ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 листопада 2021 року м. Київ № 640/41/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» (02140, м. Київ, пр-т. Петра Григоренка, буд.43, код ЄДРПОУ 32049199)
до Головного управління ДПС у Луганській області (адреса: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72, код ЄДРПОУ ВП 44082150), Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (93405, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т. Центральний, буд.59, код ЄДРПОУ 37991110)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" ( далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі - відповідач-2), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд :
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Луганській області, що полягає у не вчиненні дій, направлених на повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 32049199) суми надміру сплачених грошових зобов'язань із земельного податку в розмірі 1 650 529,86 гривень на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 32049199) від 18.11.2019 року вих. №2732;
- стягнути з місцевого бюджету Луганської області через Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області (ідентифікаційний код 37991110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 32049199, основний рахунок IBAN НОМЕР_1 в AT "Райффайзен Банк АВАЛЬ" (ЄДРПОУ банку 14305909) суму надміру сплачених грошових зобов'язань із земельного податку в розмірі 1 650 529,86 гривень (один мільйон шістсот п'ятдесят тисяч п'ятсот двадцять дев'ять гривень 86 копійок).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2021 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна» про зменшення позовних вимог. У вказаній заяві позивач зменшив позовні вимоги, виклавши їх у наступному змісті:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Луганській області, що полягає у не вчиненні дій, направлених на повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна" ((ідентифікаційний код 32049199) суми надміру сплачених грошових зобов'язань із земельного податку в розмірі 1650529,86 гривень на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна" (ідентифікаційний код 32049199) від 18.11.2019 вих.№2732;
- стягнути з місцевого бюджету Луганської області через Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області (ідентифікаційний код 37991110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна" (ідентифікаційний код 32049199), основний рахунок НОМЕР_1 в AT "Райффайзен Банк АВАЛЬ" (ЄДРПОУ банку 14305909) суму надміру сплачених грошових зобов'язань із земельного податку в розмірі 486 529,86 гривень (чотириста вісімдесят шість тисяч п'ятсот двадцять дев'ять гривень 86 копійок).
Також, вказаною ухвалою подальший розгляд справи №640/41/20 вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що сплачений протягом 2014 - 2015 року земельний податок за земельну ділянку за адресою: м. Луганськ, вул. Андрія Ліньова, буд.120, на підставі положень п.38.7 Перехідних положень Податкового кодексу України в редакції від 01.01.2017, отримав статус надміру сплачених грошових зобов'язань та підлягає поверненню. З цих підстав не вчинення Головним управління ДПС у Луганській області дій, направлених на повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна" 486 529,86 грн. свідчить про його протиправну бездіяльність та про можливість стягнення вказаної суми з місцевого бюджету Луганської області через Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області. Просить позов задовольнити у повному обсязі.
Згідно відзиву відповідача-1 на позовну заяву зазначено що вимога позивача про повернення надміру сплачених коштів грошових зобов'язань по земельному податку, викладена у листі Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна" від 18.11.2019 вих.№2732, не містила даних про дату сплату податку та реквізити платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, тощо, що позбавило можливості контролюючий орган внести заяву у Журнал опрацювання заяв на повернення, який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС. На пропозицію надіслати заяву на повернення надміру сплачених коштів грошових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб чи орендній платі за землю у відповідності до вимог Порядку, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60, позивачем подано відповідну заяву, тим самим підтвердивши правомірність дій контролюючого органу стосовно яких було подано позов. Окрім іншого вказано, що у контролюючого органу немає правових підстав для самостійного коригування інтегрованої картки платника податків, у зв'язку з чим для коригування податкових зобов'язань по земельному податку на зменшення починаючі з 14.04.2014 платник податків ТОВ «МЕТРО Кеш Енд Кері Україна» мав право самостійно надати уточнюючу податкову декларацію за 2014 рік з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України. Відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач-2 не скористався правом подання відзиву на позовну заяву.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ТОВ «МЕТРО Кеш Енд Кері Україна» (ЄДРПОУ 32049199) зареєстровано як платник податків за неосновним місцем обліку у ТУ ДПС у Луганській області, Лисичанському управлінні (Артемівський р-н м. Луганська) з 13.02.2006, зокрема як платник земельного податку з юридичних осіб та орендної плати за землю.
Протягом 2014-2016 років ТОВ «МЕТРО Кеш Енд Кері Україна» подавались податкові декларації по земельному податку (за звітний податковий період рік 2014 від 19.02.2014 № 9008200103 відповідно до якої нараховано земельного податку на 2014 рік 686351,62 грн; за звітний податковий період рік 2015 від 24.02.2015 № 9022285137 відповідно до якої зараховано земельного податку на 2015 рік 857253,17 грн; за звітний податковий період рік 2016 від 17.02.2016 № 901849779 відповідно до якої нараховано земельного податку на 2016 рік 1228443,80 грн) та, відповідно, сплачувало земельний податок за земельну ділянку за адресою: м. Луганськ, вул. Андрія Ліньова, буд.120.
01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 №1797-VIII», згідно положень п. 38.7 підрозділу 10 Розділу XX Прикінцевих положень Податкового кодексу України, нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269-289 цього Кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню.
Отже, сплачені позивачем суми земельного податку у загальному розмірі 1 650 529,86 грн стали надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями із земельного податку.
На цій підставі позивач звернувся до відповідача з заявою від 01.03.2017 про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань із земельного податку.
Протягом визначеного законодавством строку, позивач коштів не отримав, що стало підставою для його звернення до суду з вимогами визнати протиправною бездіяльність Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області щодо не складання висновку про повернення суми надмірно сплачених грошових коштів з земельного податку та зобов'язання контролюючого органу підготувати та подати висновок про повернення надмірно сплачених грошових коштів з земельного податку.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2017 у справі №826/11743/17 в задоволенні позову ТОВ «МЕТРО Кеш Енд Кері Україна» відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018, залишеною без змін Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.08.2018, частково задоволено апеляційну скаргу Товариства, постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову. Визнано протиправною бездіяльність контролюючого органу щодо не складання висновку про повернення суми надмірно сплачених грошових коштів з земельного податку. В іншій частині позову відмовлено.
Як свідчить аналіз прийнятих судами рішень у справі №826/11743/17 позивачу було відмовлено у поверненні надміру сплачених грошових зобов'язань із земельного податку на поточний рахунок з огляду на положення Закону України № 1989-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті «Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» щодо заборони повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань на поточний рахунок.
Наведені обставини стали підставою звернення позивача до Конституційного Суду України з конституційною скаргою щодо невідповідності Конституції України (неконституційності) відповідних положень Закону України № 1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті «Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».
Рішенням Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 3-р(І)/2019 за конституційною скаргою позивача було визнано неконституційними положення абзацу двадцять шостого розділу І Закону України № 1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті «Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», - тобто положення, що забороняли повернення переплати на поточний рахунок платника податку в установі банку.
Звернувшись до Шостого апеляційного адміністративного суду з заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 у справі №826/11743/17, судом апеляційної інстанції винесено ухвалу про відмову з посиланням на те, що положення Закону України № 1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті «Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» станом на час судового розгляду 2017-2018 рр. залишались чинними, а втратили чинність лише із дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність. При цьому, суд також зазначив, що продовження існування стану порушення прав, свобод чи інтересів позивача й після ухвалення Конституційним Судом України рішення може бути підставою для звернення до суду з відповідним позовом задля їх захисту.
З цих підстав, позивач звернувся до відповідача-1 з заявою від 18.11.2019 вих.№2732 про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань із земельного податку на поточний рахунок платника податку в установі банку.
Листом від 04.12.2019 №2368/10/12-32-50-04 Головне управління ДПС у Луганській області позивачу було повідомлено, що у заяві відсутні дані про дату сплати податку та реквізити платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, назва коду бюджетної класифікації (земельний податок чи орендна плата), бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства). Таким чином, у Головного управління ДПС у Луганській області відсутня технічна можливість рознести заяву у Журнал опрацювання заяв на повернення, який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС. Також запропоновано ТОВ «МЕТРО МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» надіслати заяву на повернення надміру сплачених коштів грошових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб чи орендній платі за землю у відповідності до вимог Порядку, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60.
Розцінивши не вчинення відповідачем-1 дій, направлених на повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" суми надміру сплачених грошових зобов'язань із земельного податку в розмірі 1 650 529,86 грн на підставі заяви від 18.11.2019 вих. №2732, протиправною бездіяльністю, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надалі, платежами від 26.03.2020, 30.03.2020, 31.03.2020, 03.04.2020, 06.04.2020 та 07.04.2020 на рахунок позивача надійшли кошти у розмірі 1164000, 00 грн, що є частиною надмірно сплаченого податку, повернення якого розглядається в даній справі.
Наведені обставини стали підставою для винесення судом ухвали від 14.09.20201 про задоволення заяви позивача про зменшення позовних вимог.
Однак станом на час розгляду справи, сума надмірно сплаченого земельного податку за 2014 рік у розмірі 486 529,86 грн. залишилась не повернутою.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), який набрав законної сили 01.01.2011.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1. статті 36 вказаного Кодексу).
Згідно пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Надміру сплачені грошові зобов'язання, згідно приписів підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України, суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 43 ПК України визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені:
Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (пункт 43.1).
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2).
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3).
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (пункт 43.4).
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (пункт 43.5).
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», а тому з 14.04.2014 на території міста Луганська Луганської області розпочалася антитерористична операція.
З 01.01.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VIII, яким доповнено підрозділ 10 розділу ХХ пунктом 38.
Пунктом 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК Укрїни установлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об'єднаних сил (ООС), для платників податків, які станом на 14.04.2014 мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районі, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об'єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Пунктом 38.7 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України (в редакції що діяла у період звернення позивача із заявами) визначено, що не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, у період з 14.04.2014 до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію.
Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269 - 289 цього Кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню.
Тобто наведеною нормою прямо передбачено, що нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269 - 289 цього Кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню.
Аналогічний висновок щодо висновок щодо застосування вказаних правових норм викладено у поставі Верховного Суду від 28.02.2018 по справі № 812/368/17.
Абзацом 3 наведеної норми було визначено, що нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статтей 269-289 цього Кодексу за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Разом з цим, Рішенням Конституційного Суду № 3-р(I)/2019 від 05.06.2019 вказане положення першого речення абзацу третього підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Згідно пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 3-р(I)/2019 від 05.06.2019 року положення, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відтак, в силу імперативних вимог норм статті 43 ПК України контролюючі органи зобов'язані не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Аргументуючи правомірність власних дій з приводу не вчинення дій, направлених на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов'язань із земельного податку в розмірі 486 529,86 грн. на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна" від 18.11.2019 вих. №2732, відповідач зазначає про відсутність правових підстав для самостійного коригування інтегрованої картки платника податків, оскільки для коригування податкових зобов'язань по земельному податку на зменшення починаючі з 14.04.2014 платник податків ТОВ «МЕТРО Кеш Енд Кері Україна» мав право самостійно надати уточнюючу податкову декларацію за 2014 рік з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ, чого не зробив.
Судом встановлено, що ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» було надано до ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську уточнюючі податкові декларації по земельному податку на зменшення податкових зобов'язань за звітні податкові періоди 2015 рік від 06.06.2017 № 9276983991 та 2016рік від 03.01.2017 № 9256671424 та від 06.06.2017 № 9270985514.
Також, позивачем в режимі Оn-lіnе 06.06.2017 був наданий уточнюючий розрахунок за 2014 рік, але документ не було прийнято, про що відповідно до ст.49.11 ПК України було повідомлено позивачу (зазначено в квитанції №1, яка мається в матеріалах справи), у зв'язку з тим, що уточнюючі декларації були подані з порушенням вимог п.49.8 ст.49, ст.102 ПК України, а саме, зазначено недостовірне значення обов'язкового реквізиту звітний (податковий період), що уточнюється (пункт 48.3 статті 48 ПК України), оскільки відповідно до пункту 102.1 статті 102 гл.9 розд. II ПК України закінчився строк давності подання таких уточнюючих розрахунків.
Згідно пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Така податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання, та подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 48.1 статті 48, пункт 49.1 статті 49 ПК України).
Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 50.1 статті 50 ПК України передбачено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Приписами статті 102 ПК України визначено строк давності в межах 1095 календарних днів.
Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 був затверджений Порядок інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені (далі - Порядок), який був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 № 370/33341 та який набрав чинності 01.11.2019.
Відповідно до п.1 розділу II Порядку повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку, поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. Згідно п.2 розділу II Порядку у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з. платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок та МФО Казначейства), та визначає напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.
Як свідчать матеріали справи, 19.02.2020 вх.№ДПС-2572/10 на адресу ГУ ДПС у Луганській області надійшла заява ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» від 17.02.2020 вих. №304 про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань із земельного податку на поточний рахунок платника податку в установі банку у сумі 1 164 000,00 гривень.
Відповідно до ст. 43.5. ПК України та у відповідності до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 Головним управлінням ДПС у Луганській області було сформовано електронний висновок на повернення надміру сплачених коштів грошових зобов'язань по земельному податку у сумі 1164000,00 грн. від 27.02.2020 № 0038079ЕУ/1233.
Судом встановлено та не заперечується позивачем, що надміру сплачені грошові зобов'язання по земельному податку у розмірі 1 164000,00 грн. повернуті на рахунок позивача, який вказаний у заяві від 17.02.2020.
При цьому, доказів подання позивачем інших заяв на повернення надміру сплачених коштів, чи доказів виправлення помилок в уточнюючій деклараціїї за 2014 рік від ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» суду не надано.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Питання розподілу судових витрат, відповідно до норм статті 139 КАС України, судом не вирішується з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА».
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» (02140, м. Київ, пр-т. Петра Григоренка, буд.43, код ЄДРПОУ 32049199) до Головного управління ДПС у Луганській області (адреса: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72, код ЄДРПОУ ВП 44082150), Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (93405, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т. Центральний, буд.59, код ЄДРПОУ 37991110) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська