17 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 160/3848/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 р. (суддя Турова О.М.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Дніпро) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів
16.03.2021 р. ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, де просила визнати бездіяльність Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), що полягає у неврахуванні винагороди державного виконавця, яка є складовою заробітної плати, у період з січня 2020 р. по жовтень 2020 р., при обчисленні середньої заробітної плати ОСОБА_1 в розрахунках відпускних за квітень 2020 р., червень 200 р., липень 2020 р., жовтень 2020 р.; в розрахунках матеріальної допомоги на оздоровлення за жовтень 2020 р.; в розрахунках матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за вересень 2020 р.
Стягнути з Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 331 736,08 грн, що складається з не нарахованих та не виплачених сум щорічної основної відпустки за квітень, липень, жовтень 2020 р., а також додаткової відпустки у зв'язку із навчанням за червень 2020 р. в загальному розмірі 54 699,52 грен, суми матеріальної допомоги на оздоровлення за жовтень 2020 в загальному розмірі 52 323,38 грн та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за вересень 200 в загальному розмірі 24 713,18 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 р. визнана протиправною бездіяльність Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), що полягає у неврахуванні винагороди державного виконавця, яка є складовою заробітної плати, у період з січня 2020 р. по жовтень 2020 р., при обчисленні середньої заробітної плати ОСОБА_1 в розрахунках відпускних за квітень 2020 р., червень 2020 р., липень 2020 р., жовтень 2020 р., а також в розрахунках матеріальної допомоги на оздоровлення за жовтень 2020 р.; в розрахунках матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за вересень 2020 р.
Стягнено з Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 заборгованість в загальній сумі 331 735,10 грн, що складається з: не нарахованих та не виплачених сум відпускних до щорічної основної відпустки за квітень, липень, жовтень 2020 р., а також додаткової відпустки у зв'язку із навчанням за червень 2020 р. в загальному розмірі 54 699,52 грен, суми матеріальної допомоги на оздоровлення за жовтень 2020 в загальному розмірі 252 322,40 грн та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за вересень 2020 в загальному розмірі 24 713,18 грн, а в іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, де просив Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 р. - скасувати, ухвалити нове судове рішення, де відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду не відповідає обставинам справи.
На апеляційну скаргу відповідача позивачем наданий відзив, де просила залишити без задоволення апеляційну скаргу.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача просила задовольнити апеляційну скаргу, позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі та вислухавши учасників процесу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги в зв'язку з наступним.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працює на посаді головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та є державним службовцем, діяльність якої регламентована Законами України «Про державну службу», «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідач, вважаючи, що винагорода позивача є одноразовою виплатою, в звязку з чим не враховувалася при обчисленні середньої заробітної плати позивача в розрахунках відпускних, розрахунках матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально - побутових питань.
Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що «Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу».
Згідно статті 2 Закону «Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми».
Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08.02.1995 р. « 3. При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.
4. При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються:…б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);…».
Відповідно статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» « 1. Заробітна плата працівника органу державної виконавчої служби складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг та надбавки за вислугу років, винагороди, а також інших надбавок згідно із законодавством».
Крім того, статтею ст. 17 Закону України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що заробітна плата працівника органу державної виконавчої служби, зазначеного у частині першій статті 6 цього Закону, складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг та надбавки за вислугу років, а також інших надбавок згідно із законодавством. За забезпечення реального, своєчасного і законного виконання виконавчого документа державні виконавці одержують винагороду в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, судом встановлено, що винагорода державного виконавця є частиною його оплати праці.
Згідно правової позиції Верховного Суду , викладеній у постанові від 09.09.2020 р. по справі № 814/564/16 встановлено, що винагорода державного виконавця за своєю суттю охоплюється поняттям «додаткова заробітна плата» та входить до структури заробітної плати, оскільки ця стимулююча виплата виплачується за сумлінне виконання державним виконавцем своїх обов'язків під час проведення виконавчих дій. Враховуючи те, що вказана виплата може виплачуватись неодноразово в залежності від якості та результативності праці державного виконавця, продуктивності його роботи, вона не може вважатись одноразовою грошовою виплатою.
Аналізуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки не врахування відповідачем винагороди державного виконавця позивача при обчисленні його середньої заробітної плати в розрахунках відпускних, розрахунках матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально - побутових витань є протиправним.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін, оскільки відповідач, всупереч ч.2 ст. 77 КАС України не довів правомірність своїх дій, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 315,316,321,322,325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 р. - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня викладення повного тексту постанови.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова