справа№ 380/14985/21
з питань відводу
29 листопада 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача від 25.11.2021 про відвід судді Качур Роксолани Петрівни у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано для розгляду судді Качур Р.П.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
25.11.2021 за вх. №87088 позивачем до суду подано заяву №2 про відвід судді Качур Р.П. В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, про те, що суддя свідомо порушила вимоги ч. 1 ст. 259 Кодексу адміністративного судочинства України та проігнорувала прохання позивача щодо розгляду даної справи, виключно, за правилами загального позовного провадження відповідно до вимог п.4 ч.4 ст. 12 та п. 4. ч. 4 ст. 257 КАС України, при цьому і не розглянула звернення позивача з цього приводу, викладені у заяві від 07.09.2021 від 20.09.2021 та в клопотаннях від 04.10.2021 та від 06.10.2021, у запереченні на відзив відповідача від 18.10.2021 та у заяві від 29.10.2021, а тому, на думку позивача має бути відведена як така, що діє, виключно упереджено.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 визнано необґрунтованою заяву про відвід судді Качур Н.І. та передано її для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для її розгляду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку заяву передано для розгляду судді Сподарик Н.І.
Розгляд заяви про відвід здійснюється в порядку письмового провадження з урахуванням приписів ч. 8 ст. 40 КАС України. Застосовуючи цю норму, суд додатково зазначає, що у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, питання про відвід може вирішуватися лише за ініціативою суду.
Суд, розглянувши заяву про відвід судді та з'ясувавши підстави заявленого відводу, зазначає таке.
Згідно із приписами частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Частиною одинадцятою статті 40 КАС України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Ураховуючи наведені норми КАС України, суд вирішив здійснити розгляд заяви позивача про відвід судді у цій адміністративній справі в порядку письмового провадження.
При вирішенні заяви позивача про відвід судді суд керується таким.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин першої-другої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
За приписами частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частин першої, другої статті 241 КАС України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Проаналізувавши викладені в заяві позивача про відвід судді доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для відводу судді у цій справі.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас відвід повинен бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Подана позивачем заява про відвід судді не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді Карур Р.П. у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Одну з найважливіших гарантій незалежності суддів закріплено в частині другій статті 126 Конституції України, відповідно до якої вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Це положення Основного Закону було роз'яснено Конституційним Судом України у Рішенні від 1 грудня 2004 р. № 19-рп/2004. Таким чином, незалежність суддів передбачає право при здійсненні судочинства бути вільними від будь-якого обмеження, впливу, заангажованості, тиску, погроз, втручань. Відповідно, задля забезпечення принципу незалежності суддів, відвід судді не може бути задоволено лише з суб'єктивних міркувань сторони, хоча й вони можуть мати логічну послідовність, щодо прогнозованого вирішення справи не на його користь.
У справі "Газета Україна-Центр проти України" рішення від 15 липня 2010 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності".
З вищезазначеного слідує, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Зі змісту заяви про відвід слідує, що позивач не погоджується із рішенням судді у справі, а саме щодо розгляду клопотань позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, що на переконання позивача, свідчить про необ'єктивність та упередженість судді, що в силу імперативної норми частини четвертої статті 36 КАС України не може бути підставою для відводу.
Суд зазначає, що судді повинні розглядати справи неупереджено, на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чиєї сторони або з будь-якої причини.
Разом з тим, що незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.
В силу приписів частини четвертої статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів щодо обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Качур Р.П., а доводи, про які зазначено у поданій заяві про відвід, стосуються лише незгоди з процесуальним рішенням судді.
З огляду на наведене суд вважає, що у задоволенні заяви позивача від 25.11.2021 про відвід судді Качур Роксолани Петрівни у справі № 380/14985/21 слід відмовити.
Керуючись статтями ст.ст. 36-40, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -
У задоволенні заяви позивача від 25.11.2021 про відвід судді Качур Р.П. в адміністративній справі № 380/14985/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги за наслідками розгляду справи по суті.
Суддя Сподарик Н.І.