Справа №523/17085/21
Провадження №1-кс/523/3822/21
про повернення клопотання про арешт майна
27 вересня 2021 року
Слідчий суддя Суворовського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , отримавши внесене у кримінальному провадженні №12021162490001239 від 17.09.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, клопотання слідчого СВ ВП №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 від 17.09.2021 року про арешт майна,
23.09.2021 року до Суворовського районного суду м.Одеси від слідчого СВ ВП №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 надійшло погоджене прокурором Суворовської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 клопотання про арешт майна, за яким 17.09.2021 року приблизно о 16:28 годині ОСОБА_4 , знаходячись біля будинку №52 по пр.Добровольського в м.Одесі, умисно нанесла ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення грудної клітки праворуч, з якими останнього було доставлено до КНП «ООКЛ».
Як слідує з клопотання, за наведеним фактом, СВ ВП №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області розпочате кримінальне провадження №12021162490001239 від 17.09.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, а у внесеному клопотанні слідчий ОСОБА_2 просить слідчого суддю накласти арешт на вилучені в ході огляду місць події за адресами: м.Одеса, вул.Добровольського 52; м.Одеса, вул.Державіна 27; м.Одеса, вул.Державіна 24; м.Одеса, вул.Ак.Заболотного 26/32 (приміщення КУ «Одеська обласна клінічна лікарня» ОМР), відповідні речі та предмети, а в обґрунтування внесеного клопотання слідчий посилається на те, що метою арешту вказаного майна є збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного.
В силу ч.ч.1, 5 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Положеннями ч.3 ст.26, п.18 ч.1 ст.3 зазначеного Кодексу встановлено, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесено до його компетенції цим Кодексом, а слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
За ст.132 вказаного Кодексу, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо дізнавач, слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
З огляду на те, що поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", слідчий суддя у контексті ст.8, ч.5 ст.9 КПК України, враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182).
Статтями 276, 277 КПК України регламентовано, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст.278 цього Кодексу, а письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Згідно зі ст.171 наведеного Кодексу, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, наряду з іншим, повинні бути зазначені підстави і мета та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право на власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, та до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
За ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя чи суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк для усунення недоліків в сімдесят дві години, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Проте, у внесеному клопотанні всупереч приписам ч.2 ст.171 КПК України належним чином не викладено значення цього майна для потреб кримінального провадження у конкретному випадку.
Крім того, слідчим ОСОБА_2 не зазначено контактної інформації власників речей і предметів, на які пропонується накласти арешт, що у контексті ч.1 ст.172 КПК України унеможливлює належне сповіщення вказаних осіб про дату, час й місце судового засідання та забезпечення їх участі під час розгляду означеного клопотання.
Попри те, за викладеними у клопотанні фактичними обставинами кримінального правопорушення, місцем вчинення правопорушення є ділянка місцевості біля будинку №52 по вул.Добровольського в м.Одесі, а відтак оглянуті слідчим ОСОБА_2 17.09.2021 року ділянки місцевості - м.Одеса, вул.Державіна 27; м.Одеса, вул.Державіна 24; м.Одеса, вул.Ак.Заболотного 26/32 (приміщення КУ «Одеська обласна клінічна лікарня» ОМР), - не є місцями події за внесеними до ЄРДР відомостями.
Аналогічні правові позиції висловив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у справах №740/5066/15-к (постанова від 07.06.2018 року).
Відповідно до ч.1 ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Однак, до матеріалів клопотання не додано постанов про призначення (визначення) групи прокурорів і слідчих у кримінальному провадженні №12021162490001239, зокрема прокурора ОСОБА_3 та слідчого ОСОБА_2 , що обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування цього кримінального провадження, як таких, що зібрані неуповноваженою на те особами (органами), а відтак - унеможливлює обґрунтування такими доказами процесуального рішення слідчого судді та перешкоджає слідчому судді переконатися у внесенні і погодженні зазначеного клопотання належними суб'єктами.
Тотожні правові позиції висловила Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 22.02.2021 року (справа №754/7061/15, провадження №51-4584 кмо 18) та Третя судова палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 року (справа №759/833/18, провадження №51-5977 кмо 20).
Слід відзначити, що дотримуючись положень ст.94 КПК України щодо оцінки доказів у сукупності та взаємозв'язку при прийнятті процесуального рішення, слідчий суддя розуміючи необхідність накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, вважає, що наведені вище обставини наряду з відсутністю в матеріалах клопотання процесуальних документів з докладним описом та фотофіксацією вилучених предметів, не уявляють достатніх підстав для розгляду цього клопотання по суті, адже в іншому випадку поставить під сумнів законність судового рішення та дотримання завдань і засад кримінального провадження під час досудового розслідування.
Опріч викладеного та всупереч вимогам розділу ІІІ «Інструкції з діловодства в органах Національної поліції», затвердженої наказом Голови Національної поліції України №414 від 20.05.2016 року, матеріали означеного клопотання не непрошиті, відсутній супровідний лист та реєстраційний номер вихідної кореспонденції, що у свою чергу не надає слідчому судді можливості пересвідчитись у дотриманні встановленого порядку надання таких матеріалів до суду.
Аналогічні висновки містяться в Розділі 1 та у п.п.6, 9 Розділу 2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 07.02.2014 року, затвердженого Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 07.02.2014 року.
Оскільки з наданих до суду клопотання і доданих до нього матеріалів вбачається, що внесене до суду слідчим СВ ВП №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 та погоджене прокурором Суворовської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 клопотання про арешт майна є необґрунтованим й безпідставним, зміст якого до того ж не відповідає вимогам ст.ст.170, 171 КПК України та процесуальні повноваження вказаних осіб не підтверджені доданими до клопотання матеріалами, внаслідок чого й у контексті ст.ст.132, 172 цього ж Кодексу слідчий суддя доходить висновку про повернення клопотання до вказаної прокуратури для усунення недоліків, зі встановленням строку для їх усунення протягом 72-х годин з часу отримання копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст.2-3, 8-9, 13, 26, 132, 167, 170-172, 277-278, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 від 17.09.2021 року, погоджене прокурором Суворовської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 та подане у кримінальному провадженні №12021162490001239 від 17.09.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, про арешт майна, - повернути вказаному прокурору.
Надати прокурору Суворовської окружної прокуратури м.Одеси строк для усунення недоліків, наведених у мотивувальній частині цієї ухвали, - протягом 72-х годин з часу отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_1