24 листопада 2021 р.Справа № 520/5900/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 19.07.21 року по справі № 520/5900/21
за позовом Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Торгівельно-комерційне Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма “ХАРКІВ-МОСКВА” (далі по тексту - позивач, ТК ТОВ з іноземними інвестиціями “ХАРКІВ-МОСКВА”, товариство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 29.12.2020 р. №00085720702, яким ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірмі “ХАРКІВ-МОСКВА” збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 2 747 280,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати частково на суму 2 151 877, 00 грн. податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 29.12.2020 р. №00085740702, яким ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірмі “ХАРКІВ-МОСКВА” зменшено суму від'ємного значення з ПДВ на суму 2 261 866,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати частково на суму 14 478,00 грн. податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 29.12.2020 р. №00085760702, яким до ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірми “ХАРКІВ-МОСКВА” застосовано штрафні санкції з ПДВ на суму - 22119 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00085720702 від 29.12.2020 р. про збільшення Торгівельно-комерційному Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірмі “Харків-Москва” суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2747280, 00 грн. (два мільйони сімсот сорок сім тисяч двісті вісімдесят гривень), в тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 2197824,00 грн. (два мільйони сто дев'яносто сім тисяч вісімсот двадцять чотири гривні) та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 549456, 00 грн. (п'ятсот сорок дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят шість гривень).
Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00085740702 від 29.12.2020 р., яким Торгівельно-комерційному Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірмі “Харків-Москва” зменшено суму від'ємного значення з ПДВ у розмірі 2 261 866,00 грн., в частині зменшення суми від'ємного значення з ПДВ на суму 1806505, 00 грн. (один мільйон вісімсот шість тисяч п'ятсот п'ять гривень).
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто на користь Торгівельно-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма “Харків-Москва” (село Шарівка, Валківський р-н, Харківська область, 63030, код ЄДРПОУ 14344275) сплачену суму судового збору в розмірі 21037, 56 грн. (двадцять одна тисяча тридцять сім гривень 56 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495).
Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Враховуючи, що відповідач оскаржує постанову суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 17.11.2020р. по 25.11.2020р. посадовими особами контролюючого органу була проведена виїзна документальна перевірка ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірма “ХАРКІВ-МОСКВА”, результати якої оформлені актом від 02.12.2020 р. №5586/20-40-07-02-08/14344275 “Про результати проведення документальної виїзної перевірки ТК ТОВ ФІРМА “ХАРКІВ-МОСКВА” (код за ЄДРПОУ 14344275) з питань правомірності визначення суми від'ємного значення податку на додану вартість, задекларованої по податковій декларації з ПДВ за вересень 2020 року (від 16.10.2020 р. №9268709475) у розмірі 2 261 866 гривень)” (далі по тексту - акт перевірки).
Перевірка вказаного від'ємного значення була проведена за період з 01.12.2014 р. по 30.09.2020р.
Відповідно до висновків акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірма “ХАРКІВ-МОСКВА”:
1) п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.10 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму, що підлягає сплаті до державного бюджету в сумі 2 197 824 грн., у тому числі за вересень 2020 р. в сумі 2197824 грн., та завищено від'ємне значення, що зараховується д складу податкового кредиту наступного звітного періоду за вересень 2020 р. на суму 2 261 866 гривень;
2) п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платником податку не складено податкові накладні в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та не зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом термін на загальну суму 4391404 грн.
Не погодившись із висновками проведеної перевірки, платник надав заперечення на акт № 35/20 від 17.12.2020 р., які, листом ГУ ДПС у Харківській області № 1009/20-40-07-02 від 234.12.2020 р., були визнано правомірними та не спростованими в ході розгляду заперечень товариства та не підлягають перегляду.
За результатами вказаної перевірки відповідачем винесено наступні податкові повідомлення-рішення:
1) ППР №00085720702 від “ 29” грудня 2020 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 2197824 грн. - податкове зобов'язання та на 549456 грн за штрафними санкціями.
2) ППР №00085740702 від “ 29” грудня 2020 року, яким зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 2261866 грн.
3) ППР №00085760702 від “ 29” грудня 2020 року, яким до підприємства застосовано штрафні санкції на суму - 22119 грн.
Платник частково не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та звернувся до ДПС України із скаргою в порядку ст.56 ПК України.
ДПС України, розглянула скаргу ТОВ ТК з ІІ фірма “Харків-Москва” (вх. № 2313/6 від 25.01.2020) і була залишена без задоволення рішенням ДПС України №6115/6/99-00-06-01-03-06 від 17.03.2021р.
Не погодившись із результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог в частині та не доведеності відповідачем правомірності прийнятих ним рішень.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Щодо порушення п.198.5 ст.198 ПК України підприємством ТК ТОВ ФІРМА “ХАРКІВ-МОСКВА”, а саме: не визначення податкових зобов'язань з ПДВ по операції з встановленої нестачі товарів/послуг, які обліковувались на рахунку 151 “Капітальні інвестиції” на загальну суму 20021671, 39 грн., в тому числі за вересень 2020 року ПДВ в сумі 4004334,28 грн, судова колегія зазначає наступне.
Так, відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Як свідчать матеріали справи, висновок відповідача про порушення податкового законодавства про заниження податкового законодавства по ПДВ на загальну суму ПДВ 4004334, 28 грн., ґрунтується на тому, що в ході проведення перевірки позивачу вручено лист від 17.11.2020 р. №296/10/20-40-07-02-15 про проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, коштів у присутності посадових осіб контролюючого органу.
Позивачем наказом №8 від 18.11.2020 року призначено проведення інвентаризації ТМЦ, основних засобів, коштів підприємства у присутності посадових осіб контролюючого органу. В ході проведення інвентаризації встановлено, що на балансовому рахунку 151 “Капітальне будівництво” обліковується залишок в сумі 20021671,39 грн.
Згідно картки рахунку 151 та оборотно-сальдової відомості по рахунку 151 на даному рахунку обліковуються витрати по організації, підготовці та частково здійсненому будівництву багатофункціонального громадсько-торгівельного центру “Світ квітів” та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою за адресою: вул. Пушкінська, 2 у м. Харків, в тому числі: будівельні матеріали, підрядні роботи, проектна та робоча документація, земляні роботи, улаштування свайного поля.
Використовуючи відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, контролюючий орган встановив, що позивач не має права власності або іншого права користування земельною ділянкою за адресою: вул. Пушкінська, 2, м. Харків. Також, на підставі відомостей з вказаних реєстрів відповідач зазначає, що незавершене будівництво та право користування земельною ділянкою на основі договору оренди за вказаною адресою належить ТОВ “ТРЦ Нікольський”.
В акті перевірки також зазначено, що рішенням Господарського суду Харківської області 15.09.2011 року у справі №5023/6629/11, залишеним без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2011 р.; Вищого господарського суду України від 13.03.2012 р. позов про розірвання договору оренди земельної ділянки від 21.07.2003 р., зареєстрований у Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга 4) від 11.09.2003 р. за №6679/03 кадастровий номер 6310136600:01005:0003 по вул. Пушкінській 2, у м. Харкові, укладений між позивачем та ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірма “ХАРКІВ-МОСКВА”, зобов'язання останнього привести зазначену земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом: засипання котловану, поновлення проїзної частини і тротуарів, що межують з вулицями Пушкінською, Короленко, Громадянською, відновлення інженерних мереж, демонтажу огорожі, зобов'язати першого відповідача (ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірма “ХАРКІВ-МОСКВА”) повернути позивачу (Харківська міська рада) земельну ділянку, розташовану за адресою: м.Харків, вул.Пушкінська,2, площею 1,4650 га, передану за договором оренди від 21.07.2003р. та земельні ділянки площею 0,0188 га та 0,0098 га, передані за додатковою угодою від 21.02.2006р. за №340667100127 задоволено повністю.
З посиланням на пункти 198.3 та 198.5 статті 198 ПК України, контролюючий орган зробив висновок, що платником ПДВ здійснюється операції, що починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку, а так як під час придбання товарно-матеріальних цінностей суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то платник податку повинен здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою виходячи з вартості придбання таких товарно-матеріальних цінностей.
Отже, відповідач стверджує про те, що позивач повинен був здійснити нарахування податкового зобов'язання з ПДВ за вересень 2020 року на підставі вищевказаних приписів п.198.5 ст.198 ПК України.
Разом з тим, судова колегія не погоджується з такими твердженнями відповідача з огляду на наступне.
Посилаючись на положення п.198.5 ст.198 ПК України, відповідач у розділі 3.1 акту перевірки стверджує, що оскільки на балансовому рахунку 151 “Капітальне будівництво” обліковуються витрати на будівництво, по яким суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то платник податку повинен здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ.
Згідно п. 1 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну № 727 від 20.08.2015 р. Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.
За приписами п.п. 3-5 розділу ІІ Порядку № 727 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно абз. 4 п.п. 2 пункту 4 розділу ІІІ у редакції Порядку № 727 описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Дослідивши акт перевірки та матеріали справи судова колегія відзначає, що акт перевірки не містить посилання на перелік досліджених в ході перевірки первинних документів, згідно яких було зроблено висновок контролюючим органом про виявлену нестачу придбаних таким платником товарів, яких саме товарів та за якими операціями такі товари придбавались, і за яких обставин були втрачені, у зв'язку зі знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили чи інших обставин тощо.
В ході судового розгляду відповідачем не було надано належних та допустимих, достатніх та достовірних доказів стосовно тверджень про те, що на вказаному рахунку обліковується сума, по операціям, які були об'єктом оподаткування ПДВ та по ним нараховано податковий кредит.
В акті перевірки відсутня інформація, з яких саме операцій, у яких періодах, на які суми відповідачем суми були віднесені до податкового кредиту.
Таким чином, наведене твердження контролюючого органу носить характер припущення та не доведено належними та допустимими доказами.
Натомість, обов'язок нарахування податкових зобов'язань з ПДВ виникає у платника податку виключно за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Відповідач, визнаючи залишки, що обліковувались на балансовому рахунку 151 “Капітальне будівництво” позивача товарами, по яким виявлено нестачу в акті вибіркової інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу контролюючого органу, та які на думку контролюючого органу є використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (абз.10 п.198.5 ст.198 ПК України) не встановив наявність обов'язкових обставин, передбачених зазначеною правовою нормою.
Так, акт перевірки не містить інформації, які конкретно товари визнано такими, що використані платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, дату такого використання, операції з їх використання.
Також, в акті перевірки відсутня інформація щодо конкретної події, з якою чинне законодавство (абз.7-абз.9 п.198.5 ст.198 ПК України) пов'язує обов'язок платника податку визначити податкове зобов'язання з ПДВ.
Натомість, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано дотримання платником податків вимог податкового законодавства при оподаткуванні спірних операцій.
Матеріалами справи підтверджується, що на балансовому рахунку 151 “Капітальне будівництво” обліковуються витрати підприємства, пов'язані з вищевказаним будівництвом на загальну суму 20021671,39 грн., з яких оподатковувані ПДВ на 13839509,99 грн. Операції, які не були об'єктом оподаткування ПДВ та по яким податковий кредит не нараховувався складають 6182161,40 грн. Розмір ПДВ, який у відповідні періоди був включений до складу податкового кредиту складає 2 767 902,0 грн.
Позивачем по сумам ПДВ, які були включені до складу податкового кредиту попередніх періодів та пов'язаним з вищенаведеним будівництвом, були нараховані податкові зобов'язання з позначкою “умовний продаж”, видані відповідні податкові накладні та такі податкові зобов'язання відображені у податкових деклараціях за відповідні періоди.
Так, 30.11.2012 року позивачем нараховано ПДВ на суму 1 516 883,00 грн., що підтверджується податковою накладною №435 від 30.11.2012 р. та відображено у реєстрі та податковій декларації з ПДВ за листопад 2012 р. та розшифровано у Додатку 5 до неї.
30.11.2013 року підприємством було нараховано 1 251 019,00 грн. ПДВ, що підтверджується податковою накладною №506 від 30.11.2013 року, яка відображена в реєстрі, а сума нарахованого податкового зобов'язання включена до складу податкового зобов'язання листопада 2013 року та відображена у податковій декларації та Додатку 5 до неї.
Таким чином, контролюючим органом в ході проведення перевірки не було встановлено подію, базу оподаткування, необхідну дату нарахування податкового зобов'язання з ПДВ, а також наявність фактичних підстав, з якими п.198.5 ст.198 ПК України пов'язує необхідність нарахування платником податку податкового зобов'язання з ПДВ у випадку, якщо товари/послуги придбані для використання в оподатковуваних операціях, починають використовуватися в неоподатковуваних операціях.
Натомість позивачем належними та допустимими доказами доведено дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні спірної операції.
Враховуючи викладене, твердження контролюючого органу щодо заниження платником податку податкових зобов'язань з ПДВ на суму 4004334,28 грн. за вересень 2020 року не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
При цьому в результаті виявлення контролюючим органом вказаного порушення позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 2197824 грн. - податкове зобов'язання та на 549456 грн. за штрафними санкціями (ППР №00085720702 від 29.12.2020 р.) та зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 1806505,00 грн. (ППР №00085740702 від 29.12.2020 р.).
Враховуючи вищевикладене, вказані податкові повідомлення-рішення у наведеній частині є протиправними та підлягають скасуванню.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року по справі № 520/5900/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич
Повний текст постанови складено 29.11.2021 року