29 листопада 2021 року справа №360/2431/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року по справі №360/2431/21 (суддя 1-ї інстанції Свергун І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним рішення відповідача про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком, починаючи з 26.01.2021;
- зобов'язати відповідача призначити дострокову пенсію за віком, як учаснику бойових дій (військовозобов'язаного, резервіста) та нарахувати суми пенсії, починаючи з 26.01.2021.
В обґрунтування позову зазначила, що є державним службовцем, працює в Біловодському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Луганської області на посаді головного спеціаліста командування.
08 квітня 2016 року їй надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення».
17.06.2020 позивачем укладено контракт про проходження громадянином України служби у військовому резерві Збройних Сил України, військове звання - солдат, 10.08.2020 отримала тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.
Пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058 визначено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, після досягнення чоловіками 55 років, жінками 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, у жінок 20 років.
Маючи необхідний вік (позивачу виповнилося 50 років) та страховий стаж (станом на 23.01.2021 - 33 роки 9 місяців 20 днів згідно довідки відповідача) 26 січня 2021 року подала на веб-портал Пенсійного фонду України анкету-заяву та пакет документів для призначення пенсії відповідно до п. 4 частини першої статті 115 Закону № 1058.
Після звернення на Урядову гарячу лінію 08.04.2021 отримала відповідь, що пенсія призначається автоматично після досягнення пенсійного віку за нормами ст.26 Закону - 60 років, для призначення дострокової пенсії за віком, як учаснику бойових дій позивачці запропоновано звернутися особисто до управління ПФУ за місцем реєстрації.
08.04.2021 звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. 4 частини 1 ст. 115 Закону № 1058 про призначення дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій, а 26.04.2021 отримала повідомлення про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком, як учаснику бойових дій в зв'язку з тим, що право на пенсію держслужбовцям Збройних Сил України цим Законом не передбачено.
Вважає таку відмову протиправною.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 26.04.2021 № 1239-31-8/3291 про відмову позивачу в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Біловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком як учаснику бойових дій та нарахувати суми пенсії з дати звернення 08.04.2021, згідно п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання судових витрат по справі.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Статус учасника бойових дій до 25.07.2018 надавався не тільки військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним), але й іншим особам, які не проходили військову службу, однак захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції.
Позивачу посвідчення учасника бойових дій видано 08.04.2016.
В період проведення АТО та ООС позивач проходила державну службу на час звернення з заявою про призначення пенсії позивач також має статус державного службовця.
На момент надання позивачу статусу учасника бойових дій, до переліку осіб, які могли набути цей статус, були включені працівники Збройних Сил, про що свідчить зміст пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551 -XIІ та абзацу першого пункту 2 Порядку № 413 в редакції, чинній на дату отримання позивачем статусу учасника бойових дій.
Позивач визнана учасником бойових відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII з дотриманням Порядку № 413 як працівник Збройних Сил України, який захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, а не як військовослужбовець (резервіст, військовозобов'язаний).
Отже, право на призначення позивачу дострокової пенсії на підставі п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058 відсутнє.
Позивач не відноситься до резервістів і військовозобов'язаних, оскільки контракт про проходження громадянином України служби у військовому резерві Збройних Сил України укладено позивачем 17.06.2020, а взято на військовий облік 10.08.2020, тобто після отримання статусу учасника бойових дій (посвідчення учасника бойових дій видано 08.04.2016).
Позивачем не надано доказів проходження ним саме військової служби у зоні АТО при наданні статусу учасника бойових дій. Виконання ж позивачем у зоні АТО службових обов'язків як працівника Збройних Сил не надає тих самих прав на зниження пенсійного віку та страхового стажу, що і військовослужбовцям (військовозобов'язаним, резервістам), оскільки це не передбачено пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-ІV.
Зобов'язавши відповідача призначити пенсію позивачу суд першої інстанції втрутився до дискреційних повноважень пенсійного органу.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає заяву у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 з 30.09.2014 працює на посаді головного спеціаліста в Біловодському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Луганської області (до реорганізації Біловодський районний військовий комісаріат Луганської області) та їй присвоєно 8 ранг державного службовця (арк. спр. 10-12, 19-22).
Згідно з копіями витягів із наказів першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей) (по стройовій частині) від 07.12.2015 № 341, від 18.06.2018 № 13дск, від 12.07.2018 № 65/дск працівник ЗСУ ОСОБА_1 у період з 30.09.2014 по 30.04.2018 та з 10.05.2018 перебувала у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань (арк. спр. 14, 16-17).
На підставі наказу від 07.12.2015 № 341 Біловодським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Луганської області видано позивачу довідку від 26.01.2021 № 250 про безпосередню участь особи в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, що вона дійсно в період з 30.09.2014 по 30.04.2018 перебувала на посаді державного службовця Збройних Сил України у Біловодському РВК Луганської області та безпосередньо приймала участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області (арк. спр. 15).
На підставі наказів від 18.06.2018 № 13дск, від 12.07.2018 № 65/дск Біловодським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Луганської області видано позивачці довідку від 26.01.2021 № 249 про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення позивач дійсно в період з 10.05.2018 по теперішній час бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів (арк. спр. 18).
08.04.2016 Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 видано посвідчення учасника бойових дій (арк. спр. 13).
17.06.2020 між позивачем та Луганським обласним військовим комісаріатом оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » укладено контракт про проходження громадянином України служби у військовому резерві Збройних Сил України (арк. спр. 25-26).
Тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного від 10.08.2020 № 4693, виданого позивачу, підтверджується, що позивачку взято на військовий облік військовозобов'язаних жінок з 10.08.2020 (арк. спр. 24).
08.04.2021 ОСОБА_1 звернулася до Біловодського ОУПФУ з заявою про призначення пенсії за віком, до якої надала необхідний пакет документів (арк. спр. 45-46).
За інформацією, що міститься в ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, страховий стаж ОСОБА_1 для розрахунку права на пенсію за віком складає 33 роки 9 місяців 20 днів (арк. спр. 75).
26.04.2021 Біловодським ОУПФУ прийнято рішення № 1239-31-8/3291 «Про відмову в призначенні пенсії».
В обґрунтування рішення відповідач зазначив, що при розгляді поданих документів встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивач на час проведення АТО обіймала посади, які відносяться до посад державної служби зі встановленням відповідного рангу державної служби. Тобто в період проведення АТО та ООС ОСОБА_1 проходила державну службу. На теперішній час продовжує працювати на вищевказаній посаді, яка відноситься до посад державної служби. З посиланням на приписи нормативно-правових актів та відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058, п.4.3 Порядку №22-1 позивачу відмовлено в призначенні пенсії (арк. спр. 76-77).
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що позивач надав документи на підтвердження наявності підстав призначення пенсії згідно вимог п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058, як військовослужбовець - учасник бойових дій. Оскільки позивач є учасником бойових дій, досягла віку 50 років, має трудовий стаж більше 25 років, вона підпадає під дію вимог п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного Фонду України визначено Законом № 1058-IV.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058 в редакції, чинній з 01.01.2020 року та яка діяла на час звернення позивача з заявою про призначення дострокової пенсії, було встановлено, що військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Згідно із пунктом 19 частини першої статті 6 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII) учасниками бойових дій визнаються, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Згідно із пунктом 20 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII учасниками бойових дій визнаються, зокрема особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
На підставі пункту 21 частини першої статті6 Закону №3551 учасниками бойових дій визнаються, зокрема , особи, які у період до набрання чинності Законом України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника бойових дій, довідка про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення, а для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 статті 6 Закону № 3551-XII, також документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (при призначенні пенсії згідно з абзацом шостим пункту 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV).
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що правом на дострокове призначення пенсії за віком за визначених умов наділені не всі особи зі статусом учасника бойових дій, а тільки ті особи, які є військовослужбовцями, резервістами чи військовозобов'язаними, або особами, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Так, у частині дев'ятій статті 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» містяться визначення категорій громадян України щодо військового обов'язку, відповідно до яких:
військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - це особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Як свідчать матеріали справи, позивач з 2020 року є резервістом і військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку в Біловодському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Луганської області (до реорганізації Біловодський районний військовий комісаріат Луганської області), що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного від 10.08.2020 № 4693, виданого Біловодським районним військовим комісаріатом Луганської області, та контрактом від 17.06.2020 про проходження громадянином України служби у військовому резерві Збройних Сил України (арк. спр. 24-26).
Однак, статус учасника бойових дій в 2016 році позивачу надано, як працівнику Збройних Сил України, яка безпосередньо брала участь в АТО, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення АТО.
Тобто, на час отримання статусу учасника бойових дій позивач не мала статусу військовослужбовця, резервіста чи військовозобов'язаного, а відтак на неї не розповсюджуються пільги щодо призначення дострокової пенсії за віком згідно з п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058.
Відтак, рішення відповідача про відмову в призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, тому наявні підстави для його скасування та відмови в задоволенні позовних вимог, що обумовлює задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями139, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року по справі №360/2431/21 - задовольнити.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року по справі №360/2431/21 - скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 29 листопада 2021 року та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 29 листопада 2021 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв