П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/1691/21
Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Косцової І.П.,
суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,-
Короткий зміст позовних вимог.
У лютому 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 31.12.2021 року ВП №60171946 про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн.
В обґрунтування позову зазначило, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки пенсійний орган вжив усіх залежних від нього заходів, спрямованих на виконання судового рішення у справі №420/3872/19 від 12.08.2019 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що нарахування ОСОБА_1 пенсії є лише передумовою її виплати, та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки останнє зобов'язує пенсійний орган не тільки нарахувати, а виплатити раніше призначену пенсію.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, а також неповне з'ясування обставини, що мають значення для вирішення спору, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування наведених доводів апелянт зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі не врахував, що причиною невиконання управлінням рішення суду є поважна обставина, а саме, наявність чітко встановленого Порядком, затвердженим постановою КМ України №649 від 22.08.2018 року, механізму виплати відповідного боргу, який аж ніяк не залежать від волі управління.
Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та третя особа - ОСОБА_1 своїм правом на подання відзиву не скористались.
Враховуючи розгляд справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції розглянув дану справу у письмовому провадженні.
Фактичні обставини справи.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 року по справі №420/3872/19, яке набрало законної сили 12 вересня 2019 року, було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
Визнано протиправною бездіяльність ГУПФУ в Одеській області щодо не здійснення перерахунку та виплати раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №1-24.2.2/2743/19 від 22.05.2019 року, за посадою заступника керівника польотів районного диспетчерського центру РСП.
Зобов'язано ГУПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із розрахунку 86 % від грошового забезпечення для обчислення пенсії, починаючи з 01.01.2019 року, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №1-24.2.2/2743/19 від 22.05.2019 року за посадою заступника керівника польотів районного диспетчерського центру РСП, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмежень максимального розміру пенсії в сумі 30 818,10 грн., з урахуванням вже здійснених виплат.
23.09.2019 року Одеський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист №420/3872/19.
ГУПФУ в Одеській області на виконання рішення суду було проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.01.2019 року, згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення №1-24.2.2./2743/19 від 22.05.2019 року, за посадою заступника керівника польотів районного диспетчерського центру РСП, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України з урахуванням розміру 86% грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром. Пенсія після перерахунку становить 30 818,10 грн.
Відповідно до розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою №ЮО107674 сума доплати за період з 01.01.2019 року по 11.09.2019 року становить 40 526,88 гривень (а.с. 31).
30.09.2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №60171946) на підставі виконавчого листа №420/3872/19, виданого 23.09.2019 року Одеським окружним адміністративним судом. У зазначеній постанові було вказано про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с. 58-59).
09.10.2019 року ГУПФУ в Одеській області надіслало до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) лист, в якому повідомило, що нарахована доплата пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 року по 11.09.2019 року в сумі 40 526,88 грн. буде виплачена після виділення коштів на фінансування з державного бюджету згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року та Порядком ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 року №20-1 (а.с.61- 62).
09.11.2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О. винесено постанову ВП №60171946, відповідно до якої за невиконання рішення суду у повному обсязі на позивача накладено штраф у розмірі 5 100 грн. (а.с. 64-65).
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в адміністративній справі №420/13290/20.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №420/13290/20, яке набрало законної сили 31.03.2021 року, у задоволенні адміністративного позову відмолено.
08.12.2020 року ГУПФУ в Одеській області надіслало до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) лист №1500-0424-5/944455 від 27.11.2020 року, у якому знову зазначило, що нарахована доплата пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 року по 11.09.2019 року в сумі 40 526,88 гривень буде виплачена після виділення коштів на фінансування з державного бюджету згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року та Порядком ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 року №20-1 (а.с. 67).
31.12.2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О. було винесено постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 10 200 грн. за повторне невиконання рішення суду (а.с.68 - 69).
Законність повторного накладення штрафу є предметом спору у справі, що розглядається.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Як передбачено статтею 129 Конституції України, основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є повторне невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.
При цьому застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Водночас, згідно з ч.2,3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як вірно зазначено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 року у справі №420/3872/19 не виконано позивачем у повному обсязі.
Управляння наполягає, що такі обставини склалися не з його вини, а виключно внаслідок відсутності належного фінансування.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що ним відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018р. №649, якою затверджено «Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», внесено відомості про наявність заборгованості перед ОСОБА_1 до реєстру рішень, виконання яких здійснюється окремою бюджетною програмою.
Так, п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018р. «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів» затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.
Згідно з п.3 вказаного Порядку боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі №640/5248/19, якою змінено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року. Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: «Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».
Таким чином, з 22.07.2020 року Порядок №649 втратив свою дію, тому посилання позивача на внесення відомостей до реєстру виконання рішень, не може вважатись належним виконанням судового рішення на час винесення оскаржуваної постанови державного виконавця (31.12.2020 року).
Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Тобто, судове рішення, яке набрало законної сили і є обов'язковим до виконання, має бути виконане Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, а відтак, посилання апелянта на відсутність коштів для проведення виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном.
У рішеннях ЄСПЛ від 28.11.1999р. по справі «Brumarescu v. Romania» та від 24 липня 2003 року по справі «Рябих проти Росії» судом зазначено, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Так, у справі «Серінг проти Сполученого Королівства» від 07.07.1989р. Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої забезпечення і розвиток ідеалів і цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст.6 Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997р. вказав, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Крім того, слід зазначити, що невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст.1 Першого протоколу до Конвенції. Так, у справі «Півень проти України» Європейський суд констатував порушення ст.6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, та відсутністю у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади.
Невиконання рішення державного суду не може бути виправдане і відсутністю бюджетних видатків.
Так, у справі «Шмалько проти України» Європейський суд констатував, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, щоб виправдати невиконання судового рішення про виплату боргу.
Таким чином, судова колегія приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції, висновку, що на момент прийняття виконавцем спірної постанови позивачем не було виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 року у справі №420/3872/19 в повному обсязі, а посадова особа відповідача не допустила порушень Закону №1404, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови від 31.12.2020 року ВП №60171946 - відсутні.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя Косцова І.П.
Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.