17 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 160/974/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 р. (суддя Серьогіна О.В.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії
21.01.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, де просив визнати протиправним рішення Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області про відмову в призначенні пільгової пенсії на підставі п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов'язати ГУ ПФУ у Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію на підставі п. «б» 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб» з визначеного чинним законодавством часу з урахуванням часу звернення заявника до ПФУ та в розмірі, передбаченому перерахунком пенсій пенсіонерам МВС з урахуванням грошового забезпечення поліцейських. І необхідні для цього документи витребувати у ГУ Національної поліції України в Дніпропетровській області та зобов'язати ГУ Національної поліції України в Дніпропетровській області надати ГУ ПФУ у Дніпропетровській області необхідні документи для призначення зазначеної в позові пенсії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач до ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області з відповідною заявою не звертався, внаслідок чого до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області необхідні для призначення пенсії документи не надходили та в прийнятті документів відповідач не відмовляв і будь - якого рішення не приймав, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Не погодившись з рішення суду, позивач подав апеляційну скаргу, де просив рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 р. скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є необ'єктивним та необгрунтованим, і не відповідає обставинам справи.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги в зв'язку з наступним.
Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що «Пенсія за вислугу років призначається:…б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Особам, які є особами з інвалідністю внаслідок війни, пенсія на визначених у цьому пункті умовах призначається незалежно від віку;…».
З матеріалів справи вбачається, що в період з 01.08.1984 р. по 21.12.1998 р. позивач проходив службу в органах МВС України і термін служби склав 14 р. 04 місяці 12 днів.
Відповідно листа ГУ ПФУ у Дніпропетровській області № 2957-2336/Н-02/8-0400/20 від 13.03.2020 р. «Про надання відповіді» встановлено, що ГУ ПФУ у Дніпропетровській області на звернення ОСОБА_1 повідомило, що умови призначення пенсії за вислугу років визначені ст. 12 Закону України від 09.04.1992 р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб» і відповідно п. «б» ст. 12 Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, зокрема, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.
Оскільки на день звільнення зі служби ОСОБА_1 не досяг 45-річного віку та не мав 25 років страхового стажу, право на призначення пенсії за вислугу років у нього відсутнє.
Судом встановлено, що в подальшому, пункт «б» статті 12 Закону зазнав змін і на час звернення позивача до відповідача (13.02.2020) мав наступну редакцію: Пенсія за вислугу років призначається:
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України».
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що на день звільнення позивача зі служби (21.12.1998) пункт "б" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначав право на призначення пенсії, особам, які звільнені зі служби і на день звільнення досягли 45-річного віку, та ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.
Таким чином, судом встановлено, що редакції п. «б» ст.12 Закону України № 2262-Х11 чинними на час звільнення позивача зі служби та чинним на час звернення за призначенням пенсії за вислугу років, передбачали право на призначення пенсії, саме, в разі досягнення особи на день звільнення зі служби 45-річного віку.
Позивач зазначає, що в 2002 р. досяг 45-річного віку і його загальний стаж складає повних 27 календарних років, в зв'язку з чим вважає, що у нього виникло право на отримання пенсії, як працівника правоохоронних органів, тобто 01.11.2002 р. настали усі обов'язкові умови призначення пільгової пенсії, як співробітнику ОВС.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на день звільнення зі служби (21.12.1998) не досяг 45-річного віку та не мав загального трудового стажу 25 років.
Крім того, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 48 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що «Заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення».
Постановою правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 р. № 3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до п. 1 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із зазначеним вище Законом, подаються цими особами до головних управлінь ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України.
Згідно з п. 12 вказаного Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені п. 6 цього Порядку.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 537/1980/16-а звернула увагу, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні.
Як слідує з матеріалів справи, позивач досяг 45-річного віку в листопаді 2002 р. та звернувся у лютому 2020 р. за призначенням пенсії безпосередньо до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області, а не через органи звідки його було звільнено зі служби, що є Порушенням Порядку № 3-1, а враховуючи діючі вимоги п.б ст. 12 Закону України № 2262-Х11, у відповідача були відсутні підстави для призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Щодо доводів скаржника про необхідність врахування при розгляді справи правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10.02.2015 у справі № 21-630а14.
Згідно цього висновку розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносин по їхньому пенсійному забезпеченню виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.
Колегія суду апеляційної інстанції зазначає, що внесені зміни до пункту "б" частини 1 статті 12 Закон № 2262-ХІІ не можуть розцінюватись як звуження досягнутих позивачем соціальних гарантій, оскільки на час його звільнення зі служби він не мав права на призначення пенсії з огляду на відсутність обов'язкових умов: він не досяг 45 років та не мав 25 років загального трудового стажу. В цьому сенсі відсутнє порушення права "правомірного очікування" та "легітимного сподівання", яке могло мати місце при введенні додаткових умов пенсійного забезпечення, порівняно з тими, які мали місце під час проходження служби та на час звільнення зі служби.
Перевірка наявності у позивача права на пенсію у 2002 році компетентним органом не здійснювалась, оскільки позивач із відповідною заявою до 2020 року не звертався.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315,316,321,322,325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 р. - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня викладення повного тексту постанови.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова