Справа № 573/1915/21
Номер провадження 1-кп/573/203/21
29 листопада 2021 року Білопільський районний суд Сумської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР 26 жовтня 2021 року за №120212005530000238, по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Вири Білопільського району Сумської області, зі спеціальною освітою, одруженого, працюючого трактористом ТОВ «Волна», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
- за ч. 1 ст. 125 КК України,
24 жовтня 2021 року, у проміжок часу між 19:30 та 20:00 год., ОСОБА_5 перебував у себе вдома за адресою: АДРЕСА_1 , де в цей час також перебували його дружина ОСОБА_4 та малолітні діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У вказаний період часу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виникла словесна сварка, у ході якої ОСОБА_5 умисно вдарив ОСОБА_4 один раз кулаком лівої руки у верхню ділянку шиї зліва, один удар кулаком лівої руки в праве око та один раз кулаком лівої руки у верхню ділянку грудної клітки справа.
У результаті зазначених умисних протиправних дій ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_4 такі тілесні ушкодження: синець у правій очноямковій ділянці, синець в ділянці лівого кута нижньої щелепи з переходом на верхню третину шиї зліва, два синці в ділянці грудної клітини по передній поверхні справа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_5 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Отже, ОСОБА_5 своїми вищевказаними умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження.
Під час досудового розслідування 15 листопада 2021 року між підозрюваним, на той час, ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_4 укладена угода про примирення відповідно до вимог ст. 471 КПК України.
18 листопада 2021 року до Білопільського районного суду надійшов обвинувальний акт з зазначеною угодою про примирення.
Згідно з угодою сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 125 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні. У судовому засіданні ОСОБА_5 зобов'язувався визнати свою винуватість у повному обсязі та виконати умови угоди.
Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 125 КК України, саме: у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
що становлять 510 грн.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість визнав повністю та просив затвердити угоду про примирення.
Потерпіла ОСОБА_4 також просила затвердити угоду про примирення.
Прокурор ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, не заперечував проти затвердження угоди про примирення.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілою, виходячи з такого.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Частиною 3 статті 469 КПК України передбачено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Частиною 1 статті 475 КПК України передбачено, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є проступком.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком правильно розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди.
Судом з'ясовано, що потерпіла також правильно розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, та наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
З урахуванням особи обвинуваченого, який працює і задовільно характеризується за місцем проживання, обставин, що пом'якшують його покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, на утриманні має двох малолітніх дітей, вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_4 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання у виді штрафу.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не застосовувався.
Речові докази та процесуальні витрати у провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення, укладену15 листопада 2021 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в доход держави у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становлять 510 (п'ятсот десять) гривень.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя