06 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 216/7095/20 (2-а/216/38/21)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 27.05.2021 (суддя Сидорак В.В.) за позовом ОСОБА_1 до поліцейського полку патрульної поліції у м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції сержанта патрульної поліції Чігріна Антона Ігоровича про визнання протипраною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,-
У грудні 2020р. ОСОБА_1 звернулася до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу з адміністративним позовом до поліцейського полку патрульної поліції у м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції сержанта патрульної поліції Чігріна Антона Ігоровича, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕАН № 3508949 від 02 грудня 2020 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором 3 взводу 1 роти 2 батальйону Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції Дніпропетровської області сержантом поліції Чігрін Антоном Ігоровичем.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 27.05.2021 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Рішення обґрунтовано тим, що позивач в своїх поясненнях не заперечувала, що у визначений постановою день, час та місці здійснювала рух на автомобілі без ввімкненого ближнього світла фар в темну пору доби за поганих погодних умов (снігопаду).
Не погодившись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, де просила скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
При цьому, саме відповідач у справі, як суб'єкт владних повноважень зобов'язаний, довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести належними та допустимими доказами факт вчинення останнім порушення ПДР України, в даному випадку - порушення «користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку».
Визнання вини у вчиненні порушення ПДР за відсутності інших доказів не може бути достатнім доказом такого порушення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини по справі, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджено,
02 грудня 2020 року інспектором роти № 1 батальйону № 2 Полку патрульної поліції м. Кривого Рогу УПП в Дніпропетровській області ДПП сержантом поліції Чігрін Антоном Ігоровичем була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3508949, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
У постанові зазначено, що ОСОБА_1 02 грудня 2020 року о 20:24 годині в м. Кривому Розі по вул. Петра Калнишевського, біля буд. 5 керувала транспортним засобом ВАЗ 2103 державний номерний знак НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушила пп. "а" пункт 19.1 Правил дорожнього руху, тобто вчинила адміністративне правопорушення за ч. 2 ст.122 КУпАП. На місці зупинки автомобіля на неї було накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Крім цього в протоколі зазначено, що фіксація правопорушення відбувалась на нагрудний відеореєстратор АЕ 00075 та відеореєстратор Хіаомі .
Приписами ст. 14 Закону України Про дорожній рух визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Відповідно до п.п. 19 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року № 1306 (далі ПДР України) у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої на всіх механічних транспортних засобах фари ближнього (дальнього) світла.
Згідно ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КупАП), органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 106 1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116 2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121 1, 121 2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124 1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132 1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133 1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164 4, статтею 175 1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181 1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189 2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Приписами ч. 1 ст. 122 КУпАП (в редакції на час виникнення спірних правовідносин)
визначено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що Національна поліція України уповноважена через своїх працівників притягувати учасників дорожнього руху до адміністративної відповідальності за вчинення ними визначених законом адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами.
При цьому, частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як вбачається зі змісту спірної постанови, в останній відсутні посилання на будь-які докази, які б підтверджували факт порушення позивачем правил дорожнього руху.
Також, будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів, в розумінні приписів ст.ст. 73-78 КАС України, які б підтверджували, що 02.12.2020 року позивач керувала транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, зокрема відеозапису з бодікамери інспектора патрульної поліції, сторонами до суду подано не було.
При цьому, визнання вини у вчиненні правопорушення не може бути достатнім доказом щодо визнання особи виною без інших доказів, які підтверджують правомірність такої постанови.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційного Суду України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (п. 4.1)
Враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, неправомірність постанови у справі про адміністративне правопорушення та наявність підстав для її скасування із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, допущено порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 27.05.2021 року скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського Полку патрульної поліції у м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції сержанта патрульної поліції Чігріна Антона Ігоровича про визнання протипраною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху -задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3508949 від 02.12.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 122 КУпАП закрити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова