справа № 380/16181/21
26 листопада 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016, код ЄДРПОУ: 13814885), в якій просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами «е» - «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що прийняти відповідне рішення, наступні періоди: з 01.09.1981 по 05.06.2021 (день призначення пенсії по віку) - викладач загального фортепіано та концертмейстер Великомостівської дитячої школи мистецтв Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області (п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач листом від 28.08.2021 №11862-10965/В-52/8-1300/21 відмовив їй в призначенні грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій на підставі п. 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з тим, що період працевлаштування позивача на посаді викладача в позашкільних навчальних закладах не передбачено Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993. Позивач вважає, що дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплати вищевказаної грошової допомоги є неправомірним. Вказане зумовило звернення позивача до суду із цим позовом.
Ухвалою судді від 28.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, роботах на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Зазначає, що згідно з записами трудової книжки позивач з 01.09.1981 - викладач загального фортепіано Великомостівської дитячої школи мистецтв Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області. Оскільки посада викладача та концертмейстера в позашкільних навчальних закладах Переліком №909 не передбачена, то, на думку відповідача, позивач не має права на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій. З огляду на наведене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
04.11.2021 представник позивача надіслав суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що наведені позивачем в адміністративному позові нормативно-правові акти в повній мірі гарантують право педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів як право на пенсію за вислугу років, так і право на грошову допомогу відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003. При цьому вказав на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 13.02.2019 у справі №233/4308/17 та від 30.01.2019 у справі №442/456/17, просив позов задовольнити повністю.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначило ОСОБА_1 пенсію по віку з 05.06.2021.
Згідно з записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 01.09.1981, ОСОБА_1 з 01.09.1981 по дату звернення до суду з цим позовом працювала у Великомостівській дитячій школі мистецтв Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області на посаді викладача загального фортепіано та концертмейстра.
30.07.2021 позивач звернулася до відповідача із заявою про нарахування та виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій на день призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатами розгляду заяви позивача, відповідачем скеровано відповідь від 28.08.2021 №11862-10965/В-52/8-1300/21 про відмову у призначенні та виплаті позивачу грошової допомоги в розмірі десяти пенсій. Відмову обґрунтовано тим, що період працевлаштування позивача на посаді викладача у позашкільних навчальних закладах не передбачено. Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993.
Згідно із записами у трудовій книжці серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 з 01.09.1981 працює викладачем загального фортепіано та концертмейстера Великомостівської дитячої школи мистецтв Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області.
Позивач вважає, що має право на призначення та виплату їй грошової допомоги пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому відмова відповідача у призначенні такої, на думку позивача, є протиправною, у зв'язку з чим вона звернулася із цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті, суд керується таким.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Посада викладача цим переліком не була передбачена, однак за дорученням Кабінету Міністрів України № 397/21 від 06.01.1995 дія зазначеної постанови поширена серед інших і на викладачів шкіл мистецтв без внесення змін до постанови, що підтверджується листом Міністерства соціального захисту населення України № 01-3/133-02-2 від 01.02.1995.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про позашкільну освіту» № 1841-III від 22.06.2000 (далі - Закон України «Про позашкільну освіту») позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.
Згідно з п. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 433 від 06.05.2001, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші), відносяться до позашкільних навчальних закладів.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу і має право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи.
Згідно з Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993, в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Окрім цього, постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14.06.2000 затверджено Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким передбачено, що посади вчителів, викладачів всіх спеціальностей, інструкторів фізкультури, методистів належать до категорії педагогічних працівників.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17 та у постанові від 13.02.2019 у справі № 233/4308/17, який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.
Педагогічний стаж позивача на день досягнення пенсійного віку становить понад 30 років, що підтверджено копією трудової книжки позивача, наявною в матеріалах справи.
З огляду на вказане суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків пенсійного органу про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача на посаді викладача у дитячій школі мистецтв, що дає право на пенсію за вислугу років, передбачених пунктами «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та щодо відсутності підстав для виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень вказаної Конвенції.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та, виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту прав позивача буде зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами «е» - «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 01.09.1981 по 05.06.2021 (день призначення пенсії по віку) - викладач загального фортепіано та концертмейстер Великомостівської дитячої школи мистецтв Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області, про що прийняти відповідне рішення та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.
Відповідно до статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 816,00 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду із цим позовом.
Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, п п. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -
позов задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ: 13814885) зарахувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами «е» - «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 01.09.1981 по 05.06.2021 (день призначення пенсії по віку) - викладач загального фортепіано та концертмейстер Великомостівської дитячої школи мистецтв Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області, про що прийняти відповідне рішення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ: 13814885) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1816 (одну тисячу вісімсот шістнадцять) гривень 00 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна