18 листопада 2021 р.Справа № 520/4280/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С
представник позивача Головінов Б.В.
представник відповідача Ткаченко Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Комунального підприємства "Харківський метрополітен" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2021, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 07.06.21 по справі № 520/4280/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області третя особа: Комунальне підприємство "Харківський метрополітен"
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 136 від 13.01.2021 про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, з дня звернення за призначенням пенсії - з 08 січня 2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 період його роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену) з 21.02.2007 по 24.06.2016 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 зарахувати до загального трудового стажу період проходження ним військової служби в Республіці Афганістан у період ведення бойових дій з 22.10.1986 по 05.06.1988 в кратному розмірі: 1 місяць проходження служби у зоні бойових дій як 3 місяці загального трудового стажу;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати заборгованості з виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 08 січня 2021 року ОСОБА_1 у межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач протиправно відмовив йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: комунальне підприємство "Харківський метрополітен" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 136 від 13.01.2021 про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, з дня звернення за призначенням пенсії - з 08 січня 2021 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 період його роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену) з 21.02.2007 по 24.06.2016 роки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 зарахувати до загального трудового стажу період проходження ним військової служби в Республіці Афганістан у період ведення бойових дій з 22.10.1986 по 05.06.1988 в кратному розмірі: 1 місяць проходження служби у зоні бойових дій як 3 місяці загального трудового стажу.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що враховуючи положення ст. 114 Закону № 1058 та Порядку № 637 для призначення пенсії на пільгових умовах спеціальний трудовий стаж підтверджується уточнюючою довідкою підприємства, установи, організації або їх правонаступників.
Відповідач вважає, що твердження суду першої інстанції про те, що достатньо лише записів в трудовій книжці є помилковими, що призвело до ухвалення незаконного рішення, звертає увагу, що позивач уточнюючої довідки до Головного управління не надав, не підтвердив характер виконуваної роботи та умови праці, а також безпосередню зайнятість впродовж повного робочого дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, тощо.
На думку відповідача, на підставі наданих документів та враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу, загальний страховий стаж ОСОБА_1 на час його звернення склав 38 років 10 днів, пільговий стаж за Списком №1 - відсутній (як вказано вище, заявником не надано довідку про підтвердження спеціального трудового стажу для призначення пенсії на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення).
Пенсія на пільгових умовах призначається після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах (Список № 1).
Проте, страховий стаж ОСОБА_1 на час звернення із заявою складає 38 років 10 днів, спеціальний стаж за Списком № 1 відсутній.
Представник відповідача зазначає, що здійснюючи діяльність на підставі законодавства, Головне управління послуговується лише тим порядком і формами, які визначає законодавець та діє в межах покладених повноважень і відповідно до норм чинного законодавства призначає пенсію та здійснює перерахунок і виплату пенсії. А рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 р. у справі №520/4280/21 щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 на думку відповідача, є не законним, необгрунтованим, а тому підлягає скасуванню.
Представник третьої особи, Комунального підприємства "Харківський метрополітен", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав власну апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Так, апелянт зазначає, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ та п.1 ст. 114 Закону № 1058-IV повинні бути одночасно два фактори:
1) наявності професії у Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджується Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ):
2) результати атестації умов праці робочих місць, яким підтверджено право на пенсію за Списком №1.
Апелянт зазначає, що зважаючи на те, що проведеними на підприємстві атестаціями робочих місць умов праці машиністів електропоїздів (метрополітену) у 2003, 2008, 2013 р.р. не було підтверджено пільгове пенсійне забезпечення позивача за Списком № 1 та враховуючи те, що посада, де працював позивач з 24.06.2016р. була виключена зі Списку №1, тому у позивача відсутнє право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст. 114 Закону № 1058-ІУ, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи - 10 років за професією машиніста електропоїзда (метрополітену), оскільки пільговий стаж позивача на посаді машиніста електропоїзда (метрополітену) складає 9 років 4 місяці 3 дні за період з 21.02.2007р. по 24.06.2016р.
Апелянт наголошує, що такі пільги як: 1) доплата за роботу у важких і шкідливих та у особливо важких та особливо шкідливих умовах праці; 2) додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці; 3) право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, при проведенні атестації робочих місць розраховуються незалежно один від одного, за окремими нормативно-правовими актами.
Тому, залишені без змін за результатами атестацій робочого місця машиніста електропоїзда метрополітену у 2003р. 2008р.. 2013р. розміри доплат (16% надбавки за умови тривалості додаткових відпусток за особливий характер праці (7 додаткових днів відпустки) ніяк не пов'язані з правом машиніста електропоїзду (метрополітену) на пенсією за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Необхідними умовами для виникнення у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ст. 114 Закону № 1058-ІУ, п. «а» ст. 13 Закону 1788-ХІІ та Порядку № 383 є наявність одночасно двох факторів: 1) наявність професії у Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджується Кабінетом Міністрів України; 2) результат проведення атестації робочих місць за умов праці, яким підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №1.
На думку апелянта, зважаючи на те, що проведеними на підприємстві атестаціями умов праці робочого місця машиніста електропоїзда (метрополітену) по електродепо «Московське» у 2003, 2008, 2013 р.р. не було підтверджено пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 та враховуючи те, що пільговий стаж позивача на посаді машиніста електропоїзда метрополітену складає 9 років 4 місяці 3 дні за період з 21.02.2007р. по 24.06.2016р., у позивача відсутнє право на пенсію за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи у відповідності до п. 1 ч.2 ст. 114 Закон № 1058-ІУ та п. «а» ст.13 Закону 1788-ХІІ.
Атестації робочих місць машиністів електропоїздів (метрополітену) проводилися на підприємстві без порушення строків встановлених для проведення чергової атестації, тобто не рідше одного разу на 5 років: у 1994р., 1999р., 2003р., 2008р., 2013р. у відповідності до п.4 Порядку №442.
За результатами атестації в 1994р. та 1999р. було підтверджено Список №1, однак з 01.12.1999р. змінено Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99 та Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99. у відповідності до яких було підвищено норму допустимості на робочому місті показників шуму та мікроклімату, за рахунок чого знизився клас та ступінь шкідливості мастичних показників до норми.
Тому, при проведенні атестації в 2003р. при незмінності умов праці, сукупність показників шкідливості на робочому місці машиніста не досягла показників, при яких виникає право на пенсію за Списком №1,
Таким чином, починаючи з 2003р. результати атестації робочого місця машиністів електропоїздів (метрополітену) не підтвердили Список №1.
Представник КП «Харківський метрополітен» зазначає, що за результатами атестацій умов праці, тільки констатує, що сукупність показників шкідливих і небезпечних виробничих факторів здійснених на підставі замірів Харківським НДІ гігієни та профзахворювань, який мав ліцензію для проведення відповідних досліджень, відповідає лише показникам Списку №2.
Крім того, правомірність проведеної в Харківському метрополітені атестації умов праці машиністів електропоїздів метрополітену в 2003 році підтверджується Висновком експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці по робочим місцям машиністів електропоїздів ДП «Харківський метрополітен» від 25.07.2006р. за № 04- 22/4216. який було складено Головним управлінням праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації і за результатами проведення якої машиністам електропоїздів (метрополітену) не було підтверджено їх право на пільгову пенсію за Списком №1. Вказана експертиза проводилася на підставі методики проведення дослідження та оцінки умов праці машиністів електропоїздів (метрополітену) (для атестації робочих місць), протоколів проведення досліджень: вібрації (узагальнюючий), шумового навантаження та інфразвуку /узагальнюючий), метеорологічних факторів (узагальнюючий), важкості та напруженості праці (узагальнюючий), а також карт умов праці у тому числі по електродепо «Московське». Хололногірсько-Заводська лінія, дільниця експлуатації №1 робоче місце № 30 (аналогічні робочі місця № 32-53) та робоче місце №31 (аналогічні робочі місця № 54- 55). у тому числі де працював позивач.
На думку апелянта, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов неправомірного висновку, що останньою атестацією на підприємстві була атестація проведена в 1999 р., і аргументів в обґрунтування даного висновку суд не навів.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківський метрополітен", в якому зазначив що погоджується з доводами останньої та просить задовольнити апеляційні скарги а рішення суду першої інстанції скасувати.
Позивач також подав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Комунального підприємства "Харківський метрополітен", в якому зазначає, що пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Позивач зазначаэ, що якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
КП «Харківський метрополітен» надавали розпорядження №1 від 08.01.2004 про підготовку документів до клопотання щодо внесення доповнення до Списку №2 виробництв, робі професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Вказаним розпорядженням начальник метрополітену М.Д. Пилипчук і розпорядився карти умов праці машиністів I, II та III ліній метрополітену, протоколи лабораторних досліджень технологічного процесу, стислий опис технологічного процесу, дані про кількість машиністів електропоїздів метрополітену та розрахунок додаткових витрат, дані по професійній захворюваності із тимчасовою втратою працездатності із середнім рівнем по метрополітену, висновок обласної державної експертизи умов праці - передати разом із клопотанням про внесення доповнень до Списку №2 у Міністерство транспорту України до 20.03.2004.
Професія машиніст електропоїзду метрополітену так і не була внесена до Списку №2, пропозиції КП «Харківський метрополітен» не були враховані.
Також КП «Метролітен» зверталося до Державної інспекції з питань праці з пропозиціями (розпорядження від 08.01.2014 та наказ №94 від 09.02.2009), стосовно того, щоб включити професію машиніст електропоїзду метрополітену до Списку №2, замість Списку №1.
Надавали картки умов праці. Проте вказані пропозиції не було враховано.
Професія машиніст електропоїзду метрополітену залишилася в Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. Постановою Кабінету Міністрів №36 від 16.01.2003 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2006 року № 276).
Позивач вважаэ, що законодавством України не встановлено механізму контролю за проведенням атестації роботодавцем, у 2004, 2009 році КП «Харківський метрополітен» зверталися до Міністерства транспорту України (розпорядження №1 від 08.01.2004, наказ №94 від 09.02.2009), проте за результатами розгляду вказаних документів професія машиніст електропоїзду метрополітену не було внесена до Списку №2, а залишалася в Списку №1 по 24.06.2016.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача, підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представники позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просили залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник третьої особи, не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює машиністом електропоїзда з 21.02.2007 по теперішній час на комунальному підприємстві "Харківський метрополітен".
08.01.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії та надав пакет необхідних документів.
Рішенням відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 136 від 13.01.2021 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу передбаченого ч. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У вказаному рішенні зазнчено, що відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах; на підставі наданих документів та враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу, загальний стаж ОСОБА_1 на момент звернення складає 38 років 10 днів, пільговий стаж за Списком № 1 - відсутній (заявником не надано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній); для зарахування періоду перебування в складі діючої армії в кратному розмірі відповідно до порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", необхідно надати довідку військового комісаріату про період участі у бойових діях.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 136 від 13.01.2021 про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Відповідно до п. а ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 було затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (додається).
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.1994 року № 773 внесено зміни і доповнення до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме підпункт "а" підрозділу 1 розділу XXI "Транспорт" після позиції 1200100а-12180 доповнено позицією 1200100а-14409 такого змісту: "1200100а-14409 Машиністи електропоїздів метрополітену".
Постановою Кабінету Міністрів №36 від 16.01.2003 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2006 року № 276) затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно позиції 21.1 а підрозділу 1 розділу XХI "Транспортні послуги" зазначеного Списку право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 мають машиністи електропоїздів (метрополітену).
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом № 383 від 18 листопада 2005 року Міністерства праці та соціальної політики України при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
24 червня 2016 року прийнято постанову КМУ № 461 від 24.06.2016, якою затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Таким чином, з 24.06.2018 професія машиніст електропоїзда метрополітену не входить до вказаного Списку.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Крім того, відповідно до п.20 цього Порядку, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників; у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.17 указаного Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу або інші документи необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці, при цьому за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання, підтвердження трудового стажу може здійснюватися органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Судовим розглядом встановлено, що трудова книжка позивача містить в собі записи - відомості щодо характеру роботи позивача.
Отже, відсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки не спростовує наявності у працівника відповідного пільгового стажу роботи.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442, та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Відповідно п.4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (затв. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005383, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за №1451/11731) результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умові характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Колегія суддів аналізуючи зазначені норми доходить висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
В роз'ясненнях про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року №205,зазначено, що в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що атестація має проводитись у передбачені для цього строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.08.2018 по справі № 352/547/16-а.
З матеріалів справи вбачається, що первинна атестація робочого місця позивача проводилась в 1994 році, за наслідками чого видано наказ Харківського метрополітену від 24.11.1994 року №129 "Про затвердження пільг та компенсацій робітникам метрополітену за результатами атестації робочих місць за умовами праці", в подальшому атестація проводилась в 1996-1997 році, за її наслідками видано наказ Харківського метрополітену № 51 від 09.04.1997 року "Про затвердження пільг та компенсацій робітникам метрополітену за результатами атестації робочих місць за умовами праці», яким внесені зміни та доповнення до наказу від 24.11.1994 року № 129, в подальшому повторна атестація робочих місць проводилась в 1999 році, за її наслідками видано наказ Харківського метрополітену № 214 від 07.12.1999 року "Про затвердження пільг та компенсацій робітникам метрополітену за результатами атестації робочих місць, проведеної в 1999 році».
Згідно листів - роз'яснень Міністерства праці та соціальної політики України та державних органів нижчих ланок, наданих у відповідь на звернення адміністрації КП "Харківський метрополітен" стосовно можливості призначення пенсії за віком машиністам електропоїздів (метрополітену), у яких, з посиланням на підрозділ І розділу ХХІ "Транспорті послуги", позиція 21.1 а машиністи електропоїздів (метрополітену) внесені до Списку №1, зазначено, що машиністи електропоїздів (метрополітену) передбачені Списком №1 виробництв, робіт, професій посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. Постановою КМУ від 16.03.2003 № 36 і можуть користуватися правом пільгового забезпечення відповідно до ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" за результатами атестації робочих місць та за умовами праці.
Так, колегією суддів досліджено карти умов праці, згідно з якими позивач працював в особливо шкідливих та важких умовах праці.
Згідно з розділом ІІ п.1.1. гігієнічних класифікацій праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затв. наказом Міністерства охорони здоров'я України 08.04.2014 № 248: 3 клас (шкідливі умови праці) - умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його нащадків.
За результатами замірів, що містяться в картах умов праці позивача, йому надавалися пільги та компенсації, які надаються працівникам, що працюють в особливо шкідливих умовах праці, робота в яких дає право на призначення пенсії за Списком №1, а саме виплачувалася надбавка за умови праці 16% та надавалися додаткові дні відпустки (7 днів) за кількість відпрацьованих днів за ОШУП-1 (особливо шкідливі умови праці за Списком №1).
Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.1994 року № 773, постановою Кабінету Міністрів № 36 від 16.01.2003 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2006 року №276) робота машиністом електропоїзду (метрополітену) віднесена до Списку № 1.
Отже, відповідно до законодавства України та карток умов праці позивач працював за професією та в умовах праці, що віднесені до Списку №1.
Крім того, наказами ДП «Харківський метрополітен» від 24.11.1994 №129 та від 07.12.1999 №214 затверджені пільги і компенсації працівників метрополітену за результатами атестації робочих місць за умовами праці, проведеної в 1994 та в 1999 році.
З матеріалів справи вбачається, що позивач з 21.02.2007 працював в особливо шкідливих умовах праці, повний робочий день, за професією машиніста електропоїзда (метрополітену), яка надавала право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо встановлення факту перебування позивача на посаді повний робочий день та виконання ним робіт, що містяться у Списку № 1 повний робочий день, а також зайнятість позивача за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яка полягає в наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці, які не змінювались з моменту проведення останньої атестації у 1999 році.
Щодо доводів апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області стосовно протиправності зарахувати до загального трудового стажу позивача період проходження ним військової служби в Республіці Афганістан у період ведення бойових дій з 22.10.1986 по 05.06.1988 в кратному розмірі: 1 місяць проходження служби у зоні бойових дій як 3 місяці загального трудового стажу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Також, відповідно до підпункту "а" пункту 1 спільної постанови Центрального Комітету КПРС та Ради Міністрів СРСР № 59-27 від 17.01.1983 "Про пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям, що знаходяться у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім'ям» передбачено зараховувати до вислуги років для призначення пенсії, один місяць служби за три місяці час служби на території Демократичної Республіки Афганістан військовослужбовцям, що прослужили встановлений строк служби в цій країні, а тим, хто отримав поранення, контузії, каліцтво або захворювання незалежно від строку служби, і час безперервного перебування у зв'язку з цим на лікуванні в лікувальних закладах.
Так, згідно з п.п. к) п. 108 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 590 від 03.08.1972 року до загального стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується будь-яка робота в якості робітника або службовця, незалежно від характеру та тривалості роботи і тривалості перерв. Зокрема, в стаж зараховується служба в складі Збройних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах; служба у військах і органах ВЧК, ОГПУ, НКВД, НКГБ, МГБ, Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР, Міністерства охорони громадського порядку СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств внутрішніх справ союзних республік; служба в органах міліції, перебування військовослужбовця в полоні зараховується до стажу роботи в установленому порядку.
Наведене повністю узгоджується з абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до архівної довідки № 439 від 22.06.2012 ОСОБА_1 в період з 22.10.1986 по 05.06.1988 проходив службу у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 .
Також, відомості щодо проходження позивачем військової служби містяться у військовому квитку серії НОМЕР_2 та трудовій книжці серії НОМЕР_3 .
У зв'язку із службою в Республіці Афганістан, ОСОБА_1 видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 .
Отже, період проходження позивачем військової служби в Республіці Афганістан у період ведення бойових дій з 22.10.1986 по 05.06.1988 має зараховуватись до загального стажу в кратному розмірі: 1 місяць проходження служби у зоні бойових дій як 3 місяці загального трудового стажу.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 136 від 13.01.2021 про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для належного захисту порушених прав позивача, необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, з дня звернення за призначенням пенсії - з 08 січня 2021 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 період його роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену) з 21.02.2007 по 24.06.2016 роки; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 зарахувати до загального трудового стажу період проходження ним військової служби в Республіці Афганістан у період ведення бойових дій з 22.10.1986 по 05.06.1988 в кратному розмірі: 1 місяць проходження служби у зоні бойових дій як 3 місяці загального трудового стажу.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 року по справі № 520/4280/21 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Комунального підприємства "Харківський метрополітен".
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують..
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Комунального підприємства "Харківський метрополітен" залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 по справі № 520/4280/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко О.М. Мінаєва
Повний текст постанови складено 29.11.2021 року