23 листопада 2021 р.Справа № 520/4703/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2021, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, повний текст складено 17.08.21 року по справі № 520/4703/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСТРОЙЛС"
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України,
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСТРОЙЛС» (далі за текстом - позивач, ТОВ «ПРОМСТРОЙЛС») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, контролюючий органом, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просив суд:
- скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 12.03.2021 № 24323 про відповідність критеріям ризиковості Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСТРОЙЛС» (код ЄДРПОУ 42464996) як протиправне;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСТРОЙЛС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.
В обґрунтування позову посилається на протиправність та необґрунтованість винесеного відповідачем рішення від 12.03.2021 № 24323 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки останнє прийнято не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, а в зв'язку з наявною податковою інформацією, отриманої з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, що суперечить приписам Порядку зупинення реєстрації податкової накладаної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок № 1165).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 по справі № 520/4703/21 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСТРОЙЛС" (пр. Науки, буд. 40, кім. 504-Б, м. Харків, 61166) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 12.03.2021 року № 24323 про відповідність критеріям ризиковості Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМСТРОЙЛС” (код ЄДРПОУ 42464996).
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСТРОЙЛС" (пр. Науки, буд. 40, кім. 504-Б, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ - 42464996) сплачену суму судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП- 43983495).
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, з викладенням неправильних висновків, які не відповідають обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 по справі № 520/4703/21, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що судом першої інстанції при прийнятті рішення невірно застосовано приписи п.6 Порядку № 1165 та п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що на думку відповідача суперечить положенням ст. 242 КАС України.
Посилаючись на приписи статей 185, 187 ПК України, стверджує, що аналіз діяльності позивача свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, втрат бюджету внаслідок проходження схемного кредиту - суб'єктів господарювання, які задіяні в формуванні ризикового податкового кредиту з податку на додану вартість через мінімізацію платежів до бюджету. Оскільки, позивач продає товар, який не придбавав, а купує товар, який не продає, та не несе витрати на його зберігання, та враховуючи інформацію Служби безпеки України, яка надійшла на адресу відповідача в листі від 05.03.2021 № 70/6-1671 (що міститься в матеріалах справи), з огляду на обґрунтовані сумніви в реальності здійснення господарських операцій позивачем (ТОВ «Промстройлз» за адресою реєстрації не знаходиться та періодично здійснює оформлення первинних документів без фактичного здійснення господарської діяльності), Комісією ГУ ДПС правомірно внесено ТОВ «ПРОМСТРОЙЛС», як платника податку, до переліку ризикових.
Також, звернув увагу на постанову Верховного Суду від 12.11.2020 № 240/3906/19, якою визначено, що безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків по переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, не порушує права та інтереси позивача, оскільки не породжує правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин, а відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних факту реєстрації та зупинення податкових накладних після 12.03.2021 не встановлено.
Позивач не скористався право подання відзиву на апеляційну скаргу.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням комісії ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 24323 від 12.03.2021 на підставі пункту 6 Порядку №1165 включено ТОВ "ПРОМСТРОЙЛС" до переліку ризикових підприємств відповідно до пункту 8 Критерії ризиковості платника податку "наявні ознаки проведення ризикових операцій".
Не погодившись з вказаним рішенням контролюючого органу, позивач звернувся із цим позовом до Харківського окружного адміністративного суду.
Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 12.03.2021 № 24323 про відповідність критеріям ризиковості Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСТРОЙЛС», суд першої інстанції виходив з того, що останнє не містить в собі жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - «підприємство та/або контрагент, задіяні у проведенні ризикових операцій», та не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог зобов'язального характеру, суд першої інстанції виходив з того, що саме по собі скасування у судовому порядку оскаржуваного рішення є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (перегляду підлягає рішення в частині задоволення позову), колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами пункту 201.16 цієї ж статті реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом - Порядок № 1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 (далі за текстом - Порядок № 569).
Зокрема, п. 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів (далі за текстом - Порядок № 1165).
За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абз.8 пункту 40 Порядку 1165).
У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
З положень наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
На підтвердження наявності права на оскарження спірного рішення в судовому порядку слід також навети норми абз. 14 п. 6 Порядку № 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165, на відміну від раніше існуючого Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2018 №117, передбачено право на оскарження рішення податкового органу щодо включення платника податків до реєстру платників податків.
З огляду на вищенаведене, твердження відповідача про зворотне є необґрунтованим та таким, що суперечить приписам Порядку № 1165, а посилання на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.11.2020 у справі № 240/3906/19, неприйнятним, оскільки вказане судове рішення ухвалено за інших фактичних обставин, під час дії норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 №117, які на час прийняття спірного рішення втратили чинність.
Висновки колегії суддів відповідають правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 по справі № 340/474/20.
Як установили суди попередніх інстанцій рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 29 квітня 2020 року №38929 та від 12 травня 2020 року №41499 ТОВ «Лотос Югіон» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, тобто платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 12.03.2021 за № 24323 ТОВ "ПРОМСТРОЙЛС" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку "наявні ознаки проведення ризикових операцій".
Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів з вказівкою дати та номеру.
У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб'єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Дослідивши зміст спірного рішення від 12.03.2021 за № 24323 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, колегією суддів встановлено, що при віднесенні позивача до ризикових платників Комісією регіонального рівня не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках «у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №»; не наведено ані змісту (розшифрування) самої податкової інформації, ризикових операцій, назв підприємств, що були задіяні в таких операціях ані найменування товарів, які позивач придбавав та реалізовував тощо.
Також, в обох оскаржуваних рішеннях відповідачем, в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків без вказівки на відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку.
Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку .
На підтвердження своїх тверджень відповідачем надано податкову інформацію, яка використовувалась при прийнятті рішення про віднесення до ризикових платників. Зокрема, надано копію листа Управління Служби безпеки України в Харківській області № 70/6-1671 від 05.03.2021.
Однак, вказана інформація має загальний характер та не містить конкретних відомостей при здійсненні яких саме ризикових операцій позивачем оформлено первинні документи на надання послуг без фактичного здійснення господарської операції. Крім того, дана інформація не була зазначена в оскаржуваному рішенні, як підстава, що слугувала для висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.
Також відповідачем разом із відзивом на позов надано інформацію з ПН по СГ за період продаж лютий 2020 - лютий 2021, період покупок лютий 2020 - лютий 2021 з урахуванням РК (заблоковані ПН - не враховуються) ТОВ «ПРОМСТРОЙЛС», яка містить лише найменування товарів та послуг, який постачав (надавав) СГ та перелік товарів, які отримував ТОВ, перелік контрагентів-отримувачів та перелік контрагентів-постачальників, та не є свідченням ризиковості здійснення операцій, що зумовило включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (а.с.36).
Під час розгляду справи контролюючим органом не подано до ані до суду першої ані до суду апеляційної інстанцій жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, якіі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.
Крім того, рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку може бути прийнято лише після перевірки одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.
Разом з цим, у спірних відносинах прийняттю оскаржуваного позивачем рішення не передувало подання на реєстрацію податкових накладних.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Колегія суддів вважає, що не виклавши розшифрування податкової інформації, не навівши ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, в спірному рішенні, як це передбачено п.8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.
Згідно з п. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Обов'язок доведення відповідності оскарженого рішення (діяння) закону за критеріями п. 2 ч. 2 КАС України, який покладено відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України саме на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, останній не виконав.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 12.03.2021 року № 24323 про відповідність критеріям ризиковості Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМСТРОЙЛС” (код ЄДРПОУ 42464996), як такого, що прийнято без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно та нерозсудливо.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 по справі № 520/4703/21 в частині задоволення позову - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій
Повний текст постанови складено та підписано 29.11.2021 року