П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3418/21
Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
при секретарі судового засідання Болтушенка А.О.,
за участю представників апелянта Белік О.В., адвоката Басюк О.М.,
представника відповідача Коліогло П.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства «БЕЛІК» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року по справі за адміністративним позовом селянського (фермерського) господарства «БЕЛІК» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
09 березня 2021 року селянське (фермерське) господарство «БЕЛІК» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.02.2021 року №2340/15-32-09-01-30/31554935 Головного управління ДПС в Одеській області, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 500 000 грн за порушення ч.1 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
В обґрунтування позовних вимог СФГ "БЕЛІК" зазначив, що фактичною перевіркою встановлено зберігання позивачем дизельного пального кількості 400 літрів без отримання відповідної ліцензії, однак не зафіксовано в яких ємностях зберігається таке пальне. Позивач зазначив, що придбане ним пальне для власної господарської діяльності зберігається в баках автомобілів, що не забороняється чинним законодавством та не потребує отримання ліцензії.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що в ході фактичної перевірки позивача виявлене дизельне пальне, яке зберігалось у бочці об'ємом 400 літрів, про що зроблено відповідний запис та голова СФГ «Белік» особисто підписався під цим порушенням під час проведення перевірки. Згідно положень абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону №481, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції за зберігання пального без наявності ліцензії - 500 000,00 гривень, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року СФГ "БЕЛІК" відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що ним не заперечується факт зберігання дизельного пального у розмірі 400 літрів, разом з тим СФГ "БЕЛІК" наголошує, що відповідачем не доведено факт зберігання пального у бочці. Апелянт наголосив, що залишки пального об'ємом 400 літрів ним зберігались в баках транспортних засобів. Крім того, на території ФСГ "БЕЛІК" відсутні бочки для зберігання пального. СФГ "БЕЛІК" також зазначив, що судом першої інстанції не надано оцінки його доводам, що фактична перевірка за адресою провадження ним господарської діяльності не проводилась, а з перевіряючими директор СФГ "БЕЛІК" зустрівся по дорозі, де й отримав наказ на проведення перевірки, направлення та додаток до акту.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.
СФГ "БЕЛІК" зареєстровано в ЄДРПОУ з 25.07.2001 року, основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
23 листопада 2020 року заступником начальника ГУ ДПС в Одеській області Купкою Іваном, з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв на підставі п.п.19-1.1.4 п.п. 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1, ст. 20, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, прийнято наказ №5804-п «Про проведення фактичної перевірки Селянського (Фермерського) господарства «БЕЛІК» (код ЄДРПОУ 31554935)», яким вирішено провести фактичну перевірку з 25.11.2020 року СФГ «БЕЛІК» тривалістю 10 діб за період з 01.07.2019 року по дату закінчення перевірки.
07 грудня 2019 року за результатами фактичної перевірки складено акт №2864/15-32-09-01-25/31554935, яким встановлено порушення позивачем вимог ст.15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», (із змінами та доповненнями) а саме: встановлено факт зберігання дизельного пального, у кількості - 400,0 літра без отримання ліцензії (згідно додатку до акту перевірки №1 вiд 25.11.2020 року).
12 лютого 2021 року ГУ ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення - рішення №2864/15-32-09-01-25/31554935, яким за порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та на підставі п.п.54.3.3. п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» до СФГ "БЕЛІК" застосовано суму штрафних санкцій (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у т.ч. за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 500 000 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до суду не надано жодних доказів на спростування тверджень податкового органу про встановлення факту зберігання дизельного пального станом на 25.11.2020 року, у кількості - 400 літрів, як і не доведено, що придбане СФГ «БЕЛІК» пальне було одразу ж заправлене у наявні в позивача транспортні засоби, та техніку без залишку, оскільки сукупний об'єм паливних баків позивача складає 2550 літрів, однак позивачу здійснювались поставки палива у більшому об'ємі.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Приписи пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених пп. пп. 80.2.1 - 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України. Тобто, існування хоча б однієї з обставин, передбачених вказаними положеннями ПК України, наділяє контролюючий орган правом на проведення фактичної перевірки.
В даному випадку, відповідач посилався на норми пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, які передбачають таку підставу для перевірки як наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Саме з інформаційної бази відповідач отримав інформацію щодо придбання позивачем пального.
Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені ст. 81 ПК України. Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, підписи директора СФГ "Белік" ОСОБА_1 дійсно наявні у наказі про призначення фактичної перевірки та направленнях, що свідчить про вручення позивачу документів, передбачених п.81.1 ст.82 ПК України, та є підставою для проведення фактичної перевірки.
Разом з тим, згідно частин 38-39 статті 15 Закону № 481/95 для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Суб'єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб'єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження (ч.43 ст.15).
З наведеного вбачається, що Закон №481/95 покладає обов'язок на суб'єкта господарювання отримувати ліцензію на право зберігання пального тільки щодо стаціонарних об'єктів зберігання пального, адже із змісту переліку документів, необхідних для отримання ліцензії, вбачається, що такі неможливо надати для пересувних ємностей та транспортних засобів, оскільки останні не є нерухомим майном та не мають чіткої прив'язки до місця (території).
Положення ч. ч. 1-2 ст. 17 Закону № 481/95 передбачають, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500 000 гривень (абз.8 ч.2 ст.17 Закону).
Отже, для застосування передбаченої цією статтею санкції необхідне надання контролюючим органом беззаперечних доказів зберігання суб'єктом господарювання пального та відсутність у нього відповідної ліцензії за умови існування обов'язку з її отримання.
Відповідно до пп."б" пп.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України, акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.
За приписами пп.14.1.16-1 п.14.1 ст.14 ПК України, не є акцизним складом пересувним: транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки та паливний бак транспортного засобу.
Відповідно до абз. абз. 52, 56 ст. 1 Закону № 481/95 місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
З урахуванням викладеного, судова колегія приходить висновку, що Закон № 481/95 не містить вказівки на те, що пальне повинно зберігатися виключно у стаціонарних ємностях для зберігання пального. Не визначає законодавець і граничний об'єм пального чи обмежень по строку, з якого починається «зберігання пального».
У свою чергу саме по собі зберігання пального не є підставою для реєстрації акцизного складу, оскільки вимагає певного обсягу пального.
Більш того, ПК України чітко визначено, що не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.
Крім іншого, в індивідуальній податковій консультації, наданій Державною фіскальною службою України 15.08.2019 року за №3814/6/99-99-12-02-02-15/ІПК, зазначено, що у розумінні Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» суб'єкту господарювання необхідно отримувати ліцензію лише для здійснення зберігання пального у стаціонарних цистернах/ємностях. При цьому вказана податкова консультація не скасована та лише підтверджує позицію суду першої інстанції, з якою погоджується колегія суддів.
За обставинами справи, позивач підтверджує, що ним відповідно до договору поставки нафтопродуктів придбано у ФОП ОСОБА_2 паливо чотирма партіями: 03.07.2020 року - 2 717,72 л, 29.07.2020 року - 2 724,8 л, 26.08.2020 року - 2 731,85 л та 22.09.2020 року - 2 724,8 л. Разом з тим, позивач зазначає, що пальне заливалось ним виключно в баки транспортних засобів, які ним використовуються в господарській діяльності. СФГ "Белік" наголошує, що 400 літрів пального, про залишок яких він повідомив посадових осіб відповідача, зберігається в топливному бакі трактору ХТЗ-17221-30, і ніякої бочки для зберігання пального на території СФГ "Белік" не має. Вказані обставини також підтвердила і свідок ОСОБА_3 - бухгалтер господарства, яка була допитана в якості свідка в суді апеляційної інстанції.
Відповідач же наполягає на тому, що в акті перевірки є пряме посилання на Додаток № 1 до акту перевірки, в якому зафіксовано, що дизельне пальне виявлено перевіряючими у бочці об'ємом 400 літрів, про що зроблено відповідний запис та голова СФГ "Белік" особисто підписався під цим порушенням під час проведення перевірки.
Крім того, податковим органом зазначено, що неможливо розлити паливо об'ємом 2 717,72 літри у паливні баки тракторів та комбайнів загальним об'ємом 2 550 літрів, навіть якщо уявити, що вони повністю порожні.
За обставинами справи, СФГ «БЕЛІК» у своїй діяльності використовує наступну техніку:
1. Комбайн зернозбиральний CLAAS LEXION 580 P/H 45295 ВК, об'єм паливного бака (згідно технічних характеристик) складає 980 л.;
2. Трактор колісний ХТЗ-17221-30 р/н НОМЕР_1 , об'єм паливного бака (згідно технічних характеристик) складає 430 л.;
3. Трактор колісний БЕЛАРУС-892 р/н НОМЕР_2 , об'єм паливного бака (згідно технічних характеристик) складає 130 л.;
4. Трактор колісний МТЗ-82.1.1. p/н 4982 ОП, об'єм паливного бака (згідно технічних характеристик) складає 130 л.;
5. Комбайн зернозбиральний CLAAS LEXION 480 р/н НОМЕР_3 , об'єм паливного бака (згідно технічних характеристик) складає 800 л.;
6. TOYOTA HILUX p/н BH7845HX об'єм паливного бака (згідно технічних характеристик) складає 80 л.
Таким чином, загальний об'єм палива, який може одночасно бути завантажений до паливних баків всієї належної СФГ «БЕЛІК» техніки складає 2550 літрів.
Як пояснив позивач, викладене не спростовує його доводів, оскільки за загальним правилом об'єм паливного бака є більшим, ніж заявлено у технічних характеристиках авто та 200 літрів пального не є великою похибкою на паливні баки з таким об'ємом.
На думку колегії суддів, викладене підтверджує факт відвантаження придбаного пального СФГ "БЕЛІК" безпосередньо у паливні баки транспортних засобів, які використовуються позивачем у власній господарській діяльності.
Крім того, в ході фактичної перевірки контролюючим органом не встановлено факт зберігання позивачем пального у стаціонарних ємностях, а саме резервуарів, баків, цистерн тощо, не зазначено місце розташування бочки, в якій нібито зберігалось пальне.
Окрім твердження про придбання, отримання та зберігання ПСП СФГ "БЕЛІК" пального, в акті перевірки відсутнє роз'яснення, чи зберігалось таке пальне у приміщенні (складі), чи на відкритому повітрі та яким чином таке пальне зберігалось, в яких ємностях, тарах, обладнанні, тощо.
Акт перевірки складався не за місцем її проведення, оскільки викладений у друкованому вигляді, не містить фотофіксації об'єкту перевірки, пояснень голови господарства, доказів наявності у СФГ «БЕЛІК» ємності для зберігання пального тощо.
Вказані обставини свідчать про відсутність належних та допустимих доказів зберігання СФГ "БЕЛІК" пального у стаціонарних резервуарах/ємностях за адресою: Одеська обл. Красноокнянський район, с. Маяки.
Допитані в кості свідків в суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які здійснювали фактичну перевірку, зазначених висновків не спростовують та лише посилаються на наявність додатку до акту перевірки, в якому голова СФГ «БЕЛІК» підписався під наявністю в нього пального, обсягом 400л, у бочці.
З додатку до акту перевірки вбачається, що він складався перевіряючими та він містить лише підпис ОСОБА_1 (т.1 а.с.63). Як пояснив голова СФГ «БЕЛІК» - ОСОБА_1 в судовому засіданні, перевіряючи надали йому підписати чистий бланк та він наголошував на тому, що залишок пального зберігається у баку сільгосптехніки.
Судова колегія вважає за важливе зазначити, що суть фактичної перевірки у спірних правовідносинах полягає у безпосередньому встановленні працівниками контролюючого органу зберігання суб'єктом господарювання пального у місці, на яке такий суб'єкт не отримав відповідної ліцензії.
Доводи контролюючого органу, які викладені у відзиві на позовну заяву СФГ «БЕЛІК», про недоведеність пояснень позивача, що придбане ним пальне було одразу ж заправлене у баки наявних транспортних засобів та техніку без залишку, оскільки сукупний об'єм паливних баків позивача складає 2550 літрів, що є майже на 200 л меншим, ніж придбано (2 717,73 л), на думку судової колегії, не можуть підміняти необхідність встановлення в ході перевірки обставин фактичного зберігання позивачем пального у певній ємності та у певному місці.
Отже, акт перевірки не відповідає вимогам систематизованого, чіткого, об'єктивного та повного викладу фактів виявлених порушень законодавства.
Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували викладені в акті перевірки висновки щодо здійснення зберігання позивачем пального без наявності відповідної ліцензії, взагалі не з'ясував обставин фізичного зберігання позивачем пального у спірних правовідносинах, з врахуванням напрямків господарської діяльності підприємства і наявної у користуванні позивача техніки та допустив помилкове ототожнення господарської операції із придбання пального із фізичним зберіганням пального, судова колегія вважає обґрунтованими доводи позивача щодо наявності підстав для скасування податкового повідомлення - рішення.
Суд першої інстанції на наведені обставини уваги не звернув, надав невірну правову оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи, що судова колегія дійшла висновку про задоволення позовних вимог СФГ "БЕЛІК", з ГУ ДПС в Одеській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги, у загальній сумі 18 750 (7 500+11 250) грн, відповідно до приписів ч.1 ст.139 КАС України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 308,310,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства «БЕЛІК»- задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року - скасувати.
Ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги селянського (фермерського) господарства «БЕЛІК».
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 12.02.2021 року №2340/15-32-09-01-30/31554935.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (ВП 44069166) на користь селянського (фермерського) господарства «БЕЛІК» (31554935) судові витрати у розмірі 18 750 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 29.11.2021.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко