29 листопада 2021 року справа №200/670/21-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року по справі №200/670/21-а (суддя 1-ї інстанції Толстолуцька М.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Донецькій області від 17.12.2020 №531 о/с «По особову складу», в частині звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію з 18 грудня 2020 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Донецькій області 15.12.2020 №2479 «Про порушення службової дисципліни працівників ГУНП в Донецькій області та покарання винних», яким позивача було звільнено зі служби за грубе порушення службової дисципліни, в частині звільнення старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів кримінальної поліції Центрального відділу поліції з 18.12.2020 ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ГУНП в Донецькій області поновити позивача на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів кримінальної поліції Центрального відділу поліції з 18.12.2020;
- стягнути з ГУНП в Донецькій області середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення по час поновлення в посаді.
В обґрунтування позову зазначив, що службове розслідування щодо позивача було розпочате без наявних обставин та з порушенням Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції.
Про факт проведення службового розслідування позивача повідомлено під час перебування під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі, що позбавило його права на залучення представника (адвоката) з метою захисту прав під час проведення службового розслідування.
За результатами службового розслідування позивача ознайомлено лише з наказом про звільнення.
Також позивача звільнено зі служби під час утримання в Слідчому ізоляторі без наявності обвинувального вироку, що суперечить Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про Національну поліцію», Кодексу законів про працю України, Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ № 531 о/с Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 17 грудня 2020 року в частині звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію з 18 грудня 2020 року.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 15.12.2020 №2479 «Про порушення службової дисципліни працівників Головного управління Національної поліції в Донецькій області та покарання винних», в частині звільнення старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів кримінальної поліції Центрального відділу поліції з 18.12.2020 ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів кримінальної поліції Центрального відділу поліції з 19 грудня 2020 року.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу період з26 травня 2021 року по 01 липня 2021 року у розмірі 9300,74 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Рішення про захід впливу у вигляді звільнення зі служби вжито до позивача за дії, які виразились у скоєнні несумісного з подальшим проходженням служби вчинку, який підриває авторитет поліції та її працівників в очах громадськості, порушенні етики поведінки поліцейського.
Наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних підставах та ніяким чином не відноситься до встановлення у діях позивача вини або невинуватості у скоєнні злочину, що є компетенцією органів досудового розслідування та суду. Позивача звільнено зі служби в поліції саме за порушення службової дисципліни, а не у зв'язку із вчиненням злочину.
Позивачем судове рішення не оскаржується.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача, не надаючи оцінку судовому рішенню в частині задоволення та відмови в задоволенні позову, які сторонами не оскаржуються.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає заяву у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 з 07 листопада 2015 року прийнятий на службу в поліцію відповідно до наказу №42 о/с від 07.11.2015 /том 1 а.с.173/.
22 серпня 2019 року наказом ГУНП в Донецькій області №383 о/с капітана поліції ОСОБА_1 призначено старшим оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Центрального відділу поліції /том 1 а.с.174/.
06 жовтня 2020 року о 21:09 в Центральному ВП ГУНП в Донецькій області зареєстровано в системі ІПНП (ЄО) за № 38173 інформацію, що працівниками ДБР у м. Краматорську повідомлено ОСОБА_1 про підозру у кримінальному провадженні № 62020050000000194, перекваліфікованого на ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357, ч, 2 ст. 28 ч 2 ст. 365, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 371 КК України /том 1 а.с.176/.
В зв'язку із надходженням до ВІОС УКЗ ГУНП в Донецькій області з Центрального ВП ГУНП в Донецькій області повідомлення про можливе вчинення неправомірних дій, зокрема ОСОБА_1 , з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарних проступків, наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 20 жовтня 2020 року №2095 призначено службове розслідування за вказаним фактом /том 1 а.с. 175/.
За результатом проведеного службового розслідування 17 листопада 2020 року складено висновок службового розслідування, затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Донецькій області генералом поліції М. Семенишиним.
У ході службового розслідування позивач на підставі статті 63 Конституції України відмовився від надання пояснень.
Висновком службового розслідування визначено, що 26 вересня 2019 року позивач разом з ОСОБА_2 , виконуючи свої службові обов'язки у складі резервної слідчо-оперативної групи Центрального ВП ГУНП в Донецькій області прибули на місце виявлення трупа громадянина ОСОБА_3 , діючи умисно, за попередньою змовою, направленою на заволодіння карткою банку «Монобанк», скориставшись відсутністю стороннього нагляду, таємно, шляхом викрадення, незаконно заволоділи платіжною карткою банку «Монобанк» та сім-картою, які належали громадянину Б. Вказані банківську та сім-карти ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 використали у подальшій злочинній діяльності.
Так, 11 січня 2020 року ОСОБА_5 , виконуючи свої службові обов'язки, отримав оперативну інформацію щодо надходження до відділення «Нова пошта» № 7, розташованого за адресою: м. Маріуполь, бул. Б.Хмельницького, 19-а, відправлення, в якому знаходиться наркотичний засіб метадон. Дану інформацію він повідомив старшим оперуповноваженим Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області капітану поліції ОСОБА_1, майору поліції ОСОБА_30, старшому оперуповноваженому ВКП цього є відділу поліції старшому лейтенанту поліції ОСОБА_31 та оперуповноваженому сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області рядовому поліції ОСОБА_6 , разом з якими, 11 січня 2020 року близько 16:00 попрямував на місце пригоди, не повідомивши за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» про отриману оперативну інформацію.
За вказаною адресою ОСОБА_7 та позивачем був затриманий громадянин Р., у якого поліцейські знайшли та вилучили ключ з биркою, на який містився напис за адресою тимчасового проживання останнього по АДРЕСА_1 . Продовжуючи незаконне затримання, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на автомобілі VW Passat, відвезли громадянина ОСОБА_8 на стоянку транспортних засобів, та, продовжуючи виконання спільного злочинного умислу, здійснюючи контроль руху громадянина Р. відвели його до квартири, яку він з батьком винаймали.
Надалі, за відсутності вмотивованого рішення суду, без згоди та дозволу власника чи користувача квартири, перевищуючи надані службові повноваження, погрожуючи фізичною розправою, за попередньою змовою ОСОБА_5 та ОСОБА_1 незаконно провели обшук вказаної квартири, при проведенні якого виявили електронні ваги, наркотичний засіб метадон вагою близько 3,5 г, який громадянин ОСОБА_8 зберігав для власного вживання без мети збуту та картку банку «Ощадбанк», на ім'я дружини громадянина Р., яку, діючи умисно, заволоділи шляхом зловживання своїм службовим становищем з метою отримання грошових коштів, які знаходились на даній картці.
Далі, працівники поліції, використовуючи знайдені ними при проведенні обшуку електронні ваги здійснили розподіл вказаного наркотичного засобу до пакетів, у результаті чого виготовили близько 16 пакетів-згортків з наркотичним засобом метадоном. Потім ОСОБА_9 помістив вказані пакети з метадоном до кишені куртки громадянина Р., після чого, діючи зі спільним умислом, перевищуючи службові повноваження з метою штучного нарощення показників своєї службової діяльності, почали здійснювати на громадянина Р. психологічний тиск шляхом висловлення погроз йому та членам його родини фізичною розправою, вимагаючи від нього зізнання у тому, що він приїхав до міста Маріуполя Донецької області збувати наркотичні засоби шляхом розкладання так званих «закладок».
Перебуваючи під психологічним тиском працівників поліції громадянин Р., погодився обмовити себе та у подальшому надати свідчення, на яких наполягали ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Далі, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 відвели громадянина Р. на стоянку транспортних засобів та на автомобілі Passat, доставили громадянина Р. за адресою: бул. Б. Хмельницького, м. Маріуполь, Донецька область.
Перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_1 , маючи спільний умисел з ОСОБА_2 , діючи відповідно до плану спільних злочинних дій, направленого на здійснення неправдивого повідомлення органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, попередньо створивши штучні докази винуватості громадянина ОСОБА_8 у вчиненні тяжкого злочину, 11 січня 2020 року о 17:18, з власного мобільного телефону зателефонував за телефонним номером 102 та здійснив виклик слідчо-оперативної групи, у зв'язку з виявленням у громадянина ОСОБА_8 наркотичного засобу, який він зберігав з метою збуту.
Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_1 продовжили незаконне затримання громадянина ОСОБА_8 до приїзду слідчо-оперативної групи, яка прибула на місце події 11 січня 2020 року близько 18:00.
У подальшому слідчим Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області у період часу з 18:00 до 18:40 на місці події у дворі будинку, який розташований за адресою: бул. Хмельницього у м. Маріуполь проведено огляд місця події, за результатами якого громадянин ОСОБА_8 добровільно видав наркотичний засіб метадон, який знаходився у 16 згортках, та діючи відповідно до вказівок та погроз ОСОБА_10 та ОСОБА_11 пояснив, що зберігає даний наркотичний засіб з метою розповсюдження шляхом так званих «закладок».
За результатами проведеного огляду місця події о 19:00 громадянин ОСОБА_8 був затриманий слідчим Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_12 у порядку ст. 208 КПК України та доставлений працівниками вказаного відділу поліції ОСОБА_13 та ОСОБА_14 до Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області.
Надалі ОСОБА_5 та ОСОБА_15 за не притягнення до кримінальної відповідальності, а також звільнення з-під варти, поставили громадянину ОСОБА_8 вимогу надати гроші у сумі 200 000 грн. Надалі ОСОБА_5 та ОСОБА_15 повторно поставили вимогу затриманому щодо надання грошей у сумі 100000 грн. Затриманий зателефонував своїй дружині та, не кажучи, що його затримали працівники поліції, повідомив про потребу у грошових коштах у розмірі 100000 грн. Через деякий час дружина зателефонувала та повідомила, що взяла позику у сумі 50000 грн.
Далі, ОСОБА_5 , діючи з спільним умислом, згідно з планом раніше обговорених дій разом з ОСОБА_14 , передав громадянину Р. номер карти банку « Монобанк », яка належала громадянину ОСОБА_3 та повідомив про необхідність переведення грошових коштів на дану картку за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності та звільнення з-під варти протягом трьох днів.
Громадянин ОСОБА_8 зателефонував своїй дружині та повідомив номер картки, а також про необхідність переводу грошових коштів на вказану картку. Дружина затриманого пішла до банкомата самообслуговування, який розташований за адресою: вул. Шевченка, 223, м. Нікополь Дніпропетровської області , у магазин « Варус », де в період часу з 21:41 по 21:49 чотирма платежами здійснила перевід коштів на вказаний рахунок загальною сумою 47 997 грн. Однак у цей же день, коли дружина затриманого дізналася, що чоловіка затримано працівниками поліції, останньою здійснено дзвінок на лінію обслуговування «Монобанку» та повідомлено про можливе шахрайство, у зв'язку з чим переказані кошти було заблоковано.
Також, діючи зі спільним умислом, ОСОБА_5 та ОСОБА_15 , погрожуючи кримінальною відповідальністю та застосуванням тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_8 , змусили останнього назвати пін-код від банківської карти « Ощадбанк », що видана на ім'я дружини, яка фактично використовувалась затриманим. Перебуваючи під тиском, громадянин Р. повідомив пін-код від банківської карти позивачу та ОСОБА_16 .
Надалі ОСОБА_5 та ОСОБА_15 заволоділи коштами з банківської карти «Ощадбанк» у сумі 5500 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність направлену на зняття коштів, отриманих шляхом обману, картку банку «Монобанк» ОСОБА_15 та ОСОБА_5 , здійснили спробу зняття грошових коштів з картки банку «Монобанк», проте зняти грошові кошти їм не вдалось, оскільки дані кошти були заблоковані.
У подальшому, бажаючи отримати кошти, які були переслані на платіжну картку банку «Монобанк» позивач та ОСОБА_5 спробували перевести кошти на картку «Приватбанку», що належить знайомій ОСОБА_17 , проте кошти перевести не вдалося.
Діючи від імені померлого громадянина Б. позивач , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 здійснив телефонний дзвінок на телефон технічної підтримки АТ «Універсал банк», та повідомив оператору неправдиву інформацію про те, що на вказану картку банку «Монобанк» були отримані грошові кошти за продаж скутеру, та в подальшому в процесі спілкування намагався розблокувати кошти наявні на вказаній картці. Використовуючи мобільний додаток «Вайбер», користаючи додатком банку «Монобанк» повідомили оператору служби підтримки банку неправдиву інформацію та кошти було розблоковано. Частина коштів була знята у банкоматах м. Маріуполя та розподілена між ОСОБА_14 та ОСОБА_2 , також здійснено платежі в мережі Інтернет. Загалом, неправомірними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_10 завдано майнової шкоди громадянину ОСОБА_8 на суму 47997 грн.
Під час службового розслідування встановлено, що 02.09.2020 ВІОС УКЗ ГУНП в області проведено службове розслідування, за фактом відкриття 30.01.2020 ТУ ДБР, розташованим у м. Краматорську, кримінального провадження №№62020050000000194 за ч.3 ст. 368 КК України відносно капітанів поліції ОСОБА_10 та ОСОБА_18 .
Також, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 запропоновано провести опитування з використанням поліграфа.
ОСОБА_15 надав згоду на проведення опитування з використанням поліграфа.
Так, 12.08.2020 з метою визнання можливої причетності працівника поліції до отримання ним неправомірної вигоди у грошовому еквіваленті за не притягнення особи до кримінальної відповідальності, з використанням поліграфа «Axciton» №09-16 СВ 458, проведено психологічне дослідження стосовно старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції
ОСОБА_21 ході попередньої співбесіди Є. ОСОБА_15 пояснив, що на цей час не має серйозних фактів у своїй біографії і трудовій діяльності, пов'язаних з протиправними діями, кримінальними зв'язками, наявністю залежної поведінки.
Під час бесіди стало відомо, що ОСОБА_15 знає громадян П. та ОСОБА_22 які є батьком та сином. Взимку цього року, в кінці січня, він з колегами проводив затримання останніх біля відділення «Нової пошти» (П. отримав пакунок з наркотиками, які мав намір здобувати. І. фасував наркотичні засоби по пакетах та робив «закладки» у центрі міста Маріуполь). Після цього була викликана слідчо-оперативна група, для вилучення наркотиків, Потім І. та ОСОБА_24 були доставлені до Центрального відділу поліції для проведення допиту, фотографування, проведення дактилоскопії та інш. У П. при собі був паспорт громадянина України, а в І. свідоцтво про народження, які після затримання останніх знаходились у позивача, тому що після доставлення затриманих осіб до ІТТ документи поліцейськими не приймаються ( жінка І. відмовилась їх забирати на тв. ці документи так і залишились у ОСОБА_21 , який за них забув).
Також ОСОБА_15 повідомив, що знає хто такий гр. ОСОБА_25 та сказав, що він проходив по ст. 309 КК України та на цей час є померлим. Про наявність якихось його речей або документів, ОСОБА_15 заперечив.
До перевірки на поліграфі ставився адекватно. Сказав, що у нього вдома та в робочому кабінеті було проведено обшук по заяві гр.-ки К., яка стверджує, що ОСОБА_15 вимагав з неї та її чоловіка грошові кошти за не притягнення гр.-на ОСОБА_22 до кримінальної відповідальності. опитуваний заперечує ці факти і вважає, що гр- ОСОБА_26 має образу та злість по відношенню до нього та таким чином мститься йому за затримання свого чоловіка.
Поручитися за своїх колег, стосовно того, що вони не могли вимагати гроші з перелічених осіб ( ОСОБА_27 ) досліджуваний не хоче.
Вважає, якщо факт вимагання мав місце, то за це винні особи повинні нести покарання згідно з чинним законодавством України та другого шансу надавати не можна.
Згідно з висновком вказаного службового розслідування підтвердити чи спростувати свідчення щодо причетності ОСОБА_21 та ОСОБА_10 до вчинення кримінального правопорушення без проведення слідчих дій не представилось можливим. Рішення щодо подальшого проходження ОСОБА_14 та ОСОБА_2 служби в Національній поліції України, буде прийнято відповідно до вимог п. 10 ст. 77 закону України «Про Національну поліцію».
06.10.2020 Територіальним управлінням державного бюро розслідувань, розташованим у місті Краматорську, кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні №620200050000000194 було перекваліфіковано на ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357, ч, 2 ст. 28 ч 2 ст. 365, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 371 КК України та 06.10.2020 слідчим ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_2 та ОСОБА_20 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.
Надалі ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 8 жовтня 2020 року підозрюваному ОСОБА_20 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому залишати житло строком на 2 місяці, тобто з 08.10.2020 по 08.12.2020 включно.
Надалі встановлено, що 16.10.2020 до УКЗ ГУНП в Донецькій області з управління запобігання корупції Національної поліції України надійшов лист (вх.. №4834 від 21.09.2020), в якому УКЗ Національної поліції України пропонує відсторонити від виконання повноважень ОСОБА_21 та ОСОБА_10 , забезпечити проведення службового розслідування за фактом повідомлення про підозру вказаним працівникам поліції, також вивчити під час службового розслідування належність здійснення контролю з боку безпосередніх керівників за вказаними поліцейськими.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року підозрюваному ОСОБА_20 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» у межах строку досудового розслідування, а саме до 4 грудня 2020 року включно та визначено розмір застави в межах 287 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630539 грн.
Під час службового розслідування встановлено факт вимагання та отримання неправомірної вигоди поліцейськими, зокрема ОСОБА_14 .
Крім цього встановлено, що працівниками Центрального ВП ГУНП Донецької області, зокрема ОСОБА_14 в порушення п.6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 8 лютого 2019 року №100, невідкладно не повідомлено за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» про отриману оперативну інформацію.
Причинами та умовами порушення службової дисципліни стала особиста недисциплінованість, зокрема ОСОБА_21 , що виразилось у недотриманні ним вимог антикорупційного законодавства, Закону України «Про національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Конституції України, наказів МВС України та неналежний контроль за службовою діяльністю особового складу з боку начальника сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Центрального ВП ГУНП Донецької області майора поліції ОСОБА_28 і на той час начальника ВКП Центрального ВП ГУНП Донецької області майора поліції ОСОБА_29 .
Відповідно до зазначеного висновку службове розслідування за фактом повідомлення про можливе вчинення неправомірних дій, зокрема старшим оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Центрального ВП ГУНП Донецької області капітаном поліції ОСОБА_14 вирішено закінчити; за порушення службової дисципліни, вимог пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», частини 2 статті 19 Конституції України, пункту 6 розділу П Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, абзаців 1, 2 пункту 1 розділу П Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179 , старшого уповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Центрального ВП ГУНП Донецької області капітана поліції ОСОБА_21 звільнити зі служби в поліції /том 1 а.с.181-194/
Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 15 грудня 2020 року №2479 «Про порушення службової дисципліни працівниками ГУНП в Донецькій області та покарання винних» за скоєння вчинку, не сумісного з подальшим проходженням служби в лавах Національної поліції України, порушення службової дисципліни, що виразилися у недотриманні вимог пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», частини 2 статті 19 Конституції України, пункту 6 розділу П Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, абзаців 1, 2 пункту 1 розділу П Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Центрального ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції /том 1 а.с.77-82/.
Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 531 о/с від 17 грудня 2020 року, відповідно до розділу VІІ Закону України «Про Національну поліцію» вирішено звільнити зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) капітана поліції ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Центрального ГУНП в Донецькій області з 18 грудня 2020 року, без встановлення премії у грудні місяці /том 1 а.с. 83/.
18 грудня 2020 року позивач отримав дублікат трудової книжки, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного, витяг з наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 531 о/с від 17 грудня 2020 року, що підтверджується розпискою /том 2 а.с. 29/
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що конкретних фактів порушення позивачем службової дисципліни чи відомостей щодо вчинення ним будь-яких інших дій, які можна кваліфікувати як дисциплінарний проступок, у висновку службового розслідування не зазначено. Висновок службового розслідування фактично тотожній змісту повідомлення про підозру, врученого позивачу.
Релевантні джерела права та акти їх застосування.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 62 Конституції України визначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину <…>.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII): У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно пунктів 1, 2 статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
На підставі частин першої та другої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Пункт 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII визначає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" №2337 від 15.03.2018 року затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
На підставі статті 1 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.
Згідно частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту визначено поняття дисциплінарного проступку, а саме дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
На підставі частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту).
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту визначено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Згідно статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Частинами першою та другою статті 15 Дисциплінарного статуту встановлено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій (ч. 1 ст. 18 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини третьої статті 18 Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Згідно частини другої статті 19 Дисциплінарного статуту висновок за результатами службового розслідування підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
На підставі частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Частиною четвертою статті 19 Дисциплінарного статуту встановлені обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського, а частиною 6 цієї статті встановлені обставини, що обтяжують відповідальність поліцейського.
Відповідно до частини сьомої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Порядок проведення службових розслідувань регулюється Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893 (далі - Інструкція №893)
Відповідно до пункту 1 Інструкції №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
На підставі пункту 2 Інструкції №893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;
повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;
надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції»;
ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;
недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;
недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;
втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;
розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;
порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;
перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку.
Згідно з пунктом 4 Інструкції №893 у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо) (…)
Як визначено пунктом 1 розділу 5 Інструкції №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 2 розділу 5 Інструкції №893 службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування.(…)
Згідно пункту 4 розділу 5 Інструкції №893 службове розслідування має встановити:
наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
вид і розмір заподіяної шкоди;
причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 2 розділу 6 Інструкції №893 визначено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Відповідно до пункту 3 розділу 6 Інструкції №893 уУ вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:
дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
підстава для проведення службового розслідування;
форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження) (…)
згідно пункту 4 розділу 6 Інструкції №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;
пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;
обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов'язаних з державною таємницею, поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких зазначаються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу і посадової особи, який(а) видав(ла) цей наказ.
На підставі пункту 5 розділу 6 Інструкції №893 у резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:
висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;
вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;
відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Оцінка суду.
Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції був досліджений Висновок службового розслідування, зміст якого є тотожнім змісту повідомлення про підозру капітану поліції ОСОБА_20 по кримінальному провадженню №62020050000000194 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 371 КК України, вирок по якому на час розгляду справи не ухвалено.
Аналіз вищезазначених нормативно-правових актів свідчить, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого і є саме з'ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи.
З урахуванням приписів частини першої статті 62 Конституції України у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду відносно ОСОБА_1 будуть усі правові підстави для звільнення позивача з посади, проте висновки службового розслідування містять лише ті порушення, які інкримінуються позивачу у кримінальному провадженні та яким буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження.
Службовий висновок не містить самостійно доведених фактів, які б підтверджували порушення позивачем службової дисципліни (як наприклад відсутні пояснення осіб та інші докази, які підтверджують наявність у діях позивача ознак дисциплінарного правопорушення).
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 23 січня 2020 року у справі №520/8550/18, від 28.02.2020 у справі № 818/1274/17.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що факт порушення ОСОБА_14 службової дисципліни відповідачем в ході службового розслідування не встановлено.
Таким чином, під час службового розслідування відповідачем не було встановлено жодних вчинків позивача (дій чи бездіяльності), які містять ознаки порушення ним саме службової дисципліни, ніж ті, які є предметом доказування в кримінальному провадженні №62020050000000194 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 371 КК України.
Матеріали службового розслідування, (які мають самостійні правові підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності) не підтверджують наявність у ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.
При цьому не повідомлення позивачем за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» про отриману оперативну інформацію, не можу бути кваліфіковане як порушення пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, оскільки повідомлення оперативними працівниками поліції оперативної інформації за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» не відповідає сутності роботи вказаних осіб.
Верховним Судом сформовано усталену практику, відповідно до якої вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підстави притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за наслідками службового розслідування, яким встановлено склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та порушення Присяги поліцейського.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого прямий начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи, або іншого виду юридичної відповідальності. Адміністративний суд під час розгляду справи на підставі встановлених ним обставин повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Отже, висновок службового розслідування є необґрунтованим, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 15 грудня 2020 року № 2479 «Про порушення службової дисципліни працівниками ГУНП в Донецькій області та покарання винних» в частині звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 та № 531 о/с Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 17 грудня 2020 року в частині звільнення зі служби в поліції позивача та поновлення позивача в органах Національної поліції зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В іншій частині рішення не оскаржується, тому оцінка його законності та обґрунтованості апеляційним судом не надається.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки в межах доводів апеляційної скарги судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат по справі не здійснюється.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року по справі №200/670/21-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року по справі №200/670/21-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 29 листопада 2021 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 29 листопада 2021 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді Е.Г. Казначеєв
І.В. Сіваченко