П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 листопада 2021 р.м. ОдесаСправа № 420/6931/21
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
19.07.2021 року;
Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Танасогло Т.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови листом №5672-5403/Б-02/8-1500/21 від 09 квітня 2021 року у проведенні перерахунку пенсії з 05 березня 2019 року та з 01 лютого 2020 року з врахуванням нових розмірів грошового забезпечення, що зазначені в довідках Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 09 березня 2021 року про розмір мого грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року та станом на 01 лютого 2020 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії з 05 березня 2019 року та з 01 лютого 2020 року з врахуванням нових розмірів грошового забезпечення, що зазначені в оновлених довідках Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 09 березня 2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року та станом на 01 лютого 2020 року без обмеження її максимального розміру та зі сплатою суми недоотриманого пенсійного забезпечення, що утворилася унаслідок проведеного перерахунку за період з 01 квітня 2019 року та з 01 лютого 2020 року по день фактичного проведення перерахунку.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та одержує пенсію, призначену відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання судових рішень, які набрали законної сили в інших адміністративних справах, обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки видано позивачу оновлені довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року та 01.02.2020 року для перерахунку пенсії. Вказані довідки свідчать про зміну (збільшення) розмірів основних видів грошового забезпечення у відповідному періоді, а відтак - дають підстави для перерахунку раніше призначеної пенсії згідно положень ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704. Однак, в супереч вимогам чинного законодавства та без наведення належних правових підстав Управління у перерахунку соціальних виплат відмовило, чим порушило право позивача на належне пенсійне забезпечення, у зв'язку із чим він вимушений звернутись за захистом своїх прав та інтересів в судовому порядку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови ОСОБА_1 , листом №5672-5403/Б-02/8-1500/21 від 09 квітня 2021 року, у проведенні перерахунку пенсії з 05 березня 2019 року та з 01 лютого 2020 року з врахуванням нових розмірів мого грошового забезпечення, що зазначені в довідках Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 09 березня 2021 року про розмір грошового забезпечення, станом на 05 березня 2019 року та станом на 01 лютого 2020 року.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року та з 01 лютого 2020 року з врахуванням нових розмірів грошового забезпечення, що зазначені в оновлених довідках Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 09 березня 2021 року про розмір грошового забезпечення, станом на 05 березня 2019 року та станом на 01 лютого 2020 року без обмеження її максимального розміру та зі сплатою ОСОБА_1 суми недоотриманого пенсійного забезпечення, що утворилася унаслідок проведеного перерахунку, за період з 01 квітня 2019 року та з 01 лютого 2020 року по день фактичного проведення перерахунку.
Стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області судові витрати у сумі 908 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що введення (зміна) постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 грошового забезпечення військовослужбовців є підставою для перерахунку пенсії позивачу згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
При цьому, органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. До їх функцій належать виключно питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій. Розмір складових грошового забезпечення визначається уповноваженим органом, в даному випадку Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Управління після одержання довідок про зміну (збільшення) розміру грошового забезпечення, зобов'язане перерахувати пенсію позивачу у відповідному періоді із врахуванням раніше виплачених сум та без обмеження пенсії максимальним розміром.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, і помилково не враховано те, що на виконання положень постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 та від 21.02.2018 року №103, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Управлінням вже проведено позивачу перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Апелянт акцентує увагу на тому, що вчиненню відповідачем передбачених постановою Кабінету Міністрів України №45 дій щодо перерахунку пенсій передує повідомлення Пенсійним Фондом України про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, а на момент виникнення спірних правовідносин відповідне повідомлення не надходило. Перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення здійснюється на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, п.п. 1, 2, 6 постанови №103 визнані протиправними та нечинними, а тому на теперішній час відсутні законодавчо визначені умови для перерахунку пенсії позивача на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення.
Окреме значення має та обставина, що згідно приписів постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 в редакції постанови від 21.02.2018 року №103, яка була чинною на момент виготовлення довідки про грошове забезпечення станом на лютий 2020 року, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на січень 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Зобов'язавши територіальний орган пенсійного фонду виплачувати позивачу пенсію без обмеження максимальним розміром та стягнувши за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір, суд першої інстанції в порушення положень ст. 2 КАС України та ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вирішив адміністративний спір на майбутнє, без встановлення факту порушення прав чи інтересів позивача та у такий спосіб, що призведе до нецільового використання коштів Пенсійного фонду України.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та одержує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року по справі №420/12054/20 визнано протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 листом №9950 від 01 жовтня 2020 року у наданні довідок про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням всіх додаткових видів грошового забезпечення, які враховувались при обчисленні пенсії станом на 31.12.2017 року, та станом на 01 лютого 2020 року із зазначенням нового розміру посадового окладу за військовим званням, розрахованого відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», в редакції від 30 серпня 2017 року.
Зобов'язано Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням всіх додаткових видів грошового забезпечення, які враховувались при обчисленні пенсії станом на 31.12.2017 року, та станом на 01 лютого 2020 року із зазначенням нового розміру посадового окладу за військовим званням, розрахованого відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», в редакції від 30 серпня 2017 року, для проведення перерахунку пенсії.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року апеляційну скаргу Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року по справі №420/12054/20 повернуто апелянту.
05.04.2021 року рішення суду по справі №420/12054/20 набрало законної сили.
На виконання судового рішення 09.03.2021 року Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки видано ОСОБА_1 довідку за №ЮО112274 про розмір грошового забезпечення з 05.03.2019 року, що враховується для перерахунку пенсії, за відповідною посадою.
У довідці визначено, що грошове забезпечення ОСОБА_1 з 05.03.2019 становить 19422,75 грн. та складається з: посадового окладу 5640 грн.; окладу за військовим званням (підполковник) 1410 грн.; надбавки за вислугу років (50%) 3525 грн.; надбавки за виконання особливо важливих завдань (65%) 6873,75 грн.; премії (35%) 1974 грн.
Також, на виконання судового рішення 09.03.2021 року Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки видано ОСОБА_1 довідку за №ЮО112274 про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2020 року, що враховується для перерахунку пенсії, за відповідною посадою.
У довідці визначено, що грошове забезпечення ОСОБА_1 з 01.02.2020 року становить 26034,75 грн. та складається з: посадового окладу 7560 грн.; окладу за військовим званням (підполковник) 1890 грн.; надбавки за вислугу років (50%) 4725 грн.; надбавки за виконання особливо важливих завдань (65%) 9213,75 грн.; премії (35%) 2646 грн.
Питання про перерахунок пенсії на підставі оновлених довідок ставилось позивачем перед Управлінням у заяві від 25.03.2021 року.
Розглянувши заяву, Управління відмовило у задоволенні вимог позивача, про що повідомило у листі від 09.04.2021 року №5672-5403/Б-02/8-1500/21.
Як на підставу для залишення вимог позивача без задоволення Управління послалось на те, що після скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 на підставі судового рішення по справі №826/3858/18 інших рішень Уряду про умови і порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося.
Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, посилаючись на їх необґрунтованість та неправомірність, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів на належне пенсійне забезпечення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частиною 2 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Аналіз наведених правових норм показав, що підставою для проведення перерахунку пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45.
Пунктом 1 Порядку від 13.02.2008 року №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103 постановлено перерахувати з 01.01.2018 року (згідно з розмірами, визначеними п. 2) пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374).
Таким чином, факт введення (зміна) постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 грошового забезпечення військовослужбовців є підставою для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям з 01.01.2018 року.
Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII обов'язок щодо нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду.
Разом з цим, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019 року, п.п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категоріям осіб" визнані протиправними та нечинними.
Слід враховувати, що п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Вказаний нормативно-правовий акт набрав чинності з 01.03.2018 року та у п. 4 установлював, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Із набранням чинності п. 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103, п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 установлює, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Отже, з дня набрання чинності вказаними судовими рішеннями виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, а відтак - право позивача на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 17 грудня 2019 року по справі №160/8324/19.
Таким чином, з огляду на те, що правові підстави для видачі оновлених даних про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року та 01.02.2020 року підтверджені судовим рішенням, яке набрало законної сили у справі №420/12054/20, уповноваженим органом у зв'язку із скасуванням п.п. 1, 2, 6 постанови Кабінету Міністрів України №103
видані оновлені довідки про складові грошового забезпечення, що має враховуватись при перерахунку пенсії, а функції по проведенню перерахунку пенсії відповідач не виконав, колегія суддів у повній мірі погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вказані обставини беззаперечно свідчать про неправомірність дій відповідача та вбачаються всі підстави для зобов'язання відповідача здійснити на користь позивача перерахунок соціальних виплат в судовому порядку.
Разом з цим, апеляційний суд враховує, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені ст. 123 КАС України.
Частинами 1, 2 вказаної статті КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналіз наведених норм показав, що звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особа може реалізувати в межах терміну, визначеного адміністративним процесуальним законодавством або іншими законами.
Строк звернення до адміністративного суду вважається проміжком часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Обов'язок доведення обставин, з якими пов'язується поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась із адміністративним позовом.
У постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду визначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
У спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 року по справі №510/1286/16-а).
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Також, Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголошено на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав звернула увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
З урахуванням наведеного, Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначено, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
З урахуванням наведеного, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Апеляційний суд враховує, що вказані висновки Верховного Суду викладені з питання застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, а відтак відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України підлягають застосуванню у цій справі.
Так, спірні правовідносини виникли з приводу відмови органом пенсійного фонду у проведені позивачу перерахунку пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення з 01.04.2019 року та з 01.02.2020 року.
Право на такий перерахунок пенсії виник у позивача у зв'язку із набранням чинності 05.03.2019 року і 29.01.2020 року судовими рішеннями по справам відповідно за №826/3858/18 та №826/6453/18 та скасуванням окремих положень постанови Кабінету Міністрів України №103.
Як свідчать обставини справи, відповідний перерахунок пенсії з настанням таких обставин проведений не був, у тому числі і за заявою позивача поданою невідкладно після оформлення компетентним органом належних відомостей про грошове забезпечення, яке враховується під час визначення розміру пенсії.
Оновлені довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку позивачу пенсії компетентним органом оформлено в березні 2021 року, відомості про який органу пенсійного фонду представлено в цьому ж періоді.
Про відмову у перерахунку пенсії позивач дізнався в квітні 2021 року з листа територіального управління органу пенсійного фонду.
Отже, звернувшись із цим позовом 26.04.2021 року, позивачем дотримано процесуальний строк, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Таким чином, висновок суду першої інстанції стосовно дотримання позивачем строків звернення із позовом є правильним, а доводи апелянта в цій частині - є необґрунтованими.
На переконання апеляційного суду, врахуванню при вирішенні спору у цій справі підлягають також правила ч. 1 ст. 2 КАС України, згідно яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи зі змісту вказаних положень адміністративного процесуального законодавства, захисту в адміністративному суді підлягають лише порушені права чи інтереси особи, яка звернулась із адміністративним позовом.
Водночас, як показали обставини справи, на момент вирішення спору у цій справі заявлений позивачем перерахунок пенсії не проведений, територіальним органом дії, пов'язані із перерахунком пенсії не вчинено.
Отже, вимоги позивача у позові щодо покладення на відповідача обов'язку провести оспорюваний перерахунок пенсії без застосування максимального розміру соціальних виплат фактично пов'язані із можливими (ймовірними) порушеннями з боку суб'єкта владних повноважень, що позбавляють адміністративний суд вжити заходи захисту, передбачені ст. 2 КАС України, та задовольнити позов у відповідній частині.
При цьому, належним та ефективним способом захисту прав та інтересів позивача є саме висновок суду про неправомірність відмови територіального органу пенсійного фонду у перерахунку пенсії та зобов'язання цього органу здійснити перерахунок і виплату пенсії у зв'язку із зміною (збільшенням) розміру грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції не у повній мірі відповідають нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 312, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.04.2019 року та з 01.02.2020 року з врахуванням оновлених даних про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року та станом на 01 лютого 2020 року, що зазначені в довідках Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 09 березня 2021 року за №112274.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.04.2019 року та з 01.02.2020 року на підставі оновлених даних про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року та станом на 01 лютого 2020 року, що зазначені в довідках Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 09 березня 2021 року за №112274, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) судові витрати у сумі 908 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: О.О. Димерлій
Т.М. Танасогло