Справа № 522/21740/21
Провадження по справі № 3/522/14360/21
24 листопада 2021 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП,-
11.11.2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшли адміністративні матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до складеного протоколу, 03.11.2021 року о 13 год. 00 хв., громадянин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Торгова, 26, ринок «Новий», в магазині 6-26 реалізував алкогольні напої без ліцензії та без марок акцизного збору, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
Викладене, на думку інспектора поліції, який склав адміністративний протокол, підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 745187 від 03.11.2021 року та іншими адміністративними матеріалами.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності та просив закрити справу у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та грубим порушенням норм матеріального та процесуального права під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 745187 від 03.11.2021 року.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що провадження у справі необхідно закрити, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
За вимогами ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. При цьому, статтею 1 вказаного Закону визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Згідно з ст. 17 даного Закону у разі порушення вимог ст. 15 Закону до суб'єктів господарювання застосовується відповідальність, яка передбачена у законі порядку.
Крім того, відповідно до п.2 «Правил роздрібної торгівлі», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 р. № 854 (з наступними змінами) роздрібна торгівля діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх некомерційного використання незалежно від форм розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства. Роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства.
Статтею 3 зазначених правил передбачено, що ці правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання на території України, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриману згідно з вимогами законодавства.
Згідно зі статтею 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що роздрібна торгівля алкогольними напоями для споживання на місці дозволяються суб'єкту господарювання за наявності в нього ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Тобто, з вище вказаного, вбачається, що адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП настає для суб'єктів господарювання, а не для будь-яких інших осіб.
Між тим, жодних данних про те, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання та від свого імені здійснював господарську (підприємницьку) діяльність за адресою: м. Одеса, вул. Торгова, 26, ринок «Новий», в магазині 6-26 в матеріалах справи вінемає.
Слід відзначити, що закон передбачає отримання ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами суб'єктами господарювання, а не найманими ними працівниками.
Так відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст.256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, є одним із основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи
Зібрані матеріали про адміністративне правопорушення не містять інформацію щодо власника вказаного торгівельного магазину, та наявності чи відсутності саме у нього ліцензії на торгівлю алкогольними напоями, передбаченої Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами може здійснюватися лише за наявності ліцензії-документа державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на проведення відповідного виду діяльності протягом визначеного строку.
Не зважаючи на це, посадова особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 156 КУпАП, не встановила, чи дійсно ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності, якому відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», повинна бути видана ліцензія, чи можливо є інша особа, яка займається підприємницькою діяльністю в цій галузі.
Санкція ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає зокрема, конфіскацію предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, за якою ціною проводилась реалізація алкогольних виробів, чи були отримані від продажу цих виробів грошові кошти і у якому розмірі, що унеможливлює застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації виручки, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, оскільки об'єктивна та суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в діях ОСОБА_1 не конкретизовані, достатніх, допустимих та беззаперечних доказів на підтвердження його вини не надано, суд вважає за необхідне провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Пунктом п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Оскільки протокол відносно ОСОБА_1 складений за ч.1 ст.156 КУпАП, у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за іншими статтями КУпАП.
Згідно зі ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення при наявності обставин, передбачених статтею 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення виноситься постанова про закриття справи.
Відповідно до положень ст. 265 КУпАП суд вирішує питання про долю вилучених речей. Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 264 цього Кодексу.
Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Відповідно до положень ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
Згідно зі ст.304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову. Відповідно до ст. 305 КУпАП контроль за правильним та своєчасним виконанням постанови про адміністративне стягнення здійснюється органом, який виніс постанову.
Враховуючи вищенаведене, вилучені товари, відповідно до протоколу вилучення від 09.11.2021 року, необхідно повернути ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 156, 247, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вилучені у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 товари відповідно до протоколу огляду місця події від 09.11.2021 року - повернути ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя В.В. Іванов