Справа № 592/14901/21
Провадження № 1-кс/592/6919/21
29 листопада 2021 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , представника потерпілої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , перекладача - ОСОБА_7 , підозрюваного - ОСОБА_8 , розглянув у закритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Королівства Марокко, не одруженого, слухача підготовчих курсів Сумського НАУ, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні за №12021200480001898 від 27.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України,
До слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми за погодженням з прокурором звернулась старший слідчий Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_9 з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12021200480001898 від 27.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 30.11.2021 спливає строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 . Необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 підтверджується тим, що виходячи з тяжкості злочину, у вчиненні якого він підозрюється та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що були враховані при обранні йому запобіжного заходу та наявність яких не зменшилась та продовжує існувати і на даний час. Відтак слідчий вважає за необхідне продовжити строк тримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення в межах строку досудового розслідування без права внесення застави.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з наведених в ньому підстав та просив задовольнити, вказав також на існуванні ряду обставин, які на даний час перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Представник потерпілої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 клопотання підтримала, пояснивши, що підозрюваним був порушений запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, потерпіла ОСОБА_5 має психічні розлади і побоюється підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_8 щодо вказаного клопотання заперечував та просив змінити йому запобіжний захід на більш м'який у виді цілодобового домашнього арешту, запевнив, що буде дотримуватися належної процесуальної поведінки. Вказував про неможливість подальшого перебування під вартою через наявні проблеми зі здоров'ям та реальну загрозу з боку інших ув'язнених через інкриміноване йому правопорушення та національність.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання, зазначивши, що підозра є необґрунтованою та непідтвердженою доказами. Підозрюваний є студентом, має приступити до навчання у вищому навчальному закладі, має постійне місце проживання. Умисно умови запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту він не порушував, а виходив з квартири лише за ліками та зняти кошти з рахунку в банку, оскільки проживає сам. Ризики, на які посилається прокурор, доказами не підтверджені.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, представника потерпілої, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Сумським РУП ГУНП в Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021200480001898 від 27.08.2021 за ч.3 ст.152 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_8 , якому 31.08.2021 повідомлено про підозру за ч.3 ст.152 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 01.11.2021 до ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 15.11.2021 включно; ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.11.2021 строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 продовжений до 30.11.2021 включно.
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.11.2021 строк досудового розслідування кримінального провадження №12021200480001898 від 27.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України, продовжений до п'яти місяців.
Подане слідчим клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_10 всупереч вимогам ч.3 ст.194 КПК України взагалі не містить виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
В той же час, прокурор в судовому засіданні на обґрунтування обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії застосованого запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 , зазначив про необхідність виконати ряд слідчих дій, які будуть мати доказове значення у кримінальному провадженні та прийняття ряду процесуальних рішень, зокрема отримати висновок цитологічної експертизи, провести одночасний допит потерпілої та свідка ОСОБА_11 ; виконати вимоги ст.290 КПК України, а саме ознайомити потерпілу, її представника, підозрюваних та їх захисників з матеріалами кримінального провадження; здійснити переклад вказаних матеріалів. Що, в свою чергу, прямо вказує на об'єктивну неможливість завершити досудове розслідування з направленням в подальшому обвинувального акту до суду в межах строку тримання під вартою ОСОБА_8 , визначеного раніше.
У відповідності до положень ст.ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Натомість, згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
У відповідності до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно з ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. При цьому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Підставою продовження застосування запобіжного заходу в даному випадку є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, зокрема: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.08.2021; протокол додаткового допиту потерпілої ОСОБА_5 від 28.09.2021; виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 667 від 30.08.2021; висновку експерта № 706 від 30.08.2021 та № 744 від 08.09.2021; протоколу допиту свідка ОСОБА_12 , слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.152 КК України, за викладених у клопотанні обставин.
При встановленні факту наявності обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_8 також враховується і усталена судова практика з цього питання Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, п. 175) та від 20.03.1997 у справі «Луканов проти Болгарії» (Lukanov v. Bulgaria) визначив, що суд (слідчий суддя), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених п. 1 ч.1 ст. 194 КПК, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо «існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення».
Відтак, наявні в матеріалах кримінального провадження докази є достатніми у теперішній час на даній стадії досудового слідства для визнання підозри обґрунтованою, а доведення факту вчинення злочину є завданням подальшого розслідування.
Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду існує у зв'язку з тим, що ОСОБА_8 з метою уникнення відповідальності за правопорушення, яке йому інкримінується може в подальшому переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, не має стійких соціальних зв'язків, що дає привід припускати, що він може переховуватись та виїхати за межі України.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України стороною обвинувачення не доведено, оскільки ті обставини, що підозрюваний ОСОБА_8 є громадянином іноземної держави, не має постійного місця роботи та може переховуватися від органів досудового розслідування для уникнення покарання жодним чином не свідчать про його схильність до вчинення злочинів. Більш того, стороною обвинувачення не надано будь-яких відомостей, що він раніше притягався до відповідальності чи будь-яких відомостей щодо його схильності до вчинення злочинів.
Інші ризики слідчим не були заявлені, а тому не можуть бути оцінені в судовому засіданні.
Крім того, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_8 є особою молодого віку, не перебуває на обліках у лікарів нарколога та психіатра, має задовільний матеріальний стан, перебуває на утриманні у батьків, які висилають йому кошти; не має сталих соціальні зв'язків за місцем мешкання, відсутність ризику продовження або ж повторення протиправної поведінки, відсутність у підозрюваного офіційного місця роботи та перспективу зарахування студентом до навчального закладу.
Суспільний резонанс інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, що полягає в обговоренні в соціальних мережах розміщеного на офіційному сайті ГУ НП в Сумській області повідомлення про вказану подію, не є визначеною кримінальним процесуальним законодавством обставиною, яка враховується при обранні запобіжного заходу.
Наведені обставини в своїй сукупності свідчать на користь зменшення заявлених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та не виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо підозрюваного на більш м'який.
Посилання органу досудового розслідування на не дотримання ОСОБА_8 умов раніше застосованого щодо нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, в даному випадку не є визначальним, оскільки вказані обставини вже стали підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим суддею 01.11.2021; інших об'єктивних даних вважати, що в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, підозрюваний вчинить реальні дії щодо переховування від органу досудового розслідування чи суду слідчому судді не надано.
Крім того, доводи клопотання слідчого, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.
Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до правових позицій ЄСПЛ, викладених у рішенні від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України», рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України» для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою.
Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення ЄСПЛ у справі "Ніколова проти Болгарії").
Відповідно до рішення ЄСПЛ по справі "Ноймайстер проти Австрії" позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Згідно із ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1,2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.ч 5,6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За таких обставин, зважаючи на те, що подальше тримання під вартою ОСОБА_8 не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у його права і свободи, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, а саме запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням передбачених ч.5 ст.194 КПК України обов'язків, який в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та передбачить запобігання доведених органом досудового розслідування ризиків, зокрема: переховування від органів досудового розслідування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя
Відмовити в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 .
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, з забороною залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, в межах строку досудового розслідування по 27.01.2022 включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язок прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду та у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідком у кримінальному провадженні - ОСОБА_12 та потерпілою ОСОБА_5 .
Визначити строк дії ухвали слідчого судді в частині застосування запобіжного заходу та покладення обов'язків на підозрюваного - по 27.01.2022 включно.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти в залі суду та негайно доставити його до місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання Сумському РУП ГУНП в Сумській області для негайної постановки на облік підозрюваного.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_9 .
Копію ухвали негайно після проголошення вручити слідчому, підозрюваному, прокурору.
На підставі ч. 4 ст.535 КПК України слідчому повідомити слідчого суддю, який постановив ухвалу, про її виконання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1