Номер провадження: 33/813/1434/21
Номер справи місцевого суду: 522/15258/21
Головуючий у першій інстанції Косіцина В.В.
Доповідач Драгомерецький М. М.
16.11.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати у цивільних справах Драгомерецького М.М.,
при секретарі Павлючук Ю.В.,
за участю: представника ОСОБА_1 - Ярошенко А.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Ярошенко Анастасії Іванівни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2021 року про закриття провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №135193 від 22.07.2021р., ОСОБА_2 02 липня 2021 року о 19.00 год. в м. Одесі по пров. Сабанський, 1, керуючи електросамокатом Kiwi, не був уважним та під час руху по тротуару здійснив наїзд на ОСОБА_3 , в результаті чого вона отримала тілесні ушкодження. Такими діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. п. 2.3б, 11.13 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП (а.с. 1).
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2021 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 29-33).
Не погоджуючись з вказаною постановою суду, адвокат Ярошенко А.І. в інтересах ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова Приморського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2021 року є незаконною, ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з'ясування всіх обставин справи, тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 39-42).
Крім того, адвокат Ярошенко А.І. в інтересах ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2021 року, мотивуючи тим, що в судовому засіданні під час винесення оскаржуваної постанови суду ОСОБА_1 присутній не був, копію оскаржуваної постанови суду представник отримала лише 07 жовтня 2021 року.
Частиною 2 ст. 294 КУпАП, встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.
Враховуючи те, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладенні у клопотанні доводи, вважаю за можливе визнати причини пропущеного строку поважними та поновити адвокату Ярошенко А.І. в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2021 року.
Будучи належним чином повідомленим про місце і час розгляду справи, ОСОБА_2 в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явився.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб.
У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тому, слід визнати, що ОСОБА_2 самостійно розпорядився своїми процесуальними правами на свій розсуд та не з'явились в судове засідання.
З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_2 , на підставі доводів, викладених в ній, а також доказів, які містяться в матеріалах справи.
Заслухавши представника ОСОБА_1 - Ярошенко А.І., які підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, закриваючи провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції всупереч вимогам ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, тобто однобічно розглянув справу, без з'ясування фактичних обставин, що мають істотне значення для її розгляду, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що в діях ОСОБА_2 відсутня об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки з матеріалів справи не встановлено, що ОСОБА_2 допустив пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Також судом зазначено, що умовою настання відповідальності за ст. 124 КУпАП є «пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна», тобто порушення повинно мати обов'язкову складову у вигляді механічних пошкоджень на транспортному засобі (предметі дорожньо-транспортної пригоди).
Однак, апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п.п. 2.3 б, 11.13 ПДР. Тому, розглядаючи дану справу, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог п.п. 2.3 б, 11.13 ПДР, які зазначені в протоколі уповноваженою особою.
Відповідно до пункту 2.3 б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно вимог п. 11.13 ПДР забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під'їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1, 26.2 та 26.3 цих Правил.
Дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки (п. 1.10 ПДР).
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Апеляційним судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №135193 від 22.07.2021р. та схеми пригоди, ОСОБА_2 02 липня 2021 року о 19.00 год. в м. Одесі по пров. Сабанський, 1, керуючи електросамокатом Kiwi, не був уважним та під час руху по тротуару та здійснив наїзд на ОСОБА_3 , в результаті чого вона отримала тілесні ушкодження. Такими діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. п. 2.3 б, 11.13 ПДР (а.с. 1).
Протокол про адміністративне правопорушення - це документ, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 наданих 02 липня 2021 року, він о 06.40 год. вечора їхав на самокаті по парку Шевченка в м. Одесі, та зі сліпої зони вискочила на самокаті дівчинка і врізалась в його самокат під кутом приблизно 30 градусів від бокової частини самокату, після чого він зупинився і підняв дівчинку, в дівчинки вискочила гулька. Таким чином, ОСОБА_2 не заперечував факту зіткнення із ОСОБА_3 (а.с. 18).
Аналізуючи всі наявні в матеріалах справи докази, можна стверджувати, що ОСОБА_2 керуючи електросамокатом Kiwi не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, та як наслідок відповідно не зреагував на її зміну, та здійснив наїзд на ОСОБА_3 , в результаті чого вона отримала тілесні ушкодження, чим порушив вимоги п. 2.3 б ПДР.
Крім того, не зважаючи на заборону встановлену п. 11.13 ПДР, рухався на транспортному засобі на пішохідній доріжці.
На підставі вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за порушення ним вимог п. п. 2.3 б, 11.13 ПДР.
Такий висновок суду відповідає завданням КУпАП, яким є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно висновків суду першої інстанції відносно того, що в діях ОСОБА_2 відсутня об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки з матеріалів справи не встановлено, що він допустив пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02 липня 2021 року (Протокол), оглядом місця ДТП було встановлено, що на самокаті ОСОБА_3 «Scooter» явних видимих пошкоджень не виявлено, однак зламано рульове управління (п. 17-1 Протоколу - Локалізація пошкоджень транспортних засобів).
Також згідно п. 17-5 Протоколу - «Рульове керування», самокат ОСОБА_3 «Scooter» отримав незначні пошкодження рульового управління.
Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02 липня 2021 року підписаний безпосередньо ОСОБА_2 , будь яких зауважень відносно нього останній не надавав (а.с. 7-15).
Таким чином, апеляційний суд вважає, що матеріалами справи підтверджується та не заперечується жодним із учасників ДТП, факт зіткнення транспортного засобу ОСОБА_2 із ОСОБА_3 , та факт спричинення незначних механічних пошкоджень самокату «Scooter».
Крім того, згідно Довідки №17384 від 02.07.2021р. КНП «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» ООР, внаслідок ДТП ОСОБА_3 2015 року народження, встановлено діагноз: ушиб (гематома) правої надбрівної дуги, ушиб лівого колінного суглоба (а.с. 6).
Отже, встановлено, що внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог ПДР ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, а самокат «Scooter» отримав незначні механічні пошкодження.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Рівень відповідальності за будь-яке правопорушення у повній мірі залежить від рівня суспільної небезпеки.
Рівень суспільної небезпеки при порушенні Правил дорожнього руху, що призвело до заподіяння потерпілому тілесного ушкодження набагато вищий ніж скоєння ДТП із спричиненням тільки матеріальної шкоди.
Така позиція ґрунтується на ст. 3 Конституції України, яка гарантує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до вимог п.п. 1.5, 1.7 Правил дорожнього руху, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Водії зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності.
Кожен водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Своєчасний і правильний розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених, в тому числі ст. 124 КУпАП, має важливе значення для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров'я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб (п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).
При цьому, статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення серії правопорушення серії ААБ №135193 від 22.07.2021р., ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення - 02 липня 2021 року, таким чином на час розгляду справи апеляційним судом, тримісячний строк накладання адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП сплив, що свідчить про існування підстав для закриття провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Слід також зазначити, що із аналізу вимог ст. ст. 245, 280, 247 КУпАП випливає, що закриття провадження у справі, у зв'язку із закінченням строків накладання адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, може мати місце лише тоді, коли у справі з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
За таких обставин, вважаю, що апеляційна скарга адвоката Ярошенко А.І. в інтересах ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а постанова Приморського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2021 року - скасуванню в повному обсязі, оскільки вона прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права. Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, -
Клопотання адвоката Ярошенко Анастасії Іванівни в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2021 року.
Апеляційну скаргу адвоката Ярошенко Анастасії Іванівни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2021 року скасувати.
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький