ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 листопада 2021 року м. Київ № 640/4468/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомДепартаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
доТовариства з обмеженою відповідальністю «ЯВІР-95»
простягнення фінансових санкцій у розмірі 137 700, 00 грн.,
Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯВІР - 95» про стягнення фінансових санкцій у розмірі 137 700, 00 грн., за постановою «Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини» від 11.01.2021 року № 02-21.
Ухвалою суду від 24 лютого 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем вимог припису органу охорони культурної спадщини та ухилянням від укладання охоронного договору на пам'ятку.
Відповідачем через канцелярію суду 12 березня 2021 року подано відзив відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі та просить врахувати його при прийняті судового рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Судом встановлено, що будинок на вул. Верхній Вал 42 є пам'яткою архітектури місцевого значення - будинок житловий, 1877р., 1911 р. прибудова (наказ Міністерства культури України від 15.10.2014 року №869), охоронний № 933-Кв.
Територія між будинками на вул. Верхній Вал, 42 та вул. Верхній Вал, 44 у Подільському районі м. Києва розташовується в межах Центрального історичного ареалу міста, в археологічній та архітектурній охоронній зоні (відповідно до діючого Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804; розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.02 р. № 979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії культури в м. Києві», на території пам'ятки ландшафту і історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» (наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.10 № 58/0/16-10, в редакції наказу Міністерства культури України від 16.06.2011 № 453/0/16-11, охоронний № 560-Кв), в межах пам'ятки археології місцевого значення «Культурний шар Подолу» (рішення виконкому Київської міськради від 17.11.1987 № 1112) та пам'ятки археології місцевого значення - Дерев'яний водопровід (водогін) та замощення вулиць XVII-XVIII ст. (рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 17.11.1987 № 1112), на території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» (постанова Ради Міністрів УРСР від 18.05.1987 № 183) - охороняється законодавством України у сфері охорони культурної спадщини.
В межах компетенції, представниками позивача, в порядку здійснення охоронних заходів, було здійснено візуальне обстеження об'єкту культурної спадщини на вул. Верхній Вал 42 у Подільському районі м. Києва.
При огляді вищевказаного об'єкту та прилеглої території виявлено, що частина ділянки, між будинками за адресою: вул. Верхній Вал 42 та вул. Верхній Вал 44, впритул до останнього, огороджена парканом.
За наявною у позивача інформацією, замовником робіт на вказаному об'єкті є ТОВ «ЯВІР-95». Відповідно до електронної бази, станом на 18.12.2020 року дозвіл на проведення земляних робіт за вищевказаною адресою не реєструвався, науково-проектна документація не погоджувалася, дозвіл на проведення робіт не надавався.
Враховуючи викладене, Департаментом з метою захисту та збереження пам'ятки, винесено та направлено відповідачу припис №308/П від 18.12.2020 року з вимогами:
з дня отримання Припису припинити проведення будь-яких робіт за адресою: вул. Верхній Вал, 44 у Подільському районі м. Києва;
в триденний строк з дня отримання Припису надати до Департаменту науково-проєктну та/або проектну документацію на проведення будівельних робіт на вул. Верхній Вал. 44 у Подільському районі м. Києва;
в триденний строк з дня отримання Припису надати до Департаменту для реєстрації дозвіл на проведення земляних робіт за адресою: вул. Верхній Вал. 44 у Подільському районі м. Києва.
Враховуюче те, що вимоги припису ТОВ «ЯВІР - 95» не виконані, Департаментом складено акт про вчинення правопорушення від 24.12.2020 року № 42-20.
В подальшому позивачем прийнято постанову від 11.01.2021р. №02-21 про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини ТОВ «ЯВІР - 95» на загальну суму 137 700, 00 гривень:
за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання та використання пам'яток у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 копійок;
за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам'ятці, на території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 копійок;
за невиконання припису органу охорони культурної спадщини у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 копійок.
У зв'язку з невиконанням відповідачем припису та постанови, з метою стягнення фінансових санкцій, накладених органом охорони культурної спадщини, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини.
Об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
Пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про охорону культурної спадщини" державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов'язковими для виконання юридичними і фізичними особами.
Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, прийняті в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання органами охорони культурної спадщини.
Відповідно до Положення про Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради, підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київський міській раді, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади - Міністерству культури України.
Основними завданнями Департаменту є:
- забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини на території міста Києва;
- контроль за виконанням законів України "Про охорону культурної спадщини", "Про охорону археологічної спадщини" та інших нормативно-правових актів щодо охорони культурної та археологічної спадщини;
- державний контроль за охороною пам'яток історії та культури;
- сприяння збереженню культурної спадщини.
Таким чином, Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) є уповноваженим органом, зокрема, на здійснення контролю за охороною пам'яток історії та культури та виконання Закону України "Про охорону культурної спадщини".
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.
Відповідно до ч. 2, ст. 24 Закону використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
Відповідно до ст. 26 Закону консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково - проєктної документації.
Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Відповідно до абз. 2, 3 ч. 4 ст. 33 Закону містобудівні, архітектурні та ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи, проведення масових і видовищних заходів у межах історико-культурного заповідника здійснюються за погодженням з органом, до сфери управління якого належить історико-культурний заповідник.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 35 Закону проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, що видається виконавцю робіт - фізичній особі, і за умови реєстрації цього дозволу у відповідному органі охорони культурної спадщини.
Водночас, згідно з ч. 1, ст.30 Закону органи охорони культурної спадщини зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону України "Про охорону культурної спадщини" відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, зокрема, такі фінансові санкції:
- за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам'ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць, - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- за ухилення власника пам'ятки або уповноваженого ним органу від підписання охоронного договору або за порушення ним режиму використання пам'ятки - у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 5.68 Положення про Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) передбачено, що Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради видає розпорядження та приписи щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених Законом України "Про охорону культурної спадщини" дозволів або з відхиленням від них.
З викладених правових норм також вбачається, що органи охорони культурної спадщини є контролюючими органами і уповноважені здійснювати контроль за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства в галузі охорони культурної спадщини, зокрема шляхом проведення перевірок та оглядів.
Згідно зі ст. 45 Закону № 1805-III фінансові санкції, передбачені ст. 44 цього Закону, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, головою чи заступником голови обласної, районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головою чи заступником голови відповідної місцевої ради після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.
Про вчинення правопорушення, зазначеного у ст. 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт. Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього. Акт разом з іншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термін з моменту складення акта надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції.
Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у ч. 2 цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформлюється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено фінансові санкції.
Кошти, одержані у вигляді стягнень, передбачених у ст.44 цього Закону, зараховуються до спеціального фонду відповідного бюджету.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, в спростування вказаних у позові обставин подано до суду платіжне доручення №313 від 24 лютого 2021 року на суму 137 700, 00 грн. про сплату фінансових санкцій, згідно постанови № 02-21 від 11.01.2021 року, код платежу 21081100.
Ухвалою суду від 15 березня 2021 року витребувано від позивача письмові пояснення щодо відзиву та поданої квитанції, однак станом на дату прийняття судом рішення, будь - яких пояснень до суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сума фінансових санкцій, яка визначена у постанові від 11.01.2021 року № 02-21 на загальну суму 137 700, 00 грн., сплачена відповідачем у повному обсязі згідно платіжного доручення, яке міститься в матеріалах справи, містить усі необхідні реквізити та проведенні банком у встановленому порядку.
Відповідач надав до суду належні і достатні докази в підтвердження сплати ним податкового боргу.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, беручи до уваги надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати до стягнення не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04070, вул. Малиновського 6-Б, місто Київ, код ЄДРПОУ 42475311) відмовити повністю.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строк у подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Амельохін