29 листопада 2021 року справа №360/4498/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року у справі № 360/4498/21 (головуючий І інстанції О.В. Ірметова ) за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), третя особа - Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антонової В.Є. про закінчення виконавчого провадження ВП № 65344383 від 10.08.21.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року зобов'язано Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити відповідно до абзацу першого пункту 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення додатково за 10 повних календарних років служби в розмірі 76869,00 грн
Стягнуто з Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь позивача середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 липня 2020 року по 11 лютого 2021 року в сумі 3000,00 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 р. у справі № 360/3586/20 змінено - збільшено суму середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з “ 3000 грн.” до : “ 75611,99 грн.”.
В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі № 360/3586/20 залишено без змін.
23 квітня 2021 року на підставі зазначеного рішення були отримані виконавчі листи по справі № 360/3586/20 на суму 153 321 грн. 79 коп.
12 травня 2021 року на підставі виконавчого листа від 23.04.21 по справі №360/3586/20 на суму 76869 грн. відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 65344383.
Виконавчі листи від 23.04.21 по справі № 360/3586/20 на суму 75 611 грн. 99 коп. і 840 грн. 80 коп. були надіслані для виконання до Головного управління державної казначейської служби України у Луганської області.
Від боржника - Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на банківський рахунок позивача надійшли кошти для погашення заборгованості по справі № 360/3586/20: 01.06.21 - 26 562 грн.00 коп.; 11.06.21 - 96 185 грн.22 коп.; 09.07.21 - 840 грн.80 коп. На загальну суму 123 588 грн. 02 коп.
З якої: 840 грн.80 коп. повністю на 100% закривають суму виконавчого листа від 23.04.21 по справі № 360/3586/20 на суму 840 грн. 80 коп. (за даними Держказначейства); 60867 грн. 65 коп. повністю на 100% закривають суму виконавчого листа від 23.04.21 по справі № 360/3586/20 на суму 75611 грн. 99 коп. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів ( ПДФО 18 % - 13 610грн.16 коп. і військовий збір 1,5 % - 1 134 грн. 18 коп. Разом : 60 867 грн.65 коп. + 13 610 грн. 16 коп. + 1 134 грн. 18 коп. = 75 611 грн. 99 коп.) (за даними Держказначейства).
Разом з тим отримана сума 61879 грн. 57 коп. тільки частково на 80,5 % , закриває суму 76869 грн. 00 коп. виконавчого листа від 23.04.21 по справі № 360/3586/20, що знаходився у проваджені виконавчої служби.
Сума в розмірі 76869 грн. 00 коп. повинна була виплачена йому при звільненні з військової служби і є складовою грошового забезпечення. Відповідно до п. 168.5 ст.168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних зокрема військовослужбовцями у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Виконавши рішення суду на 80.5 % і стягнувши з боржника - Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь, тільки 61879 грн. 57 коп., замість 76869 грн. 00 коп. згідно з виконавчим листом від 23.04.21, в порушення п.9 ст. 39 ЗУ “Про виконавче провадження”, Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антоновою Валентиною Євгеніївною, 10 серпня 2021 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 65344383 з формулюванням, що “рішення виконано фактично та в повному обсязі”, що не відповідає дійсності, оскільки стягнута сума в 61 879 грн. 57 коп., менша за суму зазначену в судовому рішенні в 76869 грн. 00 коп. на 14989 грн. 43 коп.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимогу у повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Судом першої інстанції не з'ясовані правові підстави для закриття виконавчого провадження ВП №65344383 виконаного на 80,5% і зменшення суми заборгованості згідно з виконавчим листом від 23.05.21, виданого на суму 76869,00 грн до суми 61879,57 грн.
Суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, розглядаючи природу виникнення боргу Луганського обласного центру комплектування і соціальної підтримки перед позивачем в сумі 76869,00 грн, оскільки це було предметом спору у справі №360/3586/20 рішення по якій набрало законної сили та підлягає виконанню.
Приймаючи судові рішення по справі №360/3586/20, Луганським окружним адміністративним судом і Першим апеляційним адміністративним судом вже враховано, які суми згідно з рішенням є грошовим забезпеченням позивача, а які не відносяться до нього.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/3586/20 віл 11 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 до Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 повних календарних років служби відповідно до абзацу першого пункту 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Зобов'язано Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до абзацу першого пункту 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення додатково за 10 повних календарних років служби в розмірі 76869,00 грн (сімдесят шість тисяч вісімсот шістдесят дев'ять грн 00 коп.).
Рішення набрало законної сили 05 квітня 2021 року.
На виконання зазначеного рішення 23 квітня 2021 року позивачем отримано виконавчий лист (а.с. 34-35).
07.05.2021 державним виконавцем, керуючись вимогами ст. ст. З, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження” (далі - Закон), винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65344383. Копії постанови направлені боржнику для виконання, стягувану - для відома. У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (а.с.40).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 у справі № 360/3586/20 виправлено описку у виконавчому листі в частині зазначення назви боржника.
Листом від 30.06.2021 № ВФЗ-821 Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомив щодо виконання рішення суду по справі № 360/3586/20 від 11.02.2021, а саме, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року по справі № 360/3586/20 щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення додатково за 10 повних календарних років служби в розмірі 76 869 (Сімдесят шість тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 00 коп. виконано в повному обсязі.
Зазначена сума за вирахування податків зарахована на особистий банківський рахунок ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . До листа додано копію витягу з банківського реєстру від 11.06.2021 (а.с. 55-56).
Згідно наданої відомості на користь ОСОБА_1 перераховано 96185,22 грн (а.с. 58).
З наданих Луганським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки відомостей вбачається, що ОСОБА_1 нарахована одноразова грошова допомога в розмірі 76 869,00 грн, з якої відраховано податок на доходи фізичної особи (18%) та військовий збір (1,5%).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач діяв у межах повноважень та спосіб визначений законом, тому відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанов про закінчення виконавчого провадження ВП №65344383 від 10.08.2021 року.
Оцінка суду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначені обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців.
Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Порядок нарахування податку на доходи фізичних осіб врегульовано розділом IV “Податок на доходи фізичних осіб” Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Відповідно до п. 161.1 ст. 161 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Статтею 165 ПК України визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Відповідно до п.п.165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПК України винятки, передбачені цим підпунктом, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов'язану з тимчасовою втратою працездатності.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/3586/20 встановлено, що ОСОБА_1 , заступника начальника відділу соціального забезпечення Луганського обласного військового комісаріату, звільнено у відставку за підпунктом “б” пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час), що підтверджено витягом із наказу командувача військ оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” (по особовому складу) від 06 липня 2020 року № 189.
В наказі військового комісара Луганського обласного військового комісаріату (по стройовій частині) від 10 липня 2020 року № 129 зазначено, що вислуга років у Збройних Силах України станом на 10 липня 2020 року становить: календарна - 08 років 02 місяці 19 днів, пільгова - 01 рік 05 місяців 18 днів, загальна - 09 років 08 місяців 07 днів. Наказано виплатити ОСОБА_2 відповідно до абзацу першого частини другої статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” одноразову грошову допомогу по звільненню в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за 1 (один) календарний рік в розмірі: 7686 (сім тисяч шістсот вісімдесят шість) грн 90 коп.
Отже, виплата одноразової грошової допомоги по звільненню в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за 1 (один) календарний рік в розмірі: 7686,90 грн. пов'язана саме з відставкою позивача.
Таким чином, одноразова грошова допомога по звільненню має компенсаційний характер та за своєю суттю є фінансовою допомогою.
Аналіз вказаних норм та обставин, дає підстави для висновку, що одноразова грошова допомога, нарахована відповідно до абзацу першого частини другої статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, підлягає обов'язковому включенню до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Крім того, підпунктом 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців...та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС).
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, постановою №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови № 704).
Таким чином, одноразова грошова допомога, нарахована відповідно до абзацу першого частини другої статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, не є грошовим забезпеченням військового службовця, на яке розповсюджується застосування п.п. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України щодо звільнення від сплати військового збору.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що відсутність у судовому рішення вказівки на обов'язкове відрахування обов'язкових податків та зборів, не звільняє боржника, у разі виплати на користь стягувача доходів, які підлягають обов'язковому включенню до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, від нарахування та сплати за стягувача обов'язкових податків та зборів.
Згідно з п.1 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Згідно з п.п.3-5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”. Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Відповідно до п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Таким чином, відповідач, утримавши при сплаті коштів за рішенням суду у справі № 360/3586/20 податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, повинен був нарахувати та виплатити грошову компенсацію на таку ж суму.
При цьому, питання щодо компенсації втрат доходів позивача у зв'язку з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів виходить за межі предмету спору у справі № 360/4498/21 та є окремим предметом спору з іншим складом сторін у справі, про що правильно зазначив суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач діяв у межах та спосіб визначений законом, тому відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 65344383 від 10.08.21, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення в цій частині є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року у справі № 360/4498/21 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року у справі № 360/4498/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 29 листопада 2021 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 29 листопада 2021 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв