24.11.2021 Справа №607/21294/21
провадження № 1-кс/607/6947/2021
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021212220000036 від 05 липня 2021 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Овруч, Овруцького району Житомирської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із вищою освітою, одруженого, працюючого командиром батареї НОМЕР_1 окремої артилерійської бригади ім ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, -
22 листопада 2021 року слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за №42021212220000036 від 05 липня 2021 року звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 діб.
Клопотання вмотивоване тим, що групою слідчих з числа слідчих слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021212220000036 від 05 липня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за фактом придбання, зберігання з метою збуту, а також збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, за попередньою змовою групою осіб.
Як зазначає слідчий, при невстановлених слідством обставинах місці та часі в ОСОБА_4 , спільно з невстановленою на даний час особою, виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут особливо небезпечних наркотичних засобів.
З метою реалізації свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, при невстановлених слідством обставинах, місті та часі, ОСОБА_4 , діючи спільно з невстановленою на даний час особою, в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, незаконно придбали згорток з полімерної безбарвної плівки в якій знаходилось п'ять паперових згортків в яких містилася подрібнена речовина зеленого кольору, рослинного походження, яка має ботанічні ознаки верхівкових частин рослин коноплі і є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - «канабіс» в сухому (висушеному) вигляді в перерахунку на суху речовину становить 11,27 грама, який почали зберігати в будинку АДРЕСА_3 , з метою подальшого збуту.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 28 вересня 2021 року близько 12 год. 25 хв. ОСОБА_4 , діючи умисно, перебуваючи у салоні автомобіля, який знаходився поблизу будинку №14 по вул. Ювілейна, в с. Чистилів, Тернопільського району, маючи в наявності заздалегідь незаконно придбаний особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - «канабіс», масою в сухому (висушеному) вигляді 11,27 грама, доводячи свій злочинний умисел до кінця, усвідомлюючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, незаконно збув його ОСОБА_7 , за що отримав від останнього грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) гривень.
Згідно ст.2, 7 Закону України “Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори” від 15.02.1995 та Списку №1, Таблиці №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, «канабіс», відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
З огляду на наведене слідчий вважає, що у кримінальному провадженні №42021212220000036 від 05 липня 2021 року наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
22 листопада 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Слідчий вказує, що підставами застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, а також встановлені обставини, які виправдовують даний запобіжний захід і підтверджують наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Так, метою застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам передбачених ст.177 КПК України, а саме: п.1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; п.5 вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі, на строк від шести до десяти років. Відповідно альтернативної міри покарання немає. Усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та розмір покарання, яке йому загрожує, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності.
Окрім цього, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, якому притаманна надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, окрім цього, в матеріалах кримінального провадження присутні відомості, про те, що ОСОБА_4 намагався повторно збути наркотичні речовини ОСОБА_7 , проте з причин, які не залежали від його волі не зміг збути наркотичні речовини, що свідчить про те, що його діяльність не є одноепізодна і перебуваючи на волі він може продовжувати свою злочинну діяльність, тому це вказує про підвищену його суспільну небезпеку як особи.
Вказані обставини в цілому на думку слідчого свідчать про наявність вищезазначених ризиків, необхідності обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно не можливості обрання до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Слідчий також зазначає, що з урахуванням вищенаведених ризиків, тяжкості злочинів, санкції, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, даних про особу підозрюваного, розмір застави який забезпечить його належну поведінку та буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК, повинен становити 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 181 600 гривень.
Беручи до уваги вищенаведене, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та виконання ним процесуальних рішень, запобіганню ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, слідчий просить клопотання задовольнити та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням суми застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 181 600 гривень та покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив задовольнити.
У судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 з приводу задоволення клопотання заперечив, та зазначив, що подане клопотання є повністю необґрунтованим. Захисник вказує, що в матеріалах клопотання відсутні докази належної правової кваліфікації злочину, так як кваліфікуючою ознакою ч.2 ст. 307 КК України є вчинення злочину групою осіб, в той час як до клопотання не додано жодних доказів, які б свідчили про наявність у даному кримінальному провадженні інших підозрюваних. Окрім цього на думку сторони захисту ризики заявлені слідчим у клопотанні є не доведеними належними доказами, зокрема підозрюваний не затримувався в порядку ст. 208 КПК України, разом з тим сам з'явився до слідчого для проведення з ним слідчих дій та до слідчого судді для розгляду клопотання про застування запобіжного заходу, відтак вважає необґрунтованим посилання слідчого на існування ризику переховування від органу досудового розслідування. Окрім цього, захисник звертає увагу на відсутність у клопотанні належного обґрунтування неможливості застосування до його підзахисного більш м'якого запобіжного заходу. На підставі вищенаведеного, просив враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , його процесуальну поведінку, необхідність заробляти кошти для можливості утримувати сім'ю, відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до останнього більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою. Однак, якщо слідчий суддя прийде до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки розмір зазначений слідчим у клопотанні є завідомо непомірним для підозрюваного.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 пояснила, що ОСОБА_4 проживає у квартирі її чоловіка за адресою: АДРЕСА_2 та зазначила, що вона не заперечує з приводу того, щоб підозрюваний ОСОБА_4 перебував у вказаній квартирі під домашнім арештом.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання, додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку:
Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що групою слідчих з числа слідчих слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021212220000036 від 05 липня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 22 листопада 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, тобто у придбанні, зберіганні з метою збуту, а також збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, за попередньою змовою групою осіб.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:
-протоколи допиту свідка ОСОБА_7 від 10 серпня 2021 року, 24 вересня 2021 року та 25 жовтня 2021 року в ході яких ОСОБА_7 повідомив про незаконну діяльність ОСОБА_4 та про обставити за яких останній збув йому особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг якого заборонено - «канабіс»;
-протокол огляду грошових коштів від 28 вересня 2021 року в якому зафіксовано огляд грошових коштів які були використані під час проведення контролю за вчиненням злочину;
-протокол огляду покупця та вручення йому грошових коштів перед початком проведення оперативної закупки від 28 вересня 2021 року в якому зафіксовано огляд покупця та вручення йому грошових коштів які були використані під час проведення контролю за вчиненням злочину;
-протокол про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 29 вересня 2021 року в якому зафіксовано факт збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - «канабіс» ОСОБА_4 ;
-протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо,- відеоконтролю особи від 28 вересня 2021 року в якому зафіксовано факт збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - «канабіс» ОСОБА_4 ;
-протокол вилучення від 28 вересня 2021 року в якому зафіксовано факт вилучення в ОСОБА_7 згортку з полімерної безбарвної плівки в якій знаходилось п'ять паперових згортків в яких містилася подрібнена речовина зеленого кольору, рослинного походження, яку йому збув ОСОБА_4 ;
-висновок судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19/120-21/10146-НЗПРАП від 07 жовтня 2021 року згідно якого у згортку з полімерної безбарвної плівки в якій знаходилось п'ять паперових згортків містилася подрібнена речовина зеленого кольору, рослинного походження, яка має ботанічні ознаки верхівкових частин рослин коноплі і є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - «канабіс» в сухому (висушеному) вигляді в перерахунку на суху речовину становить 11,27 грама;
-протоколи за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 05 вересня 2021 року та 18 листопада 2021 року в яких висвітлено розмови, щодо незаконної діяльності ОСОБА_4 .
Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів. Окрім цього, сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри пред'явленої ОСОБА_4 .
При цьому слідчий суддя відзначає, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.
Так, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Разом з тим, слідчий суддя відхиляє заперечення сторони захисту з приводу кваліфікації кримінального правопорушення інкримінованого ОСОБА_4 та звертає увагу, що визначення кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення не входить в повноваження слідчого судді, а є дискреційними повноваженнями органу досудового розслідування, які здійснюються з урахуванням обсягу відомостей про кримінальне правопорушення.
З огляду на вищенаведене та те, що сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри, а також беручи до уваги надане ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме: що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що виправдовує застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, має місце у даному випадку та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Разом з тим, посилання слідчого у клопотанні та прокурора в судовому засіданні на ризик, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення є безпідставним та не доведеним, оскільки з наданих до клопотання документів вбачається, що ОСОБА_4 раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався, а відтак, на думку слідчого судді, відсутні підстави вважати, що останній схильний до протиправної діяльності та в подальшому буде вчиняти нові злочини. Водночас органом досудового розслідування вказаний ризик обґрунтовано формально, без надання належних доказів на підтвердження обставин на які останні посилаються.
Відтак слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Крім того, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, про відсутність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України для застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Доводи сторони захисту щодо відсутності заявлених ризиків, слідчий суддя вважає безпідставними, недоведеними у судовому засіданні та такими, які є частиною єдиної лінії захисту підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим.
З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжких кримінальних правопорушень.
Вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що останній уродженець м. Овруч, Овруцького району, Хмельницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 , із вищою освітою, одружений, працює командиром батареї НОМЕР_1 окремої артилерійської бригади ім ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий.
Посилання сторони захисту з приводу можливості застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою слідчий суддя відхиляє, оскільки беручи до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України та забезпечити належне виконання ним покладених обов'язків.
За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Обставин, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_4 під вартою не встановлено.
Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно вимогам, визначених ч. 1 та ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження тримання під вартою, не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином строк тримання під вартою обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.
Згідно матеріалів доданих до клопотання вбачається, що в даному кримінальному провадженні 22 листопада 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Відтак саме з 22 листопада 2021 року слід виходити при обрахуванні строку досудового розслідування та визначенні строку тримання під вартою.
У зв'язку із наведеним, клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене із прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 слід задовольнити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.
Згідно із п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу ОСОБА_4 , відсутність доказів про майновий стан останнього та наявність у його власності рухомого чи нерухомого майна та банківських рахунків, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі буде дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження, а саме запобігання встановленим ризикам та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Також слідчий суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження, а саме запобігти встановленим ризикам та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 206, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши підозрюваного ОСОБА_4 під варту негайно у залі суду.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90800 (дев'яносто тисяч вісімсот) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу - застава за « ОСОБА_4 » у кримінальному провадженні №42021212220000036 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 листопада 2021 року.
У випадку внесення застави, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти та покласти на нього обов'язки передбачені статтею 194 КПК України, а саме:
- з'являтися до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Встановити строк дії ухвали до 23 год. 59 хв. 20 січня 2022 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення, прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1