Номер провадження: 11-кп/813/1224/21
Номер справи місцевого суду: 518/1439/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
24 листопада 2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_9 , на вирок Ширяївського районного суду Одеської області від 09.02.2021 року у кримінальному провадженні № 12019160460000015, внесеному до ЄРДР 16.01.2019 року, відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Казаклія, Чадир-Лунгського району, Республіки Молдова, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- обвинуваченого у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Оскаржуваним вироком ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 гривень.
Відповідно до оскаржуваного вироку, 08.01.2019 року близько 03:00 годині, ОСОБА_7 перебуваючи в приміщенні торгівельно-розважального закладу «Blak & White bar», що розташований за адресою: Одеська область, смт. Ширяеве, вулиця Грушевського, 101, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення ОСОБА_9 ушкоджень, навмисно наніс йому один удар ліктем правої руки в ділянку обличчя, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді «закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, закритого переламу кісток носу, синці очноямкових ділянок, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, спричинивши короткочасний розлад здоров'я.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не оспорюючи висновків суду першої інстанції щодо встановлення фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, потерпілий ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого правопорушення.
В обґрунтування своїх доводів вказує, що судом першої інстанції призначено майже мінімальне покарання в межах санкції ст. 125 КК України, що не відповідає вимогам чинного законодавства та особі обвинуваченого, який навіть не вибачився та не компенсував витрати на лікування.
Просить вирок суду змінити та призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді арешту строком до 6 місяців.
Позиція учасників судового розгляду в судовому засіданні.
Потерпілий ОСОБА_9 підтримав апеляційну скаргу та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_8 заперечували проти задоволення поданої апеляційної скарги та просили вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.
Системний аналіз вироку суду першої інстанції показав, що оскаржуване судове рішення відповідає приписам наведеної норми кримінального процесуального закону.
Мотивуючи доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, суд першої інстанції послався у вироку на його показання, у яких він повністю визнав свою вину та підтвердив фактичні обставини справи, наведені у обвинувальному акті.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за погодженням зі сторонами судового розгляду, суд першої інстанції визнав за недоцільне дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, та обґрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розклад здоров'я.
Що стосується доводів апеляційної скарги потерпілого про надмірну м'якість призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , апеляційний суд вважає такі доводи безпідставними з огляду на наступне.
Частина 2 ст. 50 КК України передбачає, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до приписів ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд першої інстанції, на виконання приписів зазначеної норми кримінального закону, зазначив, що враховує відношення обвинуваченого ОСОБА_7 до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення злочинних дій, відсутність обставин, що пом'якшує та обтяжують покарання обвинуваченого.
Суд апеляційної інстанції вважає, що, врахувавши сукупність зазначених обставин, суспільну небезпеку вчиненого проступку, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога, за місцем мешкання характеризується виключно з позитивної сторони, усвідомив протиправність своїх дій, проявляє негативне ставлення до скоєного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, передбаченим санкцією ч. 2 ст. 125 КК України.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що думка потерпілого не обмежує суд у реалізації своїх дискреційних повноважень, визначених законом про кримінальну відповідальність. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 21 лютого 2019 року у справі №742/584/18.
Апеляційний суд вважає безпідставним довід потерпілого, що обране судом покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального проступку та особі обвинуваченого, з огляду на те, що обвинувачений не компенсував витрати на лікування.
В свою чергу, під час апеляційного розгляду встановлено, що в рамках вказаного кримінального провадження цивільний позов потерпілим не заявлявся. Натомість, потерпілий ОСОБА_9 має право на відшкодування майнової шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням. Реалізувати це право можна шляхом пред'явлення цивільного позову в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що цілі виправлення та перевиховання обвинуваченого будуть досягнуті призначенням йому покарання у виді штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 407 КПК України, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції має право залишити оскаржуване судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 24, 370, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Вирок Ширяївського районного суду Одеської області від 09.02.2021 року у кримінальному провадженні № 12019160460000015, внесеному до ЄРДР 16.01.2019 року, відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженими - в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4