24 листопада 2021 р.Справа № 520/7679/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Бартош Н.С. , Григорова А.М. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2021, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., м. Харків, повний текст складено 03.06.21 по справі № 520/7679/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправним, скасування відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у відмові у наданні довідки про трудовий та страховий стаж ОСОБА_1 на адвокатський запит вих. №184 від 07.02.2021;
- скасувати лист ГУ ПФУ в Харківській області №2000-0604-8/22038 від 11.02.2021 про відмову у надані довідки про трудовий та страховий стаж ОСОБА_1 на адвокатський запит вих. №184 від 07.02.2021;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області, надати позивачу або представнику позивача адвокату Сагайдаку Едуарду Сергійовичу довідку про трудовий та страховий стаж ОСОБА_1 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у відмові у наданні інформації стосовно ОСОБА_1 на адвокатський запит вих. №184 від 07.02.2021. Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області надати представнику ОСОБА_1 - адвокату Сагайдаку Едуарду Сергійовичу змістовну відповідь на адвокатський запит №184 від 07.02.2021 з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню, посилається на те, що запитувана адвокатом інформація віднесена до конфіденційної , згоди адвокату на зібрання конфіденційної інформації про фізичну особу не надано. З урахуванням наведеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Сторони по справі повідомлені належним чином про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що адвокат Сагайдак Е.С., діючи в інтересах позивача - ОСОБА_1 , направив адвокатський запит №184 від 07.02.2021 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з проханням протягом п'яти робочих днів надати йому інформацію відносно ОСОБА_1 , а саме:
1) надати довідку про трудовий стаж ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інд. код НОМЕР_1 , станом на 31.12.2020;
2) надати довідку про страховий стаж ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інд. код НОМЕР_1 , станом на 31.12.2020.
До вказаного адвокатського запиту, згідно вимог ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ОСОБА_2 було долучено посвідчені копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордеру на ведення справи.
Листом №2000-0604-8/22038 від 11.02.2021 ГУ ПФУ в Харківській області заявнику - адвокату Сагайдаку Е.С. було відмовлено у наданні запитуваної інформації, посилаючись на те, що запитувана інформація містить персональні дані особи, а тому є інформацією з обмеженим доступом.
Крім того, відповідачем було роз'яснено представнику позивача, що нормами спеціального Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено обмеження у наданні на адвокатський запит інформацію з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. Окрім цього, у відповіді було зазначено, що ч. 1, 2 ст. 14 Закону України "Про захист персональних даних" встановлено, що поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних. Керуючись вищенаведеним, а також тим, що заява про призначення пенсії містить конфіденційну інформацію про фізичну особу, зокрема, дані про адресу проживання, (реєстрації), дату народження та розмір пенсійної виплати, згода на надання адвокату Сагайдаку Е.С. своїх персональних даних, в пенсійній справі ОСОБА_3 відсутня, тому отримати запитувану інформацію може при наданні відповідної заяви лише особисто ОСОБА_3 (або його законний представник, що діє на підставі довіреності, засвідченої нотаріально). Також запитувану інформацію може бути надано за офіційними запитами органів прокуратури, суду та інших правоохоронних органів у визначених законом випадках.
Позивач, посилаючись на те, що ОСОБА_2 , при надісланні адвокатського запиту, діяв виключно в її інтересах, що підтверджується необхідними документами, вважає відмову пенсійного органу у наданні запитуваної інформації протиправною, звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що відповідач запитуваної інформації і копій документів представнику позивача не надав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та право позивача, передбачене п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Закону.
Відмовляючи в іншій частині позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того , що пенсійним органом відповідь, за наслідком повторного розгляду адвокатського запиту №184 від 07.02.2021, на даний час не надана, відповідно права позивача на даний час не порушені. Лист Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №2000-0604-8/22038 від 11.02.2021 не є актом індивідуальної дії, отже не є рішенням суб'єкта владних повноважень та носить інформативний характер.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується.
Відповідно дост.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, регулюється Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VIпублічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно з ч.1 статті 24 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
Ч.2 ст.24 Закону № 5076-VI передбачає, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Таким чином, з системного аналізу наведених вище правових норм можна дійти висновку про те, що орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому направлено належним чином оформлений адвокатський запит, зобов'язаний надати запитувану інформацію та копії документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Відповідно до статті 6 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
Згідно з ч.2 статті 21 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень.
Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Відповідно до статей32,34 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Згідно з офіційним тлумаченням положень частин першої, другої статті32, частин другої, третьої статті34 Конституції України рішенням Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, - інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами її сім'ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до ч.1ст.22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках, зокрема: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
Разом з тим, як правильно зазначено судом першої інстанції, згідно з положеннями частини сьомої статті 6 Закону № 2939-VIобмеженню в доступі підлягає певна інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Статтею 6 Закону України «Про захист персональних даних» встановлені загальні вимоги до обробки персональних даних. Під обробкою, серед іншого, варто розуміти як збирання, так і поширення (розповсюдження, передачу) персональних даних (стаття 2 Закону України «Про захист персональних даних»).
Так, зокрема, ч.5 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачає, що обробка персональних даних повинна здійснюватися для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Схожі положення містяться у статті 14 Закону України «Про захист персональних даних», якою передбачено поширення відомостей про фізичну особу лише за її згодою або уповноваженої нею особи, крім випадків, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Порядок доступу до персональних даних особи регулюється ч.3 статті 16 Закону України «Про захист персональних даних», в якій зазначено, що доступ до персональних даних надається у відповідь на запит суб'єкта відносин, пов'язаних з персональними даними, яким відповідно до положень згаданого Закону може бути будь- яка третя особа.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно з частинами першою, третьою статті 4 Закону № 5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
За приписами статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; 9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів; 10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.
Статтею 23 Закону № 5076-VI закріплені гарантії адвокатської діяльності, а саме професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності (пункт 1 частини першої); забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею. З цих питань зазначені особи не можуть бути допитані, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов'язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом (пункт 2 частини першої); забороняється втручання у правову позицію адвоката (пункт 11 частини першої); не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта, заяви у засобах масової інформації, якщо при цьому не порушуються професійні обов'язки адвоката (пункт 15 частини першої); забороняється ототожнення адвоката з клієнтом (пункт 16 частини першої); дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку (пункт 17 частини першої).
Відповідно до частин першої та другої статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.
Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
У постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 липня 2019 року у справі № 855/229/19 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 910/3845/19 міститься висновок про те, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю.
Тоді як відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
Стаття 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача в порядку Закону №5076-VI з адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію відносно ОСОБА_1 , а саме: надати довідку про трудовий стаж ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інд. код НОМЕР_1 , станом на 31.12.2020; надати довідку про страховий стаж ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інд. код НОМЕР_1 , станом на 31.12.2020.
До вказаного запиту позивачем додано засвідчену копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2948 від 25.07.2019 року, засвідчену копію ордеру (серія ВІ №1031913 від 07.02.2021 року), який видано для надання правової допомоги зокрема у ГУ ПФУ в Харківській області. Будь-яких обмежень ордер не містить.
Доказів того, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнано у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять. Також, відсутні докази щодо припинення права ОСОБА_2 на заняття адвокатською діяльністю у порядку, передбаченому законом.
Таким чином, висновок посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про те що адвокат, який діє в інтересах свого клієнта (позивача) немає права отримати затребувану інформацію є незаконним.
Крім того , згідно з ч.7 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ГУ ПФУ у Харківській області протиправно відмовили у наданні запитуваної адвокатом інформації у зв'язку з наявністю в ній конфіденційної інформації, в такому випадку необхідно було виключити конфіденційну інформацію (надати витяг, або надати для ознайомлення копію документу, видаливши з нього конфіденційну інформацію).
Щодо доводів апелянта про те, що до запиту не надано згоди адвокату на зібрання конфіденційної інформації про фізичну особу, то такі колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, як вбачається зі змісту договору про надання правової допомоги із замовником адвокат наділяється правом підписувати всі процесуальні та інші необхідні документи .
Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність дій Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у відмові у наданні інформації стосовно ОСОБА_1 на адвокатський запит вих. №184 від 07.02.2021 та, відповідно, правильно зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області надати представнику ОСОБА_1 - адвокату Сагайдаку Едуарду Сергійовичу змістовну відповідь на адвокатський запит №184 від 07.02.2021 з урахуванням висновків суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність позовних вимог в цій частині, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки апеляційний суд залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 по справі № 520/7679/21 залишити без змін.
.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош А.М. Григоров
Повний текст постанови складено 29.11.2021 року