку 90%.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини справи та характер спірних правовідносин, дають підстави для часткового задоволення позову.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в частині залишення позовних вимог без задоволення та прийняти в цій частині нове судове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково не враховано, що право позивача на виплату пенсії без застосування обмежень максимальним розміром встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили в іншій адміністративній справі, та підтверджено правилами положень Законів №911, №213, №76 №3668, оскільки не поширюють свою дію на пенсіонерів, пенсія яким призначена до набрання чинності цими законодавчими актами. З огляду на те, що оспорюване рішення відповідача не відповідає критерію обґрунтованості і правомірності, порушує соціальні гарантії працівника прокуратури, звужує зміст та обсяг досягнутих соціальних прав, у суду першої інстанції були всі правові обставини для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду в цій частині та відсутність обставин для скасування рішення суду за наведених апелянтом аргументів.
У відповіді на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області позивач підтримує свою правову позицію.
Також, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулює спіні правовідносини, і помилково проігноровано ту обставину, що перерахунок пенсії має проводитись відповідно до чинного законодавства, а відтак застосуванню під час визначення відсоткового розміру пенсії підлягають правила Закону №1697. Оскільки під час перерахунку позивачу пенсії відповідачем дотримано вимоги чинного законодавства, Управління діяло в межах своїх повноважень та обґрунтовано, у суду першої інстанції не виникло правових обставин для часткового задоволення позову.
Акцентуючи увагу на необґрунтованості здійснення розподілу судових витрат, апелянт вказує на безпідставність залишення судом першої інстанції поза увагою тієї обставини, що незаконне витрачання коштів Пенсійного фонду України тягне за собою дефіцит бюджету та може сприяти невиконанню держаною своїх функцій по соціальному забезпеченню громадян. У тому числі, частково задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції в порушення вимог ч. 3 ст. 139 КАС України не застосовано порядок пропорційності покладення витрат на обидві сторони.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду в цій частині та відсутність обставин для скасування рішення суду за наведених апелянтом аргументів.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, з 01.02.2005 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, що призначалась відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати на відповідній прокурорсько-слідчій посаді.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 та ст.ст. 81, 86 Закону «Про прокуратуру», у зв'язку із початком роботи Одеської обласної прокуратури (наказ Генерального прокурора від 08.09.2020 року №414), прокуратурою Одеської області видано позивачу Довідку від 11.05.2021 року №66 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, за нормами, чинними на 01.01.2021 року за відповідною (прирівняною) посадою старшого слідчого.
В липні 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області проведено позивачу перерахунок раніше призначеної пенсії, про що оформлено рішення за №951020146948.
Згідно вказаного рішення, розрахунок пенсії позивача Управлінням проведений, виходячи з 60% від суми місячної заробітної плати на відповідній прокурорсько-слідчій посаді.
Основний розмір пенсії у рішенні визначений у розмірі 37632 грн.
Також, у рішенні визначено, що максимальний розмір пенсії з лютого 2021 року складає 17690 грн., з 01.07.2021 року - 18540 грн., з 01.12.2021 року - 19340 грн.
Спірним у цій справі є правомірність рішення відповідача у зменшенні позивачу відсоткового розміру пенсії та застосування обмежень максимальним розміром пенсії у зв'язку із перерахунком соціальних виплат.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII (в редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно із ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII (в редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII, зокрема, окрім положень ч.ч. 3, 4, 6, 11 ст. 50-1, втратив чинність на підставі Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII, який діє з 15.07.2015 року.
Статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII врегульовано питання щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
Частиною 1 вказаної статті Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII визначено право прокурора на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення відповідної вислуги років.
За правилами ч. 2 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Аналіз наведених правових норм показав, що підставою для проведення перерахунку пенсій працівникам прокуратури є фактична зміна (підвищення) розміру заробітної плати прокурорським працівникам.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Виходячи з обставин у цій справі, апеляційний суд враховує, що на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії є такими, що втратили чинність положення ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII (ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII - з 01.10.2011 року у зв'язку із набранням чинності Законом України №3668-VI).
Умови для перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсії визначаються у ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII.
Разом з цим, слід враховувати, що з набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII ч. 15 ст. 86 вказаного Закону визначає, що пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну службу", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
В подальшому, у зв'язку із набранням чинності 01.04.2015 року Законом України від 02.03.2015 року №213-VIII частину 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» викладено в такій редакції:
Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:
особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", пенсія, призначена відповідно до цієї статті, не виплачується;
у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
З 1 січня 2016 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність".
За правилами п. 3 Розділу ІІІ Прикінцеві положення Закону України від 02.03.2015 року №213-VIII обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, передбачені цим Законом, не застосовуються протягом особливого періоду до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені особам, які проходять військову службу або перебувають на посадах у Міністерстві оборони України, Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, Міністерстві внутрішніх справ України, Апараті Ради національної безпеки і оборони України, Державній спеціальній службі транспорту, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній пенітенціарній службі України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, органах військової прокуратури або беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення, відбитті спроб насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені відповідно до законів України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", на період виконання особами, яким вони призначені, повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції.
Після завершення особливого періоду виплата пенсій таким особам здійснюється згідно із законодавством.
На підставі Закону України від 24.12.2015 року №911-VIII у частині 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» абзаци перший і другий викладено в такій редакції:
"Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року:
особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються";
в абзаці четвертому цифри "2016" замінити цифрами "2017";
абзац шостий доповнити реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
За правилами п.п. 2, 3 Розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України від 24.12.2015 року №911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, передбачені цим Законом, не застосовуються протягом особливого періоду до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені особам, які проходять військову службу або перебувають на посадах у Міністерстві оборони України, Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, Міністерстві внутрішніх справ України, Національній поліції України, Апараті Ради національної безпеки і оборони України, Державній спеціальній службі транспорту, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній пенітенціарній службі України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, органах військової прокуратури або беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення, відбитті спроб насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені відповідно до законів України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", на період виконання особами, яким вони призначені, повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції.
На підставі Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII у частині 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру»:
в абзаці першому слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінити словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року";
в абзаці другому слова "законами України "Про державну службу" замінити словами і цифрами "які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України";
в абзаці четвертому цифри "2017" замінити цифрами "2018";
в абзаці шостому слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінити словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
За правилами п. 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення 06.12.2016 року №1774-VIII обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, передбачені цим Законом, не застосовуються протягом особливого періоду до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені особам, які проходять військову службу або перебувають на посадах у Міністерстві оборони України, Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, Міністерстві внутрішніх справ України, Національній поліції України, Апараті Ради національної безпеки і оборони України, Державній спеціальній службі транспорту, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній пенітенціарній службі України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, органах військової прокуратури або беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення, відбитті спроб насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені відповідно до законів України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", на період виконання особами, яким вони призначені, повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції.
Після завершення особливого періоду виплата пенсій таким особам здійснюється згідно із законодавством.
Проаналізувавши положення ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII, апеляційний суд доходить висновку, що пенсія, призначена відповідно до цього Закону, виплачується в розмірі, що не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
У період з січня 2016 року по грудень 2017 року на підставі Законів України від 02.03.2015 року №213-VIII, від 24.12.2015 року №911-VIII та від 06.12.2016 року №1774-VIII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не міг перевищувати 10740 гривень.
Таким чином, оскільки у зв'язку із втратою чинності ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII (ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII - з 01.10.2011 року у зв'язку із набранням чинності Законом України №3668-VI) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються на рівні умов відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури, які визначаються у ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі виплата пенсії працівнику прокуратури проводиться з урахуванням максимального її розміру після перерахунку, а саме в межах десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Наведені положення Закону є чинними, неконституційними у встановленому порядку не визнавались, а отже підлягали врахуванню Управлінням під час перерахунку та виплати пенсії.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як свідчать обставини справи, після перерахунку позивачу пенсії її виплата проводиться, виходячи з десяти прожиткових мінімумів, встановлених у відповідних періодах для осіб, які втратили працездатність, тобто відповідач діє на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняє дії, не виходячи за межі прав та обов'язків та дотримується встановленої законом процедури.
Натомість, не знайшли свого підтвердження доводи позивача про застосування під час перерахунку та виплати пенсії положень Законом України від 02.03.2015 року №213-VIII, від 24.12.2015 року №911-VIII та від 06.12.2016 року №1774-VIII, оскільки максимальний розмір пенсії визначений Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII із його прийняттям.
При цьому, правила Законів від 02.03.2015 року №213-VIII, від 24.12.2015 року №911-VIII та від 06.12.2016 року №1774-VIII передбачали окремі періоди, в які виплата пенсії проводилась у фіксованому розмірі - 10740 грн., що не за застосовувався під час оспорюваного у цій справі перерахунку пенсії.
Вказане свідчить про те, що Управління під час визначення до виплати розміру пенсії позивача діяло правомірно та обґрунтовано, розмір пенсії позивача фактично не зменшився після перерахунку, а отже підстави для скасування рішення відповідача в цій частині відсутні.
Водночас, судом першої інстанції надано вірну правову оцінку нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та правильно враховано, що відсотковий розмір пенсії працівників прокуратури зазнав змін з 15.07.2015 року у зв'язку із набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII та після встановлення розміру пенсії позивачу під час її призначення.
В рішенні Конституційного Суду України від 05.04.2001 року по справі №1-16/2001 визначено, що Конституцією України закріплено принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Отже, колегія суддів зазначає, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.
Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII (в редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії) пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Зміни у законодавстві не впливають розмір пенсії позивача, встановлений під час її призначення, у зв'язку із чим, застосувавши зменшений відсотковий розмір під час проведення перерахунку пенсії, відповідач порушив право позивача на належне пенсійне забезпечення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши вказані обставини, дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині із зобов'язанням суб'єкта владних повноважень привести соціальні виплати позивача у відповідність до закону.
Не знаходять свого обґрунтування доводи ОСОБА_1 щодо преюдиційності обставин, встановлених у судових рішеннях, що набрали законної сили в адміністративних справах за №815/2431/18 та №522/15537/16-а, при вирішенні цієї справи, оскільки у вказаних справах судами перевірялась правомірність дій органу пенсійного фонду при вирішенні питання стосовно перерахунку пенсії позивача, починаючи з 2016 та 2017 років, тобто не пов'язані із правовідносинами, що виникли у цій справі.
Також, слід враховувати, що відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, оскільки заявлений позов у цій справі містить одну вимогу немайнового характеру та відповідну похідну позовну вимогу, скасування рішення відповідача в окремій його частині не змінює зміст заявлених позивачем вимог, колегія суддів вважає, що відшкодування понесених позивачем судових витрат у вигляді сплати судового збору за рахунок суб'єкта владних повноважень, який виступав стороною у справі, відбулось із повним дотриманням вказаних приписів адміністративного процесуального законодавства.
З огляду на те, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції відповідають дійсним обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 139, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: О.О. Димерлій
Т.М. Танасогло