Провадження номер 2/741/510/21
Єдиний унікальний номер 741/931/21
іменем України
29 листопада 2021 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Крупини А.О.,
з участю секретаря судового засідання Сокирки Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Носівської об'єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
У липні 2021 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Носівського районного суду Чернігівської області з цією позовною заявою. Позовні вимоги позивачі мотивували тим, що житловий будинок по АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспного двору. На момент ліквідації колгоспних дворів будинок належав його учасникам, які проживали та були зареєстровані в ньому, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Після ліквідації колгоспних дворів вони не отримали свідоцтв та не зареєстрували права власності на житловий будинок. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Позивач ОСОБА_1 є сином померлого. Позивач ОСОБА_1 та дружина померлого ОСОБА_4 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 як спадкоємці першої черги за законом. Спадкова справа відкрита в Носівській районній державній нотаріальній конторі. У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності позивачеві ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку з тим, що в матеріалах спадкової справи відсутні документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії (правовстановлюючі документи на будинок).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . Після її смерті залишилися спадщина, яка складається із 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем ОСОБА_4 за заповітом. Спадщину він прийняв, спадкова справа відкрита в Носівській районній державній нотаріальній конторі Чернігівської області. Нотаріус відмовила позивачеві ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірний житловий будинок у зв'язку з відсутністю в матеріалах спадкової справи правовстановлюючих документів на спадкове майно. Саме тому позивачі звернулися до суду та просили судовим рішенням:
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частини спадкового житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 ;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини спадкового житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 ;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частини спадкового житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 , чоловіку спадкодавця, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була дружина ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 28 липня 2021 року відкрито провадження в цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 27 жовтня 2021 року.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 29 листопада 2021 року.
У судове засідання позивачі не з'явилися, але до початку підготовчого судового засідання подали до суду заяви, у яких указали, що вони підтримують позовні вимоги в повному обсязі, просять їх задовольнити та розглянути справу за їх відсутності.
Представник відповідача Носівської об'єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області в судове засідання не з'явилася, але до початку підготовчого судового засідання подала до суду заяву, у якій указала, що відповідач визнає позовні вимоги позивачів та просила справу розглянути за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд проводить судове засідання за відсутності учасників справи та вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.
У судовому засіданні встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспного двору, станом на 15 квітня 1991 року в ньому проживали та були зареєстровані: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Носівської міської ради Чернігівської області № 278 від 22 лютого 2021 року (а. с. 9).
У п. 6 Постанови № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» Пленум ВСУ роз'яснює, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, тобто ЦК УРСР 1963 року.
Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до пп. «а» п. 6 вищезазначеної постанови, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як членам ліквідованого колгоспного двору належало по 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , але після ліквідації колгоспних дворів вони не отримали свідоцтв та у встановленому законом порядку не зареєстрували своє право власності на цей будинок.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 7). Після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частини вищевказаного житлового будинку.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За життя ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений 13 листопада 2003 року, яким заповідав належну йому автомашину та право на земельну частку (пай) ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту (а. с. 18) та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 54).
Відповідно до ст. 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.
Оскільки житловий будинок АДРЕСА_1 не входить до складу спадщини, охопленої вищевказаним заповітом, то його спадкування здійснюється за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а. с. 13). ОСОБА_4 була дружиною померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження. Отже, вони є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
У судовому засіданні встановлено, що Носівською районною державною нотаріальною конторою Чернігівської області до майна померлого ОСОБА_3 заведено спадкову справу за № 396/2007 (а. с. 61-68).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 удвох прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_1 - шляхом подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори у визначений законодавством строк, що підтверджується копією спадкової справи № 396/2007 (а. с. 61-68). А ОСОБА_4 - у силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки проживала та була зареєстрована з померлим на час його смерті, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Носівської міської ради Чернігівської області № 280 від 22 лютого 2021 року.
Оскільки ч. 1 ст. 1267 ЦК України гласить, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, то ОСОБА_1 та ОСОБА_4 успадкували після смерті ОСОБА_3 по 1/4 частини спадкового житлового будинку.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 8). Після її смерті відкрилася спадщина на 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , яка належала їй як члену ліквідованого колгоспного двору, та на 1/4 частини вказаного будинку, яку вона успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , однак на яку не оформила своїх спадкових прав (усього - 3/4 частини).
На день своєї смерті ОСОБА_4 була зареєстрована у вищевказаному будинку одна, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Носівської міської ради № 279 від 22 лютого 2021 року (а. с. 10).
За життя ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений 30 липня 2008 року державним нотаріусом Носівської районної державної нотаріальної контори Чуєнко Л.А., яким все своє майно, що буде належати їй на день її смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що вона за законом буде мати право, заповідала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією заповіту (а. с. 19) та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 51). Отже, спадкування після її смерті здійснюється за заповітом.
Позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем ОСОБА_4 за заповітом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
У судовому засіданні встановлено, що Носівською районною державною нотаріальною конторою Чернігівської області до майна померлої ОСОБА_4 заведено спадкову справу за № 293/2017 (а. с. 46-49).
Згідно з копією спадкової справи ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений законодавством строк. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає. ОСОБА_2 отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки.
Отже, з моменту відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 3/4 частини спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 стали належати ОСОБА_2 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
У судовому засіданні встановлено, що позивачі зверталися до Носівської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу їм свідоцтв про право на спадщину за законом та за заповітом на спадкові частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Однак, їм було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину, оскільки в матеріалах справи відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно, яке мало статус колгоспного двору, що підтверджується постановою державного нотаріуса Носівської районної державної нотаріальної контори Перев'язко Л.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 672/02-31 від 30 червня 2021 року (а. с. 26).
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Матеріали справи підтверджують, що на житловий будинок АДРЕСА_1 виготовлена технічна документація (а. с. 21-23).
Згідно зі звітом про незалежну оцінку майна ринкова вартість спірного будинку станом на 30 червня 2021 року становить 86000 грн. (а. с. 224-25).
Згідно з ч. 2 ст. 318 ЦК України усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.
Відповідно до статті 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема, шляхом визнання права.
Ураховуючи встановлені обставини та вищенаведені правові норми, суд робить висновок, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При зверненні до суду позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у сумі 908 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а. с. 6).
Ураховуючи, що заява відповідача про визнання позову подана до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачеві ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР, ст. ст. 15, 328, 392, 1216, 1218, 1245, 1261, 1267, 1268, 1273, 1274 ЦК України, ст. ст. 200, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Носівської об'єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , право власності на 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 68,9 кв. м житловою площею 23,0 кв. м з відповідною частиною господарських будівель та споруд у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , право власності на 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 68,9 кв. м житловою площею 23,0 кв. м з відповідною частиною господарських будівель та споруд у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язати управління Державної казначейської служби України в Носівському районі Чернігівської області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , сплачений в АТ КБ «Приватбанк» за реквізитами: рахунок отримувача - UA798999980313191206000025645, отримувач коштів - ГУК у Черніг.обл/тг м. Носівка/22030101, код класифікації доходів бюджету - 22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37972475, судовий збір в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. відповідно до квитанції № 0.0.2207966730.1 від 23 липня 2021 року.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 29 листопада 2021 року.
Суддя А.О. Крупина