16 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/3686/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2021р. у справі №280/3686/21
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС КЛАБ»
до: про:Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Запорізькій області визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії
07.05.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС КЛАБ» (далі - ТОВ «ТАЄРС КЛАБ») в особі представника адвоката Шонія М.В. звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України ), Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії /а.с. 1-7 /.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2021р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №280/3686/21 та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження /а.с. 106/.
Позивач, посилаючись у позовній заяві, на те, що ним під час здійснення господарської діяльності за результатами фінансово-господарських відносин було складено податкові накладні (далі - ПН) №26 від 19.06.2020р., № 27 від 19.06.2020р. та №35 від 20.11.2020р. проте реєстрацію зупинено та запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем надані пояснення та необхідні документи, однак рішеннями комісії ГУ ДПС у Запорізькій області було відмовлено у реєстрації поданих податкових накладних. Позивач вважає, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними, оскільки підстав для зупинення реєстрації не було, адже первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства та пояснення, які були подані до податкового органу, повністю підтверджують реальність господарських операцій, за результатами яких складено податкові накладні, надіслану для реєстрації, тому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2578394/39150710 від 19.04.2021; рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2578383/39150710 від 19.04.2021; рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2376025/39150710 від 04.02.2021, винесені ГУ ДПС у Запорізькій області;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №26 від 19.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних у день її направлення, а саме 14.07.2020 року; податкову накладну №27 від 19.06.2020 у Єдиному реєстрі податкових накладних у день їх направлення, а саме 14.07.2020 року; податкову накладну №35 від 20.11.2020 у Єдиному реєстрі податкових накладних у день їх направлення, а саме 14.12.2020 року;
- стягнути з відповідачів судові витрати.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2021р. у справі №280/3686/21 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області №2578394/39150710 від 19.04.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №26 від 19.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області №2578383/39150710 від 19.04.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №27 від 19.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області №2376025/39150710 від 04.02.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №35 від 20.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ «ТАЄРС КЛАБ» податкові накладні №26 від 19.06.2020, №27 від 19.06.2020 та №35 від 20.11.2020 датою їх подання; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області на користь ТОВ «ТАЄРС КЛАБ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 405,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 750,00 грн; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України на користь ТОВ «ТАЄРС КЛАБ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 405,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 750,00 грн. (суддя Семененко М.О.) /а.с. 124-130/.
Відповідач - ГУ ДПС у Запорізькій області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом першої інстанції 12.08.2021р. /а.с. 136-140/.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.09.2021р. у справі №280/3686/21 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2021р. у справі №280/3686/21 залишено без руху та надано заявнику апеляційної скарги строк для усунення недоліків апеляційної скарги /а.с. 144/.
У встановлений судом строк відповідачем ГУ ДПС у Запорізькій області недоліки апеляційної скарги були усунуті /ас. 152/ та ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 20.09.2021р. у справі №280/3686/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2021р. у справі №280/3686/21 /а.с. 154/, та справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 16.11.2021р. /а.с. 155/, та судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та строки було повідомлено учасників справи засобами електронного зв'язку.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду даної справи судом встановлено, що ТОВ «ТАЄРС КЛАБ», позивач у справі, зареєстрований як юридична особа, код ЄДРПОУ 39150710, підприємство є платником податків у тому числі податку на додану вартість (далі - ПДВ), основним видом діяльності підприємства є оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код УКТЗЕД 45.31) / а.с. 9/.
ТОВ «ТАЄРС КЛАБ» (постачальник) позивачем у справі та ТОВ «МІКС ЮА» (Покупець) укладено договір поставки №28/11/19-01 від 28.11.2019р. /а.с. 30-32/, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставляти Покупцю товар за його замовленням окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількістю згідно з видатковими накладними, які є невід'ємною частиною договору, на виконання умов зазначеного Договору було складено:
- рахунок на оплату №264 від 11.06.2020р. товару шина нова 195/60 R15 88 V ENERGY XM2+ у кількості 2 шт. на загальну суму 2 848,04грн, у тому числі ПДВ 474,67 грн. /а.с. 33/, товар отримано за видатковою накладною №292 від 23.06.2020р. /а.с 34/ на підставі довіреності вих№3 від 03.01.2020р. /а.с. 35/, товар оплачено згідно платіжного доручення №846 від 19.06.2020р. /а.с. 36/, оборотно-сальдова відомість по рахунку №361 за 11.06.2020р. - 26.06.2020р. /а.с. 37/;
- рахунок на оплату №263 від 10.06.2020р. товару шина нова 195/55 R15 85 V ENERGY XM2+ у кількості 2 шт. на загальну суму 3 603,96грн, у тому числі ПДВ 600,66 грн. /а.с. 38/, товар отримано за видатковою накладною №291 від 23.06.2020р. /а.с. 39/, товар оплачено згідно платіжного доручення №845 від 19.06.2020р. /а.с. 40/, оборотно-сальдова відомість по рахунку №361 за 11.06.2020р. - 26.06.2020р. /а.с. 37/.
Позивачем було сформовано податкові накладні (далі - ПН) за цією операцією:
- №26 від 19.06.2020 на загальну суму 2 848,04грн, у тому числі ПДВ 474,67 грн. /а.с. 10-11/,
- №27 від 19.06.2020 на загальну суму 3 603,96грн, у тому числі ПДВ 600,66 грн. /а.с. 13/, які було надіслано засобами електронного зв'язку до податкового органу для їх реєстрації, але ПН не були прийняті та їх реєстрація зупинена, про що повідомлено позивача відповідними квитанціями /а.с. 12,14/, у яких зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, подана для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН .
Позивачем у справі, після отримання вищезазначених квитанцій, було подано до контролюючого органу пояснення та копії первинних документів щодо підтвердження наявності підстав для формування та направлення на реєстрацію в ЄРПН спірних ПН /а.с. 17,18/, але за результатами розгляду поданих документів комісією, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №2578394/39150710, №2578383/39150710 від 19.04.2021р. про відмову у реєстрації податкової накладної №26 від 19.06.2020р. а.с.20, 21/ .
У подальшому позивачем на виконання умов зазначеного Договору було складено рахунок на оплату по замовленню №С00000324 від 19.11.2020р. на товар автошина в асортименті у кількості 10 шт. на загальну суму 30 952,02грн, у тому числі ПДВ 5 158,67 грн. /а.с. 41/, товар отримано за видатковою накладною №С00000475 від 20.11.2020р. /а.с. 42/, товар оплачено згідно платіжного доручення №310 від 20.11.2020р. /а.с. 43/, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за 20.11.2020р. /а.с. 44/ та було сформовано податкову накладну (далі - ПН) за цією операцією №35 від 20.11.2020р. на загальну суму 30 952,02грн, у тому числі ПДВ 5 158,67грн. /а.с. 15/, яку було надіслано засобами електронного зв'язку до податкового органу для її реєстрації, але ПН не була прийнята та її реєстрація зупинена, про що повідомлено позивача відповідною квитанцією /а.с. 16/, у яких зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, подана для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН .
Позивачем у справі, після отримання вищезазначеної квитанції, було подано до контролюючого органу пояснення та копії первинних документів щодо підтвердження наявності підстав для формування та направлення на реєстрацію в ЄРПН спірної ПН / а.с. 19/, але за результатами розгляду поданих документів комісією, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №2376025/39150710 від 04.02.2021р. про відмову у реєстрації податкової накладної №35 від 20.11.2020р. /а.с. 22/.
Рішення №2578394/39150710, №2578383/39150710 від 19.04.2021р. податкового органу були оскаржені позивачем шляхом подання відповідних скарга / а.с. 24,26/, але 23.04.2021р. рішеннями Комісії центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН №18783/39150710/2 /а.с. 28/ та №18770/39150710/2 /а.с. 29/ скарги позивача залишено без задоволення, а рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН залишено без змін, тому позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права із цим адміністративним позовом.
Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін, і відповідно до п. 201.10 цієї статті підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН, реєстр), який відповідно до пп. 14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України є реєстром відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами, встановлюється Кабінетом Міністрів України і реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у цьому реєстрі може бути зупинена лише в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018р. (далі - Порядок №117), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Положеннями п. 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок №1246), та відповідно до п. 12 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
На момент прийняття відповідачем у справі рішень №2578394/39150710, №2578383/39150710 від 19.04.2021р. та №2376025/39150710 від 04.02.2021р., які є предметом оскарження у справі, був чинним ( набрав чинності з 01.02.2020р.) Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019р., яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так положеннями п. 2 та 3 Порядку передбачено, що податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності такій ознаці безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі ознаки безумовної реєстрації): обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку.
А відповідно до положень п. 5 та п. 7 цього Порядку податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Сукупний аналіз наведених норм Порядку дає можливість зробити висновок про те, що обов'язковою умовою для зупинення реєстрації ПН це наявність критерію ризикованості здійснення операцій.
Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Під час розгляду справи встановлено, що реєстрація спірних ПН позивача не відбулась через ненадання ним, на думку відповідача, копій первинних документів, на підтвердження реальності здійснення господарської операції, що надало можливість податковому органу зробити висновок про відповідність ПН позивача №26 від 19.06.2020р., № 27 від 19.06.2020р. та №35 від 20.11.2020р. критеріям ризиковості платника податку визначених п. 8 Критеріїв, що ним зазначено у відповідних квитанціях /а.с. 12,14,16/, у яких також запропоновано надати документи та пояснення щодо підтвердження інформації зазначеної у ПН.
Судом встановлено, що позивачем у справі після отримання квитанцій про зупинення реєстрації спірних ПН /а.с. 12,14,16/ було надано податковому органу письмові пояснення щодо обставин складання спірних ПН та первинні документи, які стали підставою для складання позивачем ПН №26 від 19.06.2020р., № 27 від 19.06.2020р. та №35 від 20.11.2020р., які підтверджують реальність здійснення господарської операції та дозволяють встановити, що спірні ПН виписані позивачем на виконання поставки позивачем відповідно до укладеного договору №28/11/19-01 від 28.11.2019р. /а.с. 30-32/, і ці обставини не були спростовані відповідачем під час розгляду справи, тому обґрунтування відповідачем, який у спірних обставинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, правомірності прийняття ним рішень №2578394/39150710, №2578383/39150710 від 19.04.2021р. та №2376025/39150710 від 04.02.2021р., які є предметом оскарження у цій справі, не наданням позивачем документів на підтвердження господарської операції суперечить фактичним обставинам справи, які були встановлені судом та підтвердження належними доказами.
З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що відповідач у справі під час прийняття рішень №2578394/39150710, №2578383/39150710 від 19.04.2021р. та №2376025/39150710 від 04.02.2021р. діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, та під час розгляду цієї справи судом в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірності прийняття ним цього рішення, тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
Також колегія суддів , враховуючи вищенаведений висновок суду про наявність підстав для скасування спірних рішень відповідача про відмову в реєстрації поданих позивачем ПН №26 від 19.06.2020р., № 27 від 19.06.2020р. та №35 від 20.11.2020р. з огляду на положення п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано з метою здійснення повного захисту прав та інтересів позивача у справі, як платника податків, зобов'язав відповідача здійснити реєстрацію в ЄРПН спірних ПН датою їх фактичного подання платником податків, позивачем у справі, на реєстрацію.
Щодо доводів відповідача в апеляційній скарзі про те, що представником позивача штучно завищені обсяги та час витрачений на надання певних послуг, внаслідок чого орієнтовний розмір правничої допомоги є завищеним, вважає, за необхідне зазначити наступне
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями ч.7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на обґрунтування понесених ним витрат на правову допомогу було надано до суду першої інстанції : 1) Договір №01 від 04.01.2021р. про надання правової допомоги /а.с. 101/; 2) Акт №Д1/24 від 06.05.2021р. надання послуг з правової (правничої) допомоги /а.с. 99-100/; 3) платіжне доручення №4898 від 07.05.2021р. про сплату за надання адвокатських послуг згідно Акту №Д1/24 від 06.05.2021р /а.с. 20/.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2021р. у справі №280/3686/21 адміністративний позов задоволено, з кожного відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 750,00 грн.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію та практику суду - як джерело права.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України»», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
Вирішуючи питання щодо співмірності відшкодування на користь позивача в суді першої інстанції витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 1500 грн., суд апеляційної інстанції, з урахуванням вимог ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, вважає, що витрати позивача понесенні ним на правничу допомогу в розмірі 1500грн, які судом першої інстанції було стягнуто з двох відповідачів на користь позивача є пропорційним складності справи, часу, який було витрачено адвокатом, обсягу виконаних робіт, та обґрунтованими.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 12.07.2021р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, і міркування відповідача про неправильне застосування судом першої інстанції норм чинного матеріального та процесуального права не можна визнати спроможними і достатніми підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 310,315,316, 321,322 КАС України, суд , -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2021р. у справі №280/3686/21- залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст. 329,331 КАС України.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко