Провадження номер 3/741/538/21
Єдиний унікальний номер 741/856/21
іменем України
29 листопада 2021 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Крупини А.О.,
за участі секретаря судового засідання Богдан Н.О.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення (протокол серії ДПР 18 № 474236), щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за будь-яким місцем проживання не зареєстрований, РНОКПП НОМЕР_1 , пенсіонера,
передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 04 липня 2021 року серії ДПР18 № 474233, того ж дня 04 липня 2021 року о 22 год. 40 хв. по вул. Перемоги м. Носівка гр. ОСОБА_2 керував мотоциклом «Партнер 110» без н/з з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з за допомогою приладу «Драгер» та проведення такого огляду у медичному закладі водій відмовився.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 частково визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та пояснив, що він дійсно керував мотоциклом «Партнер 110» без н/з та був зупинений працівниками поліції по вул. Перемоги в м. Носівка. Однак, оскільки у стані алкогольного сп'яніння не перебував, тому й відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як за допомогою приладу «Драгер», так і в медичному закладі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, всебічно, повно й об'єктивно дослідивши всі обставини справи, керуючись законом і правосвідомістю, суд робить нижченаведений висновок.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України від 17 грудня 2008 року № 1103, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху, затвердженої спільним наказом МВС, МОЗ від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Вимогами ст. ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», наказу Департаменту патрульної поліції НП України від 03 лютого 2016 року № 100, яким затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, наказу Департаменту патрульної поліції НП України від 24 листопада 2015 року № 14/1 «Про порядок зберігання, використання відеозапису та відео реєстраторів патрульних» чітко регламентовано, що кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера, а також вказується, коли поліцейський повинен її обов'язково вмикати.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з п. 3.5 розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03 лютого 2016 року № 100 після активації нагрудної відеокамери все спілкування повинно бути записане безперервно.
Включення відео реєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Окрім цього, у п. 4.2 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності.
З переглянутого у судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який міститься на оптичному диску, що доданий до матеріалів справи, убачається, що 04 липня 2021 року бл. 22 год. 43 хв. було зупинено мотоцикл «Партнер 110» без н/з, яким керував ОСОБА_3 .
Однак застосовані далі поліцейським технічні засоби відеозапису не зафіксували у режимі відео фіксації самого факту відмови ОСОБА_4 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», так і проведення такого огляду у закладі охорони здоров'я, адже наявні записи містять лише аудіозапис.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Так, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення, ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням». Тим більше «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Факти встановлені у судовому засіданні щодо скоєння адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, у сукупності викликають сумніви щодо вчинення самого правопорушення та законності його фіксації.
Згідно п.4.1Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Той факт, що у справі відсутні свідки правопорушення та їх письмові пояснення, відеозапис з боді камери поліцейського, датований 04 липня 2021 року, слід розцінювати як неправомірність складання протоколу та недопустимість інших доказів у цій справі, що слід тлумачити на користь ОСОБА_5 .
За таких обставин, всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_6 тлумачаться на його користь, що відповідає вимогам ст. 62 Конституції України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд прийшов до висновку, що в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які фактичні дані, які б повністю доводили вину ОСОБА_6 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому, враховуючи те, що фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, провадження у справі щодо ОСОБА_6 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, слід закрити в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити в зв'язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Носівський районний суд Чернігівської області.
Суддя А.О. Крупина