Рішення від 19.11.2021 по справі 733/1133/21

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/475/21

Єдиний унікальний №733/1133/21

Рішення

Іменем України

19 листопада 2021 року Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого судді Т.В. Карапиш

при секретарі В.Ю. Литвиненко,

за участю позивачки ОСОБА_1

та представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ічнянської міської ради Чернігівської області про встановлення факту проживання однією сім'єю.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю, вказуючи на те, що з жовтня місяця 1986 року вона проживала разом із ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої входить право на земельну частку (пай) в КПСП «Ічнянське» м. Ічня Чернігівської області площею 6,47 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0282099, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 15 грудня 1997 року за № 99 на ім'я ОСОБА_3 . Вона, як спадкоємиця четвертої черги за законом, своєчасно прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , провела поховання останнього, на даний час користується та розпоряджається спадковим майном, але реалізувати свої права та належним чином оформити спадщину не може, оскільки відсутній факт постійного проживання її із ОСОБА_3 на день смерті останнього, у зв'язку з чим просить встановити факт постійного її проживання із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю з жовтня 1986 року по день смерті спадкодавця, тобто не менше 5 років до часу відкриття спадщини, в АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та просила встановити факт проживання однією сім'єю її із спадкодавцем ОСОБА_3 не менше 5 років до часу відкриття спадщини, так як через відсутність належних підтверджуючих документів щодо спільного проживання із останнім, вона не може реалізувати своє право на спадщину.

Представник зацікавленої особи Ічнянської міської ради Чернігівської області в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на те, що дана позовна заява подана з порушенням норм процесуального права, в зв'язку з чим просить відмовити останній у встановленні факту проживання однією сім'єю.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 довгий час (близько 20 років) проживала з ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Вони разом добудували житловий будинок, в якому проживала позивачка, мали спільний бюджет, вели спільне господарство. В результаті погіршення здоров'я ОСОБА_3 , ОСОБА_1 доглядала останнього майже три роки, а потім здійснила його поховання та провела всі ритуальні обряди по похованню.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дав аналогічні покази.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до переконання, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що з жовтня 1986 року позивачка ОСОБА_1 проживала разом із ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4), що підтверджується копією акта обстеження від 21 липня 2021 року (а.с.7).

Відповідно до копії довідки, виданої відділом «Центр надання адміністративних послуг» Ічнянської міської ради № 07.1-14/66 від 16 липня 2021 року ОСОБА_3 з 21 жовтня 1986 року був зареєстрований в АДРЕСА_1 . 06 березня 2007 року він був знятий з реєстрації у зв'язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день його смерті та на протязі 6 місяців з дня смерті за даною адресою зареєстрована позивачка по справі ОСОБА_1 (а.с.6).

Після його смерті відкрилась спадщина на земельну частку (пай) в КПСП «Ічнянське» м. Ічня Чернігівської області площею 6,47 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0282099, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 15 грудня 1997 року за № 99 на ім'я ОСОБА_3 (а.с.5), про яку ОСОБА_1 дізналася в липні місяці 2021 року.

При усному зверненні позивачки до нотаріуса для оформлення спадковий прав на спадкове майно, останній було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки вона не представила доказів родинних та інших відносин зі спадкодавцем (а.с.15).

Також згідно повідомлення Державного нотаріального архіву Чернігівської області від 02 листопада 2021 року № 5724/01-17 спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_3 не заводилась (а.с.23).

Тобто інші спадкоємці, крім позивачки, відсутні.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частина третя статті третьої ЦПК України вказує, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Норми ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Нормами ст. 1216, 1258, 1264 ЦК України закріплено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті З СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.

Враховуючи вищевикладені обставини, в судовому засіданні достовірно встановлено та підтверджено показами свідків, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_3 однією сім'єю з жовтня 1986 року та до часу відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем однією сім'єю не менше ніж п'ять років до часу відкриття спадщини для позивачки має юридичне значення, оскільки встановлення даного факту безпосередньо породжуватиме юридичні наслідки, в даному випадку право прийняття спадщини. Іншого порядку встановлення зазначеного факту, аніж шляхом звернення до суду, законом не визначено.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються також інші справи у випадках, встановлених законом.

Згідно роз'яснень, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 № 5, судом встановлюються факти, які породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Ічнянського районного суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 в порядку окремого провадження. 15 вересня 2021 року ухвалою суду заяву останньої про встановлення факту проживання однією сімє'ю з ОСОБА_3 було залишено без розгляду в зв'язку з наявністю спору про право.

Скориставшись своїм правом на звернення до суду, позивачка повторно звернулась до суду з вимогою встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем, але вже в порядку позовного провадження.

Однак, у поданій до суду позовній заяві, ОСОБА_1 не зазначила, яким чином встановленням факту проживання однією сім'єю поновлюються її права, за захистом яких вона звернулася з позовом до суду, оскільки невизнання відповідачем факту проживання позивачки з ОСОБА_3 однією сім'єю не впливає на відновлення прав позивачки, спосіб захисту яких вона має право обирати на свій розсуд.

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, тобто вирішення питання про встановлення факту спільного проживання є доцільним та ефективним як спосіб захисту у випадку заявлення позивачкою відповідної позовної вимоги, спрямованої на забезпечення реалізації права особи на прийняття спадщини, на частку у майні, набутому за час спільного проживання.

Відтак, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не заявила позовних вимог на захист тих порушених відповідачем прав, для реалізації яких їй необхідно встановити юридичний факт, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки в даному випадку права позивача не можуть бути захищені у обраний нею спосіб.

Разом з тим, суд вправі встановлювати лише такі факти, які за своїми ознаками є юридичними фактами, тобто такими, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності певних прав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Враховуючи вищенаведене, суд на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 4,19,76,81,83,137,141, 258-259, 263-265, 293,294,315,318,354 ЦПК України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ст.ст.15,1216-1218,1223,1258,1264 ЦК України, ст.3 СК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Ічнянської міської ради Чернігівської області про встановлення факту проживання однією сім'єю відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Ічнянська міська рада Чернігівської області, місце знаходження: м. Ічня, площа Т.Шевченка, 1 Чернігівської області, ЄДРПОУ 04061748.

Повне рішення складено 29 листопада 2021 року.

Суддя Т. В. Карапиш

Попередній документ
101450567
Наступний документ
101450569
Інформація про рішення:
№ рішення: 101450568
№ справи: 733/1133/21
Дата рішення: 19.11.2021
Дата публікації: 01.12.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ічнянський районний суд Чернігівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (11.10.2021)
Дата надходження: 11.10.2021
Предмет позову: про встановлення факту проживання однією сім'єю
Розклад засідань:
28.10.2021 10:00 Ічнянський районний суд Чернігівської області
19.11.2021 10:00 Ічнянський районний суд Чернігівської області