24 листопада 2021 р.Справа № 520/9078/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 02.08.21 року по справі № 520/9078/21
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області
про визнання незаконним наказу та поновлення на посаді,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області, в якому просив суд:
- визнати незаконним Наказ № 34-К від 26 квітня 2021 року Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- поновити ОСОБА_1 на посаді провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів "Рибоохоронний патруль".
В обґрунтування позовних вимог заначено, що відповідачем протиправно винесено спірний наказ про звільнення позивача з держаної служби, у зв'язку з чим просив суд задовільнити позовні вимоги.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 позовні вимоги задоволено.
Визнано незаконним Наказ № 34-К від 26 квітня 2021 року Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області "Про звільнення ОСОБА_1 ".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів "Рибоохоронний патруль".
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем Управлінням Державного агентства рибного господарства у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відсутність державного службовця на засіданні дисциплінарної комісії, не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження. Оскільки за час здійснення дисциплінарного провадження ОСОБА_1 не приймав телефонограми та поштові відправлення, йому за допомогою месенджеру "Вайбер" надсилались накази Управління, службові записки та запрошення. Відмова державного службовця надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження. Також зазначає. що під час визначення виду дисциплінарного стягнення дисциплінарна комісія Управління врахувала характер дисциплінарного проступку, обставини за яких він був вчинений, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків. Отже, відповідачем дотривані всі норми чинного законодавства при винесенні спірного рішення, а вимоги позивача є безпідставними.
Відповідно до письмового пояснення, наданого ОСОБА_1 до суду, зазначено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 позивача допущено до роботи 09.08.2021, однак, у зв'язку з напруженою ситуацією в колективі та зміною життєвих оріентирів, через місяць він звільнився за власним бажанням. Також, позивач просив розглянути апеляційну скаргу з урахуванням вищевказаних фактів та обставин.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що наказом начальника управління від 04.02.2021 №14 порушено дисциплінарне провадження стосовно провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів "Рибоохоронний патруль" ОСОБА_1 , на підставі службової записки старшого інспектора сектору юридичної роботи від 04.02.2021.
Зазначеним наказом утворено дисциплінарну комісію для здійснення дисциплінарного провадження.
В період з 22.02.2021 по 05.03.2021, з 09.03.2021 по 12.03.2021, з 15.03.2021 по 02.04.2021, з 05.04.2021 по 17.04.2021, з 19.04.2021 по 23.04.2021 позивач був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
17.03.2021 дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарної справи в Управлінні Державного агенства рибного господарства у Харківській області скеровано подання до начальника Управління Державного агенства рибного господарства у Харківській області з пропозицією звільнення з посади державної служби ОСОБА_1 .
Наказом начальника Управління від 26.04.2021 року №34-К позивача звільнено з займаної посади.
Позивач, вважаючи дії відповідачів протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції. враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 1, ст. 2 Закону України "Про державну службу" державна служба та державний службовець: Державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Відповідно до ст. 61 ЗУ "Про державну службу" службова дисципліна забезпечується шляхом: 1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку; 2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов'язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України; 3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців; 4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.
Згідно з ст. 62 ЗУ "Про державну службу", державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов'язки.
Відповідно до ст. 64 ЗУ "Про державну службу", за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
Статтею 65 Закону передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 3) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.
Відповідно до спірного наказу встановлено, що позивача звільнено з держаної служби на підставі пункту 7 частини 2 статті 65, пункту 4 частини 1 та частини 5 статті 5, пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу".
Відповідно до ст. 66 Закону до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.
Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Згідно з ст. 67 Закону України "Про державну службу", дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків. Обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
З копії трудової книжки позивача встановлено, що позивачу неодноразово відзначено подяками за високий професійний рівень, що у свою чергу є доказом належного виконання своїх посадових обов'язків позивачем.
Відповідно до ч. 2 чт. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Матеріалами справи встановлено, що в період з 22.02.2021 по 05.03.2021, з 09.03.2021 по 12.03.2021, з 15.03.2021 по 02.04.2021, з 05.04.2021 по 17.04.2021, з 19.04.2021 по 23.04.2021 позивач був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 ЗУ "Про Державну службу" дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Однак дисциплінарною комісією проігноровано зазначену норму Закону та без належного з'ясування всіх обставин складено висновок про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо визнання незаконним наказу № 34-К від 26 квітня 2021 року Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області "Про звільнення ОСОБА_1 " та поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів "Рибоохоронний патруль".
Відповідно до ч. 7 ст. 235 Кодексу законів про працю України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в пов ному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі № 520/9078/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 29.11.2021 року