26 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 340/845/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Фірми «Корвет» у формі приватного підприємства
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року (суддя Кармазина Т.М., м. Кропивницький) у справі № 340/845/21
за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області
до Фірми «Корвет» у формі приватного підприємства
про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -
встановив:
У березні 2021 року ГУ ДПС у Кіровоградській області звернулось до суду із позовом, у якому просило надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 301 780,36 грн. за рахунок майна відповідача приватного підприємства фірми «Корвет», що перебуває в податковій заставі відповідно до акту опису від 26.10.2018 року за №17 та акту опису №2 від 22.02.2019.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 позовні вимоги задоволено.
ГУ ДПС у Кіровоградській області надано дозвіл на погашення податкового боргу у розмірі 301780,36 грн. за рахунок майна Фірми «Корвет» у формі приватного підприємства, що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису майна від 26.09.2018 за №17 та акту опису майна №2 від 22.02.2019.
Вказане рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю у платника податків іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, внаслідок чого, враховуючи наявність у останнього заборгованості по земельному податку з юридичних осіб, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, фірма «Корвет» у формі приватного підприємства оскаржила його в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про надання позивачу дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 301 780,36 грн. за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису майна від 26.09.2018 № 17, посилаючись на те, що в ухвалі суду від 09.03.2021, позовній заяві, а також поясненнях позивача від 19.05.2021 фігурує акт від 26.10.2021. Тобто, судом першої інстанції задоволено позовні вимоги, яких позивач не заявляв. Також, зазначив, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі № 811/1416/18 від 22.06.2018, а яке посилається суд першої інстанції у своєму рішенні не має відношення до акту опису № 9 від 27.03.2018. З огляду на це, скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог про надання позивачу дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 301 780,36 грн. за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису майна від 26.09.2018 № 17.
Позивач з вимогами апеляційної скарги не погодився, вказав, що при складанні позовної заяви ним було допущено механічну помилку у даті складання акту опису майна № 17 від 26.10.2018, що скаржник розуміє. Водночас, матеріали справи містять акт опису майна № 17, який датовано 26.09.2018, який був вірно досліджений та врахований судом першої інстанції у межах цієї справи. Також, вказав на те, що заборгованість скаржника на цей час не погашена, незважаючи на опис його майна у тому числі згідно акту опису майна № 10 від 02.04.2018, через неможливість його реалізації на торгах. Враховуючи відсутність позитивного результату щодо стягнення податкового боргу на виконання рішень у справах № п/811/1676/16 та № 811/1416/18, позивач вбачає законні підстави для звернення до суду із вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу скаржника за рахунок його майна, що перебуває в податковій заставі відповідно до акту опису № 17 від 26.09.2018. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено та сторонами не заперечується, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 в адміністративній справі №340/1526/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020 задоволено позовні вимоги Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області до Фірми «Корвет» у формі приватного підприємства про стягнення заборгованості. Стягнуто з Фірми «Корвет» у формі приватного підприємства (код ЄДРПОУ - 13753327) податкову заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 301780,36 грн. (а.с.19-22, 23-25).
У зв'язку з несплатою скаржником податкових зобов'язань позивачем було сформовано податкову вимогу форми Ю №190695-52 від 23.08.2019 на суму податкового боргу у розмірі 1089045,53 грн., яка була отримана ним 28.08.2019 (а.с.26).
Вказана податкова вимога на даний час не відкликана, сума податкового боргу не погашена.
Також, з метою погашення існуючої за платником податків заборгованості та виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 в адміністративній справі №340/1526/20, ГУ ДПС у Кіровоградській області зверталося до банку, обслуговуючого скаржника, з інкасовими дорученнями щодо списання коштів з рахунків боржника. Однак, інкасові доручення №16309 від 11.12.2020, №16310 від 11.12.2020, №16311 від 11.12.2020, №16312 від 11.12.2020, №16313 від 11.12.2020, були повернуті з підстав визначених у п.п.11.7, 11.11 Постанови Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, що зумовило неможливість погашення податкового боргу за рахунок коштів платника податків на його рахунках (а.с.27-30).
Позивачем прийнято рішення №201 від 18.06.2012 про опис майна у податкову заставу та проведено опис майна скаржника, про що складено відповідні акти опису майна: №17 від 26.09.2018 та №2 від 22.02.20219 (а.с.11, 12, 15) та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження (а.с.14, 17-18).
Судом першої інстанції встановлено та скаржником не заперечується, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 в адміністративній справі №340/1526/20 позивачем були вчинені необхідні дії, спрямовані на погашення боргу за рахунок грошових коштів платника, зокрема виставлені банківським установам відповідні інкасові доручення, які, були повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на цих рахунках.
З огляду на це, враховуючи норми п. 95.1, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення вимоги позивача про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Щодо посилання скаржника на задоволення судом першої інстанції позовних вимог, яких позивач не висував, колегія суддів зазначає, що у позовній заяві йде мова про акт № 17 від 26.10.2018 опису майна скаржника, а саме комплексу будівель загальною площею 1963 кв. м.
Водночас, до матеріалів позовної заяви позивачем надано акт опису майна № 17 від 26.09.2018, а саме комплексу будівель загальною площею 1963 кв. м. (а.с. 12).
Також, акт опису майна № 17 від 26.09.2018 фігурує у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, що долучений позивачем до матеріалів позовної заяви (а.с. 14).
З огляду на це колегія суддів погоджується з твердженням позивача, що у спірному випадку мала місце механічна помилка, яка була ним допущена при складання позовної заяви, а також письмових пояснень, оскільки доводи позивача обґрунтовані документами, які містять посилання лише на акт № 17 від 26.09.2018.
Аналогічно, щодо твердження скаржника на посилання судом першої інстанції на акт опису № 9 від 22.03.2018, який не фігурував у рішенні суду по справі № 811/1416/18, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції допущено описку у даті вказаного акту (замість 27.03.2018 зазначено 22.03.2018) (а.с. 54-55).
При цьому, колегія суддів зазначає, що акти опису майна № 19 від 05.08.2016, № 10 від 02.04.2018, № 9 від 27.03.2018 не є предметом розгляду у межах цієї адміністративної справи. А посилання скаржника на необхідність звернення стягнення на його майно, що описано у податкову заставу саме згідно вказаних актів не має жодного нормативного обґрунтування.
Отже, правомірність висновків суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовано. Доводи апеляційної скарги мотивовані посиланням лише на допущення позивачем, а також судом першої інстанції незначних описок, що не мають значення для вирішення цієї справи по суті, оскільки обставини справи встановлені судом першої інстанції на підставі доданих позивачем документів, що не мають описок та містять достовірну інформацію стосовно заборгованості та майна скаржника, а самі описки не вплинули на вірне вирішення справи по суті.
Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу фірми «Корвет» у формі приватного підприємства - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі № 340/845/21 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.М. Панченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко